22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.

Комбікорми - це суміш подрібнених кормів і добавок, яку виготовлено за науково обґрунтованими рецептами і призначену для різних видів тварин і птиці певного віку і групи.В основному виготовляють комбікорми двох видів: повнораціонні і комбікорми-концентрати.Повнораціонні комбікорми містять всі необхідні поживні речовини, повинні відповідати вимогам повноцінного раціону для тварин даного виду, віку і напрямку продуктивності. Виготовляють їх переважно для птиці та свиней.Комбікорми-концентрати містять подрібнені, переважно зерно, висівки пшеничні, макуху, рибне або м’ясо-кісткове борошно, а також мінеральні солі, вітамінні препарати і інші біологічно активні речовини. Ці комбікорми призначені для доповнення до основних кормів раціону – грубих, соковитих, а тому при складанні рецептів комбікормів-концентратів необхідно враховувати не тільки вид і виробниче призначення тварин, а також якість основних кормів і структуру раціону.Білково-вітамінні (БВД) і білково-вітамінно-мінеральні добавки (БВМД) містять концентровані корми з високим вмістом протеїну (макуха, дріжджі, зерно бобових), а також мінеральні солі, препарати вітамінів, антибіотики і інші біостимулятори. Їх використовують для включення в комбікорми, які виробляють в господарствах з власного зернофуражу, а також для добавки в раціони, які складаються з соковитих і зернових кормів.Згодовують БВД і БВМД як добавку до зернової основи раціону. В чистому вигляді згодовування недопустимо.Премікси містять біологічно активні речовини, якими збагачують комбікорми, БВД і БВМД – вітаміни, мікроелементи, ферменти, амінокислоти, антибіотики, антиоксиданти, смакові добавки, а також речовини, що мають лікувальну і профілактичну дію. Для наповнювача використовують висівки пшеничні, соєвий шрот та інші.В нашій країні прийнято постійну систему нумерації комбікормів, БВД та преміксів.Рецептуру комбікормів розробляють наукові установи на основі сучасних знань про живлення окремих видів і вікових груп тварин та потреби їх у поживних речовинах. Кожному рецепту комбікорму присвоюється певні літерні позначення та номер залежно від виду тварин.Встановлено такий порядок нумерації комбікормів для тварин

2Нумерація рецептів комбікормів

КУРИ 1…9

КАЧКИ 20..29

ГУСИ 30..39

СВИНІ 50..59

ВРХ 60..69

КОНІ 70…79

ВІВЦІ 80…89

КРОЛІ 90…99

23. Використання селену в годівлі с.-г. тварин.

Селен зв'язаний з бiлком i мiстить у мiкросомах клiтін . У бiохiмiчному вiдношеннi вiн поводиться , як сiрка цистину . Тваринам вiн Потрiбна у Дуже невеликих кiлькостях . Корм , что містіть 10 мг селену на 1 кг сухої Речовини , є отруйнім . Селен нагромаджується у шкiрi та вовнi . Селен - кофактор ферменту глутатіонпероксидази , що руйнує перекису , зокрема перекис водню. Він необхідний для проліферації клітин у культурі ткані.Селен попереджає і виліковує кешаньскую хвороба . Причиною захворювання , можливо , служить дефіцит селену в грунті. Симптоми варіюють від важких аритмій і кардіогенного шоку до безсимптомного збільшення розмірів серця. Дегенеративні зміни в м'язах призводять до міопатії. . Він є одним з біологічно важливих мікроелементів, присутніх в організмі людини та беруть участь у метаболічних, біофізичних і енергетичних реакціях організму, що забезпечують життєздатність і функції клітин, тканин, органів і організму в цілому. Особливо важлива роль селену для функціональної активності таких органів як серце, печінка, нирки та ін.. У рослин найважливішою хімічної формою селену є селенометіоніну. Велика частина селену в тваринних тканинах є у вигляді селенометіоніну і селеноцистеїну.  Біохімічні функції селену визначають селеновмісних білки (СБ). Недолік мікроелемента може призводити до порушення клітинної цілісності, зміниметаболізму тиреоїдних гормонів, активності біотрансформуються ферментів, посиленню токсичної дії важких металів, підвищення концентрації глютатіону в плазмі. 

24. Характеристика анти поживних речовин кормів та методи їх деструкції. комбікормів є пшениця, ячмінь, овес, жито, тритикале і сорго. Вони містять найрізноманітніші антипоживні речовини, але найбільш поширені – некрохмальні полісахариди. До них належать різні структурні комбінації пентозанів, особливо, арабіоксилани, ксилани, алкілрезорциноли та інші. З усіх алкілрезорцинолів найтоксичнішими є пентадицил-резорцинол. Зернобобові компоненти комбікормів. Бобові культури (кормові боби, соя, горох, люпин тощо) є важливим джерелом білка, але всі вони містять антипоживні речовини, які ускладнюють їхнє використання у раціонах сільськогосподарських тварин. Ці речовини включають інгібітори протеаз, фітогемаглютини (лектини), антигени, фітин, ліпоксигенази, антивітамінні фактори та інші (табл. 1). Наявність значної кількості антипоживних речовин у зерні бобових  обмежує їх використання для виробництва високопротеїнових кормів і кормових добавок. (табл. 2).   Науковими дослідженнями, а також внаслідок численних виробничих перевірок встановлено, що негативна дія антипоживних речовин, передбачених природою для захисту насіння як біологічного джерела постійного відтворення злакових і бобових культур, може бути подолана або в значній мірі припинена. Впровадження нових способів поглибленої переробки зерна може давати  значний ефект. Сьогодні для знешкодження антипоживних речовин і виробництва високоенергетичних комбікормів широко використовують фізичні, хімічні і біологічні методи переробки. Найпоширенішими з фізичних методів є теплові, або термічні. Серед теплових технологій переробки екструзія займає 37%, волого-теплова 23, експандування – 28%  .У світовій практиці комбікормового виробництва існує багато методів і технологій обробки зернової сировини дя підвищення її поживної цінност.Однак серед них найбільш застосовуваними і ефективними є такіі:

- екструдування зерна зернобобових, зерна і дерті разом (тиск – 2,8-3,9 МПа; 28-30 атм., 120-150 ^оС); 

- пропарювання і плющення зерна; 

- вибух у киплячому шарі або пневмотрубі, тобто отримання “вибухових” пластівців; 

- мікронізація – обробка інфрачервоним промінням зернових і зернобобових компонентів з подальшим плющенням рифленими валиками (КГИ–220-1000 - кварцові галогенні лампи);

- суха екструзія;

- експандування (кондиціювання під тиском 4 МПа=40 атм.);

- низькотемпературна екструзія – запропонована фірмою“Джиза” (Італія). Здійснюють її в матричних пресгрануляторах за вологості 10-12%. Проходить зміна структури білка. Продукт нагрівається до 70-75 °С. Внаслідок такої обробки частково руйнуються воднево-іонні і ковалентні звязки, знижується водовідштовхуюча дія, змінюються фізико-хімічні властивості білкових молекул.