83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.

Нормування решти поживних, біологічно активних і мінеральних речовин, як ремонтному молодняку.

Годують свиней 2 (концентратний тип), 3 рази на добу напіврідкими (65-70% вологи) кормосумішами. Ступінь подрібнення зернових 1,2-1,8мм., зелені і соковиті дають в подрібненому сирому вигляді, картоплю пропарюють.

Технологія годівлі базується на раціонах концентратного типу, який передбачає повнораціонні комбікорми (збалансовані по енергії, поживним, біологічно активним і мінеральним речовинам). Використовують комбікорми СК-21, СК-25, (кукурудза, ячмінь, висівки пшениці, шрот соняшниковий і соєвий, сухе молоко, трав’яне борошно, кормові дріжджі і мінеральні добавки. Годують 2 рази на добу сухими комбікормами при вільному доступі до води.

Годівля свиней у фермерських господарствах.

Проводиться на власних кормах. Набір кормів, тип годівлі, норми заготівлі кормів повинні бути як у спеціалізованих свинарських господарствах.

Найбільший вихід поживних речовин із зернових дає кукурудза, тому початки необхідно збирати в кінці фази МВС, коли стебла можливо силосувати для зимової годівлі ВРХ. Обов’язково вирощувати озимі жито, пшеницю, ячмінь. Горох, соя поступаються за врожайністю вище згаданих зернових, але вони в 3 рази дають більший вихід протеїну та амінокислот.

Для введення в раціони макухи необхідно вирощувати соняшник.З соковитих найбільший вихід дають кормові і напівцукрові буряки і багаторічні бобові трави, які використовують як безпосередньо з поля так і для загодівлі комбісилосу. 1 цнт. концентратів коштує в 10 разів більше ніж 1 цнт. зеленої маси, тому в раціонах вони з ранньої весни до пізньої осені.Найдешевший тип годівлі помірно-концентратний. На другому місці -концентратно-коренеплідний, на 3 концентратно-картопляний.Крім того в раціони вводять відходи їдалень.Комбісилос в зимовий період підвищує вартість раціонів на 20% в порівнянні з літнім типом годівлі, але знижує питому вагу дорогих і дефіцитних концентрованих кормів.Необхідно розробити оптимальну структуру посівних площ для забезпечення поголівя кормами з урахуванням страх фондів.Способи використання зеленого конвейеру - укісно-підвозний, пасовищний і комбінований.Переводять на зелений корм поступово, щоб уникнути розладу шлунково-кишкового тракту і різкої зміни складу молока підсисних маток.Влітку організовують літньо-табірне утримання.

84. Особливості травлення у коней.

. У шлунок надходять порції корму, звичайно добре здрібнені, і змочені слиною. Порції, що знову надходять, нашаровуються на залишковий вміст шлунка уздовж великої кривизни, заповнюючи фундальний відділ, частина пілоричного відділу, а потім і сліпий мішок.2. У шлунку чітко виражене пошарове розташування послідовно спожитих порцій корму. Шаруватість поширюється від кардіального до пілоричного отвору і зберігається протягом декількох годин після годівлі, оскільки моторика сліпого мішка і фундальної зони слабка.3. При звичайних умовах годівлі шлунок ніколи не буває цілком заповнений кормом. Кінь рідко “переїдає”, а спорожнення шлунка, хоча і невеличкими порціями, починається вже незабаром після початку годівлі.Водночас шлунок практично не буває порожнім. Навіть через 10 – 20 годин після останньої годівлі в ньому виявляється деяка кількість вмісту. Через 36 годин – сліди корму, через 48 – у шлунку знаходять до 1,5 л мутної рідини лужної реакції з наявністю жовчних пігментів, що вказує на закидання у шлунок доуденального вмісту.4. Упорядковане, пошарове розташування корму, наявність великої беззалозистої зони, відносно слабка моторика створюють умови, при яких шлунковий сік не може достатньо швидко просочити всі шари вмісту. Тому рН вмісту в різних шарах і зонах шлунка істотно коливається (від 1,5 до 4,3, а в області сліпого мішка від 6,0 до 6,5).Роз'мягченню вмісту мало сприяє і споживана твариною вода. При порожньому і помірно наповненому шлунку вона надходить у привратникову частину і швидко проходить у кишечник. Цьому сприяє досить близьке розміщення стравохідного і пілоричного отворів.5. Просочений слиною корм, що потрапляє в область сліпого мішка, піддається впливу шлункової мікрофлори, що живе тут, (лактобацил, стрептококів і дріжджових грибків). Ці процеси бактеріального бродіння протікають одночасно з ферментативним розщепленням білків під впливом шлункового соку у фундальної зоні шлунка.Кінцевими продуктами бродіння є молочна кислота, у невеликої кількості оцтова, масляна і гази Н₂ і СО₂. У шлунку коня клітковина не розщеплюється в зв'язку з відсутністю целюлозолітичної мікрофлори.6. У перші часи після годівлі, із посиленням моторики шлунка, поступово перемішується молочнокислий і солянокислий вміст, що знаходиться в пілоричної зоні. Під впливом бактерицидної дії НС1 амілолитичні процеси гальмуються. Вони посилюються знову при заповненні сліпого мішка новими порціями корму.7. Шлунковий сік, що містить ферменти пепсиноген і шлункову ліпазу, виділяється залозами фундальної і пілоричної зон шлунка. Обкладові клітини, що виробляють хлористоводневу кислоту, маються тільки в основних (фундальних) залозах. Загальна концентрація НС1 у шлунку коней нижче, ніж у м'ясоїдних і всеїдних (0,12 – 0,22%). Приблизно половина її кількості знаходиться в зв'язаній формі.Секреція шлункового соку головними, обкладовими і додатковими клітинами здійснюється безупинно, що обумовлено постійним подразненням слизової з боку вмісту шлунка.8. Безупинна секреція шлункового соку зростає після кожного прийому корму і заповнення шлунка. У коней добре виражена складно-рефлекторна (і умовно-рефлекторна), а також шлункова фази соковиділення. Це виявляється при високому рівні спонтанного соковиділення в порівнянні з фоновим рівнем.