- •2.Хімічний склад кормів Хімічний склад кормів для тварин
- •3. Перетравність поживних речовин кормів. Коефіціенти перетравності поживних речовин.
- •4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
- •6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
- •7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
- •8. Розподіл енергії корму в організмі тварин.
- •10.Протеїнову поживність кормів
- •11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.
- •12. Проблема кормового білку в тваринництві та шляхи її вирішення.
- •13. Особливості вуглеводневого живлення у тварин.
- •14. Мінеральна поживність кормів.
- •15. Роль макроелементів у годівлі тварин.
- •16. Роль мікроелементів у годівлі тварин.
- •17. Вивчення балансу мінеральних речовин в організмі тварин.
- •18. Вітамінна поживність кормів.
- •20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
- •22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.
- •25. Зоотехнічний аналіз кормів
- •26. Комплексна оцінка поживності кормів. Комплексна оцінка поживності кормів.
- •27. Класифікація кормів.
- •29. Наукові основи приготування високоякісного силосу. Поживність комбінованого силосу.
- •36.Методи підготовки грубих кормів до згодовування.
- •37. Поживність зернових кормів та відходів їх переробки.
- •38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.
- •41.Поживність Харчових відходів.
- •42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
- •43.Поживність кормів тваринного походження.
- •45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
- •47.Вплив якості кормів на продуктивність кормів.
- •48.Розрахунок річної потреби в кормах
- •49.Облік кормів та основні методи оцінки їх якості.
- •50.Комплексна оцінка поживності кормів.
- •52.Мікотоксини пліснявих грибів їх вплив на здоровя.
- •53.Особливості травлення в передшлунках жуйних.
- •54.Використання синтетичних азот вмісних речовин в годівлі жуйних.
- •55.Годівля бугаїв плідників.Норми і раціон.
- •57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.
- •58.Годівля корів в зимово стійловий період.
- •60. Годівля сухостійний період.
- •61.Годівля телят до 6 міс.
- •62.Поживність молозива та його використання.
- •63.Годівля ремонтних телиць віком 6-18 міс.
- •65. Особливості годівлі корів у господарствах промислових типах.
- •66.Сучасні методи підвищення молочної продуктивності.
- •68. Годівля вівцематок.
- •69.Годівля молодняку овець.
- •70.Особливості травлення свиней.
- •71.Типи годівлі свиней.
- •72.Годівля кнурів-плідників.
- •76.Годівля підсисних поросят.
- •77.Годівля відлучених поросят.
- •78. Відгодівля молодняку свиней.
- •80.Відгодівля свиней до жирних кондицій.
- •81.Особливості складання раціонів для свиней.
- •83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.
- •84. Особливості травлення у коней.
- •85.Годівля жеребців-плідників.
- •86. Годівля кобил.
- •87. Годівля молодняку коней.
- •94.Методи контролю повноцінності годівлі тварин.
- •96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
- •97.Методи підвищення засвоєння мікроелементів.
- •98. Наслідки недокорму телят до 6 міс віку.
- •100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
- •101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
- •102. Роль не розчинних і розчинних протеїнів у передшлунках жуйних.
4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
Для вивчення обмінних процесів в організмі використовуються різноманітні методичні підходи на різних рівнях організації живого: цілісного організму, ізольованих органів, тканинних зрізів, гомогенатів, екстрактів, субклітинних структур, біорідин та ін. При цьому використовуються сучасні фізико-хімічні й біохімічні методи виділення, розділення, ідентифікації й кількісного визначення речовин: 1) балансові - на цілісному організмі визначаються загальні кількісні зрушення речовин за їх поглинанням і виділенням кінцевих продуктів обміну (розрахунок балансу приходу-витрати);
2) манометричні - для вивчення загальних обмінних процесів у спеціальних апаратах;
3) хроматографічні - для визначення наявності й кількісних зрушень тих або інших молекул;
4) авторадіографічні - з використанням мічених атомів для встановлення на цілісному організмі розподілу, біосинтезу і розпаду тих або інших речовин в органах і тканинах;
5) гістохімічні - для встановлення наявності тих чи інших молекул у клітинах різних органів і тканин;
6) спектрофотометричні - для визначення кількісних зрушень за спектром поглинання;
7) електрофорез - для розділення, ідентифікації й кількісного визначення речовин;
8) ферментативні методи - за специфічністю дії ферментів та ін.
Найчастіше при вивченні обміну речовин застосовується одночасно декілька підходів. Інформація, отримана за допомогою різних методів, потім інтегрується, що й дає можливість відповісти на питання, які зміни в обміні речовин відбуваються в нормі та за різних патологічних станів.
5. Оцінка поживності кормів за крохмальними еквівалентами Кельнера. Крохмальний еквівалент (від позднелат. aequivalens — рівноцінний), одиниця оцінки поживності кормів по продуктивній дії, що показує, якій кількості крохмалю дорівнюють (по жировідкладенню) 100 кг корму. Розроблений німецьким ученим О. Кельнером в кінці 19 — початку 20 вв.(століття) на основі респіраційних дослідів з відгодівельними волами. До. е. застосовується у Великобританії, ГДР(Німецька Демократична Республіка), ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і ін. країнах. Німецький вчений, на відміну від Г. Армсбі, виражав продуктивну дію корму не в калоріях чистої енергії, а в жировідкладенні. Він запропонував жировідкладення в організмі тварин із 1 кг перетравного крохмалю прийняти за кормову одиницю — крохмальний еквівалент.[4] Вчений вивів коефіцієнт повноцінності корму, який являє собою процентний вираз кількості жиру, фактично відкладеного в організмі тварини і розрахункової величини жировідкладення. Запропонований спосіб набув найбільшого поширення.[5] За цим способом крохмальний еквівалент зерна вівса дорівнює 60, висівок — 48.[5] Еквівалент Кельнера має ряд недоліків: не враховані відмінності в доступності поживних речовин одних і тих де кормів для тварин різного виду, віку, вгодованості; передбачається сталість продуктивної дії поживних речовин різних кормів, незалежно від складу раціону.