- •Додаткові питання для складання кандидатського іспиту з філософії
- •Філософсько-антропологічна проблема у хх столітті.
- •Що Ви можете розповісти про діалектику Геракліта.
- •Еволюційна теорія та структуралістський підхід як концепції розвитку.
- •Назвіть відомі Вам давньогрецькі філософські школи та напрямки.
- •Теоцентризм і антропоцентризм в історії філософії.
- •Що таке пантеїзм? Назвіть філософів-пантеїстів.
- •Індуктивний метод ф. Бекона і дедуктивний метод р. Декарта.
- •Утопічні концепції епохи Відродження.
- •Поняття субстанції у поглядах р. Декарта, б. Спінози, г. Лейбніца.
- •Чому філософію і. Канта називають агностицизмом?
- •Поняття Абсолютної Ідеї в філософії Гегеля.
- •Категоричний імператив і. Канта.
- •Форми наукового пізнання.
- •Чи може наука бути "сама-собі" філософією?
- •Чим відрізняється поняття практики в марксизмі і прагматизмі?
- •Емпіриокритицизм е. Маха та р. Авенаріуса.
- •Що таке „метод”, „методологія”, „наукове пізнання”?
- •Розквіт метафізичного стилю мислення.
- •Розкрийте співвідношення техніки і науки.
- •Біологічне і соціальне в людині.
- •Чи можливе пізнання світу? Аргументуйте відповідь.
- •Сутнісні ознаки людської свідомості і її принципова відмінність від "інтелекту" тварин.
- •Розкрийте зміст понять "буття" і "свідомість".
- •Чим відрізняється наукове пізнання від звичайного.
- •Предмет філософії.
- •Функції філософії.
- •Що таке "онтологія" і "гносеологія"?
- •Людина в філософії марксизму.
- •Світогляд, його структура, зміст і типи.
- •Філософія і релігія.
- •Язик науки і філософії.
- •Нове розуміння буття людини в європейському ірраціоналізмі.
- •Поняття закону, види законів.
- •Що таке агностицизм? Ваше відношення до концепції д. Юма і і. Канта.
- •Соціологічні ідеї о. Конта, їх значення.
- •Основні діалектичні категорії.
- •Феноменологія е. Гусерля.
- •В чому різниця між "чуттєве і раціональне" і "емпіричне і теоретичне" пізнання?
- •Роль інтуїції у процесі пізнання.
- •Чому практика відіграє роль критерію істини?
- •Що значить конкретність істини?
- •Особливості пізнання у соціальній сфері.
- •Основні форми чуттєвого і раціонального пізнання.
- •Істина як процес.
- •Які є методологічні принципи вивчення суспільства?
- •Чим відрізняється розуміння цивілізації м. Данілевським, о. Шпенглером і а. Тойнбі від її сучасного розуміння?
- •Які нові технології нагляду та примусу мають місце в інформаційному суспільстві?
- •Сутність глобальних проблем сучасності.
- •Чому життя людини і суспільства регулюються цінностями і нормативністю, як вони пов’язані з духовністю?
- •Діяльність людини та екологічні проблеми.
-
Чим відрізняється наукове пізнання від звичайного.
Обыденное знание основано на здравом смысле, а научное знание - это то знание, которое требует обоснование и доказательство.
Отличие научного познания от других видов знания:
- основная задача НП - это обнаружение объективных законов
- рацональность всех содержащихся в НП знаний
- неопосредованная цель и высшая ценность НП - объективная истина
- системность НП
- НП присуща строгая доказательность, обоснованность выводов
- НП присуща противоречивость
- выработка специфичного начного языка
- возможность эмперической проверки
- в процессе НП применяется прибор
- эмпирическими характеристиками обладает субъект научной деятельности
- на основе знания законов функционирования и развития исследуемых объектов, необходимо предвидение будущего с целью освоения действительности
- ему присуща спец. материальная база
Будничное, бытовое познание возникает раньше, чем научное, а в дальнейшем сосуществует с ним. Оно базируется на стихийно эмпирическому исследовании, которое являет собой непосредственную связь познания с практической деятельностью. Стихийно эмпирическому познанию экономической действительности свойственны такие характерные черты:
базируется, как правило, на опыте прошлой практической деятельности и не опирается на теоретические концепции;
не связанное с определенным конкретным объектом познание, поскольку в роли такого выступает совокупность явлений и их свойств, с которыми человек встречается в повседневной жизни и в практической деятельности;
не имеет специфических методов и специальных средств познания. В роли материальных средств познания здесь выступают орудия труда, которыми пользуются люди в процессе трудовой деятельности;
результаты стихийно эмпирического познания выражаются и закрепляются в трудовом и производственном опыте и в инструкциях и положениях, которые содержат правила поведения (действия) в тех или других условиях.
Научное познание действительности представляет собой сознательно осуществляемую познавательную деятельность, в основе которой лежит опосредствованное и обобщенное отображение свойств и связей процессов и явлений в их постоянных противоречиях и развитии. Различают два уровни научного познания: эмпирико-теоретический и теоретический. Емпирико-теоретическое познание, равно как и познание на бытовом уровне, дается непосредственно опытом, является начальным, поверхностным и начинается с наблюдения, стоит ближе к поверхности явлений и базируется главным образом на чувственной информации. Однако даже при этих условиях емпирико-теоретическое знание стоит выше бытового, будничного. Ведь оно, кроме наблюдения, обязательно включает эксперимент, сравнение и измерение. Важнейшим среди них является эксперимент, то есть научно поставленный опыт, наблюдение явления в специально созданных и контролируемых условиях.
Научное познание предполагает возможность объективации индивидуальных знаний, их обобщения, трансляции и т. п. Именно рациональное познание обеспечивает существование таких форм познавательного творчества, как наука и философия. Его основные формы: понятие, суждение и умозаключение.
