- •2.Хімічний склад кормів Хімічний склад кормів для тварин
- •3. Перетравність поживних речовин кормів. Коефіціенти перетравності поживних речовин.
- •4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
- •6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
- •7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
- •8. Розподіл енергії корму в організмі тварин.
- •10.Протеїнову поживність кормів
- •11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.
- •12. Проблема кормового білку в тваринництві та шляхи її вирішення.
- •13. Особливості вуглеводневого живлення у тварин.
- •14. Мінеральна поживність кормів.
- •15. Роль макроелементів у годівлі тварин.
- •16. Роль мікроелементів у годівлі тварин.
- •17. Вивчення балансу мінеральних речовин в організмі тварин.
- •18. Вітамінна поживність кормів.
- •20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
- •22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.
- •25. Зоотехнічний аналіз кормів
- •26. Комплексна оцінка поживності кормів. Комплексна оцінка поживності кормів.
- •27. Класифікація кормів.
- •29. Наукові основи приготування високоякісного силосу. Поживність комбінованого силосу.
- •36.Методи підготовки грубих кормів до згодовування.
- •37. Поживність зернових кормів та відходів їх переробки.
- •38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.
- •41.Поживність Харчових відходів.
- •42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
- •43.Поживність кормів тваринного походження.
- •45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
- •47.Вплив якості кормів на продуктивність кормів.
- •48.Розрахунок річної потреби в кормах
- •49.Облік кормів та основні методи оцінки їх якості.
- •50.Комплексна оцінка поживності кормів.
- •52.Мікотоксини пліснявих грибів їх вплив на здоровя.
- •53.Особливості травлення в передшлунках жуйних.
- •54.Використання синтетичних азот вмісних речовин в годівлі жуйних.
- •55.Годівля бугаїв плідників.Норми і раціон.
- •57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.
- •58.Годівля корів в зимово стійловий період.
- •60. Годівля сухостійний період.
- •61.Годівля телят до 6 міс.
- •62.Поживність молозива та його використання.
- •63.Годівля ремонтних телиць віком 6-18 міс.
- •65. Особливості годівлі корів у господарствах промислових типах.
- •66.Сучасні методи підвищення молочної продуктивності.
- •68. Годівля вівцематок.
- •69.Годівля молодняку овець.
- •70.Особливості травлення свиней.
- •71.Типи годівлі свиней.
- •72.Годівля кнурів-плідників.
- •76.Годівля підсисних поросят.
- •77.Годівля відлучених поросят.
- •78. Відгодівля молодняку свиней.
- •80.Відгодівля свиней до жирних кондицій.
- •81.Особливості складання раціонів для свиней.
- •83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.
- •84. Особливості травлення у коней.
- •85.Годівля жеребців-плідників.
- •86. Годівля кобил.
- •87. Годівля молодняку коней.
- •94.Методи контролю повноцінності годівлі тварин.
- •96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
- •97.Методи підвищення засвоєння мікроелементів.
- •98. Наслідки недокорму телят до 6 міс віку.
- •100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
- •101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
- •102. Роль не розчинних і розчинних протеїнів у передшлунках жуйних.
20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
За нестачі мінеральних елементів у раціонах тварин їх компенсують додаванням до суміші концентрованих кормів і комбікормів солей макро- та мікроелементів.
У годівлі тварин найширше використовують кухонну сіль для поповнення нестачі натрію і хлору. Рослинні корми бідні на ці елементи, а потреба в них, особливо у жуйних, значна. Натрій використовується на синтез бікарбонату натрію, який виділяється зі слиною й нейтралізує кислоти, що утворюються під час бродіння вуглеводів у передшлунках.Свиням і птиці згодовують кухонну сіль подрібненою, ретельно нормуючи її кількість при введенні до комбікормів чи раціонів. Жуйним і коням, крім даванки солі з комбікормами за нормою, забезпечують вільний доступ до солі-лизунця, яку розкладають на вигульних двориках. Кухонної солі згодовують молочним коровам 7 — 8 г на кормову одиницю, молодняку на відгодівлі — 5 — 7, вівцям — 6 — 10, свиням — 4 — 5, а коням — 6 — 9 г на 100 кг живої маси, птиці — 0,4 — 0,5 г на 100 г комбікорму.
Нестачу кальцію в раціонах поповнюють крейдою (37 % кальцію), вапняками (33 %), подрібненими черепашками (38 %). Останні дають переважно птиці, оскільки вона виділяє мало слини і важко ковтає крейду, яка гігроскопічна.
Дефіцит фосфору компенсують за рахунок солей фосфорної кислоти — монодинатрійфосфату (23 — 20 % фосфору) .
У значній частині мінеральних добавок містяться кальцій та фосфор. Це трикальційфосфат (32 % кальцію і 14,5 % фосфору), зне- фторений фосфат (36 % кальцію й 16 % фосфору), фосфорнокислий кальцій одно- і двозаміщені, що містять відповідно 16 % кальцію, 26 — фосфору і 23 — кальцію, 17 % фосфору, кісткове борошно (26 % кальцію і 14 % фосфору) та ін.
Джерелом поповнення мікроелементів у годівлі тварин є переважно солі сірчаної й соляної кислот. Нестачу заліза в раціонах компенсують за рахунок залізного купоросу (ЕеЯ04 • 7ШО), а мідь — за рахунок мідного купоросу (СиЯ04 • 5Ш)). Найширше застосовують залізовмісні препарати для профілактики анемії у поросят, рідше у телят і ягнят, а також у раціонах молодняку і дорослих тварин за нестачі заліза у кормах. Використовують також сірчанокислий цинк, сірчанокислий марганець, йодистий калій, хлористий кобальт та ін.
Кормовий препарат каротину одержують мікробіологічним шляхом, використовуючи для його синтезу спеціальні раси мікроорганізмів. Це сухий порошок оранжево-червоного кольору з умістом 0,7 — 1 % каротиноїдів, із них 85 — 95 % р-каротину. Крім каротину, препарат містить низку вітамінів групи В.
21. вивчення балансу мінеральних речовин в орган тв.. Мінеральні речовини відіграють важливу роль у життєдіяльності організму. Вони необхідні для нормального функціонування різних органів, росту й розвитку організму. Мінеральні речовини становлять основу кісткової тканини. Вони беруть участь у обмінних процесах, підтримують кислотно-лужну рівновагу в крові, створюють осмотичний тиск, забезпечують збудливість нервової й м'язової тканини. Мінеральні речовини надходять в організм тварин з. кормом та водою. Нестача їх у раціоні спричиняє порушення обміну речовин, захворювання та загибель тварин. Мінеральні речовини повинні постійно надходити в організм, оскільки вони виводяться з сечею, калом, потом, а в лактуючих тварин і з молоком. Підвищена потреба в мінеральних речовинах спостерігається під час вагітності, посиленої лактації, в період росту; у овець — після стрижки, у птиці — під час линяння та в період інтенсивного відкладання яєць. Мінеральні речовини, що містяться в організмі в значних кількостях і становлять 98-99%, називаються макроелементами; інші — в незначних кількостях і становлять 1-2% в організмі, називаються мікроелементами. Макроелементи виконують пластичну функцію, беруть участь у побудові організму (особливо кістяка), а також необхідні для нормального перебігу всіх видів обміну речовин. До основних макроелементів належать натрій, калій, кальцій, фосфор, магній, сірка, хлор. Натрій є активним електролітом і антагоністом калію. Він міститься в організмі у вигляді хлористих, двовуглекислих і фосфорнокислих солей. Багато його є у крові, лімфі, тканинній рідині, менше в клітинах. В організм натрій надходить з кормом в основному у вигляді хлористого натрію. Натрій необхідний для будови тканин. Він бере участь у нормалізації обміну речовин та підвищенні продуктивності тварин. Натрій у комплексі з калієм бере участь у створенні електричних зарядів у клітинах нервової та м'язової тканин. Солі натрію в основному створюють осмотичний тиск. Нестача натрію у раціонах лактуючих корів різко знижує удій і порушує травлення, апетит, спричиняє м'язову слабість. Свині й птиці дуже чутливі до надмірного вживання натрію. У рослинних кормах міститься багато калію і мало натрію. Тому великій рогатій худобі потрібно систематично згодовувати кухонну сіль. Норма добової даванки кухонної солі для молочних корів 100— 150 г, сухостійних 80-100, молодняка великої рогатої худоби на відгодівлі — 40-50 г.
