Особливості фінансування та обліку діяльності закладів охорони здоров'я в нових умовах господарювання

1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НА НОВІ УМОВИ ГОСПОДАРЮВАННЯ:

- централізація управління в органах охорони здоров'я

* поєднання галузевого та територіального управління

* розвиток самоуправління в медичних установах

* об'єднання різних лікувально-профілактичних закладів (створен-

ня територіальних медичних об'єднань - ТМО)

- фінансування галузі тільки за рахунок державного бюджету

* зміна фінансування

* підвищення відповідальності лікувально-профілактичних уста-

нов за якість медичної допомоги

* зміна співвідношення прав та відповідальності різних рівнів уп-

равління

2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ФІ-НАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:

* збалансоване поєднання бюджетних та позабюджетних джерел

фінансування

- зниження обов'язкового внеску підприємств у фінансування охо-

рони здоров'я

* підвищення обов'язкового внеску підприємств у фінансування

охорони здоров'я

- регламентація всіх видів надходжень та витрат з боку органів

управління охороною здоров'я

* децентралізація фінансування на користь медичних закладів

* розширення прав органів самоврядування та трудових колекти-

вів у накопиченні та використанні ресурсів охорони здоров'я

* формування бюджету переважно на місцях та на цільовій основі

3. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я ФІНАНСУЄТЬСЯ З КОШТІВ:

* державного бюджету

* додаткових джерел

- обов'язкової оплати громадянами надання їм первинної медико-

санітарної допомоги

4. ДО ПРОВІДНИХ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ НАЛЕ-ЖАТЬ КОШТИ:

- з державного бюджету у розрахунку на 1 відвідування поліклі-

ніки

* з державного бюджету у розрахунку на 1 жителя

- отримані від виконання оплачуваних послуг

- з внесків підприємств, кооперативів, громадян

- зі стягненнь СЕС у зв'язку з порушеннями санітарно-гігієнічних

та протиепідемічних норм та правил

- отримані закладами охорони здоров'я за надання понаднорма-

тивних послуг

5. ДО ДОДАТКОВИХ КОШТІВ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ НАЛЕ-ЖАТЬ КОШТИ:

- з держбюджету у розрахунку на 1 відвідування поліклініки

- з державного бюджету у розрахунку на 1 жителя

* отримані від виконання оплачуваних послуг

* з внесків підприємств, кооперативів, громадян

* зі стягненнь СЕС у зв'язку з порушеннями санітарно-гігієнічних

та протиепідемічних норм та правил

* отримані закладами охорони здоров'я за надання понаднорма-

тивних послуг

6. КОШТИ ІЗ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ВИКОРИСТО-ВУЮТЬСЯ ДЛЯ:

* забезпечення гарантованого рівня медико-санітарної допомоги

- забезпечення всіх видів медико-санітарної допомоги у повному

обсязі

* профілактики та лікування соціально-небезпечних захворювань

(туберкульоз, дифтерія та ін.)

* профілактики та лікування соціально-значущих захворювань

(злоякісні новоутворення, діабет та ін.)

- надання понаднормативних послуг

* фінансування окремих програм фундаментальних наукових дос-

ліджень

* фінансування складних медичних технологій та послуг (транс-

плантація тканин та органів, ін.)

7. РОЗРАХУНОК ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НОРМАТИВУ ПО-ТРЕБИ В АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНІЙ ДОПОМОЗІ НА 1 ЖИТЕЛЯ ПРОВОДИТЬСЯ, ВИХОДЯЧИ ІЗ ТАКИХ ДА-НИХ:

* склад населення за віком

* склад населення за статтю

- склад населення за групами здоров'я

* загальна чисельність населення

- професійний склад населення

- індекс здоров'я

8. ЧИННИКИ, ЩО СТИМУЛЮЮТЬ РОЗВИТОК ПЛАТНИХ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ:

- достатня забезпеченість ресурсами охорони здоров'я

* незадоволеність населення обсягом та якістю лікувально-профі-

лактичної допомоги

* наявність оплатоспроможного попиту

- відсутність психологічної готовності всього населення до отри-

мання платних медичних послуг

* психологічна готовність частини населення до отримання плат-

них медичних послуг

9. ОСНОВИ ПЕРЕБУДОВИ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я:

* збереження державного регулювання заробітньої платні (виз-

начення мінімальних посадових окладів та тарифних ставок з

урахуванням рівня кваліфікації)

- суттєве зростання посадових окладів та тарифних ставок

* суттєве зростання асигнувань на змінну частину заробітньої

платні (надбавки до окладу, доплати, премії)

* використання контрактної форми оплати праці

- орієнтація на суттєве зростання сумісництва

10. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ОПЛАТИ ПРАЦІ ВІД КВА-ЛІФІКАЦІЇ РОБІТНИКА, ОБСЯГУ, ЯКОСТІ ТА УМОВ ПРА-ЦІ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:

- централізацією системи оплати праці

* децентралізацією системи оплати праці з урахуванням особли-

востей кожної установи

* розвитком самостійності та ініціативи трудових колективів у пи-

таннях медичної діяльності та соціального розвитку

- визначальною роллю керуючих органів у вирішенні питань ме-

дичної діяльності та соціального розвитку медичних установ

* формуванням фондів виробничого і соціального розвитку уста-

нов охорони здоров'я та оплати праці їх робітників на основі кін-

цевих результатів діяльності

* використанням різних форм хазяйнування

* впровадженням передових форм організації праці лікувально-

профілактичних установ

11. РОБОТА ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я КІНЦЕВО ПО-ВИННА ПРИЗВЕСТИ ДО:

- відмови від бюджетного фінансування

- зростання народжуваності

* використання оптимального методу управління (економічного)

* забезпечення умов для раціонального використання наявних ре-

сурсів

* підвищення зацікавленості медичного персоналу в наданні якісної

медичної допомоги

* зацікавленості закладів охорони здоров'я у більш частих звертан-

нях до них населення по медичну допомогу

* підвищення обсягу фінансування охорони здоров'я

12. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НА АДАПТАЦІЮ ОХОРОНИ ЗДО-РОВ'Я ДО РИНКОВИХ ВІДНОСИН СПРАВЛЯЮТЬ:

- конкуренція між ТМО, між окремими лікувально-профілактич-

ними установами

- різноманітність форм власності

* недостатня державна підтримка охорони здоров'я в структурній

перебудові в умовах обмеженого бюджету

- достатній соціальний захист окремих прошарків населення

- значний рівень інвестицій в охорону здоров'я

* погроза безробіття серед медичного персоналу

* недостатня орієнтація закладів охорони здоров'я на показники

якості їх діяльності

13. ДЛЯ ОБЛІКУ РОБОТИ ЛІКАРЯ ПОЛІКЛІНІКИ В НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ:

- статистичний талон для реєстрації заключних діагнозів

- медична карта амбулаторного хворого

- талон на прийом до лікаря

* талон амбулаторного пацієнта

14. СИСТЕМА ОБЛІКУ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІКЛІНІКИ В НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧУЄ:

* переорієнтацію медичного персоналу з кількісних показників на

якісні

* переорієнтацію з проміжних на кінцеві результати діяльності

* персональний облік звертань в поліклініку

* багатофункціональне призначення реквізитів облікових докумен-

тів

* введення поняття "закінченість випадку поліклінічного обслугову-

вання"

- можливість розрахунку вартості лікування

- підвищення рівня госпіталізації

- підвищення якості невідкладної допомоги

15. ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ЗАПОВНЕННЯ ТАЛОНА АМБУЛА-ТОРНОГО ПАЦІЄНТА:

* лікар - зав. Відділенням поліклініки - медсестра

- медичний реєстратор - медстатистик

16. ЩО ТАКЕ ВИПАДОК ПОЛІКЛІНІЧНОГО ОБСЛУГОВУ-ВАННЯ (ВПО):

- кожне відвідування хворим поліклініки з певною метою

* кожне відвідування хворим поліклініки з певною метою до її реа-

лізації

- прийом лікарем одного пацієнта

- будь-яке відвідування поліклініки

- відвідування у зв'язку з випискою до роботи

17. ЯКИЙ ВИПАДОК ПОЛІКЛІНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВВАЖАЄТЬСЯ ЗАКІНЧЕНИМ:

- закінчення огляду лікарем пацієнта

* досягнення мети звертання в поліклініку

- кожне відвідування поліклініки незалежно від досягнутого резуль-

тату

- закінчення лабораторно-інструментальних досліджень і початок

лікування хворого

18. ЯКИЙ ВИПАДОК ПОЛІКЛІНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВВАЖАЄТЬСЯ ПЕРВИННИМ:

- перше звертання у календарному місяці

- перше звертання у календарному році

* перше звертання у календарному році з даною метою

- перше звертання у календарному році з діагнозом, зареєстрова-

ним раніше

19. ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ПОКАЗНИКІВ ОБЧИСЛЮЮТЬСЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ТАЛОНА АМБУЛАТОРНОГО ПАЦІ-ЄНТА:

* первинна захворюваність

* загальна захворюваність

* частота випадків поліклінічного обслуговування

* середнє число відвідувань на 1 випадок поліклінічного обслугову-

вання

* розподіл осіб, які звернулись в поліклініку, за метою звертання

- рівень смертності в районі

- рівень летальності в районі

- число випадків непрацездатності на 100 працюючих

20. ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ЯКИХ ІЗ НАВЕДЕНИХ ПОКАЗНИКІВ Є НЕОБХІДНИМ ПІДБІР ТАЛОНІВ АМБУЛАТОРНОГО ПА-ЦІЄНТА НА 1 ОСОБУ:

- рівень первинної захворюваності

- рівень загальної захворюваності

- число випадків поліклінічного обслуговування

- частота первинних і повторних випадків поліклінічного обслуго-

вування

* питома вага осіб, які користуються медичною допомогою протя-

гом року

- середнє число випадків поліклінічного обслуговування на 1 звер-

тання в поліклініку

21. ЩО ПРИЙНЯТЕ ЗА ОСНОВУ ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ СИС-ТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ:

- забезпеченність населення лікарняними ліжками

- забезпеченність населення лікарями

* кінцевий результат з урахуванням стану здоров'я населення

- обсяг фінансування на 1 жителя на рік

22. ДЛЯ ОЦІНКИ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОРИСТОВУ-ЮТЬ:

* моделі кінцевих результатів (МКР)

- число ліжко-днів, проведених хворими у стаціонарі

- число відвідувань у поліклініці

* медико-економічні стандарти (МЕС)

- число лабораторно-інструментальних досліджень

* стандарти якості

23. ДО МОДЕЛЕЙ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ (МКР) ВХОДЯТЬ:

* нормативні значення основних показників

* низка показників, які характеризують результати діяльності

* шкала для оцінки результатів діяльності

- показники, які характеризують діяльність закладу в динаміці

- показники, які характеризують здоров'я населення у розрізі окре-

мих територій

24. ЯКІ ПОКАЗНИКИ ВХОДЯТЬ ДО МОДЕЛЕЙ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ (МКР):

- забезпеченність населення ліжками - забезпеченність населення лікарями - коефіцієнт диференціації

* результативності * дефектів

25. ДО ПОКАЗНИКІВ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ У МОДЕЛІ КІН-ЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ (МКР) МОЖНА ВІДНЕСТИ:

* поширеність окремих хвороб

* рівень якості лікування

- середню чисельність населення дільниці

* середню тривалість випадку захворювання

- забезпеченність населення лікарями

* рівень якості диспансеризації

26. ДО ПОКАЗНИКІВ ДЕФЕКТІВ У МОДЕЛІ КІНЦЕВИХ РЕ-ЗУЛЬТАТІВ (МКР) МОЖНА ВІДНЕСТИ:

* летальність у стаціонарі протягом першої доби госпіталізації

- первинний вихід на інвалідність (на 10 тис. працюючих)

* захворюваність населення на дифтерію

- постнеонатальну смертність

* летальність удома від пневмонії

* число випадків захворювань на СНІД, які виникли у стаціонарі

27. НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ У МОДЕЛІ КІНЦЕВИХ РЕ-ЗУЛЬТАТІВ (МКР) ПОВИННІ ПЕРЕВИЩУВАТИ (В %) ДО-СЯГНУТІ ЇХ РІВНІ ПРИБЛИЗНО НА:

- 1

* 5

- 10

- 15

- 20

28. ПРИ РОЗРОБЦІ (ФОРМУВАННІ) МЕДИКО-ЕКОНОМІЧ-НИХ СТАНДАРТІВ (КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНИХ ГРУП) БЕ-РЕТЬСЯ ДО УВАГИ:

- розбіжності нозологічних груп

* відносна спільність нозології

* спільність технології обстеження і лікування

- максимальна тривалість лікування

* оптимальна тривалість лікування

* вартість всіх медичних послуг

29. ДЛЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПО-МОГИ РОЗРОБЛЯЮТЬСЯ:

* стандарти якості

* медико-економічні стандарти

- нормативні значення показників

- шкала для оцінки результатів діяльності

- фактичні значення показників

30. ДО СТАНДАРТІВ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НАЛЕ-ЖАТЬ:

* мінімально необхідний набір лікувальних процедур

* вимоги до стану хворого, який закінчив лікування

- вартість лікування

* мінімальний набір обстежень та досліджень

- число відвідувань поліклініки на один закінчений випадок

31. СКІЛЬКИ СТУПЕНІВ МІСТИТЬ СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ У ЗАКЛАДАХ ОХОРО-НИ ЗДОРОВ'Я:

- 2

- 3

- 4

* 5

- 6

32. ХТО ПРОВОДИТЬ ОЦІНКУ КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ПЕРШОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

* завідуючий структурним підрозділом

- заступник головного лікаря лікувально-профілактичного закладу

(ЛПЗ) по медичній частині

- спеціальна комісія лікувально-профілактичного закладу

- головний лікар лікувально-профілактичного закладу

- спеціальна комісія органу охорони здоров'я

33. ХТО ПРОВОДИТЬ ОЦІНКУ КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ДРУГОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДО-ПОМОГИ:

- завідуючий структурним підрозділом

* заступник головного лікаря лікувально-профілактичного закладу

по медичній частині

- головний лікар лікувально-профілактичного закладу

- спеціальна комісія лікувально-профілактичного закладу

- спеціальна комісія органу охорони здоров'я

34. НА ПЕРШОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ КІНЦЕВИХ РЕ-ЗУЛЬТАТІВ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ РІВЕНЬ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІДНОСНО ДО:

* хворого

* лікаря

- захворювання

* відділення

35. ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЯКОГО ЧИСЛА ХВОРИХ (У %), ЩО ЗАКІНЧИЛИ ЛІКУВАННЯ В ПОЛІКЛІНІЦІ, ПРОВОДИТЬ-СЯ ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ПЕРШОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

- 10

- 20

* 30

- 40

- 50

36. ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЯКОГО ЧИСЛА ХВОРИХ (У %), ЩО ЗАКІНЧИЛИ ЛІКУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ, ПРОВОДИТЬСЯ ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ПЕР-ШОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПО-МОГИ:

- 50

- 60

- 70

- 80

- 90

* 100

37. ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЯКОГО ЧИСЛА ХВОРИХ (У %), ЩО ЗАКІНЧИЛИ ЛІКУВАННЯ В ПОЛІКЛІНІЦІ, ПРОВОДИТЬ-СЯ ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ДРУГОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДО-ПОМОГИ:

* 10

- 20

- 30

- 40

- 50

38. ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЯКОГО ЧИСЛА ХВОРИХ (У %), ЩО ЗАКІНЧИЛИ ЛІКУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ, ПРОВОДИТЬ-СЯ ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ДРУГОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДО-ПОМОГИ:

- 10

* 20

- 30

- 40

- 50