Розділ 8. Дії батальйону (роти) під час участі бригади

(ПОЛКУ) У МІЖНАРОДНИХ МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ

8.1. Загальні положення

484. Участь України в міжнародних миротворчих операціях (далі – ММО) здійснюється шляхом надання миротворчого контингенту, миротворчого персоналу, а також матеріально-технічних ресурсів і послуг у розпорядження відповідних органів, які визначаються рішенням про проведення такої операції.

485. Миротворчий контингент – військові частини і підрозділи, оснащені відповідними ОВТ, засобами підтримки і зв’язку, що направляються Україною для участі в ММО, у тому числі військові підрозділи ЗС України та інші військові формування.

Окремий батальйон (рота) може призначатися для участі в ММО у складі об’єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами. Вони можуть направлятися до інших держав та перебувати на їх території на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

486. За характером, порядком проведення, метою та завданнями, які вирішуються, ММО поділяються на операції з встановлення (сприяння) миру; з підтримання миру; з примушення до миру; з відбудови миру.

Крім того, у рамках миротворчої діяльності можуть проводитися пошуково-рятувальні, гуманітарні та електоральні операції.

Операції з встановлення (сприяння) миру проводяться за обов’язкової згоди сторін конфлікту для мирного врегулювання конфлікту або превентивного розгортання військ, встановлення контролю за умовами перемир’я та виконання угоди про припинення вогню, забезпечення дотримання прав людини, надання гуманітарної допомоги населенню.

Операції з підтримання миру проводяться зазвичай після досягнення домовленостей між сторонами конфлікту для недопущення відновлення конфлікту та надання допомоги в розвитку процесу мирного врегулювання, роз’єднання збройних формувань, задіяних у конфлікті, припинення та запобігання ескалації воєнних дій, відновлення законності та правопорядку, забезпечення нормального функціонування державних і громадських установ та організацій.

Операції з примушення до миру проводяться у разі відсутності згоди сторін конфлікту введенням міжнародних санкцій і застосуванням військової сили для припинення збройного конфлікту та примушення сторін, що ворогують, до встановлення перемир’я.

Операції з відбудови миру проводяться у постконфліктний період для відновлення життєдіяльності важливих елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни, демілітаризації району конфлікту встановленням контролю над ОВТ сторін, які перебували в конфлікті, забезпеченням проведення інституційних реформ.

Пошуково-рятувальні операції проводяться для пошуку і порятунку населення, яке потерпає від стихійного лиха та природних катаклізмів, з використанням літальних апаратів, надводних кораблів і підводних човнів, наземних транспортних засобів, спеціальних команд та обладнання на суші й морі.

Гуманітарні операції проводяться для надання допомоги та захисту жертв конфлікту або стихійного лиха, полегшення тягот населення, особливо в умовах, коли місцева влада не бажає або неспроможна налагодити нормальну життєдіяльність населення.

Електоральні операції проводяться для створення умов та надання допомоги в проведенні демократичних виборів до органів влади. Можуть бути як самостійними операціями, так і складовою більш масштабних операцій з постконфліктного урегулювання.

487. Принципи участі батальйону (роти) у ММО: неухильне дотримання міжнародного права щодо недопущення жертв серед мирного населення; узгодження більшості дій з урядом країни, на території якої проводиться ММО, а в разі проведення операції з примушення до миру – загальне інформування про певні дії; оперативність і гнучкість управління під час виконання військових завдань та дій відповідно до подій, які відбуваються; дотримання законних, чітких і зрозумілих правил застосування військової сили з урахуванням ситуації у районі конфлікту, завдань операції та можливостей адаптації до обстановки в разі її зміни.

488. Спеціальними завданнями батальйону (роти) у ММО є: спостереження за виконанням умов перемир’я та угоди про припинення вогню; проведення розслідування за встановленими фактами порушення домовленостей з припинення вогню та перемир’я; збір і перевірка військової інформації про сили сторін; роз’єднання протиборчих сторін створенням демілітаризованих зон, гуманітарних коридорів; охорона життєво важливих об’єктів; встановлення та підтримання постійного зв’язку зі штабами збройних сил сторін, задіяних у конфлікті; забезпечення безпечного транзиту всіх видів транспорту та функціонування комунікацій; контроль за місцевістю та діями населення у зоні відповідальності, протидія масовим заворушенням; сприяння налагодженню контактів між населенням сторін, які перебувають у конфлікті, та наданню гуманітарної допомоги цивільному населенню; проведення розмінування місцевості.

489. Розгортання батальйону (роти) у складі миротворчих сил буде залежати від завдання і району операції. Під час розгортання оцінюються такі чинники: топографічні умови; соціологічні аспекти (релігійні, етнічні); цивільна адміністрація в межах району (районна, міська і сільська влада); місцеві військові частини, підрозділи в межах району; комунікації; адміністративні ресурси в межах району (розміщення, обслуговування, лікарні); ставлення місцевого населення до миротворчих сил. Розгортання може виконуватися на лінії перемир’я, у буферній зоні, у районі.

490. Основними тактичними показниками для батальйону є: смуга по фронту для роз’єднання протиборчих сторін, яке здійснюється шляхом створення між ними нейтральної смуги завширшки 10 – 15 км, завглибшки до 6 км.

Основою оборони на напрямках, які перекриваються, є ротні опорні пункти по фронту до 2 км, глибиною до 1,5 км. Дороги перекриваються блокпостами або контрольно-пропускними пунктами в складі до взводу. Бойовий порядок підрозділів, зазвичай, будується в один ешелон з виділенням резерву: у батальйоні – взвод або рота.

491. Батальйон (рота) у складі об’єднаних військових підрозділів, що залучаються до вирішення завдань у ММО, розташовуються в операційній зоні – частині території держави, де проводиться міжнародна миротворча операція.

В операційних зонах миротворчим контингентам визначають сектори (райони) відповідальності та базові табори – ділянки спеціально виділеної території з розташованими на ній будівлями (спорудами), наметовими містечками, місцями розташування озброєння і бойової техніки, складами, де розташовуються одна або декілька військових частин (підрозділів), які залучаються до вирішення завдань ММО.

Розташування базового табору обирається, як правило, поза межами населених пунктів, обладнується в інженерному відношенні і повинно забезпечувати сприятливі умови життєдіяльності військ та охорони й оборони від наземного і повітряного противника. Для організації охорони й оборони та підтримання порядку призначається комендант базового табору.

492. Формами дій виконання завдань батальйоном (ротами) у ММО є: патрулювання, спостереження, звітування, здійснення супровідних дій (проведення конвоїв та супроводження високопосадових осіб), контроль, розслідування скарг, переговори і посередництво, гуманітарна допомога тощо.

Патрулювання. Проводиться з метою збирання інформації, розслідування проблем, наглядання за умовами виконання договору та демонстрації присутності миротворчої сили. Види патрулювання: піші, на автомобілях (БТР, БМП), на борту човнів, літаків або вертольотів. Патрулювання повинно бути явне, миротворці повинні чітко виділятися.

Спостереження. Проводиться з метою збиранняу інформації про будь-яку ситуацію або інциденти, що можуть статися. Завдання спостереження звичайно охоплюють стан військових споруд і військову діяльність у межах оперативного району, порушення міжнародних домовленостей, нагляд над лініями перемир’я і демаркації, за виконанням домовленостей, які були схвалені причетними до конфлікту сторонами. Спостереження проводиться за допомогою патрулів, пунктів спостереження, контрольно-пропускних пунктів, електронного підслуховування та інспекцій. Пункти спостереження можуть бути стаціонарними або тимчасовими.

Звітування. Особовий склад миротворчої частини, підрозділу (звичайно через пункти спостереження і патрулі) спостерігають, підтверджують і звітують про: рух військової сили сторін, що ворогують; стрільбу, ворожі дії, погрози проти миротворчої сили, цивільних або сторін, що ворогують; поліпшення оборонних позицій сторін,що ворогують; перельоти військово-повітряної або цивільної авіації тоді, коли повітряний рух у районі операцій був обмежений. Усі події записуються у журнали оперативного чергового з’єднання, частини та повинні негайно передаватися до штаб-квартири.

Здійснення супровідних дій (проведення конвоїв та супроводження високопосадових осіб). Проводиться з метою забезпечення неушкодженого переміщення миротворчого контингенту, матеріально-технічних засобів, гуманітарних вантажів, цивільного населення та супроводження високопосадових осіб. Завдання супровідних дій здійснюються проведенням конвоїв та супроводженням високопосадових осіб.

Контроль. Здійснюється для контролю за виконанням домовленостей про припинення вогню або лінію перемир’я, контроль озброєння, обмеження, виведення, вихід з бою, обмін сторін, що воюють, рух біженців або користування спільними ресурсами.

Розслідування скарг. Миротворці повинні проводити об’єктивне розслідування скарг (з вислуховуванням усіх сторін) і давати справедливу оцінку, щоб не допустити посилення напруженості та збільшити ефективність дій миротворчих сил.

Переговори і посередництво. Під час миротворчої операції можуть виникати ситуації, які вимагатимуть від миротворчого персоналу вести переговори, бути посередником і, можливо, ухвалювати третейське рішення. Справи можуть включати незначні суперечки між сторонами, які ворогують, або суперечки про щоденну діяльність миротворчої сили.

Гуманітарна допомога населенню належить до спеціальних завдань миротворчого контингенту. Дії цивільно-гуманітарної допомоги можуть бути такими: виділення військових спостерігачів і супровідників для місцевих фермерів; допомога під час жнив і збирання урожаю в зоні операції; припинення суперечок щодо землі, свободи руху людей і тварин (права випасу); допомога в проведенні громадських послуг у зоні операції; медична допомога місцевому населенню (медичний персонал миротворчих сил може лікувати цивільних у своїх медичних закладах або їздити до місцевих лікарень, а також доставляти медичні продукти і допомагати під час евакуації пацієнтів); посередництво між противниками в справах продажу і розподілу промислових продуктів; допомога в переговорах у справах розселення переміщених осіб; допомога під час ремонту будинків громадського вжитку (церкви, школи тощо).

Способи виконання окремих завдань на всіх етапах проведення ММО зумовлюються їх змістом. Кожне окреме завдання вимагає індивідуального планування, ретельної підготовки особового складу (військовослужбовців усіх категорій), окремого МТЗ відповідно до специфіки обстановки.

493. Організація управління здійснюється на підставі рішення командира бригади та полягає у створенні й розгортанні системи управління, підтриманні її у високому ступені готовності, розвитку і нарощуванні її під час проведення ММО, а також у плануванні і реалізації заходів щодо забезпечення її стійкого та безперервного функціонування.