- •2.Хімічний склад кормів Хімічний склад кормів для тварин
- •3. Перетравність поживних речовин кормів. Коефіціенти перетравності поживних речовин.
- •4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
- •6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
- •7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
- •8. Розподіл енергії корму в організмі тварин.
- •10.Протеїнову поживність кормів
- •11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.
- •12. Проблема кормового білку в тваринництві та шляхи її вирішення.
- •13. Особливості вуглеводневого живлення у тварин.
- •14. Мінеральна поживність кормів.
- •15. Роль макроелементів у годівлі тварин.
- •16. Роль мікроелементів у годівлі тварин.
- •17. Вивчення балансу мінеральних речовин в організмі тварин.
- •18. Вітамінна поживність кормів.
- •20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
- •22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.
- •25. Зоотехнічний аналіз кормів
- •26. Комплексна оцінка поживності кормів. Комплексна оцінка поживності кормів.
- •27. Класифікація кормів.
- •29. Наукові основи приготування високоякісного силосу. Поживність комбінованого силосу.
- •36.Методи підготовки грубих кормів до згодовування.
- •37. Поживність зернових кормів та відходів їх переробки.
- •38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.
- •41.Поживність Харчових відходів.
- •42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
- •43.Поживність кормів тваринного походження.
- •45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
- •47.Вплив якості кормів на продуктивність кормів.
- •48.Розрахунок річної потреби в кормах
- •49.Облік кормів та основні методи оцінки їх якості.
- •50.Комплексна оцінка поживності кормів.
- •52.Мікотоксини пліснявих грибів їх вплив на здоровя.
- •53.Особливості травлення в передшлунках жуйних.
- •54.Використання синтетичних азот вмісних речовин в годівлі жуйних.
- •55.Годівля бугаїв плідників.Норми і раціон.
- •57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.
- •58.Годівля корів в зимово стійловий період.
- •60. Годівля сухостійний період.
- •61.Годівля телят до 6 міс.
- •62.Поживність молозива та його використання.
- •63.Годівля ремонтних телиць віком 6-18 міс.
- •65. Особливості годівлі корів у господарствах промислових типах.
- •66.Сучасні методи підвищення молочної продуктивності.
- •68. Годівля вівцематок.
- •69.Годівля молодняку овець.
- •70.Особливості травлення свиней.
- •71.Типи годівлі свиней.
- •72.Годівля кнурів-плідників.
- •76.Годівля підсисних поросят.
- •77.Годівля відлучених поросят.
- •78. Відгодівля молодняку свиней.
- •80.Відгодівля свиней до жирних кондицій.
- •81.Особливості складання раціонів для свиней.
- •83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.
- •84. Особливості травлення у коней.
- •85.Годівля жеребців-плідників.
- •86. Годівля кобил.
- •87. Годівля молодняку коней.
- •94.Методи контролю повноцінності годівлі тварин.
- •96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
- •97.Методи підвищення засвоєння мікроелементів.
- •98. Наслідки недокорму телят до 6 міс віку.
- •100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
- •101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
- •102. Роль не розчинних і розчинних протеїнів у передшлунках жуйних.
96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
Відлучення поросят – важливий елемент технології вирощування, від якого значною мірою залежить стан здоров’я, продуктивність свиноматок і ріст поросят після відлучення. Часто поросята після відлучення різко знижують енергію росту і хворіють на кишково- шлункові та простудні захворювання. Такий молодняк погано поїдає корми та оплачує їх, пізно досягає реалізаційних кондицій. Щоб запобігти цьому, необхідно підготовляти до відлучення як свиноматок, так і поросят.При відлученні поросят діє комплекс стрес-факторів: відсутність свиноматки і материнського молока, відчуття голоду, зміна складу раціону і техніки годівлі тощо. Тому для зменшення впливу цих факторів слід дотримувати певних правил.Передусім, за 5...6 днів до відлучення поросят свиноматкам треба зменшити даванку концентрованих кормів на 30...40% за енергетичною поживністю, вилучивши з їх раціонів високобілкові та соковиті корми й обмеживши споживання води.Поросят краще відлучати в один прийом, проте високомолочних свиноматок підпускають до поросят у першу добу після відлучення 4...5 разів, у другу – 3...4 рази і на 4...5-ту добу – один раз. Для того, щоб зменшити збудження, викликане відсутністю свиноматки і материнського молока, поросят залишають у тому ж самому станку протягом 10...15 днів, а свиноматку переводять в інший. Для підвищення збереженості поросят після відлучення застосовують погніздне їх дорощування, або вирощують поросят-сисунів трьох –чотирьох сусідніх гнізд об’єднуючи для підгодівлі з 15-денного віку в одній їдальні і поросята ще у підсисному періоді привикають в об’єднаній групі, що після відлучення дає можливість утримувати їх без стресу перегрупування в одному станку по 30-35 голів.Головною умовою високої інтенсивності росту і розвитку відлучених поросят є біологічно повноцінна годівля.Потреба поросят у поживних речовинах залежить від живої маси, віку та інтенсивності росту. Добові норми годівлі поросят після відлучення залежать від віку, живої маси та інтенсивності росту .Раціони мають бути збалансовані за всім комплексом елементів живлення - енергією, перетравним протеїном, амінокислотами, мінеральними речовинами і вітамінами. Добові раціони складають з різноманітного набору кормів, враховують при цьому анатомо-морфологічні особливості травного апарату поросят цього віку. Кормові суміші для поросят складаються з набору різних концентрованих кормів (таблиця 5.1). Якщо в господарстві є достатній набір кормів рослинного і тваринного походження, виготовляють повнораціонні кормові суміші, та згодовують без домішок соковитих, зелених та інших вологих кормів (таблиця 5.2). Для збалансування раціону за мінеральними речовинами до його складу бажано-включати-1,5-2,0% мінеральної суміші. Згодовування повнораціонного комбікорму дає можливість довести масу поросят в 95-денному віці до 40-50 кг. Найбільш доцільною при існуючій структурі кормових раціонів ( зі вмістом соковитих, зелених та грубих кормів до 20-25%) є триразова годівля відлучених поросят.
