38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.

Макуха й шрот. Їх одержу-ють при добуванні олії з насіння олійних культур за допомогою пре-сування або екстрагування жиророзчинниками. У першому випадку одержують макуху, в другому — шрот. При використанні гідравліч-них пресів макуха має форму плиток, а шнекових — «черепашок»

вміст жиру в ній відповідно становить 7 – 8 і 2,5 – 4 %. У процесі шнекового пресування розмелене насіння нагрівають до темпера-тури 145 – 150 °С, але приблизно на 30 °С вище, ніж при вико-ристанні гідравлічних пресів. Така температура в поєднанні з висо-ким тиском викликає денатурацію і зниження перетравності білків та доступності амінокислот для засвоєння їх у процесі живлення тварин.

Макуха і шрот багаті на протеїн (30 – 40 %), фосфор, вітаміни групи В, проте в них відсутні каротин і вітамін D. Кількість клітко-вини залежить від підготовки насіння. У макусі та шроті, одержа-них із нелущеного насіння соняшнику, бавовнику, конопель та ін-ших культур, міститься 15 – 20 % клітковини, а з лущеного — 6 – 7 %.

Лляні макуха і шрот мають високі кормові якості. У них міс-титься 30 – 35 % протеїну, понад 30 % безазотистих екстрактивних речовин і 8 – 9 % клітковини. У макусі виявлено пектинові речови-ни, що утворюють клейкий слиз, оповиваючи ним стінки кишок і запобігаючи тим самим їх механічним подразненням. Крім того, слиз запобігає виникненню у тварин запорів.

39.Відходи буряково цукрового виробництва і їх використання — це виварена стружка цукрових буряків, яка містить 90 – 93 % води, а суха речовина його представлена переважно вуглеводами. Жом бід-ний на фосфор, але багатий на кальцій, у ньому відсутні каротин та вітамін D і мало решти вітамінів. Його поживність становить 0,08 – 0,12 к. од. і 6 – 8 г перетравного протеїну. Свіжий жом швидко псу-ється, тому його силосують або сушать. Кислий жом містить більше сухої речовини (до 12 %), має дещо вищу поживність й охочіше по-їдається тваринами, ніж свіжий.

Кислий жом використовують переважно для відгодівлі ВРХ. В середньому на голову згодовують 40-50кг на добу з додаванням за нормою певної кількості грубих і конц. Кормів. Дійним коровам дають 25-30кг.

У сушеному жомі близько 87 % сухої речовини. Поживність 1 кг його — 0,84 к. од., проте він бідний на перетравний протеїн — 38 г і фосфор — 0,5 г. У травному каналі тварин сушений жом дуже набу-хає (збільшує об’єм приблизно в три рази), тому перед використан-ням його замочують у воді протягом кількох годин. Невеликі даван-ки можна згодовувати сухими. Сушений жом вводять до складу комбікормів як концентрований корм.

Меляса містить близько 20 % води, 50 – 60 — цукру, 10 % золи. Азотистих сполук у ній більше ніж 10 % і складаються вони з амідів та нітратів. У мелясі є також лужні солі, переважно калію, органіч ні кислоти та цукри в значній кількості й великі даванки її викли-кають розлад травлення у тварин. Тому перед згодовуванням цей корм розбавляють водою у співвідношенні 1 : 3 – 4. Цим розчином здобрюють грубі корми, силос.

.ВРХ та робочим коням дають меляси на добу 1,5-2кг, вівцям і свиням 0,4-0,5 кг на 100кг. Ж. м. Використовують її при виробництві гранульованих комбікормів. Залишки крохмале – потокового виробництва – м*язга. Крохмаль виробляють із картоплі, зерна кукурудзи і пшениці. Свіжа картопляна м*язга містить 86-88% води, 10-12 БЕР і до 0,5 клітковини та протеїну. Згодовують переважно свіжою, а також силосують. ВРХ на відгодівлі дають – 30-40кг., свиням 5-8 кг на добу. Свіжу м*язгу свиням варять або запарюють.

40. Поживність відходів спиртового і пивоварного виробництв — брага, солодові ростки, пивна дробина, пивні дріжджі.

Брага — залишок при виробництві харчового спирту з картоплі, пшениці, жита, кукурудзи та меляси. У процесі бродіння дріжджі переводять вуглеводи в спирт, а залишок після відгонки спирту (бра­га) використиовують у годівлі тварин. Свіжа брага містить 90 – 95 % води, тому поживність її низька — 0,04 – 0,12 к. од. і залежить від вихідної сировини. Найнижчу поживну цінність має брага з меляси й картоплі. Суха речовина її багата на протеїн, вітаміни групи В. Зола браги багата на фосфор і бідна на кальцій. Під час бродіння поряд із спиртом утворюється певна кількість органічних кислот і рН браги становить 4,2 – 4,4, завдяки чому вона добре зберігається в умовах ізоляції від доступу повітря

Згодовують свіжою і силосують. Свіжу тварини поїдають краще.Використовують брагу переважно при відгодівлі ВРХ. Доростим тваринам дають до80 кг на добу, молодняку -50-60, дійним коровам – 20-30 кг.

Пивна дробина складається з оболонок та інших частинок зерна ячменю після відокремлення від них сусла. У ній до 75% води. В сухій речовині значна кількість протеїну – до 25% і клітковини – понад 20%. Вона багата на фосфор, вітаміни групи В. Поживність 1 кг свіжої пивної дробини – 0,21 корм. Од.,, сушеної – 0,90 корм. Од. із вмістом ПП відповідно 42-170г. Дорослій худобі дають по 12-16 кг на голову, свиням-по 3-4. Суху пивну дробину вводять до складу комбікормів та жуйних.