- •1.Числові ряди. Основні властивості та дослідження ряду геометричної прогресії.
- •2.Основні властивості числових рядів.
- •3.Ознака порівняння та гранична ознака порівняння для знакододатних рядів.
- •4.Ознака д’Аламбера, радикальна ознака Коші.
- •5.Інтегральна ознака коші.
- •6.Ряди, в яких знаки членів строго чергуються. Ознака Лейбніца.
- •7.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •Доказано.
- •8.Функціональні ряди. Поняття рівномірної збіжності. Ознака Вейерштрасса.
- •9.Степеневі ряди. Теорема Абеля. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду.
- •10.Властивості степеневих рядів.
- •11.Ряди Тейлора і Маклорена.
- •12.Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів.
- •13.Ряди Фур’є. Гармонічні коливання.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •14.Тригонометричний ряд Фур’є.
- •15.Теорема Діріхлє про розклад в ряд Фур’є 2π-періодичних функцій. Розклад в ряд Фур’є парних і непарних функцій.
- •16. Розклад в ряд Фур’є функцій довільного періоду. Представлення неперіодичної функції рядом Фур’є.
- •17.Комплексні числі і дії над ними.
- •18.Функції комплексної змінної. Основні поняття.
- •19.Границя і неперервність функції комплексної змінної.
- •20.Елементи функції комплексної змінної
- •22.Елементи функції комплексної змінної , і зв’язок між ними.
- •23. Диференціювання функцій комплексної змінної. Умови Коші-Рімана.
- •24.Аналітична функція. Диференціал.
- •25.Гармонічні функції.
- •26.Інтегрування функцій комплексної змінної. Основні властивості інтегралів від функцій комплексної змінної.
- •27.Основна теорема Коші і наслідки з неї.
- •28.Первісна і невизначений інтеграл від функції комплексної змінної. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •29.Інтегральна формула Коші і наслідки з неї.
- •30.Числові ряди в комплексній площині. Необхідна умова збіжності та теорема про абсолютну збіжність таких рядів.
- •31.Степеневі ряди в комплексній площині. Теорема Абеля. Властивості степеневих рядів.
- •32.Ряд Тейлора для функції комплексної змінної.
- •33.Ряд Лорана.
- •34.Нулі аналітичної функції.
- •35.Ізольовані особливі точки і їх класифікація.
- •36.Нескінченно віддалена особлива точка.
- •37.Означення лишку. Теорема Коші про лишки.
- •38.Обчислення лишків.
- •39.Застосування лишків до обчислення дійсних визначених інтегралів.
- •40.Оригінали і їх зображення. Теореми про існування зображення та єдність оригіналу.
- •41.Властивості перетворення Лапласа: лінійність, подібність, зміщення.
- •Доказано.
- •46.Обернене перетворення Лапласа. Теореми розкладу.
- •47.Випадкові події. Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірності.
- •48.Відносна частота. Означення статичної і геометричної ймовірностей.
- •49.Теорема додавання ймовірностей несумісних подій. Повна група подій. Протилежні події.
- •50.Умовна ймовірність. Теорема множення ймовірностей. Незалежність подій.
- •51.Теорема про ймовірність суми сумісних подій.
- •52.Формула повної ймовірності.
- •Доказано.
- •53.Формула Байеса (теорема гіпотез).
- •Доказано.
- •54.Незалежні випробування. Формула Бернулі.
- •Доказано.
- •55.Оцінка найбільш ймовірного числа появи дискретної випадкової величини.
- •56.Теорема Пуассона.
- •57.Локальна та інтегрально теореми Муавра-Лапласса.
- •58.Математичне сподівання дискретної та неперервної випадкових величин та його властивості.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •59.Дисперсія і середнє квадратичне відхилення.
- •60.Неперервні випадкові величини та функція ймовірності розподілу.
37.Означення лишку. Теорема Коші про лишки.
Нехай z0 ізольована особлива точка (скінченна). Тоді функцію f(z) можна розкласти в ряд Лорана в околі цієї точки Коефіцієнт ряду Лорану назив лишком функт f(z) відносно точки z0. Позначається За теоремою про розклад в ряд Лорана маємо
Теорема Коші(про лишки): Якщо функція f(z) однозначна і аналітична у внутр. Точках області L і на її межі за виключенням скінченного числа внутр. Точок Тоді
Доведення: Нехай z1,zn –особлив точки. Проведемо кола в цих точках так, щоб ці кола лежали в L. Тоді за наслідком 2 з основ теореми Коші
38.Обчислення лишків.
Уявна особлива точка: Якщо z0 усувна особлива точка, то її ряд Лорана має вигляд: . Тобто Полюс особлива точка: Нехай z0 простий полюс тоді ряд f(z) в околі z0 має вигляд: омножимо на перейдемо до Якщо де ψ(z0)=0;φ(z0)=0;ψ’(z0)=0; ; Якщо точка z0 порядку m, то ряд Лорану має вигляд: Помножимо на Продиф цю рівність m-1 раз і перейдемо до границі при : Істотно особлива: У цьому випадку лишки знаходять за допомогою розкладу в ряд Лорана в f(z) в околі точки z0
39.Застосування лишків до обчислення дійсних визначених інтегралів.
І. Інтеграл вигляду Зробимо заміну ,
ІІ. Інтеграл вигляду: ;
40.Оригінали і їх зображення. Теореми про існування зображення та єдність оригіналу.
Нехай f(t) дійсна функція дійсної змінної, під t – або час або координата.
Тоді: Функція f(t) називається оригіналом, якщо:
f(t)=0; t<0
f(t) кусково неперервна на (0; тобто вона неперервна або має точки розриву 1-го роду, причому на кожному скінченному відрізку цих точок скінченна кількість.
Існують константи M>0, S0 0, що для всіх t виконується умова:
При цьому S0 називається показником росту функції f(t). Ця умова виконується для сталих функцій (S0=0), tn(n>0).
Умова 3 не виконується для функцій, наприклад
Зображення: функція f(t) може бути комплексною функцією дійсного аргументу t, тобто:
Тоді f(t) є оригіналом, якщо функції f(t) і f1(t) є оригіналами.
Означення: Зображенням оригіналу f(t) називається функція F(P) комплексної змінної p=s + i , яка визначається інтегралом:
Операція переходу від оригіналу до зображення називається перетворенням Лапласа:
Позначається f(t)
Теорема 1(існування зображення): Для довільного оригіналу F(P) на півплощині Re p = S > S0, де S0 – похідна росту f(t) і це зображення є аналітичним в цій площині.
Доказ: нехай p = S + i – точка з півплощини. S > S0. Тоді, враховуючи |f(t)| , маємо
Отже |F(P)| , отже F(p) існує і однозначно в області S>S0.
Наслідок(необхідна умова існування): якщо F(P) є зображення деякого оригіналу f(t), то
Цей наслідок випливає з оскільки
З теореми 1 випливає, що функція зображення F(P) повинна не мати особливих точок на півплощині Re P = S > S0
Теорема 2(про єдність оригіналу):
Нехай F(P) – зображення для двох функцій – f1(t) i f2(t), тоді f1(t) i f2(t) співпадають на інтервалах неперервності.