- •2.Хімічний склад кормів Хімічний склад кормів для тварин
- •3. Перетравність поживних речовин кормів. Коефіціенти перетравності поживних речовин.
- •4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
- •6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
- •7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
- •8. Розподіл енергії корму в організмі тварин.
- •10.Протеїнову поживність кормів
- •11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.
- •13. Особливості вуглеводневого живлення у тварин.
- •12. Проблема кормового білку в тваринництві та шляхи її вирішення.
- •14. Мінеральна поживність кормів.
- •15. Роль макроелементів у годівлі тварин.
- •16. Роль мікроелементів у годівлі тварин.
- •17. Вивчення балансу мінеральних речовин в організмі тварин.
- •18. Вітамінна поживність кормів.
- •20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
- •22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.
- •25. Зоотехнічний аналіз кормів
- •26. Комплексна оцінка поживності кормів. Комплексна оцінка поживності кормів.
- •27. Класифікація кормів.
- •29. Наукові основи приготування високоякісного силосу. Поживність комбінованого силосу.
- •36.Методи підготовки грубих кормів до згодовування.
- •37. Поживність зернових кормів та відходів їх переробки.
- •38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.
- •41.Поживність Харчових відходів.
- •42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
- •43.Поживність кормів тваринного походження.
- •45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
- •47.Вплив якості кормів на продуктивність кормів.
- •48.Розрахунок річної потреби в кормах
- •49.Облік кормів та основні методи оцінки їх якості.
- •50.Комплексна оцінка поживності кормів.
- •52.Мікотоксини пліснявих грибів їх вплив на здоровя.
- •53.Особливості травлення в передшлунках жуйних.
- •54.Використання синтетичних азот вмісних речовин в годівлі жуйних.
- •55.Годівля бугаїв плідників.Норми і раціон.
- •57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.
- •58.Годівля корів в зимово стійловий період.
- •60. Годівля сухостійний період.
- •61.Годівля телят до 6 міс.
- •62.Поживність молозива та його використання.
- •63.Годівля ремонтних телиць віком 6-18 міс.
- •65. Особливості годівлі корів у господарствах промислових типах.
- •66.Сучасні методи підвищення молочної продуктивності.
- •68. Годівля вівцематок.
- •69.Годівля молодняку овець.
- •70.Особливості травлення свиней.
- •71.Типи годівлі свиней.
- •72.Годівля кнурів-плідників.
- •76.Годівля підсисних поросят.
- •77.Годівля відлучених поросят.
- •78. Відгодівля молодняку свиней.
- •80.Відгодівля свиней до жирних кондицій.
- •81.Особливості складання раціонів для свиней.
- •83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.
- •84. Особливості травлення у коней.
- •85.Годівля жеребців-плідників.
- •86. Годівля кобил.
- •87. Годівля молодняку коней.
- •94.Методи контролю повноцінності годівлі тварин.
- •96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
- •97.Методи підвищення засвоєння мікроелементів.
- •98. Наслідки недокорму телят до 6 міс віку.
- •100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
- •101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
- •102. Роль не розчинних і розчинних протеїнів у передшлунках жуйних.
76.Годівля підсисних поросят.
Новонароджених поросят не пізніше ніж через 1—1,5 години підпускають до свиноматки для годівлі і розподіляють по сосках. Більш молочні передні соски закріплюють за слабшими і дрібнішими поросятами, а менш молочні задні — за сильнішими і крупнішими. Це сприяє рівномірному росту всього приплоду і підвищенню молочностісвиноматок. Найкращим кормом для поросят є материнське молоко, яке має високий вміст поживних речовин, легко і майже повністю перетравлюється. Особливо корисне молозиво, яке містить білкових, мінеральних речовин та вітамінів значно більше, ніж молоко. Крім того, до складу молозива входять імунні тіла, що запобігають захворюванню поросят у ранньому віці. Однак задовольнити потребу поросят в молоці навіть найбільш молочні свиноматки можуть тільки до 10-денного віку. Тому з перших днів життя поросятам дають різноманітну підгодівлю. На 2—3-й день після народження поросятам у станки ставлять корито з чистою свіжою водою, а на 4—6-й їм згодовують підсмажене зерно. Інтенсивність росту поросят залежить від надходження всіх поживних речовин і особливо мінеральних — кальцію, фосфору і заліза. З молоком поросята одержують мало заліза, його запаси витрачаються в перші 10 днів життя, тому вони починають хворіти на анемію. Для профілактики анемії на 3—4-й день поросятам внутрішньом'язово вводять по 1—2 мл феродексу чи фероглюкіну. При відсутності цих препаратів для профілактики анемії готують розчин сірчанокислого заліза (2,5 г) і сірчанокислої міді (1г) в 1 л кип'яченої води. Кожному поросяті щоденно дають по 10 мл цього розчину з водою або добавляють в корми. Як мінеральні підгодівлі використовують крейду, кісткове борошно, деревне вугілля та ін. Залежно від молочності свиноматки і кількості поросят під нею з 5—7-го дня поросят привчають до підгодівлі незбираним і збираним молоком. Дають молоко тільки свіже і тепле, по 25—30 г на голову, збільшуючи щоденно норму на 10—20 г. Збиране молоко починають згодовувати з 15—20-го дня спершу в суміші з незбираним, а потім з концентратами. Починаючи з 8—10-го дня після народження поросятам дають просіяні суміші високопоживних концентрованих кормів, а з 10—15-го дня — трав'яне борошно, подрібнені свіжу моркву, гарбузи і варені картоплю й буряки. Соковиті і грубі корми згодовують у суміші з концентрованими. Годують поросят-сисунів 5—6 разів на добу невеликими даванками і після кожцої годівлі напувають свіжою водою.
Анемія або недокрів'я - стан, що характеризується зменшенням порівняно з нормою кількості гемоглобіну та еритроцитів в одиниці об'єму крові. Це може бути внаслідок абсолютного зменшення числа еритроцитів або в силу їх функціональної недостатності в результаті зниженого вмісту в них гемоглобіну. Характеризується розладом діяльності кровотворних органів і порушенням обмінних процесів, яке призводить до відставання молодняку в рості і зниження резистентності захворювання. Хворіють переважно поросята. Лікування. Застосовують препарати, що містять залізо. Найбільш ефективний є железодекстрановие, які отримують методом комбінував заліза з полисахаридом декстраном, легко утворюючим колоїдні расворе. До них відносяться імпоферон, імпозіл-200, міофер, армідекстран, ферробал, ферродекстран, ферродекс, ферроглюкин.
