- •Соціальна медицина як наука про суспільне здоров'я та охорону здоров'я
- •Етапи статистичного дослідження
- •Відносні величини. Графічні зображення статистичних показників
- •Середні величини
- •Оцінка вірогідності результатів досліджень
- •Метод стандартизації
- •Динамічні ряди
- •Кореляція
- •Демографія
- •Смертність немовлят
- •Методика вивчення захворюваності населення
- •Медико-соціальні аспекти окремих найважливіших хвороб
- •Медико-соціальні аспекти снід
- •Алкоголізм і наркоманія
- •Травматизм
- •Фізичний розвиток
- •Організація лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню
- •Організація лікувально-профілактичної допомоги міському населенню
- •Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню
- •Організація лікувально-профілактичної допомоги робітникам промислових підприємств
- •Організація акушерсько-гінекологічної допомоги
- •Лікувально-профілактична допомога дітям
- •Швидка та невідкладна медична допомога
- •Показники діяльності лікувально-профілактичних закладів
- •Експертиза тимчасової втрати непрацездатності
- •Експертиза стійкої втрати працездатності
- •Організація медичної експертизи
- •Особливості фінансування та обліку діяльності закладів охорони здоров'я в нових умовах господарювання
- •Управління охороною здоров'я
- •Медичне страхування
- •Організація санітарно-епідеміологічного забезпечення населення
- •Санітарна просвіта
- •Організація стоматологічної допомоги населенню
- •Тестові питання з комбінованими відповідями
- •Індивідуальні завдання до практичних занять
- •Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література:
Організація лікувально-профілактичної допомоги міському населенню
1. ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ ОБ'ЄДНАНОЇ МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ:
- центр здорового способу життя * допоміжно-діагностичні підрозділи * адміністративно-господарча частина * кабінет обліку та медичної статистики - дезінфекційний відділ |
- профілакторій - диспансер * стаціонар * поліклініка
|
ПОЛІКЛІНІКА ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОРОСЛОГО НА-СЕЛЕННЯ МОЖЕ БУТИ:
* складовою частиною об'єднаної лікарні
* самостійною установою
- складовою частиною діагностичного центру
3. КАТЕГОРІЙНІСТЬ ПОЛІКЛІНІКИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:
- числом структурних підрозділів
- чисельністю медичного персоналу
* числом відвідувань у зміну
ПИТОМА ВАГА НАСЕЛЕННЯ, ЩО ЛІКУЄТЬСЯ В АМБУ-ЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ ЗАКЛАДАХ, СКЛАДАЄ (В %):
- від 50 до 60 |
- від 60 до 70 |
* від 70 до 80 |
- більше 80 |
5. ЗАВДАННЯ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:
* надання спеціалізованої кваліфікованої допомоги амбулаторно і
вдома)
* проведення профілактичних заходів
* гігієнічне виховання населення
* проведення диспансерного спостереження за різними континген-
тами
- працевлаштування осіб, які підлягають диспансерному спостере-
женню
- оздоровлення навколишнього середовища району обслуговуван-
ня
- надання соціально-правової допомоги
* проведення лікарської експертизи працездатності
6. ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:
* спеціалізовані відділення (кабінети)
* відділення профілактики
* допоміжно-діагностичні підрозділи
* реєстратура
- відділення швидкої допомоги
- дезінфекційний відділ
* кабінет обліку та медичної статистики
- профілакторій
- відділення по прийому хворих до стаціонару
7. ЕФЕКТИВНА РОБОТА ПОЛІКЛІНИКИ ВПЛИВАЄ НА:
* рівень госпіталізації
* тривалість перебування хворих у стаціонарі
- підвищення прибутку фармацевтичних установ
* раціональне використання лікарняних ліжок
* наслідок захворювання
- ефективність щеплень
* тривалість непрацездатності
- тривалість переосвідчення інвалідів
У ПЕРІОД РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДО-РОВ'Я ПРІОРИТЕТНИМИ ЗАВДАННЯМИ ПОЛІКЛІНИКИ Є:
* повне комплексне обстеження пацієнтів у поліклініці
- гігієнічне виховання населення
* якісне лікування у поліклініці і вдома
* проведення відновлювального лікування у поліклініці
- виконання функції лікарської посади
* направлення на стаціонарне лікування у випадках крайньої не-
обхідності
9. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РЕЄСТРАТУРИ ПОЛІКЛІНІКИ:
* запис на прийом до лікарів поліклініки та викликів додому
- екстренна медична допомога
- видача направлень на дослідження
- направлення на щеплення
- заповнення статистичного талону
* оформлення та зберігання медичної документації
* підбір та подача медичних карт амбулаторних хворих
* регулювання потоку людей, які звернулися до поліклініки
* довідково-інформаційне забезпечення
МЕДИЧНІ КАРТИ АМБУЛАТОРНИХ ХВОРИХ МОЖУТЬ ЗБЕРІГАТИСЬ:
* в реєстратурі поліклініки
- в кабінетах лікуючих лікарів
* у жителів, що обслуговуються поліклінікою
МЕДИЧНІ КАРТИ АМБУЛАТОРНИХ ХВОРИХ У ПОЛІ-КЛІНІЦІ, ЯКА ОБСЛУГОВУЄ ДОРОСЛЕ НАСЕЛЕННЯ, МО-ЖУТЬ ЗБЕРІГАТИСЯ:
* за дільницями та номерами медичних карт амбулаторного хво-
рого
* за номерами медичних карт амбулаторного хворого
- за дільницями та роком народження
* за алфавітно-номерною системою
* за вулицями, номерами будинків та квартир
ЗАХОДИ ПО ЗМЕНШЕННЮ ЧЕРГ У РЕЄСТРАТУРІ ПОЛІ-КЛІНІКИ:
* наявність довідкової інформації
* наявність достатнього числа реєстраторів
- зберігання медичних карт амбулаторного хворого у завідуючого
відділенням
* планування потоку відвідувачів поліклініки
- наявність змінного графіка
* наявність самозапису до лікаря
- зберігання медичних карт амбулаторних хворих у кабінеті ліка-
рів
ПОПЕРЕДНІЙ ЗАПИС ПОВТОРНИХ ХВОРИХ НА ПРИ-ЙОМ ДО ЛІКАРЯ ПОВИНЕН ЗДІЙСНЮВАТИСЬ:
- видачею талонів у долікарському кабінеті
- видачею талонів у реєстратурі
* видачею талонів у кабінеті лікаря
* записом в листку самозапису
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОГО КАБІНЕТУ ПО-ЛІКЛІНІКИ:
* вимірювання артеріального тиску
- розподіл відвідувачів по кабінетах лікарів
* підготовка виписок з карт амбулаторного хворого
- виписка рецептів
* видача направлень на дослідження
- реєстрація відвідувачів поліклініки
* заповнення паспортної частини у листку-направленні на меди-
ко-соціальну експертну комісію (МСЕК) санаторно-курортної
картки
15. ГРАФІК РОБОТИ ЛІКАРІВ ПОЛІКЛІНІКИ МАЄ БУТИ:
* сталим за початком прийому * динамічним за тривалістю прийому |
- вільним * змінним |
РЕКОМЕНДОВАНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ НА ТЕ-РИТОРІАЛЬНІЙ ТЕРАПЕВТИЧНІЙ ДІЛЬНИЦІ:
- 2000 |
* 2500 |
- 3000 |
- 3500 |
ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ТЕРАПЕВ-ТИЧНОЇ ДІЛЬНИЦІ:
* чисельність населення
* радіус обслуговування
* тип забудови
* число працюючих, що обслуговуються медико-санітарними час-
тинами
- наявність стаціонару вдома
- наявність консультативних поліклінік в районі
СУТЬ ДІЛЬНИЧНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУ-ВАННЯ НАСЕЛЕННЯ:
* спостереження за постійними контингентами
- обслуговування тільки працюючих
* динамічне спостереження за хворими
- зв'язок із стаціонаром
* ознайомлення з умовами життя та праці населення (за словами
відвідувача)
УМОВИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ДОТРИМАННЯ ДІЛЬНИЧНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПРИНЦИПУ:
* оптимальна чисельність населення дільниці
- наявність стаціонару
* наявність змінного графіка прийому лікарів
* укомплектованість поліклініки дільнічними лікарями
- наявність відділення профілактики
* правильна організація роботи реєстратури
ЛІКАР-ТЕРАПЕВТ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ДІЛЬНИ-ЦІ ПОВИНЕН ЗАБЕЗПЕЧИТИ:
* своєчасну допомогу населенню дільниці у поліклініці та вдома
* своєчасну госпіталізацію терапевтичних хворих
* консультацію хворих у необхідних випадках лікарями інших
спеціальностей та завідуючими відділеннями
- медичну допомогу за місцем роботи
- спостереження хворих своєї дільниці у лікарні
- вивчення показників профілактичної роботи поліклініки
* експертизу тимчасової втрати працездатності хворих
- проведення профілактичних щеплень
* раннє виявлення, діагностику та лікування інфекційних захво-
рювань
* гігієнічне виховання населення
ОСНОВНІ РОЗДІЛИ РОБОТИ ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА ДІЛЬ-НИЧНОГО:
* лікування хворих
- працевлаштування хворих
* проведення профілактичних заходів
- участь в роботі МСЕК
* протиепідемічна робота
- лікувально-профілактична допомога за місцем роботи
- проведення профілактичних щеплень
* організаційно-методична робота
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ЛІКУВАЛЬНОЇ РОБОТИ ЛІКАРЯ-ТЕ-РАПЕВТА ДІЛЬНИЧНОГО:
* лікування хворих у поліклініці та вдома
* організація стаціонару вдома
- організація заключної дезинфекції
* призначення хворому режиму
* організація консультацій лікарів, лабораторних досліджень та
виконання призначень лікаря
- організація та проведення профілактичних оглядів
- гігієнічне виховання населення
- вивчення захворюваності населення дільниці
* направлення хворих на стаціонарне лікування
* експертиза тимчасової непрацездатності
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА ДІЛЬНИЧНОГО:
- вивчення смертності населення дільниці
* диспансерне спостереження за хворими, здоровими та особами з
підвищеним ризиком захворювань
- лікування хворих вдома
* гігієнічне виховання населення
* організація та проведення профілактичних оглядів
- направлення хворих на стаціонарне лікування
- експертиза тимчасової непрацездатності
ПРОТИЕПІДЕМІЧНА РОБОТА ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА ДІЛЬ-НИЧНОГО:
* своєчасне виявлення інфекційних захворювань
* своєчасне повідомлення про інфекційного хворого в СЕС та КІЗ
районної поліклініки
- повідомлення про інфекційного хворого на станцію швидкої ме-
дичної допомоги
* організація ізоляції хворих
- госпіталізація хворого
* спостереження за контактними
* диспансерне спостереження за одужуючими
- організація та проведення профілактичних оглядів
* організація поточної дезінфекції
- проведення заключної дезінфекції
НЕРІВНОМІРНІСТЬ НАВАНТАЖЕННЯ ДІЛЬНИЧНИХ ЛІ-КАРІВ-ТЕРАПЕВТІВ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:
* сезонними особливостями захворювань терапевтичного профілю
- роботою лікарів за циклічною системою
* коливаннями числа відвідувань у різні дні тижня
* коливаннями числа відвідувань по годинах протягом доби
- звертанням хворих до пунктів невідкладної допомоги
* відсутністю прийому за окремими спеціальностями у суботу
- наявністю кабінету долікарського прийому
ОБСЯГ ДОПОМОГИ ВДОМА ВИЗНАЧАЮТЬ ТАКІ ЧИН-НИКИ:
* склад населення за віком, статтю
* захворюваність населення
* якість і своєчасність лікування
* можливість проведення лабораторних та інструментальних дос-
ліджень
- проведення профілактичних оглядів
* забезпечення консультативної допомоги
* розташування теріторіальних дільниць
- проведення профілактичних щеплень
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДІЛЬНИЧНИХ ЛІКАРІВ МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЬ:
* періодичною роботою у стаціонарі
- роботою на станції швидкої допомоги
* участю у консультативних прийомах і лікарських конференціях
* на курсах підвищення кваліфікації
- роботою в органах охорони здоров'я
ОБЛІКОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА ДІЛЬ-НИЧНОГО:
* медична карта амбулаторного хворого
* талон амбулаторного пацієнта
* екстренне повідомлення про інфекційне захворювання
* контрольна карта диспансерного спостереження
* листок непрацездатності
* статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діаг-
нозів
- журнал обліку інфекційних захворювань
* повідомлення про хворого з встановленим діагнозом активного
туберкульозу, венеричного захворювання, трихофітії, мікроспорії,
корости, трахоми, психічного захворювання, раку чи іншого зло-
якісного новоутворення
- звіт про число захворювань, зареєстрованих у хворих, які меш-
кають у районі обслуговування лікувально-профілактичного
закладу
* довідки про тимчасову непрацездатність
- журнал щоденних призначень лікаря
- книга реєстрації листків непрацездатності
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ З ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ ДІЛЬ-НИЧНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СЛУЖБИ:
* розмежування сфери діяльності між дільничними лікарями і ліка-
рями різних спеціальностей
* підвищення професійного рівня дільничних лікарів
- контроль за якістю лікування хворих дільниці у стаціонарі
* покращання організації роботи
- контроль якості надання спеціалізованої допомоги хворим діль-
ниці
ФУНКЦІЇ ЛІКАРІВ-СПЕЦІАЛІСТІВ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІ-КИ:
* діагностика захворювань даного профілю
* лікування та реабілітація більшої частини хворих у поліклініці
- розрахунок вартості лікування
* диспансерізація хворих даного профілю
- організація профілактичних оглядів населення
* участь у проведенні профілактичних оглядів населення
* участь у гігієнічному вихованні
* проведення експертизи працездатності
- аналіз діяльності стаціонару
ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ:
* кваліфікація лікарів-терапевтів (сімейних)
- оптимальне навантаження лікарів
* частота сумісництва дільничних лікарів-терапевтів
- використання міжнародної класифікації хвороб, травм та причин
смерті
СУМІСНИЦТВО ДІЛЬНИЧНИХ ЛІКАРІВ-ТЕРАПЕВТІВ НЕ-ГАТИВНО ВПЛИВАЄ НА ЯКІСТЬ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ ВНАСЛІДОК:
* сумісництва значною мірою лікарями-пенсіонерами
* сумісництва спеціалістами нетерапевтичного профілю
- сумісництва, пов'язаного з місцем проживання
* непроходження підвищення кваліфікації за обраною спеціаль-
ністю
* недостатнього ознайомлення з населенням дільниці, на якій здій-
снюється сумісництво
- статі сумісника
ЗАВДАННЯ ВІДДІЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ МІСЬКОЇ ПО-ЛІКЛІНІКИ:
* раннє виявлення хворих та осіб з високим ризиком захворю-
вання
* проведення профілактичних медичних оглядів
* організація, облік та контроль за проведенням диспансеризації
* участь у розробці плану заходів по первинній та вторинній про-
філактиці
* пропаганда гігієнічних знань
- видача направлень відвідувачам на лабораторні та інші дослід-
ження
- заповнення талону амбулаторного паціента
- реєстрація усіх відвідувачів поліклініки
- направлення на госпіталізацію осіб, що потребують її
34. ОСНОВНІ КАБІНЕТИ ВІДДІЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ:
* анамнестичний
- контрацепції
* оглядовий жіночий
- денний стаціонар
- реєстратура
* функціонально-інструментальних методів дослідження
- обліку та медичної статистики
* санітарної просвіти
* взяття матеріалу для експрес-діагностики
35. СУТНІСТЬ ДИСПАНСЕРНОГО МЕТОДУ:
- оздоровлення умов праці та побуту
* динамічне спостереження за здоров'ям диспансеризованих
* активне виявлення контингентів, які підлягають диспансеризації
* розробка і проведення заходів по профілактиці захворювань і по-
передженню ускладнень
* лікування диспансеризованих
* видача рекомендацій щодо працевлаштування
- забезпечення працевлаштування
- експертиза стійкої втрати працездатності
36. ЗАВДАННЯ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ:
- вивчення стану здоров'я населення
* раннє виявлення початкових форм захворювання
* зниження захворюваності з тимчасовою та стійкою втратою
працездатності
* підвищення продуктивності праці
* збереження і зміцнення здоров'я населення
* збільшення середньої тривалості належного життя
- профілактика інфекційних захворювань
ПОКАЗАННЯ ДО ВІДБОРУ ОСІБ ДЛЯ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ:
* медичні |
* соціальні |
- сімейні обставини |
- освітні |
КОНТИНГЕНТИ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ, ЩО ПІДЛЯ-ГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННЮ ЗА МЕ-ДИЧНИМИ ПОКАЗАННЯМИ:
* ті, що мають фактори ризику
* хворі на окремі хронічні захворювання
* часто і тривало хворіючі
- працюючі у шкідливих та небезпечних умовах праці
- працівники харчових, комунальних та дитячих закладів
- вчителі загальноосвітних шкіл
КОНТИНГЕНТИ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ, ЩО ПІДЛЯ-ГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННЮ ЗА СОЦІ-АЛЬНИМИ ПОКАЗАННЯМИ:
* ті, що мають фактори ризику
- хворі на окремі хронічні захворювання
- часто і тривало хворіючі
* працюючі у шкідливих та небезпечних умовах праці
* працівники харчових, комунальних та дитячих закладів
* вчителі загальноосвітних шкіл
МЕТОДИ ВІДБОРУ КОНТИНГЕНТІВ ДЛЯ ДИСПАНСЕР-НОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ:
* профілактичні огляди
- паспортизація лікувально-профілактичних закладів
* звертання в лікувально-профілактичні заклади
* дослідження контактних з інфекційними захворюваннями
- перепис населення
- анамнестичний
ВИДИ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ОГЛЯДІВ, ЩО ЗДІЙСНЮ-ЮТЬСЯ В ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ:
* періодичні * цільові |
- лікарські - щоквартальні |
- щорічні - амбулаторні |
* попередні |
42. ЦІЛЬОВІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ ДЛЯ:
- обстеження певних контингентів працівників при прийомі на ро-
боту
* виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу,
новоутворень і т.ін.)
- періодичного обстеження певних контингентів працівників
43. ПОПЕРЕДНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ ДЛЯ:
* обстеження певних контингентів працівників при прийомі на ро-
боту
- виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу,
новоутворень і т.ін.)
- періодичного обстеження певних контингентів працівників
44. ПЕРІОДИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ ДЛЯ:
- обстеження певних контингентів працівників при прийомі на ро-
боту
- виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу,
новоутворень і т.і.)
* періодичного обстеження певних контингентів працівників
ОБОВ'ЯЗКОВІ ПЕРІОДИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВО-ДЯТЬСЯ СЕРЕД КОНТИНГЕНТІВ:
* працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці
* водіїв індивідуальних транспортних засобів
* працівників системи громадського харчування
* працівників системи побутового обслуговування
- викладачів вузів
* вчителів шкіл і працівників дошкільних установ
- службовців різних установ
- осіб пенсійного віку
- недекретованих груп населення
46. ЕТАПИ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ:
* виявлення та формування контингентів для диспансерного спос-
тереження
- працевлаштування осіб, які підлягають диспансерному спостере-
женню
* диспансерне спостереження та лікування відповідних континген-
тів
- направлення на МСЕК
* оцінка ефективності диспансеризації
НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕН-НЯ ВПЛИВАЮТЬ:
* координація діяльності лікуючих лікарів
* застосування всіх необхідних методів діагностики та лікування
- наявність у поліклініці денного стаціонару
- наявність у поліклініці відділення відновлювального лікування
* виконання пацієнтами рекомендацій лікаря
* соціально-економічні умови життя та праці пацієнта
ВИДИ РЕАБІЛІТАЦІЇ (ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАН-НЯ) ХВОРИХ ТА РЕКОНВАЛЕСЦЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:
- психологічна * медична |
- правова * соціальна |
* професійна - статистична |
ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУ-ВАННЯ:
* своєчасний початок - визначення групи інвалідності * безперервність |
* комплексність - дільничність - лікування вдома |
50. ОСНОВНИМ ЗАВДАННЯМ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ Є:
- допомога у виборі нової професії
- набуття навичок у користуванні транспортом, побутовими при-
ладами
- адаптація до звичного способу життя
* максимальне відновлення працездатності людини
- лікарсько-трудова експертиза
51. МЕТОДИ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ:
- допомога у виборі нової професії - адаптація до звичного способу життя * трудотерапія * ЛФК |
* механотерапія * фізіотерапія * психотерапія
|
ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТА-ЦІЇ Є:
- максимальне відновлення працездатності людини
* допомога у виборі нової професії
* адаптація до життя у суспільстві
- відшкодування економічних втрат від хвороби
* адаптація до умов життя та самообслуговування
ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ ВКЛЮ-ЧАЄ:
* допомогу у підготовці до нової професії
* соціально-правову допомогу у зв'язку з захворюванням або інва-
лідністю
* допомогу у працевлаштуванні
- механотерапію
* побутову реадаптацію
- трудотерапію
ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ ВКЛЮ-ЧАЄ:
* лікарсько-трудову експертизу * психологічну експертизу * професійне навчання |
- механотерапію * працевлаштування - трудотерапію |
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ ВІДДІЛЕННЯ У:
* багатопрофільних стаціонарах - діагностичних центрах * медичних центрах |
* поліклініках - центрах здоров'я * санаторіях |
ОСНОВНІ КАБІНЕТИ ВІДДІЛЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНО-ГО ЛІКУВАННЯ:
* фізіотерапевтичний * голкорефлексотерапії - долікарського прийому - експрес-методів дослідження * механотерапії |
* ЛФК - санітарної просвіти * трудотерапії * масажу
|
57. ЗАВДАННЯ КАБІНЕТУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ:
* забезпечення своєчасного виявлення інфекційних захворювань
* забезпечення консультативною допомогою з діагностики та ліку-
вання хворих
* проведення заходів по підвищенню кваліфікації медичного персо-
налу по інфекційній патології
* аналіз інфекційної захворюваності
- аналіз загальної захворюваності
- проведення профілактичних оглядів
- проведення заключної дезінфекції
ЗАВДАННЯ ЛІКАРЯ КАБІНЕТУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВО-РЮВАНЬ:
* підвищення рівня знань лікарів різних спеціальностей з питань
інфекційної патології
* консультативна допомога інфекційним хворим
- проведення профілактичних оглядів
* лікування інфекційних хворих у поліклінічних умовах і подальше
лікування реконвалесцентів та їх диспансерне спостереження
* організація та аналіз роботи по проведенню профілактичних
щеплень
* облік хворих на інфекційні захворювання, бактеріоносіїв та па-
разитоносіїв
* аналіз динаміки інфекційної захворюваності та смертності
- облік загальної захворюваності
- проведення заключної дезінфекції
ПРОГРЕСИВНІ ФОРМИ ПОЗАЛІКАРНЯНОЇ І ЛІКАРНЯ-НОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ, ЩО НАЙБІЛЬШ ПОШИ-РЕНІ ОСТАННІМ ЧАСОМ:
* денні стаціонари
- пункти невідкладної допомоги у поліклініках
* стаціонари вдома
* відділення сестринського догляду
* відділення (палати) перебування вдень у лікарнях
- вузькопрофільні відділення стаціонарів
60. ЗАВДАННЯ ДЕННОГО СТАЦІОНАРУ:
* більш повне задоволення потреб населення у стаціонарній допо-
мозі
* інтенсифікація роботи поліклініки в умовах впровадження еконо-
мічних методів управління охороною здоров'я
* раціональне використання ліжкового фонду
- диспансерне спостереження за окремими контингентами
- обстеження контингентів, що працюють
- проведення первинної профілактики
61. СТРУКТУРА ДЕННОГО СТАЦІОНАРУ:
* кабінет лікаря
* процедурний кабінет
* палати для перебування хворих
* кабінет психологічного розвантаження та відпочинку хворих
* кабінет (кімната) для прийому їжі
- анамнестичний кабінет
- долікарський кабінет
- відділення по прийому хворих
КОГО НАПРАВЛЯЮТЬ НА ЛІКУВАННЯ У ДЕННИЙ СТА-ЦІОНАР:
* тих, що не потребують строгого постільного режиму
- тих, що потребують цілодобового медичного спостереження і дог-
ляду
* хворих, здатних до активного пересування
* тих, що не мають протипоказань для лікування у позалікарня-
них умовах
- тих, що потребують вузькоспеціалізованої медичної допомоги
ЗАВДАННЯ КАБІНЕТУ ОБЛІКУ ТА МЕДИЧНОЇ СТАТИС-ТИКИ:
* організація первинного обліку, контролю якості заповнення ста-
тистичної облікової документації
* розробка первинних документів, участь у складанні звіту ліку-
вально-профілактичного закладу
* участь у вивченні здоров'я населення, яке обслуговується поліклі-
нікою
- складання звіту про динаміку інфекційних захворювань
* розрахунок та аналіз показників, що характеризують діяльність
медичного персоналу та структурних підрозділів лікувально-про-
філактичного закладу
- планування роботи лікарів поліклініки, складання графіку ро-
боти
- організація медичних оглядів населення
НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ПОЛІКЛІНІКИ ВПЛИВА-ЮТЬ:
* взаємодія з іншими амбулаторно-поліклінічними установами
* рівень управління амбулаторно-поліклінічними службами
* організація роботи дільничного лікаря-терапевта, чіткість
взаємодії його з іншими спеціалістами і службами
* наступництво у роботі поліклініки, служби швидкої медичної до-
помоги та СЕС
* інформованість населення і співробітників про порядок організа-
ції амбулаторно-поліклінічної допомоги
* чітка робота служби інформації
* впровадження бригадної форми обслуговування
- чисельність лікарів поліклініки
ПРОВІДНІ МІСЦЯ У СИСТЕМІ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПО-МОГИ МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ ПОСІДАЮТЬ:
* багатопрофільні лікарні
* спеціалізовані лікарні
- обласні лікарні
- денні стаціонари
- лікарні швидкої медичної допомоги
66. КАТЕГОРІЙНІСТЬ СТАЦІОНАРУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:
* числом лікарняних ліжок
- числом структурних підрозділів
- числом лікарів
- чисельністю медичного персоналу
67. ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ СТАЦІОНАРУ МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ:
* спеціалізовані лікувальні відділення
* відділення, що приймає поступаючих у стаціонар хворих
- кабінет долікарського прийому
- анамнестичний кабінет
* допоміжні лікувально-діагностичні відділення
* адміністративно-господарча частина
* архів
- дезінфекційний відділ
МІНІМАЛЬНА ПОТУЖНІСТЬ ОСНОВНИХ СПЕЦІАЛІЗО-ВАНИХ ВІДДІЛЕНЬ БАГАТОПРОФІЛЬНОЇ ЛІКАРНІ (ЧИС-ЛО ЛІЖОК):
* 25-30 |
- 31-40 |
- 41-60 |
ГРУПИ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОТРЕБУ НА-СЕЛЕННЯ У СТАЦІОНАРНІЙ МЕДИЧНІЙ ДОПОМОЗІ:
- рівень фінансування охорони здоров'я
- принципи фінансування охорони здоров'я
* соціально-психологічні
* медико-організаційні
- політичні
* медико-демографічні
* соціально-економічні
- законодавчі акти
* соціально-гігієнічні
ОСНОВНІ СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОТРЕБУ НАСЕЛЕННЯ У ГОСПІТАЛІ-ЗАЦІЇ:
* рівень захворюваності населення
* спосіб життя населення
- обсяг та якість медичної допомоги
* ступінь розвитку соціальних служб
* рівень санітарної культури населення
- чисельність населення регіону
- принципи фінансування закладів охорони здоров'я
ПОКАЗАННЯ ДЛЯ НАПРАВЛЕННЯ ПАЦІЄНТА НА СТА-ЦІОНАРНЕ ЛІКУВАННЯ:
* наявність невідкладних або екстренних показань до госпіталіза-
ції
* неефективність амбулаторного лікування
* необхідність проведення складних досліджень
- сезонне загострення хронічного захворювання
* соціально-побутові умови пацієнта
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ СТАЦІОНАРУ:
* встановлення діагнозу
* реєстрація поступаючих до стаціонару
- спостереження за хворими стаціонару
* санітарна обробка хворих, що поступають до стаціонару
- обслуговування вдома хворих, які виписались із стаціонару
* надання невідкладної допомоги
- виписка епікризів
* розподіл хворих по відділеннях
* взяття матеріалу для лабораторних досліджень
- організація стаціонару вдома
ЗАВДАННЯ ОРДИНАТОРА СТАЦІОНАРУ МІСЬКОЇ ЛІ-КАРНІ:
* обхід, огляд хворих
* призначення лікування та діагностичних досліджень
* контроль виконання середнім медичним персоналом призначень
* ведення медичної документації стаціонарного хворого
- направлення хворих на стаціонарне лікування в інші лікувально-
профілактичні заклади (відділення)
- аналіз ефективності роботи відділення
- розрахунок вартості лікування стаціонарного хворого
ЗАВДАННЯ ЗАВІДУЮЧОГО ВІДДІЛЕННЯМ СТАЦІОНА-РУ МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ:
* контроль за своєчасністю та всебічністю обстеження та лікування
хворих
* організація праці персоналу відділення
* аналіз ефективності роботи відділення та лікарів спеціалістів
* проведення заходів по підвищенню кваліфікації медичного персо-
налу
* участь у проведенні експертизи тимчасової непрацездатності
- консультація хворих вдома
- розподіл хворих, що поступають, по відділеннях
* вирішення питань прийому, переводу та виписки хворих з відді-
лення
* організація консультацій лікарів різних спеціальностей
- розрахунок вартості стаціонарного лікування хворого
* проведення огляду хворих, що поступають у відділення стаціона-
ру
- організація денного стаціонару
* участь в патологоанатомічних конференціях
75. ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ СТАЦІОНАРУ ЛІКАРНІ:
* медична карта стаціонарного хворого
* статистична карта хворого, виписаного зі стаціонару
* журнал обліку прийому та відмовлень у прийомі до стаціонару
* лікарське свідоцтво про смерть
- контрольна карта диспансерного спостереження
- звіт про число захворювань, зареєстрованих у хворих, які мешка-
ють у районі обслуговування лікувально-профілактичного зак-
ладу
* довідки про тимчасову непрацездатність у зв'язку з травмою та
операцією аборту
* листки непрацездатності
ЗАХОДИ ПО РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ЛІЖ-КОВОГО ФОНДУ:
* рівномірна протягом тижня госпіталізація та виписка хворих, що
лікуються в стаціонарі
* організація денного стаціонару та стаціонарів вдома
* всебічне діагностичне обстеження хворого в поліклініці
- збільшення потужності стаціонару
- забезпечення лікувально-щадливого режиму в стаціонарі
- якісне проведення експертизи тимчасової непрацездатності
* своєчасне виконання призначених консультацій та досліджень
* інтенсифікація діагностичного та лікувального процесів
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТЕРМІНИ ЛІКУВАННЯ У СТАЦІОНАРІ І ЯКІ НЕ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ЙОГО РОБОТИ:
* склад хворих за віком, місцем проживання, тяжкістю захворю-
вання
* порядок прийому хворих у стаціонар
* обсяг та якість лікувально-профілактичної допомоги на догоспі-
тальному етапі
- своєчасність обстеження і встановлення клінічного діагнозу
- контроль лікувально-діагностичного процесу у стаціонарі
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТЕРМІНИ ЛІКУВАННЯ У СТАЦІОНАРІ І ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ЙОГО РОБОТИ:
- склад хворих за віком, місцем проживання, тяжкістю захворюван-
ня
- порядок прийому хворих у стаціонар
- обсяг та якість лікувально-профіліктичної допомоги на догоспі-
тальному етапі
* своєчасність обстеження і встановлення клінічного діагнозу
* контроль лікувально-діагностичного процесу у стаціонарі
РІВЕНЬ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ НА 1000 НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ З 1990 РОКУ КОЛИВАЄТЬСЯ У МЕЖАХ:
- 160-200 |
* 201-240 |
- 241-260 |
ІНТЕНСИВНІСТЬ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ ПЕРЕВИ-ЩУЄ АНАЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНО РОЗВИ-НУТИХ КРАЇН В (РАЗІВ):
- 1-2 |
* 3 та більше |
ЯКІ ФАКТОРИ ВИЗНАЧАЮТЬ ПОВТОРНУ ГОСПІТАЛІ-ЗАЦІЮ ХВОРИХ:
- відсутність територіального медичного об'єднання
* недостатнє обстеження і неповноцінне лікування
* помилки лікарів при визначенні стану здоров'я хворого
- рівень забезпеченості ліжками
* помилки при проведенні завідуючим відділенням і заступником
головного лікаря оцінки кінцевого результату
- використання стандартів якості
НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ СТАЦІОНАРУ ЛІКАРНІ ВПЛИВАЮТЬ:
* рівень управління лікарнею
* відбір хворих на лікування
* наступництво у роботі поліклініки та стаціонару
* удосконалення роботи приймального відділення лікарні і відділу
госпіталізації станції швидкої медичної допомоги
* інтеграція діяльності лікувальних відділень і допоміжних служб
* удосконалення технології роботи
* впровадження нових методів діагностики і лікування у кожному
відділенні
- організація денних стаціонарів у поліклініці
- розширення платних послуг
- чисельність лікарів, що працюють у стаціонарі
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ:
* скорочення числа ліжок у багатопрофільних лікарнях
* покращання санітарно-гігієнічних умов у стаціонарах
- створення вузькопрофільних відділень у районних лікарнях міста
- створення вузькопрофільних відділень у медико-санітарних
частинах
* розвиток медичних центрів (високоспеціалізованих)
