10. Загальна характеристика складного речення.

Складне речення має два або більше синтаксичних (підметово-присудкових) центрів.

Складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні, складні безсполучникові і складні конструкції.

У складносурядному реченні частини, що мають свої синтаксичні центри, відносно рівноправні. Вони поєднуються між собою сполучниками сурядності і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи (=або), або...або, чи...чи, то...то.

Прикл.: На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло. (М. Рильський.)

У складнопідрядному реченні одна частина головна (від неї ставиться питання), а друга—підрядна (вона відповідає на поставлене питання).

Підрядна частина до головної приєднується:

а) сполучниками підрядності що, як, бо, щоб, якщо, якби, чи, коли б, аби, раз, ніби, наче, немов, ніж, хай, хоч, чим... тим, так що, як тільки, після того як, для того щоб, з тим щоб, тому що, через те що, завдяки тому що, в зв’язку з тим що, дарма що, незважаючи на те що;

б) сполучними словами (які є водночас і членами речення) хто, що, який, чий, котрий, скільки (відносні займенники), як, наскільки, де, куди, звідки, коли, відколи, доки, поки, щойно, чому, навіщо (прислівники).

Прикл.: Ніколи в бурі не загине, [хто?] хто [підмет] Прометея має дух. (В. Сосюра.)

У складному безсполучниковому реченні частини, що мають свої синтаксичні центри, поєднуються між собою без сполучників.

Прикл.:. Ми чорні гори перегорнем, ми вдарим серцем в мур зажур. (І. Драч.)

У складній конструкції частини поєднані впереміш сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язками.

Прикл.:. Вітер промчав, улігся, і [сурядний зв’язок] надріччя взялося сивиною: [безсполучниковий зв’язок] підіймався туман. (Григорій Тютюнник.)

11. Складносурядні речення, їх класифікація.

Складносурядні речення — речення, частини яких поєднуються сурядним зв’язком і є синтаксично рівноправними.Предикативні частини складносурядного речення об’єднуються в структурно-семантичне та інтонаційне ціле за допомогою сурядного синтаксичного зв’язку.

Складносурядні речення відкритої структури характеризуються незамкненим рядом предикативних одиниць. Скл. сурядні реч. закритої структури складаються лише з двох предикативних одиниць, які поєднуються за допомогою сполучників і утворюють замкнений ряд.

Складносурядні речення поділяють на елементарні і неелементарні. Елементарні структури є вихідними, базовими. Поняття формальної і семантичної елементарності не завжди збігаються. Формально елементарними є речення, в яких наявні дві предикативні частини, поєднані сурядним зв’язком, напр.:Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять(А. Малишко) Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ... (М. Стельмах). Такі структури часто являють собою складні семантично неелементарні речення через наявність вторинних предикатних і субстанціальних синтаксем. Тим часом семантично елементарними є лише такі складносурядні речення, що формуються двома семантично елементарними простими реченнями та одним семантико-синтаксичним відношенням, напр.: Зеленіють жита, і любов одцвіта (В. Сосюра); Лише борись, а щастя не втече (Л. Костенко).

Неелементарні (у формальному аспекті) складносурядні речення завжди є і семантично неелементарними, оскільки складаються не менше ніж із трьох предикативних частин. Проте кількість семантично елементарних конструкцій у них часто перевищує число формально елементарних простих речень, напр.: П’янить ромашкою трава, і він неначе у жнива приліг спочить, сказати слово, а тільки рана випадково йому дихання забива (А. Малишко).

Речення із зіставними і протиставними сполучниками.Для зв’язку частин у зіставних складносурядних реченнях використовується сполучник а, у протиставних — сполучники а, але, та (в значенні але), зате, проте, однак. Зіставні і протиставні сполучники мають чітко виражену семантику, без підтримки контексту виражають зіставні та протиставні семантико-синтаксичні відношення.

Речення з розділовими сполучниками, у них ідеться про несумісність чи чергування явищ. Передаються за допомогою сполучників або, чи, або..., або; чи..., чи; то..., то; не то..., не

то; чи то..., чи то.

Речення з градаційними сполучниками. не тільки..., але й; не тільки..., а й; не лише..., але й ; не лише..., а й, перший компонент яких пере­буває у першій частині, другий — у другій.