85.Годівля жеребців-плідників.

Норми годівлі плідників визначають відповідно до породи, періоду статевого використання, живої маси. Раціон складався для зимового періоду (з включенням сіна, соковитих і концентрованих кормів) та літнього періоду, коли близько 40% поживності раціону можуть становити зелені корми. Потреби жеребців у злучний період в цукрові і сирому жирі в літературі не обумовлюються. 2.2.2 Раціони для жеребців-плідників верхових і рисистих порід живою масою 500 кг в зимовий і літній періоди в зоні Полісся Визначені добові раціони зведені в таблиці 3 і 4 Таблиця 3 1. Добовий раціон жеребця-плідника верхових і рисистих порід живою масою 500 кг на зимовий період Показник Маса корму, кг Корм. од. Суха речовина, г Перетр. прот., г Сира клітковина, г Ca, г P, г Норма - 10 12500 1170 2000 62 44 Корми. Добовий раціон жеребця-плідника верхових і рисистих порід живою масою 500 кг на зимовий період Показник Маса корму, кг Mg, г Fe, мг Cu, мг Zn, мг Co, мг Mn, мг І, мг Каротин, мг Віт. D, ІО Віт E, мг Годівля жеребцівповинна забезпечувати заводську вгодованість, високу статеву активність і тривале їх використання. Потреба жеребців у поживних речовинах залежить від живої маси, статевого навантаження (непарувальний, передпарувальний і парувальний періоди) та породи.На 100 кг живої маси жеребцям необхідно 2,2–2,5 кг сухої речовини. Концентрація енергії та поживних речовин в 1 кг сухого залишку корму раціонів жеребців у непарувальний і парувальний періоди повинна становити відповідно: 0,7 і 0,8 к. од. (7,5 і 8,4 МДж обмінної енергії), 70 і 95 г перетравного протеїну, 18 і 16 % клітковини, 2,0–2,5 г кухонної солі, 4 і 5 г кальцію, 3 і 4 г фосфору, 1 г магнію, 80 мг заліза, 0,5 мг міді, 32 мг цинку, 30 і 40 мг марганцю, по 0,2 і 0,5 мг кобальту та йоду, 8 і 10 мг каротину та вітамінів: D – 360 і 380 МО, Е – 30 і 35 мг, В₁ та В₂ – по 2,5 і 3,5 мг, В₃ –5 мг, В₄ – 150 і 160 мг, В₅ – 7 і 8 мг, В₆ – 1,5 і 2,5 мг, В_с – 1,4 мг, В₁₂ – 5,0 і 5,5 мкг. У непарувальний період раціони жеребців повинні містити 40–45 % концентратів, 40–45 % грубих та 5–15 % соковитих кормів, а в парувальний період відповідно 50–65, 30–40 та 5–10 %. До складу раціонів жеребців у парувальний період вводять корми, які позитивно впливають на спермопродукцію – просо, ячмінь, овес, збиране молоко (5–7 кг), яйця курячі (3–5 шт.), м’ясо-кісткове борошно (0,2–0,3 кг) та інші. Годують жеребців 4–5 разів на добу. Напувають їх перед годівлею.

86. Годівля кобил.

Розрізняють три періоди фізіологічного стану кобили: холоста, жеребна, лактуюча. Холостих кобил годують за нормами робочих коней. Жеребні кобили значну кількість поживних речовин витрачають на ріст плода та створення запасів у організмі. Тому, починаючи з 9-го місяця жеребності кількість сухої речовини у їх раціонах збільшують до 2–3 кг. Годують цих кобил 4–5 разів на добу. У структурі їх раціонів концентрати займають 30–40 %, грубі – 50–55, соковиті – 5–15. За два місяці до вижеребки і 15 днів після, кобил не використовують на роботах. Особливу увагу в годівлі кобил приділяють у передродовий період. За два тижні до вижеребки не можна замінювати одні корми іншими, щоб не викликати розладів травлення. За 15–20 днів, кількість грубих кормів зменшують на половину, використовують лише сіно злакових, концентровані корми слід згодовувати у вигляді густої каші. За 2–3 дні до вижеребки добовий раціон зменшують на третину. Після вижеребки кобилі дають 2–3 л теплої води, а через 2–3 години її знову напувають і дають сіно (краще злакових), після цього включають концентрати у вигляді пійла (висівки чи суміш вівса, пшениці, макухи – 10–15 кг). На 2–3-й день після вижеребки кобилі згодовують досхочу сіно, 2–3 кг концентратів та поступово вводять до раціону коренеплоди. На повний раціон переводять на 7–8-й день після вижеребки.Годівля лактуючих кобилмає бути спрямована на отримання високої молочності, яка забезпечує добрий ріст та розвиток лошати упродовж 5–6 місяців. Добова молочна продуктивність кобил залежить від багатьох факторів і за перші три місяці лактації може становити 10–20 кг. У наступні місяці продуктивність кобил поступово зменшується. Продуктивність кобил оцінюють за живою масою лошати. Якщо жива маса його у місячному віці подвоїлась, то молочність такої кобили добра. Для підтримання високої молочності та працездатності норму згодовування сухої речовини лактуючим кобилам збільшують на 4–6 кг на добу. Годують їх 4–5 разів, напувають досхочу перед годівлею. У структурі раціонів цих кобил концентрати становлять, 25–40 %, грубі – 40–45, соковиті – 15–35 %.Після закінчення жеребіння, коли відійде послід (орієнтовно через годину), вим'я, кінцівки та хвіст миють теплою водою і підпускають до неї лоша. Зразу після родів кобилам дають тепле пійло із суміші пшеничних висівок та шроту (або макухи концентрованих кормів рекомендовано доводити до 40-50%. Протягом останніх трьох місяців лактації норми годівлі кобил поступово знижують. Але зазвичай цей період збігається з першими місяцями наступної жеребності (таких кобил відносять до групи підсисно-жеребних). Із розрахунку на 100 кг живої маси такої кобили повинно припадати 2,12-2,15 корм. од. добового раціону, а на кожну кормову одиницю, г : перетравного протеїну - 105-110, кальцію - 7, фосфору - 5 і 20 мг каротину. При використанні підсисних кобил на легких і середніх роботах норми їх годівлі збільшують на 25-40% (порівняно з непрацюючими). Лактуючих кобил на важких роботах не використовують. Протягом доби підсисним кобилам грубі корми згодовують за 2 рази (останній увечері).