3.3. Перевезення підрозділів

123. Перевезення батальйону залізничним (водним) транспортом здійснюється одним-двома військовими ешелонами, повітряним транспортом – декількома військовими командами, колісними тягачами на трейлерах – однією колоною.

Для завантаження (посадки) на рухомий склад, судна, у літаки (вертольоти) і вивантаження (висадки) з них батальйону вказується станція, порт (пристань), аеродром (площадка) завантаження (посадки) і вивантаження (висадки).

До завантаження (посадки) батальйон (рота) розташовується в районі очікування, а після вивантаження (висадки) виходить у район збору. Час перебування в районі очікування використовується для підготовки до завантаження (посадки) і подальших дій.

124. У ході прийняття рішення на перевезення залізничним (водним) транспортом командир батальйону (роти) (начальник військового ешелону): віддає розпорядження на підготовку до перевезення; разом із військовим комендантом на шляхах сполучення уточнює план завантаження військового ешелону і розрахунки на перевезення особового складу, озброєння, техніки, майна підрозділів по вагонах, платформах (суднах або суднових приміщеннях); встановлює черговість завантаження (посадки) підрозділів, час початку і закінчення; визначає порядок висування підрозділів до місць завантаження (посадки); проводить рекогносцировку району очікування, станції (порту, пристані) завантаження (посадки), маршрутів висування підрозділів до них і ставить завдання підрозділам.

125. У ході прийняття рішення на перевезення повітряним транспортом командир механізованого батальйону (роти) додатково: віддає розпорядження на підготовку до перевезення; разом з командиром військової частини (підрозділу) військово-транспортної (армійської) авіації або командиром загону (групи) цивільної авіації і військовим комендантом аеропорту уточнює порядок завантаження (посадки), місця стоянок і бортові номери літаків (вертольотів); уточнює план завантаження (посадки), розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів підрозділів по літаках (вертольотах); уточнює списки особового складу військових команд на кожен літак (вертоліт); визначає черговість, час початку і закінчення завантаження (посадки) і виходу підрозділів; проводить рекогносцировку району очікування, аеродрому (площадок), маршрутів виходу підрозділів до них і до місць стоянки літаків (вертольотів) і ставить завдання підрозділам.

126. У наказі на перевезення командир батальйону вказує:

у першому пункті – дані про противника;

у другому пункті – завдання батальйону, номер (номери) військового ешелону (команди, команд), найменування судна (суден), бортові номери літаків (вертольотів), станцію (порт, пристань, аеродром, площадки) завантаження (посадки), район очікування і маршрути виходу до них; час початку і закінчення завантаження;

у третьому пункті – замисел на перевезення, розподіл підрозділів, особового складу, озброєння і техніки по військових ешелонах (командах), вагонах, платформах (суднах, суднових приміщеннях, літаках, вертольотах); черговість і порядок завантаження підрозділів; організацію ППО (чергові підрозділи і вогневі засоби, порядок чергування, порядок ведення розвідки повітряного противника (отримання оповіщення про повітряного противника), відкриття і ведення вогню по повітряних цілях), кількість, склад добового наряду і вантажно-розвантажувальних команд;

у четвертому пункті після слова “наказую” – завдання підрозділам, місця (кількість вагонів, платформ, номери літаків, вертольотів, кают, палуб, трюмів і інших приміщень, номери військових команд) для розміщення особового складу, озброєння і техніки, черговість і порядок завантаження (посадки), місце в похідній колоні батальйону (ешелону) при висуванні з району очікування до місць завантаження (посадки) і порядок дій після вивантаження; підрозділу ППО, який прямує в складі військового ешелону, крім того, завдання щодо прикриття під час завантаження, на шляху руху і при вивантаженні, а підрозділам, від яких виділяються вантажно-розвантажувальні команди і добовий наряд, – склад команд (наряду), їх завдання і час готовності;

у п’ятому пункті – час готовності до висування з району очікування і до завантаження;

у шостому пункті – посадових осіб ешелону, місце їх перебування в ешелоні (на судні) або номер літака (вертольота), у якому вони прямують, сигнали оповіщення, управління і взаємодії.

Командир роти наказ на перевезення віддає в такій самій послідовності, що і командир батальйону, але при цьому в четвертому пункті він вказує: місця розміщення особового складу, озброєння і техніки взводів на рухомому складі (судні, літаку, вертольоті); черговість і порядок завантаження (посадки); місця взводів у колоні роти під час висування з району очікування до місця завантаження та у район збору після вивантаження; склад вантажно-розвантажувальних команд, хто старший, завдання та час і порядок їх виконання; від кого й у якому складі призначити добовий наряд і порядок його підготовки; заходи безпеки під час навантаження (посадки), на шляху проходження і під час вивантаження (висадження). Крім того, у шостому пункті наказу він замість посадових осіб ешелону вказує старших по вагонах і своє місце в потязі (на судні), або номер літака (вертольота), у якому він прямує.

127. Після віддання наказу на перевезення командир батальйону (роти) (начальник військового ешелону) дає вказівки про порядок підготовки ОВТ для завантаження ешелону; способи розміщення та кріплення озброєння і техніки на рухомому складі (судні); організацію охорони в ешелоні або на судні (уточнює склад добового наряду, час і порядок його зміни, місця постів, обов’язки вартових і порядок зв’язку з ними); порядок дій за сигналами оповіщення і управління; доводить вимоги безпеки під час навантаження (вивантаження) і перевезення, а також дає вказівки щодо взаємодії з органами військових сполучень і організації всебічного забезпечення, захисту від запалювальної зброї і протипожежного захисту (аварійно-рятувальних робіт).

128. Взаємодія організується командиром батальйону (роти) на всю глибину перевезення, при цьому уточнюються та узгоджуються: порядок висування підрозділів із займаних районів і зайняття ними у встановлений термін району очікування завантаження (посадки); порядок висування на станції (порти, пристані, пункти, аеродроми, площадки) завантаження (посадки) і його проведення; порядок відбиття повітряного нападу противника і дій підрозділів під час застосування противником ЗМУ та високоточної зброї в ході завантаження (посадки); перевезення і вивантаження (висадки); порядок дій підрозділів у разі припинення перевезення (при переході до руху своїм ходом, при поновленні перевезення); порядок проведення вивантаження (висадки); висування батальйону (роти) у райони зосередження після вивантаження (висадки); підготовка до наступних дій.

129. Управління у військовому ешелоні (на судні) здійснюється з використанням дротових засобів зв’язку, особистим спілкуванням, за допомогою посильних, а також світловими і звуковими сигналами.

Командир батальйону (начальник військового ешелону) зі штабом під час перевезення залізничним транспортом розміщується, як правило, у середині ешелону, маючи провідний зв’язок з начальником варти, спостережними постами, а також з машиністом тепловоза (електровоза), а під час перевезення морським (річковим) транспортом – в одній із кают або в іншому окремому приміщенні. Під час перевезення повітряним транспортом командир батальйону (роти) і штаб перебувають у складі військових команд.

130. На робочій карті командира батальйону (роти) під час перевезення відображаються: положення батальйону (роти) на момент отримання завдання; вихідний район, основний і запасний райони завантаження (посадки), район очікування перед завантаженням, час їх зайняття і маршрути виходу в них; вихідний пункт, побудова похідного порядку і розрахунки на висування; організація комендантської служби; станція (порт, пристань, пункт, аеродром, площадки) завантаження (посадки) і вивантаження (висадки); порядок вивантаження і виходу в район зосередження після вивантаження (висадки); час зосередження і розташування підрозділів у ньому; черговість і терміни завантаження і відправлення; завдання і склад похідної і безпосередньої охорони; організація протиповітряної оборони; місця ПУ у вихідному районі, у ході перевезення та в районі зосередження після вивантаження; схема зв’язку; сигнали оповіщення, управління і взаємодії; завдання сусідів, а також деякі питання забезпечення посадки (завантаження).

Штаб батальйону на робочій карті командира батальйону (роти) (начальника штабу батальйону) робить розрахунки на перевезення і погоджує їх з представниками служби військових сполучень на видах транспорту.

У розрахунках на перевезення залізничним транспортом указуються: номер військового ешелону, кількість особового складу, кількість ОВТ (по марках), кількість матеріальних засобів (боєприпасів, ПММ тощо), кількість рухомого складу в ешелоні.

Додатково на кожний ешелон готується план завантаження ешелону, у якому зазначається: кількість вагонів (платформ) в ешелоні та їх розміщення; розподіл підрозділів по вагонах з розрахунками на перевезення особового складу, озброєння, техніки, майна підрозділів по вагонах, платформах; час початку і закінчення завантаження.

У розрахунках на перевезення водним транспортом указуються: номер військового транспорту, порти, пункти посадки (завантаження); виділені десантно-транспортні засоби, бортові номери десантних кораблів, назви транспортних суден для кожного підрозділу і порядок їх підходу до берега з розрахунками на перевезення особового складу, озброєння, техніки, майна підрозділів по суднах або суднових приміщеннях.

У розрахунках на перевезення повітряним транспортом указуються: підрозділ, який перевозиться, кількість особового складу, маса і габарити вантажів; кількість і типи залучених до перевезення літаків (вертольотів); розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів підрозділів по літаках (вертольотах), списки особового складу військових команд на кожен літак (вертоліт); час початку і закінчення завантаження (посадки).

Для скорочення часу на організацію перевезення командир батальйону (роти) повинен постійно мати готові варіанти розрахунків на перевезення батальйону різними видами транспорту. Начальник штабу батальйону повинен мати заздалегідь розроблені формалізовані документи на перевезення різними видами транспорту (варіанти розрахунків, планів і заявок), виходячи з можливих бойових завдань підрозділів, їх бойового і чисельного складу, технічних умов кріплення озброєння і техніки на транспортних засобах. Під час розрахунків передбачається збереження організаційної цілісності підрозділів та забезпечення їх готовності до ведення бою після вивантаження (висадки).

131. Під час формування військового ешелону криті вагони, зайняті людьми і діючими кухнями, ставлять у середню частину ешелону, а платформи і піввагони з бойовою технікою – у головну і хвостову частини. Вагони з небезпечними вантажами відокремлюються спеціальним прикриттям від локомотива, хвоста потяга, людських вагонів, а за потреби й один від одного. Платформи з зенітними засобами ставляться в головній і хвостовій частинах ешелону, для зручності ведення вогню вони відокремлюються від тепловоза (електровоза), критих вагонів чи піввагонів однією або декількома платформами з вантажем невеликих за висотою габаритів.

132. До початку висування для завантаження (посадки) командир батальйону (роти) перевіряє: знання особовим складом вимог правил безпеки, правил завантаження (посадки), вивантаження (висадки), розміщення і кріплення у вагонах і на платформах (на суднах, у літаках, вертольотах) озброєння і техніки, правил і поводження під час перевезення; готовність озброєння і техніки, ракет, боєприпасів, пально-мастильних й інших матеріальних засобів до завантаження (посадки), а також побудову колони батальйону відповідно до плану завантаження (посадки).

Перед завантаженням командир батальйону (роти) (начальник військового ешелону) з посадовими особами ешелону прибуває на станцію (у порт, на пристань, аеродром, площадку) завантаження (посадки), де перевіряє наявність рухомого складу, організує прийом вагонів (суднових приміщень), знімного військового устаткування і підготовку рухомого складу до завантаження; вносить за потреби зміни до плану завантаження (посадки) і до розрахунку на перевезення та дає команду (сигнал) на висування підрозділів до місця завантаження (посадки).

133. Висування з району очікування здійснюється в порядку й у терміни, встановлені командиром бригади (полку).

Завантаження озброєння і техніки та посадка особового складу проводяться в суворо зазначений час, приховано, з дотриманням заходів безпеки і запобіганням поломкам озброєння і техніки.

Щонайперше завантажуються озброєння, техніка, запаси ракет, боєприпасів, пально-мастильних й інших матеріальних засобів. При цьому озброєння і техніка розміщаються з урахуванням черговості їх вивантаження, а зенітні засоби – з урахуванням можливості ведення вогню по повітряних цілях. Техніка, яка плаває, і зенітні засоби, виділені для прикриття району завантаження, а також тягачі, які призначені для забезпечення швидкого завантаження (вивантаження) гусеничної техніки, завантажуються на платформи (судна) останніми.

Запаси ракет, боєприпасів і ПММ завантажуються в різні вагони (на різні судна, у різні літаки, вертольоти).

Посадка особового складу у вагони (на судна), літаки (вертольоти) проводиться після закінчення завантаження озброєння, техніки і майна безпосередньо перед відправленням військового ешелону (команди) або виходом судна в море, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення. Завантаження озброєння, техніки, вантажів і посадка особового складу в літаки (вертольоти) розпочинається за вказівкою командира авіаційної військової частини (підрозділу).

Озброєння, техніка й інші матеріальні засоби, завантажені на рухомий склад (на судна, у літаки, вертольоти), надійно закріплюються, а машини, крім того, ставляться на гальмо і нижчу передачу. Поворотні пристрої башт бойових машин застопорюються, а стопори пломбуються.

Відповідальність за завантаження, розміщення та кріплення озброєння і техніки, а також за посадку особового складу покладається на начальника військового ешелону, а під час перевезення повітряним транспортом – на командирів екіпажів літаків (вертольотів).

Зенітні й інші вогневі засоби, виділені для прикриття військового ешелону (судна) на шляху руху, займають зазначені начальником військового ешелону місця на платформах у голові та хвості ешелону (на верхніх палубах судів). Для відбиття раптових нальотів повітряного противника призначаються чергові зенітні й інші вогневі засоби, які повинні бути в постійній готовності до ведення вогню.

134. Батальйон, який перевозиться залізничним (водним) транспортом, забезпечується, крім військових запасів продовольства, запасом на весь шлях руху і на час розвантаження. Для своєчасного надання медичної допомоги під час перевезення у військовому ешелоні (на судні) розгортається медичний пункт батальйону. Евакуація поранених і хворих з військового ешелону (з судна) здійснюється в найближчі медичні підрозділи, військові частини, установи.

135. Для гасіння пожеж на шляху руху призначається черговий підрозділ, який забезпечується необхідними засобами пожежогасіння і перебуває в постійній готовності до дій. Під час перевезення морським або річковим транспортом цей підрозділ призначається для підсилення штатної суднової аварійно-рятувальної команди і діє за вказівкою капітана судна.

136. Для спостереження за повітряним противником і прилеглою місцевістю (акваторією) у військовому ешелоні (на судні) виставляються спостережні пости (пости повітряного спостереження, спостерігачі) і пости радіаційного, хімічного і біологічного спостереження. На шляху руху дані про повітряну, радіаційну, хімічну і біологічну обстановку начальник військового ешелону одержує також від військових комендантів залізничних (водних) ділянок, станцій (портів) і аеропортів.

Оповіщення про повітряного противника, радіоактивне, хімічне і біологічне зараження здійснюється сигналами, встановленими начальником військового ешелону, а також сигналами, які застосовуються на транспорті.

За сигналом оповіщення про повітряного противника військовий ешелон (судно) продовжує рух. Двері, вікна (ілюмінатори) і люки вагонів (суднових приміщень) закриваються, засоби індивідуального захисту переводяться в положення “напоготові”. Зенітні й інші вогневі засоби, виділені для відбиття повітряного противника, відкривають вогонь за командою начальника військового ешелону (капітана судна), а в разі раптового нападу – самостійно відповідно до вказівок про порядок ведення вогню.

За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад використовує засоби індивідуального захисту.

137. Зони радіоактивного зараження місцевості та заражені радіоактивними речовинами райони акваторії під час перевезення залізничним і морським (річковим) транспортом особовий склад долає в засобах індивідуального захисту. Під час проходження військового ешелону через зону радіоактивного зараження екіпажі танків й інших броньованих машин за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) можуть розміщатися в машинах. Після проходження зони зараження за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) проводиться часткова спеціальна обробка підрозділів. Повна спеціальна обробка підрозділів і повна санітарна обробка особового складу проводяться після вивантаження.

138. На шляхах сполучення залежно від обстановки, яка склалася, батальйон (рота) повинен бути завжди готовий до вивантаження (висадки) у непідготовленому місці, проходження маршем до місця призначення в обхід, з подоланням зон зараження, районів руйнувань, пожеж і затоплень та до вступу в бій.

З прибуттям до кінцевого пункту перевезення батальйон (рота) швидко розвантажується (висаджується) і виходить у район збору в готовності до виконання бойового завдання або до виходу в район зосередження.

Розділ 4. ОБОРОННИЙ БІЙ