7.2. Підготовка до десантування і бойових дій

452. Підготовка до десантування та бойових дій ТакПД проводиться під час підготовки бригади (полку) до бою (бойових дій) і є сукупністю заходів, що включає: планування десантування і бойових дій; зосередження підрозділів у вихідному районі для десантування; марш у райони очікування (здійснюється у разі призначення районів очікування); підготовку до десантування озброєння, техніки і запасів матеріальних засобів; екіпірування та підготовку особового складу до десантування і виконання бойового завдання; організацію десантування і бойових дій у підрозділах і постановку завдань особовому складу; вихід підрозділів на аеродроми (посадочні площадки); завантаження озброєння, техніки і матеріальних засобів у вертольоти.

Терміни підготовки батальйону (роти) до десантування і бойових дій залежать від їх стану, обстановки, характеру поставленого бойового завдання і визначаються командиром (начальником), що застосовує десант.

453. Під час аналізу завдання командир батальйону (роти), крім загальних питань, повинен усвідомити: мету застосування та завдання десанту, його роль у бою; порядок завдання ударів по противнику в смузі прольоту та в районі десантування засобами старшого начальника; порядок і способи десантування; тривалість бойових дій; з яких посадочних площадок (аеродромів) і яким складом авіації здійснюється десантування; час готовності до десантування.

454. Оцінювання обстановки командир батальйону (роти) проводить за даними розвідки, отриманими з вищого штабу, військ, які діють попереду, та за матеріалами повітряного фотографування.

Під час оцінювання противника вивчаються: положення, склад, стан і бойові можливості противника в районі десантування; наявність і можливий характер дій його протидесантних та інших резервів, здатних протидіяти діям десанту й авіації Сухопутних військ; наявність і характеристика засобів ППО противника в смузі прольоту, на його межах та в районі десантування; сильні та слабкі сторони противника.

Оцінюючи бойові можливості повітряного десанту, командир визначає його здатність щодо ВУП, стан озброєння, техніки, наявність боєприпасів, інших матеріальних засобів, а також можливості сил і засобів, які підтримують десант та взаємодіють з ним.

Під час оцінювання району десантування вивчаються характер місцевості, наявність площадок приземлення та умови дій особового складу. Крім того, оцінюється стан погоди, пора року, час доби для визначення їх впливу на десантування та бойові дії десанту.

455. Під час постановки завдання командир батальйону (роти) у бойовому наказі вказує:

підрозділам першого ешелону — засоби посилення, бойове завдання, хто підтримує, кількість (номери) вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, порядок подальших дій;

підрозділу другого ешелону  склад, бойове завдання, хто придається і підтримує, номери вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, порядок подальших дій;

резерву – склад, район зосередження, характер можливих дій після висадження, номери вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, порядок подальших дій;

передовій групі – склад, бойове завдання, хто підтримує, номери вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, час висадження;

підрозділам прикриття – порядок десантування, рубежі (напрямки) прикриття, терміни їх зайняття (захоплення) і утримання, характер подальших дій;

підрозділам артилерії й іншим вогневим засобам - завдання щодо підтримки бою повітряного десанту, номера вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення;

зенітному підрозділу  порядок ведення вогню під час відбиття нальотів повітряного противника, номера вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення;

При значному віддаленні району десантування від рубежів (об'єктів) захоплення (знищення) командир батальйону (роти) може вказувати напрямок (маршрут) висування, рубежі розгортання і переходу в атаку, на які вони повинні вийти до встановленого часу.

У рішенні командира батальйону (роти) на десантування і бойові дії, крім звичайних питань, визначаються:

у замислі бою – мета застосування десанту, що пов’язується з визначеним порядком та способами розгрому угруповання противника, від знищення якого залежить виконання поставленого завдання; порядок ВУП та дії повітряного десанту під час десантування і виконання бойового завдання;

у бойових завданнях підрозділам – склад і бойове завдання ТакПД, завдання артилерії, підрозділу ППО та авіації щодо забезпечення його десантування та бою у тилу противника, а також порядок десантування; основні та запасні посадочні площадки для вертольотів у вихідному районі для десантування, основний і запасний райони десантування, військові частини (підрозділи) авіації Сухопутних військ, кількість і тип вертольотів, які забезпечують десантування; час готовності до десантування; смуга прольоту;

в основних питаннях взаємодії – порядок взаємодії десанту та інших елементів бойового порядку бригади (полку), а також підтримуючої авіації на період десантування і бою у тилу противника. Якщо район десантування ТакПД розташований на напрямку дій бригади або в безпосередній близькості від району бойових дій оперативного або оперативно-тактичного десанту (військових частин і підрозділів, які діють у смузі бригади), то командир батальйону (роти) визначає порядок взаємодії тактичного десанту з ними;

з організації управління – порядок організації управління ТакПД на період підготовки до десантування, десантування і бою у тилу противника.

456. На робочій карті командира батальйону (роти) відображаються: склад і бойове завдання ТакПД; завдання артилерії, підтримуючої авіації, які виконуються в інтересах застосування десанту; імовірне положення військ сторін до початку десантування; напрямок дій і можливий час виходу підрозділів бригади в район бойових дій десанту, імовірні рубежі зустрічі; вихідний район для десантування; смуга прольоту вертольотів у район десантування; сигнали управління та взаємодії.

457. Організація застосування ТакПД здійснюється штабом батальйону (командиром роти) разом з начальниками родів військ і служб бригади за участю представника авіації Сухопутних військ на основі рішення командира та його вказівок. Під час організації застосування повітряного десанту ці питання відображаються у плані завантаження бойової техніки, озброєння та посадки особового складу у вертольоти, де вказуються:

у графічній частині – райони очікування, маршрути виходу на посадочні площадки, місця стоянки вертольотів під час завантаження техніки та посадки особового складу, їх бортові номери; вихідне положення для завантаження та посадки у вертольоти; розміщення ПУ;

у таблицях – розподіл особового складу, озброєння та техніки по вертольотах; розрахунок часу; порядок і сигнали початку завантаження та посадки; організація комендантської служби; заходи маскування; сигнали управління; розрахунок потреби вертольотів для десантування.

458. Під час організації взаємодії із застосуванням ТакПД командир батальйону (роти), крім звичайних питань, уточнює: час і порядок зосередження підрозділів десанту та вертольотів у вихідному районі для десантування; початок і кінець завантаження озброєння, бойової техніки, матеріальних засобів та посадки особового складу у вертольоти; об’єкти, час і порядок придушення противника ударами авіації і вогнем артилерії в інтересах десантування і бою; початок зльоту, час проходження лінії зіткнення сторін, висоту та тривалість польоту, час висадки, час припинення та поновлення вогню артилерії у смузі прольоту; порядок вогневої підтримки десанту після висадження; рубіж зустрічі десанту з передовим загоном або частинами першого ешелону і порядок сумісних дій; порядок підтримки зв’язку; сигнали взаємного розпізнавання, оповіщення та управління.

Для того щоб уникнути ураження вертольотів вогнем своїх засобів у межах смуги прольоту, уточнюється порядок припинення і поновлення вогню та призначається рубіж припинення вогню своєї артилерії.

459. Готовність до десантування визначається закінченням завантаження техніки та проведенням передпольотного огляду вертольотів командирами екіпажів. До цього часу особовий склад повинен бути в безпосередній близькості від вертольотів у готовності до посадки.

460. Командир і начальник штабу батальйону, призначеного для дій у ТакПД, повинні здійснювати посадку і переліт у район дій десанту на різних вертольотах.