14. Питання про безсполучникове складне речення. Безсполучникові речення з однотипними і різнотипними частинами.

Безсполучникове речення (БСР) — це таке складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Між частинами безсполучникового речення (БСР) ставляться такі розділові знаки як: кома, тире, двокрапка, крапка з комою.

У мовознавчій літературі виділяють два типи безсполучникових складних речень:

1) речення з однотипними предикативними частинами;

2) речення з різнотипними предикативними частинами.

Безсполучникові складні речення з однотипними частинами — це такі речення, які характеризуються перелічувальною інтонацією й співвідносні зі сполучниковими складносурядними реченнями.

Вони поділяються на два різновиди:

1) з перелічувальними відношеннями;

Перелічувані дії і явища можуть перебувати у плані:

-минулого: Десь далеко, в повитих туманом плавнях, вставало сонце; тихо курились луки, переливаючись іскристими барвами… (Я. Баш);

-теперішнього: Немає щастя вічного, немає, є вічний бій за щастя для усіх (М. Нагнибіда);

-майбутнього часу: / сивітимуть знов у далині високі могили, віятиме вітер полиневим духом, хлюпатиме степ колоссям в обличчя (А. Головко).

2) із зіставно-протиставними відношеннями.

Прикл.: Дерево міцне корінням -людина горінням (Н. тв.); Вони не згинули, вони живуть і нині (М. Бажан);

Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами — це такі речення, структурно-семантична цілісність яких ґрунтується на взаємозв’язаності неоднорідних, залежних предикативних частин, що поєднуються між собою зумовленою й пояснювальною інтонацією.

За семантикою виділяють такі їх види:

1) речення із з’ясувальним значенням: друга частина пояснює зміст першої. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними з’ясувальними реченнями:

Згадую: дітьми із листя кленів ми до свят сплітаємо вінки (В. Колодій);

Кажуть: вогонь печі дає дзвінкість, вогонь душі дає красу (О. Гончар);

2) речення з часовим значенням: час дії другої предикативної частини зумовлюється часом дії першої частини. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними часовими реченнями:

Прийде час — всі дороги на світі повернуть у край наш крилатий на печаль ворогам, на утіху тобі (М. Стельмах);

3) речення з умовним значенням: перша предикативна частина виражає умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться в другій частині:

Не навчив батько — не навчить і дядько (Н. тв.);

4) речення з причиновим значенням: друга предикативна частина розкриває причину дії чи стану, про які йдеться у першій частині:

Гроза буде — хмара аж на землю лягає (О. Коломієць).

15. Багаточленні речення з сурядним зв’язком, з безсполучниковим зв’язком. Складнопідрядні речення з кількома підрядними: супідрядність (однорідна та неоднорідна) і послідовна підрядність. Складні синтаксичні конструкції.

Складним реченням з різними видами зв'язку називається складне речення, що поєднує в собі три і більше частин (компонентів), з'єднаних за допомогою різних видів сполучникового (сурядного і підрядного) та безсполучникового зв'язку.

Залежно від наявності видів зв'язку виділяється чотири типи таких речень:

1.Складне речення із сполучниковим сурядним та підрядним зв'язками (сурядне - підрядне):

Довго ще говорили обоє, обмірковуючи прочитане, то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови. (І. Сенченко).

[ ], то [ ], ( що ).

2.Складне речення із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв'язками:

Але малюнком тоскним і недбалим не хоче годувати листопад, і мріють зорі:

ми серця запалим;

радіє місяць: повернувсь назад. (П. Филипович)

[ ], і [ ]: [ ]; [ ]: [ ].

3.Складне речення із безсполучниковим зв'язком на основному рівні та сполучниковим у межах компонента, що є складнопідрядним реченням:

Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить. (Нар. тв.)

(хто),[той], (хто), [той].

4.Складне речення із сполучниковим сурядним, підрядним та безсполучниковим зв'язками:

Стояла тиха і по - своєму хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а внизу з - під кожного куща виповзав туман, тому здавалось, що над землею коливалися два неба.

(М. Стельмах)

[ ]: [ ], а [ ], і [ ], (що).

Супідрядність – це такий тип підрядності, при якій підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної частини.

Залежно від того, як у цих реченнях виражена залежність кожної з підрядних частин від головної (чи супідрядні частини однорідні, чи вони різні за своїм значенням), розрізня­ють два різновиди супідрядності: 1) супідрядність однорідна; 2) супідрядність неоднорідна.

Однорідна супідрядність – це така супідрядність, коли підрядні частини, що належать до тієї самої головної частини, є однорідними. Пояснюючи всю головну частину чи якийсь із її членів, за своїм значенням вони є однакови­ми, відповідають на одне й те саме питання і, утворюючи разом своєрідний блок, перебувають між собою в приєдну­вально-перелічувальних відношеннях, хоч зрідка можуть зна­ходитися і в розділово-перелічувальних.

Неоднорідна супідрядність – це така супідрядність, у якій кілька підрядних частин, пояснюючи одну й ту саму головну частину, належать до різних слів головної части­ни або ж до того самого слова, але відповідають на різні питання.

Неоднорідна супідрядність, при якій підрядні частини по­яснюють різні члени головної частини, називається різночленною супідрядністю: Дитина, яка терпить менше образ, виростає людиною, яка більше усвідомлює свою гідність (М. Чернишевський).

Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю – такі конструкції, у яких лише перша підрядна частина перебуває в пря­мому, безпосередньому зв’язку з абсолютно незалежною у син­таксичному плані головною частиною, а кожне наступне підрядне синтаксично залежить від попереднього.

Кожна підрядна частина відносно наступної підрядної виступає в ролі головної, й усі вони становлять своєрідний блок підрядних частин: Особливо треба пам’ятати, що правопис не повинен воювати з мовою й накидати їй те, що їй чуже (Ю. Шевельов); Навіть далекий вогник на хуторі біля містка теж здається мені зорею, що стала в чиємусь вікні, щоб радісніше жилося добрим людям (М. Стельмах).

Складна синтаксична конструкція є реченням з різнотипним граматичним зв’язком між предика­тивними частинами. За значенням і характером зміс­тових відношень предикативні частини всередині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об’єднуються в одне ціле і складають речення.