8.2. Підготовка батальйону (роти) для участі в міжнародних миротворчих операціях

494. Підготовка батальйону (роти) для участі у ММО поділяється на: загальну, попередню, безпосередню та підготовку в районі миротворчих дій.

Метою підготовки батальйону (роти) є: досягнення необхідного рівня взаємосумісності та забезпечення готовності до виконання миротворчих завдань; забезпечення своєчасної та якісної їх підготовки до виконання миротворчих завдань під час ММО; створення резерву високопрофесійних військовослужбовців зі складу батальйону (роти), готових до виконання миротворчих завдань.

Підготовка батальйону (роти), який призначений до миротворчого контингенту, під час участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях включає: організацію їх підготовки; комплектування; навчання та спеціальну підготовку; всебічне забезпечення.

Принципи підготовки батальйону (роти) для участі в ММО ґрунтуються на комплектуванні особовим складом винятково на добровільній основі, комплексному підході, багатоступеневому навчанні і спеціальній підготовці, відповідності підготовки світовим стандартам.

495. Загальна підготовка батальйону (роти), який призначений до миротворчого контингенту, здійснюється постійно і передбачає: набуття особовим складом базових знань з миротворчої тематики; забезпечення досягнення взаємосумісності з підрозділами збройних сил інших держав під час виконання миротворчих завдань та надання особовому складу цих підрозділів поглиблених знань з миротворчої тематики; формування резерву миротворчого персоналу, проведення обліку і навчання особового складу, включеного до цього резерву.

496. Попередня підготовка батальйону (роти) включає: відбір, атестацію кандидатів до складу миротворчого контингенту; уточнення (відпрацювання) програми підготовки (навчання) особового складу і підрозділів з метою забезпечення виконання завдань у визначеній ММО; навчання та спеціальну підготовку особового складу; проведення заходів щодо організації всебічного забезпечення підготовки батальйону (роти); організацію управління; проведення інших підготовчих заходів для забезпечення своєчасної та якісної підготовки особового складу і підрозділів.

497. Безпосередня підготовка батальйону (роти) включає: доукомплектування батальйону (роти); поглиблене медичне обстеження особового складу та проведення відповідних профілактичних щеплень; навчання особового складу та злагодження підрозділів, які будуть брати участь у ММО, в пунктах постійної дислокації і навчальних центрах; психологічну підготовку особового складу; завершення підготовки особового складу до дій в умовах місцевості, близьких до району проведення ММО (у разі можливості створення таких умов); створення необхідних запасів МТЗ та визначення порядку їх поповнення; підготовку ОВТ до застосування у відповідних умовах; оформлення службових паспортів та виїзних справ для особового складу підрозділу; підготовку проекту наказу по особовому складу; участь в організації взаємодії з Державною службою експортного контролю України, Державною митною службою України та Державною прикордонною службою України (далі – ДПС України) для організації перетинання батальйоном (ротою) державного кордону; організацію відправлення, переміщення до районів виконання завдань за призначенням, розміщення батальйону (роти); передача миротворчого контингенту під оперативне підпорядкування керівництву ММО; організацію взаємодії з органами влади держави перебування та міжнародними організаціями; організацію матеріально-технічного, фінансового забезпечення у місці виконання завдань; підготовку документів для перевезення через державний кордон озброєння, військової техніки та іншого майна; практичну роботу в підрозділах з метою контролю і надання допомоги у підготовці до миротворчих дій.

Безпосередня підготовка батальйону (роти) завершується після прибуття до району проведення міжнародної миротворчої операції та прийняття призначеного сектору відповідальності.

Підготовка батальйону (роти) в районі ММО здійснюється відповідними командирами підрозділів з метою підтримання високого рівня професійної підготовки особового складу та готовності до виконання покладених завдань.

498. Організація підготовки включає: керівництво (загальне і безпосереднє); планування; координацію та контроль.

Загальне керівництво підготовкою миротворчих контингентів здійснює начальник Генерального штабу Збройних Сил України через Центр військового співробітництва і верифікації Генерального штабу.

Безпосередній контроль за ходом підготовки батальйону (роти), який призначений до миротворчого контингенту, під час участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях та готовністю їх до виконання завдань за призначенням здійснюється командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України та представниками Генерального штабу Збройних Сил України.

499. Планування підготовки батальйону (роти), призначеного до миротворчого контингенту, у ММО здійснюється: для підрозділів, які визначені для участі в міжнародних миротворчих операціях, – командиром бригади із залученням представників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу.

Координацію підготовки батальйону (роти), який призначений до миротворчого контингенту, під час участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях здійснює Центр військового співробітництва і верифікації Генерального штабу Збройних Сил України.

500. Ротація особового складу миротворчого контингенту під час проведення миротворчої операції здійснюється відповідно до плану проведення чергових ротацій. Повернення миротворчого контингенту після завершення операції здійснюється у плановому порядку на підставі відповідних рішень керівництва держави. Миротворчий контингент може бути також евакуйований у разі загострення обстановки та неконтрольованого розвитку подій у районі виконання миротворчих завдань або відкликаний достроково (терміново) до завершення миротворчої операції, якщо його подальша участь у зазначеній операції стає недоцільною у зв’язку зі суттєвою зміною воєнно-політичної обстановки в регіоні перебування, припиненням фінансування тощо.

501. Порядок роботи командира і штабу батальйону щодо прийняття рішення на зайняття зони відповідальності та виконання миротворчих завдань не відрізняється від послідовності роботи командира батальйону з організації бою, але має свої особливості і буде залежати від конкретної обстановки, отриманого завдання і наявності часу.

Після отримання бойового наказу, попереднього (бойового) розпорядження командир батальйону усвідомлює завдання, визначає заходи, які необхідно провести негайно для підготовки підрозділів до виконання отриманого завдання, здійснює розрахунок часу, орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів про дії, які будуть виконуватися, дає вказівки начальнику штабу щодо організації контролю за підготовкою підрозділів до виконання завдання, оцінює обстановку, у разі можливості проводить рекогносцировку, приймає рішення, доводить його до вищого штабу, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію, дає вказівки щодо всебічного забезпечення, управління та виховної роботи, безпосередньо керує підготовкою батальйону до виконання поставленого завдання, у встановлений час доповідає командиру бригади (полку).

Порядок роботи командира роти не відрізняється від послідовності роботи командира батальйону.

502. Під час усвідомлення завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти: мету миротворчої операції (місії); замисел старшого командира (особливо порядок зайняття базових районів та їх охорону; способи організації спостереження в зоні відповідальності, методи підтримання мирних стосунків між протиборчими сторонами, небезпечні місця в зоні відповідальності та порядок їх контролювання); завдання батальйону (роти) в загальній зоні відповідальності багатонаціонального об’єднання (з’єднання); роль у міжнародній миротворчій операції та особливості завдань, які покладаються вищим командуванням на батальйон (роту) (порядок патрулювання, розмінування місцевості, конвоювання важливих вантажів, організацію охорони важливих персон, порядок дій у разі виникнення зіткнень між сторонами, які ворогують, та виникнення цивільних заворушень і демонстрацій, цивільно-військового співробітництва та надання гуманітарної допомоги місцевому населенню); склад і завдання сусідів, що діють у сусідніх секторах, та порядок організації взаємодії з ними, порядок підтримання взаємодії з національним командуванням; час готовності до виконання завдання.

503. Під час оцінювання обстановки командир батальйону (роти) повинен вивчити:

положення, склад і можливий характер дій сторін, що ворогують, у смузі (зоні, секторі, районі) відповідальності, їх озброєння (особливо наявність важкого озброєння), шляхи його постачання; діяльність політичних партій, наявність терористичних груп, що їх підтримують; морально-психологічний стан сторін, що ворогують;

бойовий склад, укомплектованість, забезпеченість, ступінь захищеності підрозділів батальйону (роти) і об’єктів системи управління;

бойові можливості батальйону (роти) з урахуванням доданих засобів і можливості щодо виконання миротворчих завдань (несення служби на спостережних і контрольно-перепускних пунктах, блокпостах, патрулювання, конвоювання тощо);

маневрені можливості батальйону (роти) і можливості щодо швидкого посилення віддалених постів і підрозділів;

можливості щодо автономності дій підрозділів батальйону (роти), розподілу сил і засобів для їх забезпечення;

забезпеченість батальйону (роти) запасами матеріальних засобів, наявність необхідних запасів боєприпасів і ПММ;

райони, час і способи доставки матеріальних засобів у підрозділи.

У результаті оцінювання своїх військ з урахуванням оцінювання сторін, що ворогують, визначається: порядок висування батальйону (роти) у базові райони; розташування підрозділів та способи виконання миротворчих завдань; склад, порядок дій і завдання підрозділів.

Під час оцінювання району бойових дій командир батальйону (роти) по карті, воєнно-географічних довідниках та описах вивчає: характер місцевості в районі відповідальності; оперативне обладнання території (оборонні рубежі і загородження у районах розташування сторін, що ворогують; ПУ; аеродроми; склади; трубопроводи, вузли комунікацій; радіаційну, хімічну та біологічну обстановку в районі відповідальності; зони руйнувань, затоплень, пожеж); умови для розташування підрозділів та ведення миротворчих дій; фізико-географічні, гідрометеорологічні і кліматичні умови району відповідальності; суспільно-політичні умови та їх вплив на виконання миротворчих завдань.

504. На основі висновків з усвідомлення завдання і оцінювання обстановки командир батальйону (роти) приймає рішення, яке за пунктами не відрізняється від рішення на загальновійськовий бій, але має свій особливий зміст.

У замислі командир батальйону (роти) визначає: напрямок зосередження основних зусиль (які підрозділи і де розташувати, особливо небезпечні місця і порядок забезпечення особового складу під час виконання бойових завдань); райони відповідальності підрозділів та порядок дій у разі виникнення ускладнень між сторонами, що ворогують; послідовність і способи виконання миротворчих завдань (особливо порядок патрулювання, несення служби на спостережних і контрольно-перепускних пунктах, конвоювання вантажів, охорони важливих об’єктів, цивільно-військового співробітництва та надання гуманітарної допомоги населенню); побудову похідного порядку під час здійснення маршу в район проведення миротворчої операції; правила та обмеження щодо застосування зброї.

505. Під час постановки завдань підрозділам командир батальйону (роти) вказує: підсилення; базовий район і його обладнання; завдання щодо охорони важливих об’єктів, несення служби на спостережних і контрольно-перепускних пунктах, патрулювання, конвоювання тощо; кількість бойових постів у підрозділах, їх чисельний склад і місця розташування; дії у разі виникнення несподіваних ситуацій та нападу (обстрілу) підрозділу.

506. В основних питаннях взаємодії визначається порядок: дій підрозділів під час їх висування до районів відповідальності; підсилення підрозділів у разі виникнення несподіваних ситуацій та нападу на підрозділ (спостережні і контрольно-перепускні пункти, патрулі тощо); виклику і застосування вогню артилерії та авіації у разі необхідності; порядок медичної евакуації.

507. Під час організації управління визначаються: місця і час розгортання командно-спостережних пунктів батальйону (роти) та підрозділів; розрахунок посадових осіб на командно-спостережних пунктах; порядок відновлення управління у разі виведення командно-спостережного пункту з ладу; організацію і режим роботи радіозасобів під час підготовки та миротворчих дій; заходи щодо забезпечення живучості командно-спостережних пунктів, їх охорони, оборони, захисту від імовірного нападу.

508. Після затвердження рішення командир батальйону (роти) віддає розпорядження підрозділам, які заходи необхідно провести для підготовки до виконання миротворчих завдань.

509. Система всебічного забезпечення дій батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у ММО призначена для проведення комплексу заходів, спрямованих на підтримання підрозділів у стані постійної високої готовності, збереження їх бойової здатності, створення сприятливих умов для організованого й успішного виконання покладених завдань.

Під час організації всебічного забезпечення виконання миротворчих завдань командир батальйону (роти) визначає стосовно:

розвідки – мету розвідки, які дані та до якого часу добути, на яких об’єктах (районах, напрямах) зосередити основні зусилля;

охорони – у яких зонах (районах) миротворчих дій зосередити основну увагу; де, яку і до якого часу мати охорону, які сили для цього залучити; яку безпосередню охорону мати в підрозділах;

інформаційної боротьби – мету, замисел і завдання щодо введення противника в оману; підриву морально-психологічного стану особового складу незаконних збройних формувань; об’єкти інформаційної боротьби; райони (об’єкти) зосередження основних зусиль; сили і засоби, що залучаються, форми і способи досягнення інформаційної переваги; порядок виконання загальних завдань інформаційно-психологічного впливу; завдання сил і засобів;

радіаційного, хімічного і біологічного захисту – терміни і порядок виконання завдань захисту; сили і засоби, які виділяються;

радіоелектронної боротьби – порядок виконання завдань радіоелектронного захисту особового складу, ОВТ від ураження радіокерованими вибуховими пристроями (порядок оснащення техніки малогабаритними передавачами перешкод, їх застосування у ході виконання бойових завдань, підготовки особового складу до застосування передавачів перешкод);

тактичного маскування – основні заходи, обсяг робіт і терміни їх виконання; сили і засоби, які залучаються до їх виконання; порядок контролю за виконанням підрозділами маскувальних заходів і маскувальної дисципліни під час виконання миротворчих завдань;

інженерного забезпечення – характер, послідовність і терміни виконання заходів інженерного обладнання базових районів; місця і види переправ через водні перешкоди;

МТЗ – порядок і терміни виконання заходів з підготовки ОВТ до миротворчих дій та їх відновлення в ході виконання миротворчих завдань; розміри і терміни накопичення боєприпасів, їх розподіл і норми витрат; готовність сил і засобів технічного забезпечення; терміни і розміри створення в підрозділах запасів матеріальних засобів і черговість їх підвозу; норми витрат ПММ, а в разі потреби й інших матеріальних засобів; порядок і терміни заправлення техніки ПММ; шляхи підвозу й евакуації, терміни їх підготовки; сили і засоби, які для цього виділяються;

медичного забезпечення – основні санітарно-гігієнічні і протиепідеміологічні заходи; порядок здійснення евакуації поранених.