- •2.Хімічний склад кормів Хімічний склад кормів для тварин
- •3. Перетравність поживних речовин кормів. Коефіціенти перетравності поживних речовин.
- •4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
- •6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
- •7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
- •8. Розподіл енергії корму в організмі тварин.
- •10.Протеїнову поживність кормів
- •11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.
- •12. Проблема кормового білку в тваринництві та шляхи її вирішення.
- •13. Особливості вуглеводневого живлення у тварин.
- •14. Мінеральна поживність кормів.
- •15. Роль макроелементів у годівлі тварин.
- •16. Роль мікроелементів у годівлі тварин.
- •17. Вивчення балансу мінеральних речовин в організмі тварин.
- •18. Вітамінна поживність кормів.
- •20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
- •22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.
- •25. Зоотехнічний аналіз кормів
- •26. Комплексна оцінка поживності кормів. Комплексна оцінка поживності кормів.
- •27. Класифікація кормів.
- •29. Наукові основи приготування високоякісного силосу. Поживність комбінованого силосу.
- •36.Методи підготовки грубих кормів до згодовування.
- •37. Поживність зернових кормів та відходів їх переробки.
- •38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.
- •41.Поживність Харчових відходів.
- •42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
- •43.Поживність кормів тваринного походження.
- •45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
- •47.Вплив якості кормів на продуктивність кормів.
- •48.Розрахунок річної потреби в кормах
- •49.Облік кормів та основні методи оцінки їх якості.
- •50.Комплексна оцінка поживності кормів.
- •52.Мікотоксини пліснявих грибів їх вплив на здоровя.
- •53.Особливості травлення в передшлунках жуйних.
- •54.Використання синтетичних азот вмісних речовин в годівлі жуйних.
- •55.Годівля бугаїв плідників.Норми і раціон.
- •57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.
- •58.Годівля корів в зимово стійловий період.
- •60. Годівля сухостійний період.
- •61.Годівля телят до 6 міс.
- •62.Поживність молозива та його використання.
- •63.Годівля ремонтних телиць віком 6-18 міс.
- •65. Особливості годівлі корів у господарствах промислових типах.
- •66.Сучасні методи підвищення молочної продуктивності.
- •68. Годівля вівцематок.
- •69.Годівля молодняку овець.
- •70.Особливості травлення свиней.
- •71.Типи годівлі свиней.
- •72.Годівля кнурів-плідників.
- •76.Годівля підсисних поросят.
- •77.Годівля відлучених поросят.
- •78. Відгодівля молодняку свиней.
- •80.Відгодівля свиней до жирних кондицій.
- •81.Особливості складання раціонів для свиней.
- •83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.
- •84. Особливості травлення у коней.
- •85.Годівля жеребців-плідників.
- •86. Годівля кобил.
- •87. Годівля молодняку коней.
- •94.Методи контролю повноцінності годівлі тварин.
- •96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
- •97.Методи підвищення засвоєння мікроелементів.
- •98. Наслідки недокорму телят до 6 міс віку.
- •100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
- •101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
- •102. Роль не розчинних і розчинних протеїнів у передшлунках жуйних.
43.Поживність кормів тваринного походження.
До цієї групи кормів належать незбиране молоко і продукти його переробки — збиране молоко, сколотини, сироватка; відходи м’ясо-комбінатів — м’ясне, м’ясо-кісткове, кров’яне борошно, шквара, технічний жир; відходи рибної промисловості — рибне борошно, риб’ячий жир і фарш, нехарчова риба; пір’яне борошно тощо.
Молоко. Незбиране молоко є природним незамінним кормом для молодняку тварин у перший період їхнього життя. Воно містить усі потрібні для росту й розвитку поживні речовини. Поживність 1 кг незбираного молока становить 0,30 – 0,35 к. од. У ньому 3,3 % білка, 3,7 — жиру, 4,8 — молочного цукру і 0,8 % золи. В молоці є всі вітаміни, макро- й мікроелементи та інші необхідні для організ-му речовини. За якістю та ступенем засвоюваності протеїн молока переважає протеїни інших кормів тваринного походження.
При переробці молока на масло та сири одержують відходи: зби-ране молоко (знежирене), сколотини, сироватку. Збиране молоко (вміст жиру 0,1 – 0,2 %) одержують після видалення жиру з молока за допомогою сепаратора. У ньому залишається майже весь білок, цукор, мінеральні та інші речовини. Поживність 1 кг такого молока становить 0,13 к. од. і 35 г перетравного протеїну.
Згодовують переважно телятам і свиням у свіжому вигляді або у вигляді ацидофільного молока, яке використовують із лікувальною і профілактичною метою при шлунково-кишкових захворюваннях. Готують його із свіжого пастеризованого і озолодженого до температери 35-40С збираного молока, до якого вносять спеціальну закваску, виготовлену з чистої культури ацидофільної палички.
44. Комбікорми їх поживність та використання.
Комбікорми випускають у розсипному, гранульованому і брике-тованому вигляді. При гранулюванні й брикетуванні зменшується об’єм комбікорму, він стає більш транспортабельним і краще збері-гаються поживні речовини. Розсипний комбікорм у процесі транс-портування самосортується: важчі частини осідають на дно, і корм стає нерівноцінним за вмістом поживних речовин в окремих місцях.
Оцінюють комбікорм за зовнішнім виглядом, кольором, запахом, ступенем помелу зерна, наявністю механічних домішок.
45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
В Україні виробляють повнораціонні комбікорми, комбікорми- концентрати, білково-вітамінні добавки (БВД), білково-вітамінно- мінеральні добавки (БВМД) і премікси. Повнораціонні комбікорми збалансовані за всіма поживними речовинами залежно від групи тварин, їх випускають переважно для птиці та свиней. Комбікормами-концентратами доповнюють основний раціон із грубих і соковитих кормів необхідною кількістю протеїну, мінеральних речовин, вітамінів, їх виготовляють для великої рогатої худоби, овець, коней, свиней. БВД і БВМД містять концентровані високопротеїнові корми (макуха, дріжджі, зерно бобових тощо), а також препарати вітамінів, макро- і мікроелементів, антибіотики та інші біостимулятори. їх уводять до складу комбікормів, які виробляють на основі власного фуражного зерна, а також як доповнювачі при балансуванні раціонів тварин із грубих, соковитих і зернових кормів безпосередньо у господарствах. Премікси — це суміш біологічно активних речовин (вітаміни, мікроелементи, амінокислоти, антиоксиданти, фармакологічні препарати тощо) з наповнювачами (шрот, дріжджі, висівки). Їх уводять до складу комбікормів, білково-вітамінних добавок, замінників незбираного молока в кількості 1 — 2 %. Премікси бувають вітамінні, мінеральні, вітамінно-мінеральні та ін. Комбікорми випускають у розсипному, гранульованому і брикетованому вигляді. Під час гранулювання й брикетування зменшується об’єм комбікорму, він стає більш транспортабельним і краще зберігаються поживні речовини. Розсипний комбікорм у процесі транспортування самосортується: важчі частинки осідають на дно, і корм стає нерівноцінним за вмістом поживних речовин в окремих місцях. Оцінюють комбікорм за зовнішнім виглядом, кольором, запахом, ступенем помелу зерна, наявністю механічних домішок.
46.Способи зберігання кормів в господарстві. Зберігання сіна.
Сіно, висушене до вологості 15-17%, укладають у скирти або стоги. У вологих районах на дно їх кладуть хмиз чи жердини. Спочатку укладають грубостебле, а потім дрібнотравне. Вивершують скирту сіном низької якості або соломою. При укладанні в скирти і стоги добре утрамбовують. У районах, де багато вологи, найкраще зберігати сіно в сіносховищах.
Сінаж зберігають в анаеробни умовах у герметичних сховищах.Для закладання сінажу використовують металеві або цегляні башти, наземні та на-півзаглиблені траншеї.Спосіб зберігання зернових мас залежить переважно від їх фізичних та фізіологічних властивостей. Всі партії зерна, особливо насіння, треба зберігати у спеціальних сховищах. Спосіб зберігання зернових мас залежить переважно від їх фізичних та фізіологічних властивостей. Всі партії зерна, особливо насіння, треба зберігати у спеціальних сховищах. Зерносховища для тривалого зберігання зерна за конструкційними особливостями поділяють на склади, елеватори та змішаного типу. До першого типу належать звичайні склади, які використовують для підлогового зберігання зерна насипом, а також дообладнані спеціальними перегородками для утворення секцій з метою роздільного зберігання окремих партій насіння. Основним видом тари для насіння і зерна є мішки з цупких і грубих тканин (джутові, полотняні та ін.), паперові мішки з прокладкою з тканини, крафт-мішки (для протруєного зерна) тощо. Зберігати коренебульбоплоди можна в траншеях, буртах та типових сховищах.
