- •2.Хімічний склад кормів Хімічний склад кормів для тварин
- •3. Перетравність поживних речовин кормів. Коефіціенти перетравності поживних речовин.
- •4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
- •6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
- •7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
- •8. Розподіл енергії корму в організмі тварин.
- •10.Протеїнову поживність кормів
- •11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.
- •12. Проблема кормового білку в тваринництві та шляхи її вирішення.
- •13. Особливості вуглеводневого живлення у тварин.
- •14. Мінеральна поживність кормів.
- •15. Роль макроелементів у годівлі тварин.
- •16. Роль мікроелементів у годівлі тварин.
- •17. Вивчення балансу мінеральних речовин в організмі тварин.
- •18. Вітамінна поживність кормів.
- •20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
- •22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.
- •25. Зоотехнічний аналіз кормів
- •26. Комплексна оцінка поживності кормів. Комплексна оцінка поживності кормів.
- •27. Класифікація кормів.
- •29. Наукові основи приготування високоякісного силосу. Поживність комбінованого силосу.
- •36.Методи підготовки грубих кормів до згодовування.
- •37. Поживність зернових кормів та відходів їх переробки.
- •38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.
- •41.Поживність Харчових відходів.
- •42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
- •43.Поживність кормів тваринного походження.
- •45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
- •47.Вплив якості кормів на продуктивність кормів.
- •48.Розрахунок річної потреби в кормах
- •49.Облік кормів та основні методи оцінки їх якості.
- •50.Комплексна оцінка поживності кормів.
- •52.Мікотоксини пліснявих грибів їх вплив на здоровя.
- •53.Особливості травлення в передшлунках жуйних.
- •54.Використання синтетичних азот вмісних речовин в годівлі жуйних.
- •55.Годівля бугаїв плідників.Норми і раціон.
- •57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.
- •58.Годівля корів в зимово стійловий період.
- •60. Годівля сухостійний період.
- •61.Годівля телят до 6 міс.
- •62.Поживність молозива та його використання.
- •63.Годівля ремонтних телиць віком 6-18 міс.
- •65. Особливості годівлі корів у господарствах промислових типах.
- •66.Сучасні методи підвищення молочної продуктивності.
- •68. Годівля вівцематок.
- •69.Годівля молодняку овець.
- •70.Особливості травлення свиней.
- •71.Типи годівлі свиней.
- •72.Годівля кнурів-плідників.
- •76.Годівля підсисних поросят.
- •77.Годівля відлучених поросят.
- •78. Відгодівля молодняку свиней.
- •80.Відгодівля свиней до жирних кондицій.
- •81.Особливості складання раціонів для свиней.
- •83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.
- •84. Особливості травлення у коней.
- •85.Годівля жеребців-плідників.
- •86. Годівля кобил.
- •87. Годівля молодняку коней.
- •94.Методи контролю повноцінності годівлі тварин.
- •96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
- •97.Методи підвищення засвоєння мікроелементів.
- •98. Наслідки недокорму телят до 6 міс віку.
- •100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
- •101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
- •102. Роль не розчинних і розчинних протеїнів у передшлунках жуйних.
6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
Кормова одиниця – одиниця виміру загальної (енергетичної) поживності кормів. За одну кормову одиницю прийнято загальна поживність 1 кг зерна вівса середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий корм в організмі дорослого вола на відгодівлі синтезується 150 г жиру, енергетичний еквівалент якого становить 5920 кДж чистої енергії, або 0,6 крохмального еквівалента.
Оцінка поживності у вівсяних кормових одиницях базується на методиці О.Кельнера. На початку ХХ ст. Оскар Кельнер, згодовуючи додатково до основного раціону вола чисті поживні речовини – білок, жир, клітковину і крохмаль, встановив їх продуктивну дію за жировікладенням (табл. 1.).
Вівсяна кормова одиниця, як і крохмальний еквівалент Кельнера має ряд недоліків: не враховані відмінності в доступності поживних речовин одних і тих де кормів для тварин різного виду, віку, вгодованості; передбачається сталість продуктивної дії поживних речовин різних кормів, незалежно від складу раціону.
Принципи визначення поживності в кормових одиницях були встановлені спеціальною комісією при зоотехнічній вченій раді народного Комісаріату Землеробства уряду РСФСР в 1922-1923 р.р. під керівництвом проф. Е.А.Богданова.
Порядок розрахунку поживності кормів у кормових одиницях
1. За довідниковими даними або результатами лабораторних досліджень визначають хімічний склад кормів і коефіцієнти перетравності поживних речовин. У розрахунках слід використовувати тільки коефіцієнти перетравності, що встановлені у дослідах на великій рогатій худобі.
2. Визначається вміст перетравних речовин (дані хімічного складу перемножують на коефіцієнти перетравності і одержані добутки ділять на 100).
3. Перетравні поживні речовини множать на відповідні показники продуктивної дії чистих перетравних поживних речовин О.Кельнера (табл. 1) і знаходять очікуване жировідкладення від кожної перетравної речовини.
4. Одержані добутки сумують і визначають сумарне очікуване жировідкладення.
5. Визначають величину фактичного жировідкладення, вносячи у вирахуване очікуване жировідкладення поправку на дію сирої клітковини або на неповноцінність корму.
5.1. При розрахунку поживності грубих, зелених кормів, силосу і сінажу спочатку знаходять коефіцієнт, який показує зниження жировідкладення з розрахунку на 1 кг клітковини (табл. 2) і множать його на вміст клітковини в даному кормі. Одержаний добуток віднімають від величини очікуваного жировідкладення. Таким чином фактичне жировідкладення є різницею між очікуваним жировідкладенням та поправкою на вміст клітковини.
5.2. При розрахунках поживності концентрованих кормів і коренебульбоплодів для обчислення фактичного жировідкладення величину очікуваного множать на відповідний коефіцієнт повноцінності корму
7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
Обмінна енергія – це частина валової енергії корму, яку організм тварини використовує для забезпечення життєдіяльності і утворення продукції.Енергетичну поживність кормів виражають в енергетичних кормових одиницях (ЕКО) для окремих видів тварин. Одна ЕКО дорівнює 10 МДж (10000 кДж) або 2500 ккал обмінної енергії. Один джоуль дорівнює 0,2388 калорій, одна калорія дорівнює 4,1868 Дж.Для визначення кількості валової енергії, що міститься в кормі і виділеннях тварини використовують калориметричні бомби, в яких речовину спалюють в атмосфері чистого кисню. Обмінну енергію корму визначають двома способами.1. Прямим – у фізіологічних дослідах на тваринах з визначенням балансу енергії:
для жуйних тварин і коней: ОЕ = ВЕ – Е калу – Е сечі – Е метану;
для свиней: ОЕ = ВЕ – Е калу – Е сечі;
для птиці: ОЕ = ВЕ - Е посліду.
2. Непрямим способом
2.1. За рівняннями регресії ( у кДж/кг)
для великої рогатої худоби:
ОЕ в.р.х. = 17,46 пП + 31,23 пЖ + 13,65 пК + 14,78 пБЕР;
для овець:
ОЕ о = 17,71 пП + 37,89 пЖ + 13,44 пК + 14,78 пБЕР;
для коней:
ОЕ к = 19,46 пП + 35,43 пЖ + 15,95 пК + 15,95 пБЕР;
для свиней:
ОЕ с = 20,85 пП + 36,63 пЖ + 14,27 пК + 16,95 пБЕР;
для птиці:
ОЕ п = 17,84 пП + 39,78 пЖ + 17, 71 пК + 17,71пБЕР,
пП – перетравний протеїн, г/кг; пЖ – перетравний жир, г/кг; пК – перетравна клітковина, г/кг; п БЕР – перетравні безазотисті речовини, г/кг.
Співвідношення між обмінною і перетравною енергією для великої рогатої худоби складає 0,82 (обмінна енергія складає 82% перетравної), овець – 0,87; коней – 0,92, свиней – 0,94 і птиці – 0,96.
2.3. За допомогою коефіцієнтів, запропонованих для окремих груп тварин.
а) Для жуйних за коефіцієнтами Ж.Аксельсона (табл. 4)
При розрахунку величини перетравних поживних речовин перемножуються на енергетичні еквіваленти 1 г перетравних речовин відповідних груп корм
б) Обмінну енергію в кормах, що використовуються в свинарстві можна вирахувати за такими еквівалентами:
1 г перетравного протеїну містить 18,8 кДж або 4,5 ккал ОЕ;
1 г перетравного жиру містить 38,9 кДж або 9,3 ккал ОЕ;
1 г перетравної клітковини і БЕР містить 17,6 кДж або 4,2 ккал ОЕ
в) В птахівництві для розрахунку вмісту ОЕ використовують енергетичні еквіваленти Х.У. Тітуса
