- •2.Хімічний склад кормів Хімічний склад кормів для тварин
- •3. Перетравність поживних речовин кормів. Коефіціенти перетравності поживних речовин.
- •4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
- •6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
- •7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
- •8. Розподіл енергії корму в організмі тварин.
- •10.Протеїнову поживність кормів
- •11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.
- •12. Проблема кормового білку в тваринництві та шляхи її вирішення.
- •13. Особливості вуглеводневого живлення у тварин.
- •14. Мінеральна поживність кормів.
- •15. Роль макроелементів у годівлі тварин.
- •16. Роль мікроелементів у годівлі тварин.
- •17. Вивчення балансу мінеральних речовин в організмі тварин.
- •18. Вітамінна поживність кормів.
- •20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
- •22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.
- •25. Зоотехнічний аналіз кормів
- •26. Комплексна оцінка поживності кормів. Комплексна оцінка поживності кормів.
- •27. Класифікація кормів.
- •29. Наукові основи приготування високоякісного силосу. Поживність комбінованого силосу.
- •36.Методи підготовки грубих кормів до згодовування.
- •37. Поживність зернових кормів та відходів їх переробки.
- •38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.
- •41.Поживність Харчових відходів.
- •42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
- •43.Поживність кормів тваринного походження.
- •45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
- •47.Вплив якості кормів на продуктивність кормів.
- •48.Розрахунок річної потреби в кормах
- •49.Облік кормів та основні методи оцінки їх якості.
- •50.Комплексна оцінка поживності кормів.
- •52.Мікотоксини пліснявих грибів їх вплив на здоровя.
- •53.Особливості травлення в передшлунках жуйних.
- •54.Використання синтетичних азот вмісних речовин в годівлі жуйних.
- •55.Годівля бугаїв плідників.Норми і раціон.
- •57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.
- •58.Годівля корів в зимово стійловий період.
- •60. Годівля сухостійний період.
- •61.Годівля телят до 6 міс.
- •62.Поживність молозива та його використання.
- •63.Годівля ремонтних телиць віком 6-18 міс.
- •65. Особливості годівлі корів у господарствах промислових типах.
- •66.Сучасні методи підвищення молочної продуктивності.
- •68. Годівля вівцематок.
- •69.Годівля молодняку овець.
- •70.Особливості травлення свиней.
- •71.Типи годівлі свиней.
- •72.Годівля кнурів-плідників.
- •76.Годівля підсисних поросят.
- •77.Годівля відлучених поросят.
- •78. Відгодівля молодняку свиней.
- •80.Відгодівля свиней до жирних кондицій.
- •81.Особливості складання раціонів для свиней.
- •83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.
- •84. Особливості травлення у коней.
- •85.Годівля жеребців-плідників.
- •86. Годівля кобил.
- •87. Годівля молодняку коней.
- •94.Методи контролю повноцінності годівлі тварин.
- •96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
- •97.Методи підвищення засвоєння мікроелементів.
- •98. Наслідки недокорму телят до 6 міс віку.
- •100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
- •101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
- •102. Роль не розчинних і розчинних протеїнів у передшлунках жуйних.
100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
Ефективність авансування перевіряють на шостий-десятий| день з моменту початку роздоювання, а потім систематично один раз за декаду. Авансують годівлю переважно концентрованими кормами. Не можна допускати перегодовування тварин. Його наслідком є погіршення апетиту тварин. Найефективніше роздоювання може бути після третього-четвертого отелень. Корів після восьмого отелення роздоювати недоцільно. Режим і техніка годівлі суттєво впливають на рубцеве травлення і засвоєння поживних речовин раціону. На молочних фермах застосовують переважно триразову годівлю корів. Вранці й увечері їм дають по половині добової норми концкормів, коренеплоди і солому, в середині дня - сіно. При дворазовій годівлі добову кількість грубих і концентрованих кормів згодовують однаковими порціями вранці і увечері, а соковиті - за один або два прийоми. Черговість роздавання кормів: концентровані, соковиті, грубі. Роздавати корми слід після доїння. Доведено, що коренеплоди згодовувати худобі слід за 2 рази перед даванкою силосу чи грубого корму, оскільки поїдання їх після силосу не сприяє розвитку і життєдіяльності мікроорганізмів у передшлунках. Коренеплоди, солому, концентровані корми краще подрібнювати, згодовуючи у вигляді суміші. У літній період траву згодовують із годівниць, випасанням і комбіновано. Із розрахунку на 100 кг живої маси дійним коровам дають у середньому 1-2 кг грубих та 8-10 кг соковитих кормів. Даванка зеленого корму 8-15 кг на 100 кг живої маси. Концентровані корми згодовуються дійними коровами у кількості, яка залежить від добового надою ( табл. 1). Високопродуктивних корів не слід перегодовувати, їхній раціон має бути збалансований за деталізованими нормами (усім набором контрольованих показників поживності). Новотільних корів доять 4-5 разів на добу. На повний раціон їх переводять на 10-12 день після отелення і пізніше.
101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
Екструдування – один з ефективних способів обробки кормової сировини. Суть його полягає в обробці зерна вологістю 12-16 % (сухе екструдування) або 25-30 % (вологе) під дією високого тиску (2,8-3,9 МПа) і температури 120-150С. Після цього внаслідок переміщення в зону звичайного тиску відбувається декомпресійний вибух зерна і утворення продукту мікропористої структури. В результаті такої обробки в зерні сої інактивуються антипоживні речовини, а уреазна активність знижується до 0,05-0,1 од. рН.
При екструдуванні доступність амінокислот підвищується внаслідок руйнування в молекулах білка вторинних зв’язків, а завдяки порівняно невисокій температурі і короткочасній обробці самі амінокислоти не руйнуються. В той же час екструдери успішно нейтралізують інгібітори трипсину, уреазу та інші антипоживні речовини.
Екструдування сприяє желатинізації крохмалю. Його вміст зменшується, натомість продуктів його первинного гідролізу (декстрини) і цукру – збільшується. При цьому значно поліпшуються гігієнічний статус корму, оскільки знищуються патогенні мікроорганізми, у тому числі і грибки (але не їх токсини).
Доступність жиру внаслідок розриву клітинних стінок також підвищується. Завдяки тому, що в процесі екструдування фермент ліпаза, яка викликає псування жиру, руйнується а природний антиоксидант вітамін Е зберігає активність, стабільність жиру також підвищується.
Критичним показником для інактивації антипоживних речовин є температура екструдату.
