- •1.Числові ряди. Основні властивості та дослідження ряду геометричної прогресії.
- •2.Основні властивості числових рядів.
- •3.Ознака порівняння та гранична ознака порівняння для знакододатних рядів.
- •4.Ознака д’Аламбера, радикальна ознака Коші.
- •5.Інтегральна ознака коші.
- •6.Ряди, в яких знаки членів строго чергуються. Ознака Лейбніца.
- •7.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •Доказано.
- •8.Функціональні ряди. Поняття рівномірної збіжності. Ознака Вейерштрасса.
- •9.Степеневі ряди. Теорема Абеля. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду.
- •10.Властивості степеневих рядів.
- •11.Ряди Тейлора і Маклорена.
- •12.Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів.
- •13.Ряди Фур’є. Гармонічні коливання.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •14.Тригонометричний ряд Фур’є.
- •15.Теорема Діріхлє про розклад в ряд Фур’є 2π-періодичних функцій. Розклад в ряд Фур’є парних і непарних функцій.
- •16. Розклад в ряд Фур’є функцій довільного періоду. Представлення неперіодичної функції рядом Фур’є.
- •17.Комплексні числі і дії над ними.
- •18.Функції комплексної змінної. Основні поняття.
- •19.Границя і неперервність функції комплексної змінної.
- •20.Елементи функції комплексної змінної
- •22.Елементи функції комплексної змінної , і зв’язок між ними.
- •23. Диференціювання функцій комплексної змінної. Умови Коші-Рімана.
- •24.Аналітична функція. Диференціал.
- •25.Гармонічні функції.
- •26.Інтегрування функцій комплексної змінної. Основні властивості інтегралів від функцій комплексної змінної.
- •27.Основна теорема Коші і наслідки з неї.
- •28.Первісна і невизначений інтеграл від функції комплексної змінної. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •29.Інтегральна формула Коші і наслідки з неї.
- •30.Числові ряди в комплексній площині. Необхідна умова збіжності та теорема про абсолютну збіжність таких рядів.
- •31.Степеневі ряди в комплексній площині. Теорема Абеля. Властивості степеневих рядів.
- •32.Ряд Тейлора для функції комплексної змінної.
- •33.Ряд Лорана.
- •34.Нулі аналітичної функції.
- •35.Ізольовані особливі точки і їх класифікація.
- •36.Нескінченно віддалена особлива точка.
- •37.Означення лишку. Теорема Коші про лишки.
- •38.Обчислення лишків.
- •39.Застосування лишків до обчислення дійсних визначених інтегралів.
- •40.Оригінали і їх зображення. Теореми про існування зображення та єдність оригіналу.
- •41.Властивості перетворення Лапласа: лінійність, подібність, зміщення.
- •Доказано.
- •46.Обернене перетворення Лапласа. Теореми розкладу.
- •47.Випадкові події. Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірності.
- •48.Відносна частота. Означення статичної і геометричної ймовірностей.
- •49.Теорема додавання ймовірностей несумісних подій. Повна група подій. Протилежні події.
- •50.Умовна ймовірність. Теорема множення ймовірностей. Незалежність подій.
- •51.Теорема про ймовірність суми сумісних подій.
- •52.Формула повної ймовірності.
- •Доказано.
- •53.Формула Байеса (теорема гіпотез).
- •Доказано.
- •54.Незалежні випробування. Формула Бернулі.
- •Доказано.
- •55.Оцінка найбільш ймовірного числа появи дискретної випадкової величини.
- •56.Теорема Пуассона.
- •57.Локальна та інтегрально теореми Муавра-Лапласса.
- •58.Математичне сподівання дискретної та неперервної випадкових величин та його властивості.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •59.Дисперсія і середнє квадратичне відхилення.
- •60.Неперервні випадкові величини та функція ймовірності розподілу.
50.Умовна ймовірність. Теорема множення ймовірностей. Незалежність подій.
Означення 1 : Добутком двох подій (А*В) називається подія , яка полягає в дночасному виконанні А і В
Означення 2 : Умова ймовірності : РA(В) називається ймовірність подій АВ за умовою, що А вже відбулать
Теорема: множення ймовірностей : ймовірність сумісної появи 2ох подій = добутку ймовірностей однієї з них на другу за умоу, що 1ша вже відбулась
Р(А*В)=Р(А)*РA(В)
Наслідок : ймовірность появи однієї з подій А1+…+Аn
Р(А1+…+Аn)=Р(А1)…Р(Аn)
Р(А*В*С)=Р(А)+РА(В)+РА*В(С)
Означення . Подія А називається незалежною від події, якщо її умова ймовірності = безумовній тобто:
РВ (А)=Р(А)
Якщо подій А і В незал , то формула має випадок : Р(А,В)=Р(А)+ Р(В)
Теорема ( Про взаємну незалежність подій)
Якщо А не залежить від В то і В не залежить від А ,
Доказ: РА(В)=Р(АВ)/Р(А)=Р(В)*РВ(А)/Р(А)=Р(В)
Означення : події А1 , … Аn називається незалежними якщо кожна з них не залежить від добутку інших від кожного з них окремо.
51.Теорема про ймовірність суми сумісних подій.
Теорема: Якщо події А і B сумісні, то ймовірність суми цих події = сумі їх ймовірностей без ймовірності добутку
Доказ:
P(A+B)= P(A) + P(B) – P(A*B)
A+B = A + B*A`
B = A*B + B*A`
P(B+A) = P(A) + P(BA`)
P(B) = P(A*B) + P(B*A`)
P(A+B) – P(B) = P(B) – P(A*B)
Доказано.
Також формулу можна записати для довільної кількості подій.
P(A+B+C) = P(A) + P(B) + P(C) – P(AB) – P(AC) – P(BC) – P(ABC)
Зауваження: можна знайти ймовірність суми подій так:
S = A1 + A2 + … + An
P(S) + P(S`) = 1
S` = A1` * A2` * … * An`
52.Формула повної ймовірності.
Події A1, …, An утворюють повну групу, якщо Ai * Aj , I j і
Теорема: якщо події h1, …, hn утворюють повну групу, а подія A – подія, що можлива в результаті досліду, то
P(A) =
Доказ:
Нехай H1, …, Hi утворюють повну групу
H1 + H2 + … + Hi = Ω
A = A * Ω = A * (H1 + H2 + … + Hi) = AH1 + AH2 + … + AHi
HI * Hj = , I => AHi*AHj =
P(A) = P(AH1) + P(AH2) + … + P(AHi) = P(H1) PH1(A) + P(H2) PH2(A) + … + P(Hn) PHn(A).
Доказано.
53.Формула Байеса (теорема гіпотез).
Теорема: Нехай H1, …, Hn утворюють повну групу подій, А – деяка подія. Тоді ймовірність Ні при умові виконання події А =
РА(Ні) =
Де Р(А) – повна ймовірність події А.
Доказ:
РА(Ні)= =
Доказано.
54.Незалежні випробування. Формула Бернулі.
Озн: Незалежними називаються випробування, які не залежать від їхніх випробувань.
Нехай ми проводимо n незалежних випробувань в кожному з яких може з’явитись подія А, а може А’ (не А). Отже А з’явиться з ймовірністю Р, тоді А’: q = 1 – P.
Якщо n дослідів, то можливе 2n результатів цих дослідів.
Озн: Схема Бернулі називається послідовність n незалежних дослідів в яких подія А наступає з ймовірністю р, а подія А’, з ймовірністю q.
Найпростіша задача є знаходження ймовірності того, що подія А наступить m разів в n незалежних дослідів. Позначається: Pn(m).
Теорема Бернулі: якщо проводиться n незалежних дослідів, подія А в результаті кожного наступить з ймовірністю p, а подія А’, з ймовірністю q. Тоді ймовірність того, що подія А наступить m разів визначається за формулою Бернулі.
Pn(m) = pnqn-m
Доказ:
Нехай подія А відбувається в перших m разів дослідах, а в інших випадках А’. Ймовірність такої події pmqn-m. В інших випадках ймовірність також буде pmqn-m. Всього таких можливостей . Отже Pn(m) = pmqn-m + … + pmqn-m = pmqn-m