- •Основні закони гігієни Перший закон гігієни
- •Другий закон гігієни
- •Методи гігієнічних досліджень
- •Специфічні методи гігієнічних досліджень
- •Структура санітарно-епідеміологічної служби україни
- •Структура санітарно-епідеміологічних станцій різних рівнів підпорядкування
- •Спектральний склад сонячного випромінювання.
- •Фізичні властивості та біологічна дія інфрачервоного випромінювання
- •Фізичні властивості та біологічна дія видимого випромінювання
- •Фізичні властивості та біологічна дія ультрафіолетового випромінювання
- •Зорові функції
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •Норми загального штучного освітлення (бНіП іі-69-78 та бНіП іі-4-79)
- •Значення коефіцієнта е.
- •Найменша висота підвісу світильників загального освітлення над підлогою (м).
- •Оптимальне співвідношення відстані між світильниками і висоти їх над досліджуваною поверхнею (l/н)
- •Методи комплексної оцінки впливу мікрокліматичних факторів на організм
- •Гігієнічна оцінка якостi повiтря та ефективностi вентиляцiї
- •Мікробіологічні показники чистоти повітря закритих приміщень
- •Основні функції води:
- •Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води:
- •Епідеміологічне значення води
- •2. Поверхневі води:
- •Гігієнічні показники забруднення води
- •Гігієнічне значення ґрунту
- •Показники санітарного стану ґрунту
- •Гігієнічний контроль за умовами праці, побуту та чинниками навколишнього середовища
- •Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря.
- •Фізіологічна потреба в основних харчових речовинах
- •Методика визначення показників енергетичної адекватності харчування Вимірювання маси тіла і росту людини
- •Нормальна маса тіла у віці 25-30 років
- •Методика визначення нормальної маси тіла
- •Оцінка стану харчування за величиною вмі (у залежності від статі)
- •Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •Оцінка товщини підшкірно-жирової складки (мм) дорослого населення
- •Методика визначення вітамінної адекватності харчування Клініко-фізіологічні показники вітамінної забезпеченості організму
- •Функціональні проби визначення гіповітамінозів с. Визначення резистентності капілярів.
- •Язикова проба з реактивом Тільманса
- •Визначення темнової адаптації
- •Методи визначення енерговитрат організму
- •Розрахунок потреб в харчових речовинах (мал. 25.1)
- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Фізико-хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Мікробіологічні показники молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90sr у м’ясних та рибних продуктах (Бк/л і Бк/кг)
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Показники якості мяса, риби
- •Визначення борошняних шкідників
- •Визначення металевих домішок
- •Санітарна експертиза хлібних виробів Органолептичне дослідження хліба
- •Фізико-хімічні дослідження хліба Визначення пористості хліба
- •Визначення кислотності хліба
- •2. Вторинні анемії:
- •3. Злоякісні новоутворення.
- •Заходи щодо профілактики харчових отруєнь
- •Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
- •6) Гігієнічне нормування: дотримання на виробництві встановлених гдр вібрацій.
- •1.Стоматологічна поліклініка повинна мати наступний (основний) перелік приміщень:
- •2.Гігієнічною основою експлуатації приміщень є:
- •3.Для дотримання основних вимог санітарно-протиепідемічного режиму необхідно:
- •1.Системи будівництва стоматологічних поліклінік
- •2.Порядок замовлення, санітарної експертизи та погодження проектів забудови стоматологічних поліклінік
- •1. Корпускулярні:
- •2. Хвильові:
- •Фізичні властивості
- •62.Гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи та ліквідації її наслідків.
62.Гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи та ліквідації її наслідків.
Чорнобильська катастрофа на атомній станції завжди буде займати особливе місце в історії людства. Це перша катастрофа планетарного масштабу, яка є рукотворною, яка викликана діяльністю людини. Пройшло вже 20 років, і ми не знаємо, скільки їх ще має пройти, поки будуть ліквідовані всі наслідки цієї аварії. Ця катастрофа не тільки викликала численні жертви, але й суттєво змінила якість життя населення України. І це пов´язано не тільки з тим, що аварія на ЧАЕС вплинула на здоров´я великої кількості громадян ( і не тільки України, але й Білорусії і Росії), а й з тим, що мільярдні кошти, які б мали йти на розвиток держави, вже витрачені і ще багато років будуть витрачатися на ліквідацію наслідків аварії, в тому числі і медичних. 26 квітня 1986 року на IV блоці Чорнобильської АЕС відбулася найбільша аварія в історії атомної індустрії. У навколишнє середовище було викинуто близько 300 млн. кюрі радіоактивних речовин, що призвело до забруднення 50,5 тис. кв.км. території України, де проживало на той час у 2218 населених пунктах понад 2,4 млн. чол.
Найбільшому радіоактивному забрудненню піддалася центральна частина України, південно-східні області Бєларусі і деякі райони європейської частини Росії, найбільше близько розташовані до місця аварії. На цих територіях проживало 17,5 млн.чол.,у тому числі 2,5 млн. дітей у віці до 7 років. У 1986-89 рр. у роботах з ліквідації наслідків аварії взяли участь більш як 600 тис. чол. Екологічні, медичні і психологічні наслідки аварії, її вплив на соціальну, економічну і політичну сферу, а також систему охорони здоров´я дозволяють вважати, що аварія на ЧАЕС була глобальною радіоекологічною катастрофою. Внаслідок Чорнобильської трагедії людство вперше зіткнулося з таким масовим радіаційним ураженням людей. Треба було вперше вирішувати багато організаційних, санітарно-епідемічних, лікувально-профілактичних і інших питань. Без наукового забезпечення ці проблеми вирішені бути не могли. І з того часу в Україні, в медичній науці з´явився новий напрям наукових досліджень, пов´язаний із вивченням медичних наслідків Чорнобильської катастрофи
*