- •2.Хімічний склад кормів Хімічний склад кормів для тварин
- •3. Перетравність поживних речовин кормів. Коефіціенти перетравності поживних речовин.
- •4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
- •6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
- •7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
- •8. Розподіл енергії корму в організмі тварин.
- •10.Протеїнову поживність кормів
- •11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.
- •12. Проблема кормового білку в тваринництві та шляхи її вирішення.
- •13. Особливості вуглеводневого живлення у тварин.
- •14. Мінеральна поживність кормів.
- •15. Роль макроелементів у годівлі тварин.
- •16. Роль мікроелементів у годівлі тварин.
- •17. Вивчення балансу мінеральних речовин в організмі тварин.
- •18. Вітамінна поживність кормів.
- •20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
- •22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.
- •25. Зоотехнічний аналіз кормів
- •26. Комплексна оцінка поживності кормів. Комплексна оцінка поживності кормів.
- •27. Класифікація кормів.
- •29. Наукові основи приготування високоякісного силосу. Поживність комбінованого силосу.
- •36.Методи підготовки грубих кормів до згодовування.
- •37. Поживність зернових кормів та відходів їх переробки.
- •38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.
- •41.Поживність Харчових відходів.
- •42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
- •43.Поживність кормів тваринного походження.
- •45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
- •47.Вплив якості кормів на продуктивність кормів.
- •48.Розрахунок річної потреби в кормах
- •49.Облік кормів та основні методи оцінки їх якості.
- •50.Комплексна оцінка поживності кормів.
- •52.Мікотоксини пліснявих грибів їх вплив на здоровя.
- •53.Особливості травлення в передшлунках жуйних.
- •54.Використання синтетичних азот вмісних речовин в годівлі жуйних.
- •55.Годівля бугаїв плідників.Норми і раціон.
- •57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.
- •58.Годівля корів в зимово стійловий період.
- •60. Годівля сухостійний період.
- •61.Годівля телят до 6 міс.
- •62.Поживність молозива та його використання.
- •63.Годівля ремонтних телиць віком 6-18 міс.
- •65. Особливості годівлі корів у господарствах промислових типах.
- •66.Сучасні методи підвищення молочної продуктивності.
- •68. Годівля вівцематок.
- •69.Годівля молодняку овець.
- •70.Особливості травлення свиней.
- •71.Типи годівлі свиней.
- •72.Годівля кнурів-плідників.
- •76.Годівля підсисних поросят.
- •77.Годівля відлучених поросят.
- •78. Відгодівля молодняку свиней.
- •80.Відгодівля свиней до жирних кондицій.
- •81.Особливості складання раціонів для свиней.
- •83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.
- •84. Особливості травлення у коней.
- •85.Годівля жеребців-плідників.
- •86. Годівля кобил.
- •87. Годівля молодняку коней.
- •94.Методи контролю повноцінності годівлі тварин.
- •96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
- •97.Методи підвищення засвоєння мікроелементів.
- •98. Наслідки недокорму телят до 6 міс віку.
- •100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
- •101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
- •102. Роль не розчинних і розчинних протеїнів у передшлунках жуйних.
41.Поживність Харчових відходів.
одержують із громадських їдалень, ресторанів, а також від індивідуального харчування. Вони неоднорідні за складом, містять 65 – 80 % води, мало протеїну — 3 – 4 %. У середньому поживність їх — 0,18 к. од. Дають свиням на відгодівлі. Перед зго-довуванням очищають від сторонніх домішок (бите скло, посуд, ган-чір’я тощо), обов’язково варять чи пропарюють у спеціальних котлах під тиском.
Склад харчових відходів непостійний і змінюється залежно від пори року. В середньому в їхньому складі на частку картоплі при-падає до 50 %, овочів і фруктів — до 30, кісток — 5, м’яса — 1,5, ри-би — 3 і хліба — близько 2 % та на різні домішки — від 4 до 10 %.
Харчові відходи швидко псуються, тому для тривалого зберігання їх сушать на високотемпературних сушарках для одержання кормового борошна, яке має відповідати таким вимогам: вміст вологи — 10 – 13 %, сирого протеїну — не менше 10, клітковини — не більше 10, сирої золи — не більше 20 %. Воно не повинно містити токсич-них речовин і патогенних мікроорганізмів. В 1 кг борошна має бути 0,85 к. од і 85 г перетравного протеїну.
42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
Як амінокислотну добавку до комбікормів і раціонів широко використовують кормовий концентрат лізину (ККЛ), який випускається у рідкому і сухому вигляді. Рідкий ККЛ містить 45—60 % сухої речовини, 6—8 % лізину, рН його 4,5—5. Сухий ККЛ містить 90 % і більше сухої речовини, лізину в ньому повинно бути не менше 10 %.Антибіотики в годівлі тварин широко використовуються під час вирощування і відгодівлі молодняку, птиці, свиней, овець, великої рогатої худоби. З антибіотиків найефективнішими є кормові препарати біоміцину, тераміцину, пеніциліну, гризну тощо. Антибіотики активізують обмінні процеси в організмі тварин, посилюють захисні функції до несприятливих зовнішніх умов і різних інфекцій, стимулюють розвиток корисних мікроорганізмів шлунково- кишкового тракту і цим запобігають шлунково-кишковим захворюванням, внаслідок чого різко знижується загибель тварин. Антибіотики використовують лише з лікувальною метою. З розрахунку на один кілограм живої маси тварини ефективною є доза хімічно чистих біоміцину і тераміцину 0,3—0,5 мг, пеніциліну — 1—2 мг або 20 г на одну тонну сухих кормів. Біостимулятори сприяють росту і розвитку молодих тварин, підвищують приріст живої маси під час відгодівлі. Частіше для цієї мети використовують синтетичні препарати чоловічих та жіночих статевих гормонів, інсулін та препарати з тканин. Всі вони дають позитивний ефект тільки при повноцінній годівлі. Біостимулятори сприяють кращому використанню поживних речовин раціону, підвищенню білкового обміну, збільшенню живої маси та зменшують відносне нагромадження жиру. Вони активізують роботу залоз і посилюють діяльність ферментів. Препарати з тканини готують з органів тварин (печінки, селезінки). їх вводять під шкіру дрібним тваринам (свиням, птиці) у дозі 0,004 мг, а великим — 0,003 мг на один кілограм живої маси. Біопрепарати підвищують приріст свиней на 15—20 %, курчат — на 11—27, ягнят — на 12—15 %.
