14. Мінеральна поживність кормів.

Про мінеральну поживність кормів судять за валовим вмістом мінеральних речовин та їх біологічною доступністю в кормах. Для макроелементів (кальцій, фосфор, калій, натрій, хлор, сірка, магній) валовий вміст виражається у грамах для мікроелементів(цинк, йод, мідь, марганець, кобальт) – у міліграмах.

Біологічна доступність або ступінь засвоюваності мінеральних речовин в організмі тварин, визначається інтенсивністю їх всмоктування і залежить від багатьох причин: розміру частинок корму, фізичної та хімічної форми елементу, збалансованості раціону за поживними, мінеральними та іншими речовинами. Засвоюваність мінеральних речовин з кормів залежить від виду рослин, місця їх вирощування, стадії вегетації, строків збирання та умов зберігання кормів. Крім того використання мінеральних речовин в організмі тварин обумовлюється не лише їх надходженням з кормами, але й співвідношенням та взаємодією елементів в процесі обміну. Так найбільш корисне співвідношення кальцію і фосфору для тварин на початок росту організму складає 1,5-2:1, на кінець - більше 1,2:1. При значному вмісті кальцію в молоці високопродуктивних тварин, а також глибокотільних корів потреба в кальції збільшується і співвідношення між кальцієм і фосфором повинно бути 1,6-1,7:1. У птиці в період інтенсивної яйцекладки співвідношення кальцію до фосфору повинно складати 3-4:1.

Важливим показником є реакція золи, яку визначають за співвідношенням грам-еквівалентів кислотних, (P, S, Cl), лужних (Na, K, Mg, Ca) :

Р₃ = _____28Cl + 62 S + 97 P______

44 Na + 25,6 K + 82 Mg + 50 Ca,

де Р₃ – реакція золи ± Cl, S, P, Na, K, Mg, Ca – вміст елементів в 1 кг корму, г; числа – коефіцієнти переведення в грам-еквіваленти. У раціонах це відношення рекомендується підтримувати в межах 0,8:1,0.

Дослідження останніх років свідчать про доцільність використання в годівлі тварин і птиці добавок хімічних елементів у природній формі – в органічно зв’язаних речовинах – хелатних сполуках. Деякі вчені вважають, що основна ідея мінерального живлення була помилковою. Неорганічні солі різних хімічних елементів не є засобом мінерального живлення, вони не лише забруднюють навколишнє середовище окрім того це неефективний і не природній шлях задоволення потреб тварин і птиці в дефіцитних хімічних елементах живлення.

15. Роль макроелементів у годівлі тварин.

Мінеральні речовини рослин і тіла тварин знаходяться в формі різних неорганічних та органічних сполук і виконують різноманітні функції. Вони є складовими ферментів та гормонів і поділяються на макро- ті мікроелементи. У групу макроелементів входять кальцій, фосфор, магній, натрій, калій, хлор і сірка. Кальцій. Він регулює роботу серця, нервової, м'язової систем, проникність мембран клітин, активує ряд ферментів, бере участь у зсіданні крові, впливає на засвоєння фосфору, цинку тощо. Фосфор.  відіграє важливу роль в обміні вуглеводів, регулювання кислотно-лужної рівноваги в організмі, біологічних реакціях та обміні енергії. При нестачі кальцію і фосфору в раціонах або порушенні їхнього співвідношення молодняк хворіє на рахіт (опухання суглобів, скривлення кінцівок), а дорослі тварини — на остеомаляцію (розм'якшену ня кісток, потовщення суглобів), остеопороз (ламкість кісток, утворення порожнин у плоских кістках). Птиця несе яйця без шкаралупи. Магній входить до складу кісток (70 %) і м'яких тканин організму (30 % від його кількості в організмі). Він активує ряд ферментів, бере участь в обміні вуглеводів. При його нестачі у кормах тварини, особливо на початку пасовищного періоду, тварини хворіють на магнієву титанію, переважно велика рогата худоба й рідше вівці. У них відмічаються нервове збудження, тремтіння, порушення координації руху. Для запобігання захворюванню на початку пасовищного періоду худобу слід підгодовувати солями магнію. Натрій міститься в організмі у м'яких тканинах, переважно в рідинах. Бере участь у регулюванні осмотичного тиску, кислотно-лужної рівноваги, активує фермент амілазу, є складовою слини, разом із калієм регулює обмін води в організмі. За його допомогою передаються нервові збудження. При нестачі цього елемента тварини втрачають апетит, знижують продуктивність. У рослинних кормах натрію мало, тому до раціонів треба додавати кухонну сіль. Калій, як і натрій, знаходиться в м'яких тканинах, здебільшого у клітинах, разом із натрієм входить до складу кісток. Бере участь у регулюванні осмотичного тиску, кислотно-лужної рівноваги, регулює роботу серця тощо. Рослинні корми багаті на калій і практично при годівлі тварин нестачі його не спостерігається. Хлор міститься в соляній кислоті шлункового соку, бере участь у регулюванні кислотно-лужної рівноваги в органах і тканинах, осмотичного тиску в рідинах організму. Нестача його у раціонах поповнюється за рахунок кухонної солі. Сірка в організмі тварин і рослинах є складовою білків. Вона — обов'язковий елемент гормону підшлункової залози — інсуліну й у значній кількості — шерсті, копитного рогу. Нестачі сірки в раціонах при достатньому рівні білків майже не буває. Лише при використанні в раціонах жуйних небілкових форм азоту необхідна підгодівля їх сірковмісними солями.