10.Протеїнову поживність кормів

доповнюють показниками розчинності протеїну у воді, лугах і сольових розчинах та визначенням співвідношення між амідами і білками, яке бажане на рівні 1:3.Для тварин з однокамерним шлунком (свині, птиця), крім кількості протеїну важлива його якість та біологічна цінність, яку визначають за вмістом незамінних амінокислот з урахуванням їх доступності. . Протеїнову поживність визначають за кількістю та якістю протеїну в кормах. Вміст сирого або перетравного протеїну виражають у процентах, в грамах на 1 кг натурального корму чи сухої речовини. Протеїнова (а також білкова й амінокислотна) поживність корму визначається за вмістом у ньому загального азоту, азоту перетравних речовин, амінокислот. Також визначають частку перетравного протеїну, яка припадає на одиницю енергетичної поживності раціону.Одна з основних складових частин корму - протеїн. Усі азотовмісні речовини кормів називають сирим протеїном. До його складу входять білки й азотисті сполуки небілкової природи - аміди (вільні амінокислоти, нітрати, амонійні солі тощо). Вміст амідів у кормах неоднаковий. Перетравлювання протеїну кормів у тварин з багатокамерним шлунком має певні особливості. У жуйних близько 70 % протеїну з'їдених кормів підлягає дії мікроорганізмів передшлунків. У результаті утворюється аміак, який у подальшому використовується організмом для синтезу амінокислот і білків. Надходячи з харчовою масою у сичуг і тонкий кишечник, у тварин з однокамерним шлунком бактеріальний білок перетравлюється як кормовий . Кількість кормового протеїну, на який діють мікроорганізми, залежить від його фізико-хімічних властивостей. Насамперед мікроорганізми використовують так звану легкорозчинну його фракцію. До її складу входять водо- і солерозчинні білки і майже всі азотисті небілкові сполуки кормів (вільні амінокислоти, нітрати, нітрити, амонійні солі), а також сечовина та інші азотовмісні сполуки, що згодовуються тваринам як кормові добавки. Зі збільшенням частки, на яку припадає легкорозчинна фракція у складі сирого протеїну кормів, зростає інтенсивність діяльності мікроорганізмів, спрямованої на його утилізацію з утворенням аміаку в рубці. Об'єм і швидкість залучення аміаку до обміну азоту у мікроорганізмів залежить, в основному, від наявності легкодоступних і легкорозчинних вуглеводів, які являють собою найкращі джерела енергії.

11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.

Незамінними для свиней та птиці вважаються такі амінокислоти: лізин, метіонін, триптофан, валін, гістидін, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, треонін, аргінін, селенметіонін. Курчатам, крім цього необхідний і гліцин.

Серед незамінних амінокислот в раціонах частіше всього спостерігається дефіцит лізину, метіоніну і триптофану, які прийнято називати критичними амінокислотами.

Лізин використовується для синтезу тканинних білків, активує гомепоез, сприяє синтезу нуклеопротеїдів, колагену і карнітину, всмоктуванню кальцію, позитивно впливає на обмін білків та стан нервової системи. При нестачі лізину порушується азотний обмін в організмі та продуктивність тварин, відзначаються випадки огрубіння та сухості вовнового покриву, депігментація пір’я у птиці.

Метіонін – сірковмісна амінокислота, головне джерело сірки, з якої в організмі синтезується сірчана кислота, що використовується для знешкодження у печінці токсичних продуктів обміну, приймає участь у процесі обміну жиру. З участю метіоніну проходить перетворення гуанідооцтової кислоти в креатин, коламіну в холін. В організмі існує тісний зв’язок між обміном метіоніну, фолієфою кислотою (Вс) та вітаміном В₁₂.

Дефіцит метіоніну призводить до зниження продуктивності тварин та використання азоту корму, до ожиріння печінки, м’язової дистрофії, анемії, погіршення стану нервової системи.

Триптофан є вихідним продуктом для утворення в організмі нікотинової кислоти (вітамін РР), яка є складовою частиною ферментів НАФ і НАДФ. Триптофан попередник серотоніну, адренохрому та триптаміну, приймає участь в оновленні білків плазми крові.

Серотонін – важливий нейромедіатор необхідний для синтезу гормону епіфізу – меланотоніну. Дефіцит триптофану негативно впливає на рівень гемоглобіну та білків плазми крові, транспорт ліпідів із печінки в кров, може призвести до катаракти очей, атрофії сім’яників.

Потреба в амінокислотах розраховується в відсотках від сирого протеїну або сухої речовини раціону.