- •2.Хімічний склад кормів Хімічний склад кормів для тварин
- •3. Перетравність поживних речовин кормів. Коефіціенти перетравності поживних речовин.
- •4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
- •6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
- •7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
- •8. Розподіл енергії корму в організмі тварин.
- •10.Протеїнову поживність кормів
- •11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.
- •12. Проблема кормового білку в тваринництві та шляхи її вирішення.
- •13. Особливості вуглеводневого живлення у тварин.
- •14. Мінеральна поживність кормів.
- •15. Роль макроелементів у годівлі тварин.
- •16. Роль мікроелементів у годівлі тварин.
- •17. Вивчення балансу мінеральних речовин в організмі тварин.
- •18. Вітамінна поживність кормів.
- •20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
- •22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.
- •25. Зоотехнічний аналіз кормів
- •26. Комплексна оцінка поживності кормів. Комплексна оцінка поживності кормів.
- •27. Класифікація кормів.
- •29. Наукові основи приготування високоякісного силосу. Поживність комбінованого силосу.
- •36.Методи підготовки грубих кормів до згодовування.
- •37. Поживність зернових кормів та відходів їх переробки.
- •38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.
- •41.Поживність Харчових відходів.
- •42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
- •43.Поживність кормів тваринного походження.
- •45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
- •47.Вплив якості кормів на продуктивність кормів.
- •48.Розрахунок річної потреби в кормах
- •49.Облік кормів та основні методи оцінки їх якості.
- •50.Комплексна оцінка поживності кормів.
- •52.Мікотоксини пліснявих грибів їх вплив на здоровя.
- •53.Особливості травлення в передшлунках жуйних.
- •54.Використання синтетичних азот вмісних речовин в годівлі жуйних.
- •55.Годівля бугаїв плідників.Норми і раціон.
- •57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.
- •58.Годівля корів в зимово стійловий період.
- •60. Годівля сухостійний період.
- •61.Годівля телят до 6 міс.
- •62.Поживність молозива та його використання.
- •63.Годівля ремонтних телиць віком 6-18 міс.
- •65. Особливості годівлі корів у господарствах промислових типах.
- •66.Сучасні методи підвищення молочної продуктивності.
- •68. Годівля вівцематок.
- •69.Годівля молодняку овець.
- •70.Особливості травлення свиней.
- •71.Типи годівлі свиней.
- •72.Годівля кнурів-плідників.
- •76.Годівля підсисних поросят.
- •77.Годівля відлучених поросят.
- •78. Відгодівля молодняку свиней.
- •80.Відгодівля свиней до жирних кондицій.
- •81.Особливості складання раціонів для свиней.
- •83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.
- •84. Особливості травлення у коней.
- •85.Годівля жеребців-плідників.
- •86. Годівля кобил.
- •87. Годівля молодняку коней.
- •94.Методи контролю повноцінності годівлі тварин.
- •96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
- •97.Методи підвищення засвоєння мікроелементів.
- •98. Наслідки недокорму телят до 6 міс віку.
- •100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
- •101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
- •102. Роль не розчинних і розчинних протеїнів у передшлунках жуйних.
87. Годівля молодняку коней.
повинна забезпечити формування добрих робочих чи спортивних якостей цих тварин. У перший місяць життя основним кормом лошати є молозиво та молоко кобили. Дуже важливо, щоб лоша одержало якомога більше молозива, яке забезпечує його організм імунними тілами. Лошата ссуть кобилу дуже часто (60–40 разів на добу), тому при використанні кобил на роботах їм через кожну годину дають відпочинок (15–20 хв.) для годівлі лошат. Через 15–20 днів після народження лошат починають привчати до споживання рослинних кормів, їм згодовують сіно, плющений овес із висівками (0,5–0,7 кг на добу) потім дерть кукурудзи, ячменю, подрібнену макуху (шрот), мінеральні добавки. Краще, коли подрібнені концентровані корми згодовуються у вигляді сумішей. Кількість об'ємистих та концентрованих кормів поступово збільшують, відповідно до 5–8 та 3–4 кг на голову на добу у віці 5–6 місяців. Відлучення лошат від кобил проводять у віці 5–6 місяців. Норми годівлі молодняку коней після відлучання розроблені для таких вікових груп: 6–12 міс., 12–18 міс., 18–24 міс., і 24–36 міс. Основу раціонів молодняку коней становлять: сіно доброї якості, суміш концентратів, соковиті та зелені корми в літній період. Орієнтовна структура раціонів молодняку коней наступна: концентрати – 50–70 %, грубі – 25–35 %, соковиті – 5–15 %.Відгодівля коней.Відгодовують молодняк до 1 року, віком 1–3 роки та дорослих коней. Молодняк до 1 року, що призначений для реалізації на м'ясо вирощують під кобилами до 7–9-місячного віку. Підгодівлю грубими, соковитими та концентрованими кормами розпочинають з 15–20-денного віку. У 2–3-місячному віці ці корми згодовують вволю. Середньодобові прирости молодняку при такій відгодівлі становлять 1000–1300 г. Реалізують такий молодняк на м'ясо зразу ж після відлучення.Молодняк віком старше 1 року та дорослих коней в залежності від їх вгодованості відгодовують упродовж 50–90 днів. Годують їх за нормами робочих коней, що виконують середню роботу. Молодняку та дорослим коням нижчесередньої вгодованості кількість перетравного протеїну збільшують на 20 %. Економічно вигідною є відгодівля коней, що забезпечує 1000–1500 г приросту живої маси за добу. У господарствах з наявністю пасовищ коней відгодовують шляхом нагулу впродовж 3–5 місяців.
88. Годівля робочих коней..
.Потреба робочих коней у поживних речовинах залежить від живої маси, виконуваної роботи, віку, вгодованості, фізіологічного стану (кобил), породи.При нижче середньої вгодованості коней, норму їм збільшують на 3–4 к. од. з вмістом на кожну 150 г перетравного протеїну та відповідною кількістю інших поживних речовин.Коні у залежності від виконуваної роботи споживають на 100 кг живої маси від 1,3 кг сухої речовини – без роботи до 3 кг – при важкій роботі. Рівень енергії та поживних речовин у 1 кг сухого залишку раціону коней без роботи та при важкій роботі становить відповідно: 0,6 і 0,9 к. од. (6,3 і 9,8 МДж обмінної енергії), 60 і 80 г перетравного протеїну, 18 і 16 % сирої клітковини, 2,5 і 3,0 г кухонної солі, 2 і 4 г кальцію, 1,5 і 30 г фосфору, 30 і 40 мг заліза, 7,0 і 8,5 мг міді, 25 і 32 мг цинку, 0,5 і 0,6 мг кобальту, 0,35 і 0,45 мг йоду та 5 і 12 мг каротину.Коням без роботи можна згодовувати лише об'ємисті корми – 50–80 % грубих та 20–50 % соковитих. При легкій роботі коням згодовують 20–30 % концентратів, 40–60 % грубих та 10–40 % соковитих кормів. При середній роботі концентратів – 35–45 %, грубих – 35–50 % і соковитих 5–30 %, а при важкій роботі, відповідно 50–55 %, 25–40 % та 5–25 %. У літній період єдиним об'ємистим кормом є зелена маса. Техніка годівлі коней повинна враховувати їх фізіологічні особливості.
В зв'язку з тим, що коні їдять дуже повільно, ретельно пережовуючи корм, важливе значення має підбір кормів, кратність і послідовність їх згодовування і напування.Годівля коней, передусім, залежить від їх роботи. Розрізняють 4 варіанти фізичного навантаження: відпочинок (без роботи), легка, середня та важка робота.Чим важча виконувана робота, тим менше згодовують грубих кормів і більше – концентратів.Від інтенсивності роботи залежить кратність годівлі. При виконанні важких і середніх робіт рекомендується годувати коней 8–6 разів, а легких і без роботи – 3–4 рази.Згодовувати корм і напувати коней слід у такій послідовності: спочатку грубий корм, потім – соковитий, напування, а через 1–2 години – концентрати.Половину добової даванки грубих кормів згодовують на ніч, а решту 25 % – вранці за 2–3 години до роботи та в полудень. Концентровані та соковиті корми згодовують 2–3 рази на день.Напувають коней після даванки грубого корму перед згодовуванням зернових кормів.Така послідовність годівлі і напування обумовлена тим, що кормова маса в шлунку коня розміщується шарами, в порядку надходження, поступово перетравлюється, переміщується до пілорусу і виходу в кишечник. Якщо напувати коня після згодовування концентратів, то вода і рідкий корм, стікаючи по стінках шлунку змивають значну частину кормових мас, які не піддавались достатній дії соків шлунку. Це призводить до порушення перетравності і викликає важкі хвороби травного каналу.При виконанні важких робіт, особливо у літній період, кінь дуже потіє, виділяє значну кількість води через шкіру і дихання. Тому необхідно його своєчасно напувати, так як втрата 10 % вологи призводить до значного зниження працездатності, а при витраті 20 % вологи, кінь гине.Влітку коня треба напувати не менше 3–х разів на добу, випоюючи 40–50 літрів, а в спеку – до 60 л води.Спітнілих від роботи коней поїти не можна, так як це викликає застуду та ревматичне запалення копит (опій).
89.Особливості травлення у курей.
Особливості годівлі птиці випливають з її біологічних властивостей:- відсутність зубів;- короткий травний шлях;- висока швидкість травлення Все створює ряд труднощів в організації годівлі птиці.Прийнятий корм під час дуже короткого перебування у ротовій порожнині змочується багатою на муцин слиною, потрапляє у воло (складається із правого і лівого мішечків) (у водоплавної птиці замість вола є розширення у верхній частині стравоходу). У волі корм частково піддається дії ферментів слини, серету стінки вола і ферментів, що їх виділяє мікрофлора. У волі середовище кисле (рН 4,5-5,8).При постійному доступі до кормів: подрібнені корми (поживні речовини мають більшу площу зіткнення з травними соками) перебувають у волі лише 1-2 години, а не подрібнене зерно затримується до 4-18 годин.Після просування у залозистий шлунок корм змішується з його соком і потрапляє у мускульний шлунок, де кормові маси інтенсивно перетираються за допомогою м’язових скорочень, які приводять у рух кутикулу і гравій (кварцові або гранітні, що не піддаються дії соляної кислоти), змішуючи їх з шлунковим соком і мікрофлорою. В 1 г хімусу міститься 1-100 млн лактобактерій і аеробів.Вміст мускульного шлунку рефлекторно відкриттям пілоруса випадає у 12-типалу кишку, а потім в тонку.Під дією соляної кислоти в початковому відрізку 12-типалої кишки відбувається часткове розщеплення білків до пептонів і поліпептидів.Просуваючись ч/з тонкий відділ кишечнику, хімус змішується з кишковим соком (який містить амілазу, інвертазу, трипсин, ліпазу), а також з жовчю, що сприяє подальшому розщепленню основних поживних речовин корму.Основне джерело ферментів – сік підшлункової залози, що утворюється безперервно. У курей в стані спокою виділяється 0,4-0,8 мл, а після прийняття корму – 1,7-2,9 мл/ годину (такий об’єм виділяється ще протягом 3 годин після годівлі).Жовч у птиці виділяється безперервно: в стані спокою – 0,32 мл, а у перші 5 год після годівлі – 1,42 мл/год.Реакція середовища ШКТ змінюється від кислої (рН 2,2) – у мускульному шлунку, до слабо лужної – у порожній кишці (рН 7,0).У сліпих кишках під дією протеаз (виробляються бактеріями) і залишкових ензимів розщеплюються важко перетравні білки бобових культур.Ензимами мікроорганізмів розщеплюється і целюлоза, проте лише на 7-9% із-за швидкого просування корму травним шляхом, інтенсивним травленням у тонкому відділі кишечнику і незначної участі мікрофлори сліпих кишок у перетравленні клітковини.Швидкість просування хімусу ШКТ залежить від:- способу годівлі птиці;- складу раціонів;- величини часток інгредієнтів.При сухому способі годівлі повнораціонними сухими комбікормами кормові маси ч/з травний шлях курчат та курей-несучок проходять за 3-4 години, качок – 2-3 години.Всмоктування продуктів розщеплення білків (амінокислот), жирів (гліцерину і жирних кислот) і вуглеводів (моно- і дисахаридів), води, мінеральних речовин і вітамінів відбувається головним чином у тонкому відділі кишечнику. Вода і продукти розщеплення поживних речовин всмоктуються у сліпих кишках.
90. Годівля курей-несучок |
За ефективністю використання поживних речовин курок-несучок прирівнюють до високопродуктивних корів Годівлю яєчних курей нормують із урахуванням виробничого призначення останніх - одержання інкубаційних чи харчових яєць. За вмістом основних поживних речовин раціони курей батьківського практично не відрізняються від раціонів курей промислового стада. Але до складу раціону племінної птиці вводять більш високоякісні корми. Частка протеїну тваринного походження не повинна перевищувати 20-25% загальної кількості, оскільки вищий його рівень викликає зниження інкубаційних якостей яєць. З метою удосконалення годівлі застосовують фазову годівлю курок-несучок. На відміну від системи нормованої годівлі, при якій орієнтуються на раціони сталої поживності протягом усього продуктивного періоду, при фазовій годівлі (і вільному доступі до корму) враховують вік та зміну рівня продуктивності птиці за фазами відкладання яєць. Молодки починають відкладати яйця в 150-170-денному віці, а ростуть до 300-360 днів. Тому віковий період від 150 до 300 днів визначено як першу фазу. Враховуючи швидке наростання несучості та збільшення живої маси птиці упродовж зазначеного періоду, її годують із розрахунку забезпечення потреби (зокрема в протеїні) на утворення яйця, приріст живої маси та нормальний фізіологічний стан (табл.1) Раціони курей промислового стада в першу фазу годівлі характеризуються високим вмістом поживних речовин: 17,0-17,5 г протеїну, 3,1-3,3 г кальцію та 0,8 г фосфору в 100 г корму. Обмінна енергія - 1,13-1,15 МДж (на 100 г корму). У віці 300 днів ріст птиці припиняється і її жива маса стабілізується. З цього віку починається друга фаза, яка триває від 301 до 420 дня життя курей. У 100 г кормової суміші повинно бути, г: протеїну - 15-16, кальцію - 3,0-3,3, фосфору - 0,8. Обмінна енергія у 100 г суміші- 1,11-1,13 МДж. До 420-450 дня життя у птиці відбуваються зміни у рівні та напрямі окислювальних процесів в організмі, за яких надлишок поживних речовин у раціоні викликає збільшення живої маси за рахунок утворення внутрішнього та підшкірного жиру. Тому в третій фазі ( вік від 421 до 510 днів) передбачається подальше зниження кількості поживних речовин у 100 г корму до рівня, г: протеїн - 14-15, кальцій - 3,0-3,1, фосфор - 0,8. Обмінна енергія у 100 г суміші - 0,50-1,09 МДж.У курок-несучок особливо напружений обмін поживних і біологічно активних речовин. Зокрема звертається увага на потребу в мінеральних речовинах, необхідних для утворення шкаралупи яйця. Остання являє собою кальцит (кристалічний карбонат кальцію). Сировина для його утворення береться з плазми крові, яку в свою чергу постачає "посередник" - скелет. |
91.Годівля ремонтний молодняк курей.
використовується для заміни старого поголів'я, вибракуваних з якої-небудь причини особин, для формування нового поголів'я, більш продуктивного, породистого, з високою яйценоскостью або виходом м'ясної продукції.Вирощування ремонтного молодняку курей можна виробляти за трьома різними технологіями: в клітинах по нескольку особин, на підлозі з дрібної сітки і тонкої підстилкою, або в загоні з товстої підстилкою із соломи та тирси. Курчат у віці 1-2 дня можна утримувати під лампою в невеликих загонах, коробках, дерев'яних конструкціях з обігрівом.В новонародженому віці молодняку для нормального розвитку необхідна температура навколишнього середовища не менше 26-28 градусів. При більш низькій температурі можлива загибель курчат, так як переохолодження викликає швидко розвиваються захворювання внутрішніх органів.ремонтний молодняк курей вирощування ремонтного молодняка курей Молодняк 1,5-2 місячного віку після змісту в теплому приміщенні з освітленням висаджують в загони або клітини і формують шар підстилки. Площа приміщення повинна бути не менше 1 кв. м з розрахунку на 7 особин 2-х місячного віку, далі вона збільшується по мірі зростання курчат. Висадка курчат зазвичай проводиться в травні-червні, і у віці 5-6 тижнів їм не потрібно додаткового тепла від обігрівача, достатньо сталих середніх температур повітря 20-25 градусів. В курнику для молодняка встановлюють напувалки і годівниці, зроблені з жерсті або дошки з розрахунку одиниця на 80-90 особин. Необхідно стежити, щоб ці пристосування не були надто високими, але і не низькими, що дозволяють висипатися корму.У перші дні життя молодняк поділяють по статевої приналежності, і до віку 140-150 днів містять окремо, поєднуючи в період початку несучості. Такий прийом зазвичай використовується в крупних пташиних господарствах, на домашньому обійсті він не є обов'язковим.Для формування ремонтного молодняку необхідно щомісяця проводити зважування і огляд пташенят з метою виявлення хворих, з поганим апетитом, мало що набирають вагу. У півників зазвичай підрізають шпори і кігті, щоб надалі не травмувати самку при спарюванні. годівля ремонтного молодняка курей Ремонтний молодняк курей: вирощування, годування При нестачі території для вирощування молодняка можна використовувати прийом установки клітин в декілька ярусів з подвійним підлогою - з сітки і щільною фанери або жерсті.Для повноцінного розвитку молодняку необхідно отримувати вітамінні добавки і мікроелементи, наприклад у вигляді риб'ячого жиру, товченої шкаралупи, золи; дуже корисний для росту сир, макуха, подрібнені трави і коренеплоди, м'ясо-кісткове борошно.Годування ремонтного молодняка курей має свої особливості. У перші дні життя курчат годують рубаними яйцями, трохи пересипаними манною крупою. Наступний вид корми - хліб, змочений в молоці або воді і дрібно розкришений. У міру зростання молодняк привчають до зерновідходами, дробленні вівсу, пшениці, ячменю, кукурудзяній крупі.Для вирощування ремонтного молодняка стада необхідно строго дотримувати умови утримання - правильне освітлення, гігієна підстилки і всього приміщення, відсутність тісноти, достатнє і правильне годування і догляд, оптимальний питний режим. В цьому випадку заміна старого поголів'я принесе результати у вигляді збільшення продуктивності поголів'я.
92. Спосіб годування курчат-бройлерів, який включає згодовування основного раціону з введенням біологічно активної добавки, відрізняється тим, що в якості біологічно активної добавки використовують 2,4,6,8-тетраметил-2,4,6,8-тетраазабіцикло-3,3,0-октандіон-3,7 (мебікар) в дозі 0,020,002 г на 1 курча 1 раз в день протягом місяця, починаючи з місячного віку курчат. Годівля курчат. У перші 4-5 днів згодовують нульовий раціон.
Використовують легкозасвоювані корми без мінеральних добавок. У 100 г
комбікорму – 295...300 ккал (1235...1255 кДж) обмінної енергії, 18 % сирого
протеїну, 3...4 % клітковини.
Використовують три- чи двократну зміну раціонів: 5-30, 31-90, 91-150 діб; 5-
60,61-150 діб. Рівень протеїну відповідно – 20; 17,5 і 13,5 % та 20; 14 %; обмінної
енергії – 285, 260, 250 і 285, 260 кккал.
Для курчат м’ясних ліній – обмінної енергії при трикратній зміні раціонів 290-
270-250 і сирого протеїну – 21; 17,5 і 13,5%. З 60-денного віку годівлю курчат
обмежують зміною калорійності раціонів або використанням “голодного” дня один
раз на тиждень.
93.Годівля хутрових звірів. Норму годівлі для кролів та нутрій визначають за живою масою, віком,
фізіологічним станом.
Застосовують сухий (повно раціонними комбікормами) і комбінований
(змішаний) типи годівлі кролів.
В малоконцентратних раціонах концентровані корми становлять 20-30 %; в
напівконцентратних 45-55 % концентрати, 25-30 % – сіно, 10-15 % варена картопля
і 5-10 % – соковиті корми.
В концентрат них раціонах частка концентрованих кормів досягає 70-80 %,
трав’яне борошно – 20-30 % поживності.
Потреба кролів в поживних речовинах: 0,3-0,4 к. од на 1 кг живої маси, або
0,35-0,45 МДж обмінної енергії; перетравного протеїну на 0,1 к. од.: сук рільним і
лактуючим кролицям –15-18 г, молодняку до 4 міс. – 16-17, ремонтному молодняку і
кролематкам в непарувальний період – 12-16 г.; клітковини у сухій речовині:
дорослі кролі – 15-20, підсисні кролематки – 10-15, молодняк – 12-15 %; жиру –2-3,5
г із розрахунку на 0,1 корм. од. раціону; кальції і фосфорі відповідно 0,3-0,5 та 0,2-
0,3 % сухої речовини раціону. Добова потреба в солі складає: для кроленят – 0,5 г,
дорослих кролів – 1,0-1,5, сук рільних та лактуючих кролиць – відповідно 1,5 та 2,0-
2,5 г.
При зовнішньому утриманні потреба нутрій в обмінній енергії з розрахунку на
1 кг живої маси складає: дорослі – 0,46-0,5, підсисні – 1,05-0,84, відлучений
молодняк – 0,73-0,59 МДж. На 100 кДж енергії нутріям потрібно при концентратно-
соковитих раціонах 0,9 г перетравного протеїну, при концентрат них (закриті
приміщення) – 1,1 г. Потреба в жирі складає 3-4 % сухої речовини раціону, в
клітковині : для лактуючих самок і молодняку до 5-місячного віку – 5-8 %, самкам в
період парування і вагітності та молодняку після 5 міс. – 9-10 % сухої речовини
раціону. Норми годівлі норок залежать від фізіологічного стану, живої маси та пори
року. Сезон гонок у норок у березні місяці, відсаджування щенят в квітні-травні
(через 40-45 днів), линька (зміна опушення) – серпень-вересень.
Потреба в обмінній енергії для норок становить 145-165 ккал на 1 кг живої
маси. Рівень перетравного протеїну на 100 ккал енергії повинен становити: при
підготовці і в період гону – 8-9 г; в період вагітності – 10-11 г; за 30 днів лактації –
9-10 г; під кінець лактації (останні 10-15 днів) – 8,5-9,0 г; молодняку та забійних
норок в осінні місяці – 8-9 г.
Потреба в жирі з розрахунку на 100 ккал обмінної енергії в грудні-квітні
(період гону і вагітності) складає 3,5-4 г; в травні-червні (лактуючі самки і
молодняк) – 4,2-4,6 г; червні-вересні (молодняк) – 4,6-5,2 г; жовтні-листопаді
(забійні норки) – 3,6-4,2 г.
Основу раціонів (80-85 % за енергетичною поживністю) складають корми
тваринного походження: м’ясо, кров, печінка, риба, субпродукти, молоко, сир
знежирений, рибне борошно; 10-15% зернові, шроти; 3-5 % соковиті (картопля
варена, коренебульбоплоди, овочі, зелені) і 1-2 % кормові дріжджі
