9.2. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у специфічних діях

541. Специфічні дії військ (сил) ЗС України – дії військових формувань в АТО, а також у ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру.

Специфічні дії проводяться у мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період на території України, а в окремих випадках і за її межами (під час участі в АТО та ММО).

542. Антитерористична операція – комплекс скоординованих спеціальних заходів, які проводяться за єдиним замислом під керівництвом Антитерористичного центру органами і підрозділами СБУ, МВС України, МНС України, ДПС України, ЗС України із залученням сил і засобів інших центральних органів виконавчої влади для попередження, запобігання та припинення злочинних дій, які здійснюються з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізації наслідків терористичного акту.

543. Надзвичайна ситуація (НС) – обстановка на певній території, яка склалася внаслідок аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого лиха, які призвели до людських жертв та завдали шкоди здоров’ю людей, довкіллю та об’єктам господарювання значних матеріальних збитків і порушили умови життєдіяльності населення.

Ліквідація наслідків НС – комплекс аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, які проводяться при виникненні НС і спрямовані на рятування життя та збереження здоров’я людей, зменшення розмірів шкоди довкіллю та матеріальних збитків, а також на локалізацію зон НС, припинення дії характерних для них небезпечних чинників.

544. Надзвичайні ситуації залежно від походження поділяють на техногенні та природні.

Надзвичайна ситуація техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням або загрозою викидання небезпечних і шкідливих хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв’язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії тощо.

Надзвичайна ситуація природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.

Залежно від обсягів наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, НС класифікуються як ситуації державного, регіонального, місцевого або об’єктового рівнів.

545. Батальйон (рота) у ході участі бригади в АТО може виконувати такі завдання: створення сприятливих умов для проведення операції на військових об’єктах (охорона й оборона місць збереження зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин); запобігання, виявлення і припинення терористичних актів та злочинів терористичної спрямованості; реалізація попереджувальних, режимних, організаційних та інших спеціальних заходів; надання відповідним органам управління інших суб’єктів боротьби з тероризмом засобів зв’язку, транспортних та необхідних матеріально-технічних засобів та інформації; евакуація населення з районів здійснення диверсій і терористичних актів.

546. Способами дій батальйону (роти) в цьому випадку можуть бути: охоронні, оборонні, пошукові, розвідувально-пошукові, розвідувально-ударні, штурмові, засадні та ізоляційні дії.

Способи ведення дій підрозділів під час участі в АТО зумовлюються спрямованістю терористичних дій ДРС противника і НЗФ та умовами обстановки.

547. Підрозділи батальйону (роти) під час участі бригади (полку) в АТО, посилюють охорону й оборону об’єктів, беруть участь в ізоляції району терористичного акту, пошуку та затриманні (знищенні) терористичних груп (терористів), а також у ліквідації наслідків терористичного акту. Підрозділи батальйону (роти) можуть входити до складу певних оперативних груп: групи для безпосереднього припинення терористичного акту, яка включає підгрупи ведення переговорів і штурмову (підгрупи захоплення, снайперів, підтримки і прикриття); групи забезпечення дій (підгрупи блокування або оточення, фільтрації, розвідки і ліквідації загрози вибухів) та групи МТЗ.

548. Командир батальйону (роти) зі свого командно-спостережного пункту керує підрозділами батальйону (роти) під час проведення ізоляційних, охоронних, оборонних, пошукових, штурмових, розвідувально-пошукових, розвідувально-ударних, засадних дій.

549. Етапами дій батальйону (роти) під час участі бригади в АТО можуть бути: створення сприятливих умов для проведення операції; участь у виконанні заходів щодо запобігання, виявлення і припинення терористичних актів; евакуація населення з районів здійснення терористичних актів; надання необхідної допомоги потерпілим та проведення заходів щодо ліквідації наслідків терористичного акту.

550. Підготовка підрозділів батальйону (роти) під час участі бригади в АТО може здійснюватися заздалегідь або терміново в разі виникнення (безпосередньої загрози виникнення) терористичного акту. Послідовність, зміст і методи роботи командира і штабу батальйону, командира роти під час підготовки та в ході участі бригади в АТО загалом не відрізняються від підготовки бою, але мають особливості, зумовлені характером завдань, умовами обстановки та наявністю часу.

Під час підготовки до участі в АТО, крім звичайних питань, командир батальйону (роти) повинен враховувати:

під час з’ясування отриманого завдання – замисел командира бригади на участь в АТО; порядок використання сил і засобів; завдання, що будуть виконуватися батальйоном (ротою), порядок спільних дій з іншими підрозділами бригади та підрозділами ІВФ і ПрО та розмежування функцій, завдань (зон, районів);

під час оцінювання обстановки – склад терористичного угруповання, проти якого належить діяти; наявність у нього ОВТ; джерела поповнення ОВТ і запасами МТЗ, наявність командних кадрів, що мають військову освіту та їх підготовленість; здатність ведення тривалих автономних дій; можливість поповнення своїх угруповань за рахунок місцевих жителів, ставлення місцевих жителів до терористичних угруповань; сили і засоби, необхідні для вирішення часткових завдань на різних етапах проведення операції; склад елементів бойового порядку; обмеження щодо застосування зброї; порядок здійснення взаємодії з підрозділами ІВФ і ПрО; суспільно-політична та криміногенна обстановка в районі проведення операції; умови місцевості, що можуть сприяти діям терористичних угруповань, та інші питання.

Особливостями замислу командира батальйону (роти) під час участі бригади в АТО є те, що в першому пункті замислу, залежно від характеру і умов проведення операції, визначаються напрямки дій (основний і допоміжні), які кінцевою метою повинні приводити до головного терористичного угруповання, його розгрому або локалізації.

Далі у замислі на дії батальйону (роти), залежно від характеру завдань, що належить виконувати, командиром можуть визначатися такі питання: локалізація району дій терористичного угруповання, порядок підсилення охорони визначених об’єктів, супроводу колон автотранспорту різного призначення; надання допомоги органам МВС України, патрулювання, ведення розвідувально-пошукових дій, блокування і роззброєння дрібних груп і окремих терористів; ізоляція району дій та перешкоджання поповненню терористичних угруповань боєприпасами і МТЗ; забезпечення особливого режиму пересування транспорту і цивільних осіб у районі проведення АТО та інші питання підтримки відповідного правового режиму.

Під час визначення способів розгрому противника повинні вирішуватися питання щодо блокування і знищення противника, дії щодо перешкоджання його маневру і виходу з району, що блокується; ужиття заходів щодо недопущення втрат серед цивільного населення і руйнування об’єктів інфраструктури. Крім того, більш ретельно повинно бути визначено порядок вогневого ураження груп терористів, обмеження щодо застосування зброї із зазначенням районів, об’єктів (напрямків) і які види зброї заборонено застосовувати.

551. Завдання батальйону (роти) під час участі бригади в АТО вважаються виконаними, якщо терористичний акт припинено та ліквідовано загрозу життю і здоров’ю заручників й інших осіб, які перебували в районі її проведення. Після завершення АТО підрозділи батальйону (роти) можуть надавати допомогу потерпілим та проводити інші заходи щодо ліквідації наслідків терористичного акту.

552. Під час участі батальйону (роти) у ліквідації наслідків НС природного і техногенного характеру підрозділи батальйону (роти) можуть залучатися до виконання таких завдань:

під час ліквідації наслідків НС на вибухо- та пожежонебезпечних військових об’єктах – ізоляція району НС; локалізація осередків та гасіння пожеж на початковій стадії їх виникнення, проведення першочергових аварійно-рятувальних робіт, ізолювання районів вибухів (пожеж), евакуація населення і персоналу об’єкта, матеріально-технічних засобів, проведення пошуково-рятувальних робіт, надання медичної допомоги потерпілим, розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів, очищення прилеглої території, проведення відновлювальних робіт та рекультивації ґрунтів тощо;

під час ліквідації наслідків НС техногенного характеру на об’єктах атомної енергетики, хімічної промисловості, гідротехнічних спорудах – ізоляція району НС; проведення пошуково-рятувальних робіт, транспортування сил і засобів аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) служб і матеріальних ресурсів, евакуація потерпілих, проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт, дезактивація, дегазація ділянок місцевості, споруд, техніки тощо;

під час ліквідації наслідків у районах, які постраждали від стихійного лиха, – ізоляція району стихійного лиха, проведення пошуково-рятувальних, інженерно-технічних робіт, транспортування сил і засобів аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) служб, евакуація потерпілих з небезпечних районів, надання медичної допомоги потерпілим, перевезення вантажів з гуманітарною допомогою, матеріально-технічними засобами, відновлення функціонування об’єктів життєзабезпечення населення тощо;

під час ліквідації наслідків у зонах (районах) епідемії, епізоотії, епіфітотії – ізоляція району НС; надання медичної допомоги потерпілим, проведення профілактичних щеплень, лабораторної діагностики, забезпечення карантинних заходів.

У всіх випадках підрозділи батальйону (роти) можуть залучатися до ізолювання зон (районів) виникнення НС, охорони та оборони об’єктів, забезпечення громадського порядку та участі у виконанні завдань правового режиму надзвичайного стану.

553. Завдання, у разі виникнення НС, батальйон (рота) зазвичай буде виконувати у взаємодії з органами і підрозділами ІВФ і ПрО та Державної спеціальної служби транспорту, установами Міністерства охорони здоров’я, іншими центральними органами державної виконавчої влади. Підрозділи батальйону (роти) у цьому випадку можуть додаватися, підтримувати або передаватися в оперативне підпорядкування відповідних органів управління сил цивільного захисту МНС України.

554. Підготовка дій батальйону (роти) до участі в ліквідації наслідків НС здійснюється за алгоритмами підготовки загальновійськового бою у звичайних умовах. Рішення щодо виконання завдань з ліквідації наслідків НС командир батальйону (роти) приймає, спираючись на заходи завчасного (загального) планування, а в разі зміни обстановки – за уточненим або новим варіантом дій.

555. Під час прийняття рішення, зумовленого завданнями і обстановкою, які не притаманні завданням і обстановці бою у звичайних умовах, усвідомлюється:

під час з’ясування отриманого завдання – у якому правовому режимі, у взаємодії з якими силами й органами місцевої влади необхідно виконувати поставлене завдання; обмеження щодо дій особового складу, на застосування техніки та інших засобів;

під час оцінювання своїх підрозділів і сусідів – які сили і засоби батальйону (роти), органів влади, на якій правовій підставі та в якому обсязі забезпечують виконання поставленого завдання; характер завдань, які виконуються силами і засобами ІВФ і ПрО; порядок підтримання зв’язку і взаємодії з ними;

під час оцінювання району дій – суспільно-політична та криміногенна обстановка в районі ліквідації наслідків НС; можливості місцевої промислової бази, трудових та інших ресурсів, які можуть бути використані в умовах правового режиму надзвичайного стану в інтересах виконання поставлених завдань.

556. Замисел на дії батальйону (роти) щодо ліквідації наслідків НС визначається командиром на підставі висновків з аналізу визначеного завдання, оцінювання обстановки і залежно від характеру отриманого завдання та проведених розрахунків.

У замислі на дії батальйону (роти) щодо ліквідації наслідків НС визначаються: мета дій; завдання, райони та об’єкти, на яких зосереджуються основні зусилля; способи дій під час виконання кожного завдання; райони відповідальності підрозділам, місця розташування базових таборів; порядок висування і розгортання підрозділів у районі виконання завдань та ротації підрозділів, а також райони збору при виході із зони НС, райони спеціальної обробки та відновлення боєздатності.

Крім того, у замислі додатково можуть визначатися: перелік об’єктів, які є екологічно небезпечними; заходи щодо гарантування безпеки населення у районі НС; порядок надання гуманітарної допомоги та евакуації населення тощо.

557. Після визначення замислу командир батальйону (роти) завершує прийняття рішення і визначає завдання, основні питання взаємодії, всебічного забезпечення та управління.

Затвердивши рішення у старшого начальника, командир ставить завдання підрозділам, у яких визначає: склад сил і засобів, які залучаються (передаються як оперативно підпорядковані, додані або ті, які підтримують); райони (об’єкти) організації невідкладних рятувальних робіт та інших дій; місця та порядок розташування сил і засобів, які залучаються до ліквідації (запобігання) НС; кількість матеріально-технічних засобів, які виділяються для проведення дій; термін готовності. Крім того, додатково командир батальйону (зведеного загону, роти) визначає:

підрозділам механізованих військ – порядок участі в першочергових (невідкладних) аварійно-рятувальних і ліквідаційних, а також у режимно-обмежувальних заходах, аварійно-відновлювальних роботах, розшуку та евакуації особового складу, населення та матеріальних цінностей із зони НС;

підрозділам інженерних військ – завдання з інженерної розвідки зони НС; ділянки (маршрути) пророблення проходів у завалах, руйнуваннях; райони зняття забрудненого шару ґрунту; місця підготовки майданчиків для вертольотів; місця обладнання та утримання переправ; маршрути (райони) підготовки та утримання шляхів підвезення (будівництва шляхів); місця (райони) обладнання пунктів польового водопостачання; місця зведення водозахисних споруд; райони (маршрути, послідовність) очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів; будови, конструкції, які є загрозливими і підлягають руйнуванню або закріпленню; райони (маршрути) обладнання протипожежних смуг; місця улаштування захисних споруд від розливу води; кількість матеріально-технічних засобів, які виділяються; термін готовності до дій;

підрозділам РХБ захисту – завдання (заходи) щодо: радіаційного, хімічного і біологічного захисту; виявлення, ізоляції, нейтралізації радіаційно та хімічно небезпечних речовин (об’єктів); аналізу проб радіоактивних та хімічних речовин для їх ідентифікації та нейтралізації; участі у локалізації та гасінні пожеж, райони проведення спеціальної обробки техніки й особового складу, об’єкти (райони), які підлягають дезінфекції, дезінсекції, дератизації; кількість матеріально-технічних засобів, які виділяються; спеціальної обробки військ; термін готовності.

підрозділам МТЗ – завдання щодо своєчасного забезпечення дій підрозділів батальйону (зведеного загону, роти) необхідними матеріально-технічними засобами; порядок евакуації із зони НС запасів зброї, техніки, ракет і боєприпасів, іншого майна та засобів, їх сортування, приведення у безпечний стан та зберігання, місця проведення ремонту техніки; постачання (видачі) запасів матеріальних засобів, заправлення техніки пальним, постачання хліба формуванням, які не мають засобів для випікання хліба, та населенню у зоні НС; порядок підвезення матеріальних засобів, перевезень особового складу, а також евакуації потерпілого населення, хворих, майна.

558. Для ліквідації наслідків НС на базі батальйону (роти) у пунктах постійної дислокації можуть створюватися зведені загони ліквідації наслідків НС з залученням необхідної кількості спеціальної техніки, особового складу та матеріально-технічних засобів та проводитися їх підготовка до дій у ході повсякденної планової підготовки військ.

559. Матеріально-технічне забезпечення дій підрозділів батальйону (роти) під час виконання завдань у зоні НС здійснюється за рахунок запасів бригади (зведеного загону), а також стаціонарних складів, баз (центрів забезпечення) та від постачальників за найближчим місцем дислокації (розташування) формувань, установ, підприємств організацій, незалежно від їх підпорядкованості, форми власності і господарювання.

Для забезпечення заходів щодо евакуації, розміщення і харчування особового складу та мешканців військових містечок за розпорядженням командира бригади на базі батальйону (роти) можуть обладнуватися польові табори з необхідним комплектом наметів, польових меблів, кухонь та іншого обладнання.

Підрозділи батальйону (роти) під час виконання завдань з ліквідації наслідків НС забезпечуються матеріально-технічними запасами з урахуванням необхідності проведення робіт в автономному режимі на термін не менше трьох діб.

560. Управління підрозділами батальйону (роти) під час ліквідації НС командир батальйону (роти) здійснює зі свого командно-спостережного пункту, з прив’язкою до загальної системи управління в районі НС.

561. Для розташування батальйону (роти) або зведеного загону в зоні НС облаштовуються базові табори.

562. Участь батальйону (зведеного загону, роти) у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт здійснюється з метою пошуку та визволення уражених осіб з-під завалів зруйнованих захисних та інших споруд, надання їм першої медичної допомоги та евакуації їх із зон осередків ураження до лікувальних закладів та небезпечних районів, створення умов для успішного і безпечного проведення подальших рятувальних робіт, забезпеченні життєдіяльності на постраждалій території (об’єкті).

Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт здійснюється на підставі даних розвідки та оцінювання стану і можливостей своїх сил з урахуванням пори року та доби, метеорологічних умов та інших чинників, які впливають на хід виконання робіт.

Ці заходи проводяться шляхом безперервного їх ведення, зосередження основних зусиль в інтересах рішення головних завдань, можливістю одночасного виконання робіт з максимальним використанням усіх сил і засобів для рятування постраждалих, локалізації та ліквідації осередків НС.

563. Висування батальйону (зведеного загону, роти) для ліквідації наслідків НС у райони ураження (стихійного лиха тощо) здійснюється у найкоротші строки.

Першим здійснює висування розвідувальний підрозділ, за ним – загін забезпечення руху. Завдання цих сил – проведення розвідки, забезпечення відновлення порушених ділянок шляхів на маршрутах введення в район ураження основних рятівних сил і засобів.

Після цього у район ураження висуваються позмінно основні аварійно-рятувальні сили.

Час початку аварійно-рятувальних робіт і строки роботи кожної зміни визначаються окремо по кожному об’єкту, виходячи з обставин на місці робіт. Аварійно-рятувальні роботи ведуться безперервно, цілодобово, до їх повного завершення.

З метою нарощування зусиль у проведенні аварійно-рятувальних робіт у районах ураження, а також для збереження працездатності особового складу, що виконує ці роботи, передбачається своєчасна часткова або повна заміна сил. Висування і приступання до роботи наступних змін організовується з урахуванням забезпечення безперервності ведення аварійно-рятувальних робіт відповідно до обстановки та реальної потреби сил до їх виконання.

564. Заходи захисту населення здійснюються: шляхом укриття в захисних спорудах, а також у метрополітенах (в умовах міста), гірничих виробках (шахтах, тунелях, катакомбах) та інших придатних під укриття людей захисних спорудах; розташування і евакуації з категорованих міст і зон НС (у місті) в позаміську зону; використання засобів індивідуального захисту і медичних засобів.

Засоби індивідуального захисту, у тому числі медичного, застосовуються, як правило, в комплексі з укриттям, розташуванням та евакуацією населення.

Захист населення досягається: своєчасним оповіщенням населення про загрозу виникнення НС, РХБ зараження та катастрофічного затоплення; попередженням його про вжиття необхідних заходів захисту і передачі інформації, що забезпечує цілеспрямовані дії населення; проведенням РХБ розвідки, дозиметричного та хімічного контролю; проведенням протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та пожежно-профілактичних заходів, що зменшують загрозу виникнення і поширення інфекційних захворювань і пожеж; санітарною обробкою людей і знезаражуванням одягу, засобів індивідуального захисту техніки, транспорту, території та споруд.

Життєзабезпечення населення проводиться шляхом постачання силами підрозділів батальйону (роти) в район НС питної води, продуктів харчування і гігієни, речі першої потреби, пального в зимових умовах, улаштуванням таборів тимчасового розміщення евакуйованих.