
- •1.Числові ряди. Основні властивості та дослідження ряду геометричної прогресії.
- •2.Основні властивості числових рядів.
- •3.Ознака порівняння та гранична ознака порівняння для знакододатних рядів.
- •4.Ознака д’Аламбера, радикальна ознака Коші.
- •5.Інтегральна ознака коші.
- •6.Ряди, в яких знаки членів строго чергуються. Ознака Лейбніца.
- •7.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •Доказано.
- •8.Функціональні ряди. Поняття рівномірної збіжності. Ознака Вейерштрасса.
- •9.Степеневі ряди. Теорема Абеля. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду.
- •10.Властивості степеневих рядів.
- •11.Ряди Тейлора і Маклорена.
- •12.Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів.
- •13.Ряди Фур’є. Гармонічні коливання.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •14.Тригонометричний ряд Фур’є.
- •15.Теорема Діріхлє про розклад в ряд Фур’є 2π-періодичних функцій. Розклад в ряд Фур’є парних і непарних функцій.
- •16. Розклад в ряд Фур’є функцій довільного періоду. Представлення неперіодичної функції рядом Фур’є.
- •17.Комплексні числі і дії над ними.
- •18.Функції комплексної змінної. Основні поняття.
- •19.Границя і неперервність функції комплексної змінної.
- •20.Елементи функції комплексної змінної
- •22.Елементи функції комплексної змінної , і зв’язок між ними.
- •23. Диференціювання функцій комплексної змінної. Умови Коші-Рімана.
- •24.Аналітична функція. Диференціал.
- •25.Гармонічні функції.
- •26.Інтегрування функцій комплексної змінної. Основні властивості інтегралів від функцій комплексної змінної.
- •27.Основна теорема Коші і наслідки з неї.
- •28.Первісна і невизначений інтеграл від функції комплексної змінної. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •29.Інтегральна формула Коші і наслідки з неї.
- •30.Числові ряди в комплексній площині. Необхідна умова збіжності та теорема про абсолютну збіжність таких рядів.
- •31.Степеневі ряди в комплексній площині. Теорема Абеля. Властивості степеневих рядів.
- •32.Ряд Тейлора для функції комплексної змінної.
- •33.Ряд Лорана.
- •34.Нулі аналітичної функції.
- •35.Ізольовані особливі точки і їх класифікація.
- •36.Нескінченно віддалена особлива точка.
- •37.Означення лишку. Теорема Коші про лишки.
- •38.Обчислення лишків.
- •39.Застосування лишків до обчислення дійсних визначених інтегралів.
- •40.Оригінали і їх зображення. Теореми про існування зображення та єдність оригіналу.
- •41.Властивості перетворення Лапласа: лінійність, подібність, зміщення.
- •Доказано.
- •46.Обернене перетворення Лапласа. Теореми розкладу.
- •47.Випадкові події. Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірності.
- •48.Відносна частота. Означення статичної і геометричної ймовірностей.
- •49.Теорема додавання ймовірностей несумісних подій. Повна група подій. Протилежні події.
- •50.Умовна ймовірність. Теорема множення ймовірностей. Незалежність подій.
- •51.Теорема про ймовірність суми сумісних подій.
- •52.Формула повної ймовірності.
- •Доказано.
- •53.Формула Байеса (теорема гіпотез).
- •Доказано.
- •54.Незалежні випробування. Формула Бернулі.
- •Доказано.
- •55.Оцінка найбільш ймовірного числа появи дискретної випадкової величини.
- •56.Теорема Пуассона.
- •57.Локальна та інтегрально теореми Муавра-Лапласса.
- •58.Математичне сподівання дискретної та неперервної випадкових величин та його властивості.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •59.Дисперсія і середнє квадратичне відхилення.
- •60.Неперервні випадкові величини та функція ймовірності розподілу.
14.Тригонометричний ряд Фур’є.
О: Тригонометричним рядом називається функціональний ряд вигляду:
Де
дійні
числа (коефіцієнти ряду)
1.1 зокрема записується так:
15.Теорема Діріхлє про розклад в ряд Фур’є 2π-періодичних функцій. Розклад в ряд Фур’є парних і непарних функцій.
Нехай
функція f(x)
- 2
періодична і інтегрована на
і має місце розклад в ряд Фур’є.
Проінтегруємо 1.1 і межах
Поможемо
1.1 на cosmx
і
проінтегруємо на
Також помножимо 1.1 на sinmx і проінтегруємо на
Для інтеграла 2 періодичної функції f(x) можна записати:
Де знаходимо з формул вище.
Теорема
Діріхле: нехай
періодична
функція f(x)
на
задовільняє
умови:
1.) f(x) – кусково періодична на
2.) f(x) – кусково монотонна
Тоді ряд Фур’є зводиться до функції f(x) в точках де функція неперервна.
В точках розриву (x0).
На
границі відрізку
16. Розклад в ряд Фур’є функцій довільного періоду. Представлення неперіодичної функції рядом Фур’є.
Нехай
функція
має період
Зробимо
заміну
.
Тоді функція
буде дорівнювати функції
.
визначена
на
При
При
Тому
для
має місце розклад в ряд Фур’є.
Повернемось
до змінної
,
при цьому:
,
І ряд Фур’є буде мати вигляд
Зауваження.
Всі викладки для
-періодичної
функцію мають місце і для 2
-періодичних
функцій.
Якщо -неперіодична, то представити її у виді ряду Фур’є – неможливо.
Якщо
ж потрібно представити у вигляді ряду
Фур’є на
,
на якому вона задовольняє умови теореми
Діріхлє, то переносимо початок координат
всередину
і записуємо функцію
при
Робимо
функцію
- 2
-періодичною,
де 2
=
.
розкладаємо в ряд Фур’є. Ряд Фур’є буде
збігатися до
тільки на цьому проміжку, а далі – це
зовсім інші функції.
Якщо
потрібно розкласти в ряд Фур’є функцію,
задану на
,
то:
За
і за поперечний виклад будуємо
Можна продовжити функцію на
довільним чином, а потім розкладемо в ряд Фур’є як 2 -періодична.
Зокрема можна продовжити на парним, або непарним чином.
17.Комплексні числі і дії над ними.
z=x+iy
– алгебраїчна форма комлексного
числа y
=x-iy
– спряжене комплексне число r
i2=-1,
i=
y=Rez – дійсна частина x
y=Imz – уявна частина
|z|=r
– модуль
комплексного числа,
аrgz
– головне
значення аргумента
Argz=argz+
argz=
x=rcos
y=rsin
z=r(cos +isin ) – тригонометрична функція комплексного числа
z=r
– показникова функція комплексного
числа
;
;
;
;
– формула
Муавра
– дійсне
число
Де k=0, 1, 2, …, n-1
18.Функції комплексної змінної. Основні поняття.
Нехай
в комплексній площині маємо дві множини
D
i
E.
На множині D
будемо зображувати комплексні числа
z=x+iy,
а
на множині E
– комплексні числа
.
Якщо
кожному числу zєD
ставиться у відповідність єдине число
,
то
кажуть, що задана однозначна функція
Якщо
при якомусь z=D
значень
більше одного, то функція
– багатозначна.
Приклад:
,
- однозначна
– багатозначна
Область
D
називається областю визначення функції
,
а область E1єE
називають областю визначення функції
;
– дійсна
частина
– уявна
частина
Таким чином функція комплексної змінної може задаватись двома функціями від двох змінних