71.Типи годівлі свиней.

Фізична форма корму має значний вплив на ефективність використання свинями поживних речовин та функціональний стан органів травлення.

В промисловому свинарстві виділяють два основних способи годівлі: сухий і рідкий. Як проміжні розрізняють ще зволожений (напівсухий) та вологий типи, коли сухі корми автоматично зволожують або змішують з водою незадовго до їх подачі у годівниці.

«Суха» годівля 70-75% свиноферм у світі використовують для годівлі свиней сухі корми. Серед їх переваг виділяють такі:

- збалансовані гранульовані корми більш стабільні за санітарно-гігієнічними характеристиками;

- процесі термічно-вологої обробки корму (гранулювання, експандування, екструдування) підвищується доступність складових раціону для ферментів шлунково-кишкового тракту. Це сприяє кращому засвоєнню  поживних речовин корму (на 10-20%) та підвищенню продуктивності тварин (на 5-25%). Однак такі обробки не знижують кількість випадків, наприклад, сальмонельозних інфекцій;

- нижчими є інвестиційні витрати на установку та обслуговування необхідного обладнання.

Поміж  недоліків «сухої годівлі» слід звернути увагу на наступні:

- суха годівля часто викликає суттєві зміни фізіологічних процесів в шлунково-кишковому тракті, сприяє виникненню гастритів та інших хвороб, що потребує медикаментозного втручання;

- хронометраж поведінки показує, що 18-25% тварин (особливо молодняку) знаходяться в постійному русі між годівницею та напувалкою, заважаючи відпочинку інших, а втрати корму при цьому досягають 3-9%;

- значну шкоду несе в собі підвищена запиленість приміщень, що негативно впливає як на тварин, так і на обслуговуючий персонал. Пиловидні частинки сухого комбікорму можуть складати до 20% його кількості, через пил на 8-10% зростає кількість тварин, які страждають легеневими хворобами.

«Рідка» годівля (вологість корму до 75%)

Поміж всіх переваг «рідкої» годівлі слід визначити найважливішу –  можливість використання відходів та вторинних продуктів харчової (молочної, пивоварної, цукрової, спиртової, борошномельної, м’ясопереробної, олійної, хлібобулочної) та мікробіологічної промисловості, що зменшує витрати зернових кормів та знижує собівартість продукції.

Недоліки «рідкої» годівлі:

- вища вартість та експлуатаційні витрати на обладнання (інвестиції  на  впровадження системи окуповуються за 3-5 років);

- рідкі корми мають короткий термін зберігання;

- виникають загрози при порушеннях режимів очищення систем трубопроводів, годівниць, дана система потребує щоденного контролю;

- за такої системи годівлі відзначають підвищену вологість у тваринницьких приміщеннях, що негативно впливає на тварин (особливо у зимовий період);

72.Годівля кнурів-плідників.

Потреба кнурів у поживних речовинах залежить від їх живої маси, віку, інтенсивності використання, індивідуальних особливостей обміну речовин та загального фізіологічного стану. Порівняно з іншими виробничими групами дорослих свиней, вони характеризуються вищим рівнем обміну речовин та енергії в організмі. За інтенсивного використання кнурів обов’язковими компонентами раціонів є корми тваринного походження: збиране молоко, сироватка, рибне і м’ясо-кісткове борошно, свіжі курячі яйця тощо. Влітку у раціон обов’язково вводять зелену масу бобових (люцерна, конюшина, еспарцет) і соковитих злакових трав (кукурудза та ін.), а також овочеві та баштанні культури (гарбузи, кабачки, кормові кавуни); взимку – кормові й напівцукрові буряки, моркву, комбісилос, картоплю, трав’яне та сінне борошно..Важливо включати до раціону кнура корми, що впливають на продукцію сперми. Вівсяна  та просяна дерть сприяє сперматогенезу. Її добова даванка для кнурів може становити 1–1,5 кг (до 30-40% раціону). Додавання до раціону плідників цинку, селену і вітаміну Е також покращують кількість і якість спермопродукції.У годівлі свиней особливу увагу приділяють складу кормового протеїну, що вказує на надходження незамінних амінокислот до організму. Частка незамінних амінокислот повинна становити не менш як 47% від загальної кількості амінокислот. З усіх незамінних амінокислот лімітуючими у свинарстві є лізин, сірковмісні амінокислоти метіонін і цистин та триптофан. Саме їх найчастіше не вистачає у раціонах. Вони не можуть синтезуватися в організмі свиней і повинні надходити у відповідній кількості з кормами у вигляді спеціальних добавок. Достатнім рівнем лізину у живленні кнурів  вважається вміст його у сирому протеїні корму не менше 5,5%. Така його кількість забезпечується введенням у раціони високолізинових кормів, збираного молока, рибного і люцернового борошна, соєвого шроту і горохового борошна, а також за рахунок добавок синтетичного кормового концентрату L-лізину. Кормові боби і горох теж мають досить високу концентрацію лізину, але у них мало сірковмісних амінокислот – метіоніну, цистину. Рівень метіоніну у раціоні для плідників повинен становити 1,6–1,8% від кількості сирого протеїну.Для підтримання на достатньо високому рівні відтворної здатності кнурів винятково важливе значення має постійне забезпечення їх вітамінами. Нестача у раціонах кнурів вітамінів А, Д, Е і групи В, навіть за повного енергетичного, білкового і мінерального забезпечення, призводить до різкого зменшення якості сперми і низької запліднюваності свиноматок.Потребу кнурів у вітамінах потрібно задовольняти головним чином за рахунок введення до раціонів трав’яного борошна, червоної моркви, жовтих гарбузів, кормів тваринного походження, дріжджів. Рибне і м'ясо-кісткове борошно містить високоцінні й легкодоступні для використання мінеральні речовини та вітаміни, у тому числі вітамін В12.  За відсутності або нестачі цих кормів слід згодовувати спеціальні вітамінні препарати. Вітаміни та мікроелементи найдоцільніше вводити до раціону у складі БВМД і преміксів, старанно їх змішуючи з концентрованими кормами.

73. Годівля ремонтного молодняку свиней,

мета якого – своєчасне поповнення основного стада свиноматок та кнурів.Тобто, від якості ремонтного молодняку значною мірою залежать показники продуктивності як племінного, так і товарного стада. В раціон ремонтного молодняка входять концентровані, соковиті і грубі корми. Суміш концентратів складають з різноманітних видів зернових кормів. До концентрованих кормів додають рибну, м'ясо-кісткове борошно або кормові дріжджі в кількості 5- 7% поживності добової дачі.З соковитих кормів згодовують картоплю, кормову і цукровий буряк, червону моркву, комбінований силос. Обов'язковою компонентом раціонів для ремонтного молодняка в стійловий період повинна бути сінна борошно з багаторічних бобових трав. Влітку раціони складають з суміші концентратів, зелених і соковитих кормів. Крім того, в умовах табірного утримання тварини додатково використовують зелені корми па пасовище.

Норми годівлі ремонтного молодняку залежить від віку, статі, живої маси. На 100 кг живої маси ремонтним кнурцям від 40 до 80 кг необхідно згодовувати 5, від 80 до 120 кг – 3 к. од., а свинкам відповідно – 4,4 і 2,8 к. од.. Потреба ремонтного молодняку в перетравному протеїні становить 107 г на 1 к. од.

Обов’язковим для ремонтного молодняку є активний моціон, а в літній період – утримання в літніх таборах із випасанням.

74.Годівля холостих і поросних свиноматок.

У раціонах холостих і поросних свиноматок на 1 кг сухої речовини повинно припадати 1,05 кг кормових одиниць, 140 г сирого протеїну, 105 г перетравного протеїну, 6 - лізину, 3,6 - метіоніну+цистину, 140 - сирої клітковини, 5,8 - солі кухонної, 8 - кальцію, 7,2 - фосфору, 1,2 - натрію, 1,5 - хлору, 81 мг заліза, 17 - міді, 87 - цинку, 47 - марганцю, 1,7 - кобальту, 0,35 мг йоду. Крім того, в 1 кг сухої речовини раціону повинно міститися: каротину 11,6 мг або вітаміну А - 5,8 тис.МО, вітаміну D₃ - 0,6 тис. МО, вітаміну Е - 41 мг, тіаміну - 2,6 мг, рибофлавіну - 7 мг, пантотенової кислоти - 23 мг, холіну - 1,16 г, нікотинової кислоти - 81 мг і ціанкобаламіну - 29 мкг.

Норми годівлі та раціони для холостих та поросних свиноматок.При нормуванні годівлі свиноматок враховують період підготовки до парування чи осіменіння (за 3-14 днів), стан поросності (перші 84 дні, останні 30 днів, живу масу і вік тварин, а також їх кондиції (вгодованість).Свиноматкам у період підготовки до парування і в першу половину поросності не потрібно давати великої кількості поживних речовин з метою запобігання ожирінню, однак годівля повинна бути повноцінною, щоб яйцеклітини мали високу біологічну повноцінність. З метою підвищення запліднюваності свиноматкам у період підготовки до парування необхідно кілька днів згодовувати високоенергетичні раціони з введенням у раціони таких кормів, як пшениця, кукурудза, кормовий жир.Важливим критерієм повноцінної годівлі свиноматок є приріст маси тіла за період поросності. В оптимальних умовах годівлі і утримання свиноматки за 114 днів поросності збільшують масу у віці до 2 років на 50-55 кг. Після 2 років - на 35-40 кг. Половина приросту припадає на нагромадження резервних речовин у тілі свиноматки (жири, білки, мінеральні речовини та ін.), а решта йде на збільшення маси плодів, вим’я.Свиноматкам виснаженим або надмірно вгодованим норми необхідно регулювати з розрахунку на кожні 100 г середньодобового приросту маси тіла на ±0,4 корм. од. або ±4,4 МДж обмінної енергії.Для забезпечення нормального росту і розвитку поросних свиноматок до 2-х років незалежно від їх живої маси рекомендується годувати за нормами дорослих свиноматок живою масою 181-200 кг.Техніка годівлі.Особливість техніки годівлі поросних свиноматок полягає в тому, що під кінець періоду поросності в раціоні необхідно зменшити кількість об’ємистих та силосованих кормів. В останній місяць  поросності свиноматкам бажано ввести до раціону 0,5-1 кг пшеничних висівок для забезпечення нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту і запобагання запорам. З цією метою можна також згодовувати 10-15 гглауберової солі за 3-4 дні до опоросу. За 15 днів до опоросу кількість соковитих, зелених та грубих кормів доводять до мінімуму, а концентрованих збільшують до 85%. Годують поросних свиноматок двічі на добу, напувають без обмежень.На промислових комплексах холостих і поросних свиноматок годують повноцінними комбікормами типу СК1-5.

75. Годівля Підсисні свиноматки.

Потреба у поживних речовинах та енергії.

В середньому підсисним свиноматкам з 10 поросятами необхідно на 100 кг живої маси 2,8 кг сухої речовини. В 1 кг сухої речовини раціону для підсисної свиноматки повинно бути 1,30 кг корм.од., 14,4 МДжобмінної енергії, 186 г сирого протеїну або 145 г перетравного протеїну, 8 г лізину, 4,8 - метіоніну+цистину, 70 - сирої клітковини, 5,8 - кухонної солі, 9,3 - кальцію, 7,6 фосфору, 1,4 - натрію та 2 г хлору. Концентрація мікроелементів у 1 кг сухої речовини повинна становити мг: заліза - 116, міді - 17, цинку - 87, марганцю - 47, кобальту - 1,7 фоду 0,35. Вміст вітамінів на 1 кг сухої речовини повинен становити: каротину 11,6  мг або вітаміну А 5,8 тис.МО, вітаміну D3 - 0,6 тис.МО, вітаміну Е - 41 мг, В₁ - 2,7 мг, В₂ - 7 мг, В₃ - 81 мг та В₁₂ - 29мкг. 

Норми годівлі та раціони для підсисних свиноматок.

Основою повнораціонної годівлі свиноматок у період лактації є нормування поживних речовин, що забезпечує добрий стан здоров’я, високу молочність, збереженість поросят та їх інтенсивний ріст і розвиток.

Для поліпшення молочності свиноматок до їх раціонів необхідно вводити значну кількість кормів, що сприяють збільшенню утворення молока. Молокогінними кормами вважаються: свіже збиране молоко, сироватка, зелена маса бобових трав, кормові буряки, морква, баштанні культури.

До раціонів підсисних свиноматок необхідно вводити зернові й зернобобові культури, корми тваринного походження, мінеральні добавки приблизно в таких кількостях, % за масою: ячмінь - 25-30, кукурудза - 15-20, пшениця - 15-20, овес -10-15, зернобобові (горох, соя, люпин) 5-6, шроти (соняшниковий, соєвий та інші) 3-4, кормові дріжджі - 3-5, рибне, м’ясокісткове і кісткове борошно 2-3, трав’яне або сінне борошно, 4-5, кухонна сіль 0,5, мінеральні добавки, крейда, фосфати та ін.) 2-3, премікс 0,5-1. До раціонів свиноматок у зимовий період обов’язково вводять соковиті корми (буряки, моркву), комбінований силос, сінне борошно бобових трав, а в літній - зелені та баштанні культури зеленого конвейєра.

Техніка годівлі.

Особливість годівлі підсисних свиноматок полягає в тому, що через 4-6 год. після опоросу їм випоюють рідку суміш з пшеничних висівок, ячмінної чи вівсяної дерті. Протягом двох днів після опоросу свиноматки одержують 50% норми раціону і лише на 6-8 день їх переводять на повну норму, поступово вводячи соковиті, грубі, а влітку зелені та баштанні корми.

За добу до відлучення поросят від свиноматки з раціону виводять молокогінні корми, норму раціону зменшують на 50%, ввечері не дають води.

В день відлучення зранку свиноматок не годують і лише ввечері їм дають півнорми раціону та воду. На другий день відлучених свиноматок переводять на раціон холостих свиноматок.

На великих промислових комплексах підсисних свиноматок годують повноцінними комбікормами типу СК-6-10 двічі на добу рідкою кормо суміш.