57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.

В літній період бажано використовувати зелені корма у вигляді злаково бобових сумішей, котрі б містили оптимальну кількість білку і сирої клітковини.

В зв’язку з тим, що в зелених кормах міститься мало крохмалю, другим компонентом раціону

повинні бути корми, багаті на крохмаль –подрібнене зерно злакових зернових –кукурудзи, ячменю, вівса та інших. У цьому випадку дуже легко визначити кількість злакових зернових, знаючи скільки міститься в них

крохмалю, а також добову норму крохмалю для ко

рів в залежності від їх живої маси

і рівня продуктивності.

Визначившись з основним складом раціону можна переходити до його балансуванню за поживними і мінеральними речовинами, а також

вітамінами.

58.Годівля корів в зимово стійловий період.

В зимово-стійловий період балансування раціонів для корів бажано також з визначення приблизної кількості концентрованих кормів, а також кормових засобів, які містять значну кількість цукру (буряк кормовий, патока кормова).

Добова даванка грубих кормів встановлюється на основі діючих зоотехнічних вимог. На основі встановлених добових даванок грубих і концентрованих кормів, а також кормового буряку і патоки визначається їх поживність в кормових одиницях, а по різниці між нормою і їх поживністю підраховується поживна цінність силосу, або сінажу.Потім корегується кількість поживних, мінеральних

речовин і вітамінів, а також можливо і добові даванки кормів. Нормами годівлі великої рогатої худоби передбачається балансування раціонів по

кухонній солі,кальцію, фосфору, магнію, калію, сірки, залізу, міді,

цинку, кобальту, марганцю, йоду, каротину та вітамінам Д і Е.

59. Особливості годівлі корів по періодам лактації. 1 період.

На повний раціон корів після отелення переводять із урахуванням стану їх організму й вим'я, але не раніше ніж через 8–14 днів. На перші 100 днів після отелення корови припадає 40–45 % молочної продуктивності, яку одержують за всю лактацію. У цей період здійснюється роздоювання корів та їх осіменіння. Від успішного їхнього проведення суттєво залежить рівень подальшої молочної продуктивності тварин. Щоб одержувати молочну продуктивність від корови на рівні 5–7 тис. кг молока за лактацію, у перший період лактації в одному кілограмі сухої речовини раціону повин-на бути концентрація: обмінної енергії - 10,0–10,9 МДж/кг; сирого та перетравного протеїну на 1 МДж обмінної енергії відповідно - 14,0–16,9 і 10,0–11,8 г; сирої клітковини і крохмалю у сухій речовині відповідно - 21–22 % та 13,1–17,0 %, а норма комбікорму на 1 кг молока 4 %-ї жирності - 365–400 г.

2 період. Після того, як корову роздоїли до максимального, генетично зумовленого рівня продуктивності, розпочинається другий період лактації. Його організовують так, щоб досягнута під час роздоювання продуктивність утримувалася якомога довше, без помітного зниження і так, щоб корови могли відновлювати витрачені при роздоювання запаси поживних речовин у тілі. Тепер корови вже здатні споживати кормів більше, ніж їх необхідно для утворення молока, і тому частина енергії й інших елементів живлення може відкладатися як резерв. Для забезпечення молочної продуктивності від корови на рівні 5–7 тис. кг молока за лактацію в другий період в одному кілограмі сухої речовини раціону повинна бути концентрація: обмінної енергії 9,5–10,2 МДж/кг; сирого і перетравного протеїну на 1 МДж обмінної енергії відповідно - –12,5–14,0 та 8,8–10,0 г; сирої клітковини і крохмалю в сухій речовині відповідно - 23–26 % та 10,5–13,5 %, а норма комбікорму на 1 кг молока 4 %-ї жирності - 325–360 г. Молоко в цей період необхідно одержувати за рахунок високоякісних об’ємистих кормів при мінімальній кількості концентрованих. Залежно від якості кормів можна використовувати раціони напівконцентратного (250–300 г концкормів на 1 кг молока) або малоконцентратного (100–230 г/кг) типу. Необхідно враховувати і той факт, що в цьому періоді корови особливо сильно реагують на зміну структури раціону й умов годівлі. Зміни в годівлі впливають не лише на молочну продуктивність, а й на формування плода, оскільки середина лактації майже завжди співпадає з першою половиною тільності.

3 період. У цьому періоді корови, особливо високопродуктивні, повинні продовжувати відновлювати втрати маси тіла за період роздоювання, аби бути в добрій (3,0–3,5 бали) кондиції до початку запуску. Сучасними дослідженнями встановлено, що відновлення коровою маси тіла має відбуватися не у фазі сухостою (останні два місяці перед отеленням), коли використання енергії на синтез тканин менш ефективне, а починаючи з третього періоду лактації. Наприкінці лактації ефективність відновлення маси тіла в корів значно вища, ніж у сухо-стійний період. Тому рівень підтримуючої годівлі в сухостійний період має бути дещо меншим, ніж наприкінці лактації. У третьому періоді лактації є можливість звести до мінімуму витрати концентрованих кормів за рахунок збільшення в раціоні до 70–75 % частки грубих і соковитих кормів, щоб задовольнити потребу, пов’язану з надоєм молока і вгодованістю. 

В останній період лактації у раціоні корів повинні переважати об’ємисті корми - сіно, сінаж, силос і коренеплоди, а влітку пасовищна чи скошена маса. Кількість концентрованих кормів у кожному конкретному випадку залежить від якості об’ємистих кормів раціону і вгодованості корови. Найбільш позитивно на обмін речовин в організмі корови цього періоду лактації і в останні місяці тільності впливають раціони малоконцентратного й об’ємистого типів. Раціони, насичені влітку пасовищними кормами, а взимку сіном, якісним сінажем і силосом, в поєднанні з коренеплодами, сприяють нагромадженню в організмі вітамінів і мінеральних речовин, що створює оптимальні умови для закінчення лактації й розвитку плода.