18. Іменник як частина мови. Лексико семантичні розряди іменників.

Іменник – самостійна повнозначна частина мови, яка об’єднує слова, що виражають предметність, граматично оформлену категоріями роду, числа, відмінка.

Лексичне значення – вираження предметності. (опредмечені ознаки, дії, кількості, явища природи, абстрактні поняття).

Морфологічні ознаки – рід, число, відмінок.

Синтаксична функція – первинна – функція підмета і додатка, вторинна – неузгодженого означення, обставини, іменного складеного присудка.

Лексико-граматичні розряди – це такі категоріях, що виокремлюються в межах певної частини мови за лексичним значенням і граматичними показниками. :Загальні назви – радіо, сенсація, оглядач.Власні назви – Ольга, Буг, Вінниччина.Назви істот – репортер, сестра, зозуля, назви неістот – слоган, кімната.Іменники з конкретним значенням – пізнаються органами чуття (шафа, сік, вітер).З абстрактним значенням – сприймаються опосередковано (творчість, огляд, спів).Збірні іменники – означають сукупність однорідних предметів як кількісно неозначене і неподільне ціле (апаратура, колосся. студентство).Одиничні – один предмет (стеблина, зернина, цибулина).З матеріальним значенням – однорідна речовина, яка піддається вимірюванню (цукор, кава, шовк).

19. Граматичні категорії роду, числа, відмінка іменників.

Рід іменника – несловозмінна граматична категорія, що є однією з формо логічних ознак іменника; поділ іменників на класи, віднесені відповідно до чоловічого, жіночого, середнього роду.

Лексичний рід – в іменниках-назвах істот різниця між формами чоловічого і жіночого роду відбиває різницю біологічної статі істот. (батько – мати, брат - сестра).

Іменники семантико-граматичного роду: Парний рід (письменник – письменниця).Спільний рід (сирота, плакса). Фемінативи – мають форму, марковану граматичним жіночим родом, але позначають осіб обох статей (колега, листоноша, )Іменники, марковані граматичним середнім родом, але позначають осіб обох статей (ледащо, брехло).

Граматичний рід – у назвах предметів, явищ, процесів.

Рід незмінюваних абревіатур встановлюється за родовою ознакою стрижневого слова.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження: Іменники-антропоніми можуть називати осіб як чоловічого, так і жіночого роду відповідно до статі (аташе, леді).Іменники-фауноніми (назви істот тваринного світу) мають чоловічий рід (поні. шимпанзе).Назви неістот мають переважно середній рід (купе, сарі).Географічні назви іншомовного походження визначаються за граматичним родом загального іменника (країна Конго, місто Тбілісі).

Граматична категорія числа – реалізує відношення предмета до його кількісного вияву. Іменники повної числової парадигми вживаються як в однині, так і в множині (картина – картини, ясен - ясени).

Іменники однинні – яким властива тільки форма однини. (мовлення, дітвора, сметана, тиша, горобина).збірні:студентство,гілля,гниль. Назви абстр.. понять:мир, слава. Речовинні:молоко. Власні назви.

Іменники множинні - яким властива тільки форма множини (фінанси, мемуари, ворота, шахи).назви сукупності людей, істот, предметів: діти, гроші. Назви часових понять, ігор:посиденьки,заручини.,речовинні:дріжджі, макарони, парфуми. Власні назви: карпати, альпи. Парна чи семетрична будова: сіни,штани, граблі.

Відміна – клас однієї з іменних частин мови, об’єднаний спільними особливостями відмінювання; тип відмінювання, за яким відбувається словозміна іменників. Відміни іменника поділяють на типи залежно від особливостей утворення відмінкових форм. До основних належать 4 типи відмінювання, які називають відмінами. З них найбільш продуктивні перша і друга.

Відмінювання – словозміна іменних частин мови, а також дієприкметників.

До 1 відміни належать іменники ж.р, ч.р. і с.р. з закінченням -а, -я у н.в. однини: трава, земля, груша, Микола, суддя, сирота.

До 2 відміни належать:1) іменники ч.р., що в н.в. однини мають 0 закінчення: день, кінь, бій, інститут;2) іменники ч.р. в н.в. однини з закінченням -о: батько, Михайло;3) іменники с.р.в н.в. однини з закінченням -о, -е: село, море – та з закінченням -я, крім іменників, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат-, -ят-, єн-: знання, життя, листя, обличчя.

До 3 відміни належать іменники ж. р, що в н. в. однини мають 0 закінчення (вість, сіль, радість, розкіш), а також іменник мати.

До 4 відміни належать іменники с.р. з закінченням -а , -я у н. в. однини (з суфіксами -ат-, -ят-, -єн- при відмінюванні): лоша (лошати), гуся (гусяти), ім’я (імені).

Поза відмінами перебувають: 1) невідмінювані іменники: кіно, кашне, поні, рагу; 2) іменники, що мають тільки форму множини: веселощі, радощі, ножиці, канікули;

3) іменники, що утворилися шляхом переходу з інших частин мови: черговий, вихідний, учительська.