Організація акушерсько-гінекологічної допомоги

1. ЗАКЛАДИ, ЯКІ НАДАЮТЬ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧ-НУ ДОПОМОГУ:

* пологовий будинок

* лікарня

* МСЧ (медико-санітарна частина)

- диспансери

* консультація "Шлюб та сім'я"

* поліклініка

- центри здоров'я

* ФАП

* перинатальні центри

- пункти швидкої та невідкладної медичної допомоги

* центри реабілітації репродуктивної функції жінок

2. СТРУКТУРА ПОЛОГОВОГО БУДИНКУ:

* жіноча консультація

- відділення реабілітації

* допоміжно-діагностичні підрозділи

- організаційно-методичний кабінет

* адміністративно-господарча частина

* стаціонар

* архів

- відділення профілактики

3. ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОРГАНІЗУЕТЬСЯ ЯК:

* складова частина пологового будинку

- складова частина диспансеру

* складова частина МСЧ

* складова частина міської лікарні

* складова частина самостійної поліклініки

- складова частина діагностичного центру

4. СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

* кабінети акушерів-гінекологів та інших лікарів

* реєстратура

- долікарський кабінет

* маніпуляційний кабінет

- відділення профілактики

* кольпоскопічний кабінет

* діагностичні кабінети

* денний стаціонар

- анамнестичний кабінет

- відділення профоглядів

5. ЗАВДАННЯ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

* надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги

* проведення заходів з профілактики ускладнень вагітності, по-

логів,

післяпологового періоду та гінекологічних захворювань

* впровадження сучасних методів профілактики, діагностики та лі-

кування

* надання соціально-правової допомоги

- працевлаштування вагітних жінок, які мають шкідливі умови

праці

- проведення оздоровчих заходів на підприємствах

- аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

6. ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ ЗДІЙСНЮЄ:

* проведення амбулаторного прийому вагітних жінок та хворих на

гінекологічні захворювання

* виявлення ускладнень вагітності та своєчасну госпіталізацію у

відділення патології вагітності

* проведення диспансерного спостереження за вагітними та гінеко-

логічними хворими

* профілактичний огляд жінок

* експертизу тимчасової непрацездатності

- працевлаштування вагітних жінок, які мають шкідливі умови

праці

- проведення оздоровчих заходів на підприємствах

* профілактику абортів

- організацію дієтичного харчування вагітних

7. РЕКОМЕНДОВАНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЖІНОК НА АКУШЕР-СЬКІЙ ДІЛЬНИЦІ:

- 2500

- 3000

* 4000

- 5000

8. ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ ОБОВ'ЯЗКОВО ПРОВОДЯТЬ ЛІ-КАРІ:

* акушер-гінеколог - невропатолог

* терапевт - ендокринолог

- хірург * стоматолог

9. ОПТИМАЛЬНЕ ЧИСЛО ВІДВІДУВАНЬ ЖІНОЧОЇ КОН-СУЛЬТАЦІЇ ВАГІТНОЮ ЖІНКОЮ, ЯКА НЕ МАЄ УСКЛАД-НЕНЬ ВАГІТНОСТІ:

- 7-9

- 10-12

* 13-15

- 16-18

10. ПЕРІОДИЧНІСТЬ ВІДВІДУВАННЯ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬ-ТАЦІЇ ВАГІТНОЮ ЖІНКОЮ, ЯКА НЕ МАЄ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ:

- 1 раз на місяць у другій половині вагітності

- 2 рази на місяць у першій половині вагітності

* 1 раз на місяць у першій половині вагітності

* 2 рази на місяць у другій половині вагітності

- 3-4 рази на місяць у другій половині вагітності

* 3-4 рази на місяць після 32 тижнів вагітності

11. ЖІНКИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕ-РЕЖЕННЮ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА (ГІНЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОФІЛЬ):

- вагітні з екстрагенітальною патологією

* тривало та часто хворіючі на запальні процеси матки та при-

датків

* хворі на порушення менструального циклу

* хворі на ерозії та поліпи шийки матки

* після перенесених операцій на матці та придатках з приводу пух-

лин

* при наявності пухлин жіночої статевої сфери

- жінки, що мають в анамнезі аборт

* хворі на безплідність

- ті, що мали в анамнезі багатоплідну вагітність

12. ЖІНКИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕ-РЕЖЕННЮ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА (АКУШЕРСЬКИЙ ПРОФІЛЬ):

* здорові вагітні жінки та жінки в післяпологовому періоді

* вагітні жінки з акушерською патологією та жінки з післяполого-

вими ускладненнями

* вагітні з екстрагенітальною патологією

- жінки, які хворіють на безплідність

- жінки, які мали в анамнезі аборт

- жінки, які мали в анамнезі багатоплідну вагітність

13. ФУНКЦІЇ, ЯКІ ВИКОНУЄ ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ З АН-ТЕНАТАЛЬНОЇ ОХОРОНИ ПЛОДУ:

* своєчасне взяття вагітних на спостереження

* комплексне обстеження вагітних

* вивчення умов праці вагітних

- проведення заходів щодо поліпшення умов праці жінок

* виявлення та спостереження жінок із факторами ризику

- працевлаштування жінок з факторами ризику

* рекомендації по працевлаштуванню жінок із факторами ризику

14. ОБОВ'ЯЗКИ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА З АНТЕНАТАЛЬНОЇ ОХОРОНИ ПЛОДУ:

- проведення консультацій у медико-генетичному центрі для прог-

нозування здоров'я потомства

* направлення на консультацію до медико-генетичного центру

* забезпечення обстеження вагітної терапевтом, стоматологом та

іншими фахівцями (за потребою), проведення лабораторних та

функціональних досліджень)

* розробка рекомендацій щодо режиму дня та харчування вагітних

- оздоровлення умов праці вагітних

* забезпечення психопрофілактичної підготовки до пологів

* лікування ускладнень вагітності

- контроль за своєчасним виконанням сестрою дитячої поліклініки

антенатального патронажу

15. ЗАХОДИ З АНТЕНАТАЛЬНОЇ ОХОРОНИ ПЛОДУ, ЯКІ ВИ-КОНУЄ СЕС:

- організація оздоровлення жінок

- організація раціонального харчування вагітних жінок

- працевлаштування жінок з факторами ризику на іншу роботу

* контроль за дотриманням санітарного законодавства по охороні

праці

* контроль за диспансерним спостереженням за вагітними з вироб-

ничими факторами ризику

* вивчення умов праці жінок

* розробка і проведення заходів по оздоровленню умов праці

16. ЗАХОДИ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ ЖІНОЧОЮ КОНСУЛЬТА-ЦІЄЮ ПО ЗНИЖЕННЮ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ:

- працевлаштування жінок з факторами ризику

* раннє охоплення вагітних жінок обстеженням акушера-гінеко-

лога

* забезпечення обстеження терапевтом вагітних жінок до 12 тижнів

вагітності

* проведення гімнастики при тазових та неправильних передле-

жаннях плоду

* виділення та спостереження за вагітними жінками з груп підви-

щеного ризику

- проведення заходів по оздоровленню умов праці

- удосконалення методик проведення пологів

17. ЗАХОДИ ПО ЗНИЖЕННЮ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОС-ТІ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИ-МИ ЗАКЛАДАМИ (ДО ВАГІТНОСТІ):

- оздоровлення умов навчання та праці

* медико-генетичне консультування

* безперервне диспансерне спостереження за здоров'ям дівчаток та

підлітків

* участь у формуванні здорового способу життя

* корекція ендокринних порушень

- імунізація жінок

18. ЗАХОДИ ПО ЗНИЖЕННЮ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТ-НОСТІ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ СЕС (ДО ПОЛОГІВ):

* участь у формуванні здорового способу життя

* розробка та проведення заходів по оздоровленню умов праці

* розробка рекомендацій з раціонального харчування вагітних

- обстеження та виявлення ВІЛ-інфекції

* контроль за дотриманням санітарного законодавства з охорони

праці жінок

* контроль за умовами праці, трудового навчання в школі, ПТУ

- працевлаштування жінок з факторами ризику

19. ОБЛІКОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

* індивідуальна карта вагітної

* обмінна карта пологового будинку, пологового відділення

лікарні

* медична карта амбулаторного хворого

* лікарський висновок про переведення вагітної жінки на іншу ро-

боту

* контрольна карта диспансерного спостереження

- медична карта переривання вагітності

- протокол паталогоанатомічних розтинів

- карта профілактичних щеплень

20. ВИДИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧ-НОЇ ДОПОМОГИ В АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ УМОВАХ:

- екстрагенітальна патологія у вагітних

* гінекологія дитячого віку

* безплідність

* гінекологічна ендокринологія

* медико-генетичне консультування

* патологія клімаксу

* невиношування вагітності

* онкогінекологія

- психотерапія

21. ПОКАЗАННЯ ДЛЯ НАПРАВЛЕННЯ ВАГІТНОЇ ДО МЕДИ-КО-ГЕНЕТИЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

- наявність абортів в анамнезі

- пізнє взяття на облік у жіночій консультації

* народження дітей з вадами розвитку

* наявність природжених аномалій та психічних захворювань у

родичів 1-3 ступеня родинної спорідненості

* мертвонародження неясної етіології

* звичні викидні

- зловживання алкоголем і куріння

- багатоплідна вагітність

22. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ПРИЙОМИ З ГІНЕКОЛОГІЇ ДІТЕЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ОРГАНІЗУЄТЬСЯ У:

* жіночих консультаціях - сільських лікарських дільницях

- школах * дитячих поліклініках

23. З МЕТОЮ НАБЛИЖЕННЯ ЛІКАРСЬКОЇ КВАЛІФІКОВА-НОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬ-СЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ СТВОРЮЮТЬСЯ:

- сільські жіночі консультації * виїзні жіночі консультація (ВЖК) * пересувні жіночі консультації (ПЖК)

- ФАПи * лікарські амбулаторії

24. АМБУЛАТОРНА АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНА ДОПО-МОГА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВАТИСЬ У:

* сільських лікарських амбулаторіях

- МСЧ

- оздоровчих пунктах

* жіночих консультаціях ЦРЛ та районних лікарнях

* ФАПах

* базових жіночих консультаціях обласних лікарень

- диспансерах

25. СТРУКТУРА СТАЦІОНАРУ ПОЛОГОВОГО БУДИНКУ:

* приймально-пропускний блок

* фізіологічне акушерське відділення

* обсерваційне акушерське відділення

* відділення патології вагітних

- відділення реабілітації

* відділення для новонароджених

- відділення для молодшого дитинства

- відділення профілактики

* гінекологічне відділення

- відділення для денного перебування вагітної

26. ЗАВДАННЯ ПРИЙМАЛЬНО-ПРОПУСКНОГО БЛОКУ ПО-ЛОГОВОГО БУДИНКУ:

* розподіл вагітних по різних відділеннях

* своєчасне виявлення вагітних з підозрою на інфекційне захворю-

вання з наступною госпіталізацією у обсерваційне відділення

* обстеження і санітарна обробка вагітних, породіль та гінеколо-

гічних хворих, які поступають у стаціонар

* інформаційно-довідкове забезпечення

- підготовка документації до виписки породіль

- видача листків непрацездатності у зв'язку з пологами

27. ВІДДІЛЕННЯ ПАТОЛОГІЇ ВАГІТНОСТІ МАЄ ЛІЖОК (В % ДО РОЗРАХОВАНОГО ЧИСЛА АКУШЕРСЬКИХ ЛІЖОК):

- 15-20

* 25-30

- 35-40

- 45-50

28. ОБСЕРВАЦІЙНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЄ ЛІЖОК (В % ДО РОЗ-РАХОВАНОГО ЧИСЛА АКУШЕРСЬКИХ ЛІЖОК):

- 10-15

* 20-25

- 30-35

- 45-50

29. ГІНЕКОЛОГІЧНІ ВІДДІЛЕННЯ МОЖУТЬ ВХОДИТИ ДО СКЛАДУ:

* пологового будинку * багатопрофільної лікарні - сільської дільничної лікарні

* МСЧ - диспансеру

30. ДЕННІ СТАЦІОНАРИ ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАН-НЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ СТВОРЮЮТЬСЯ ПРИ:

- акушерських відділеннях стаціонару

* жіночих консультаціях при наявності 8 і більше дільниць

* гінекологічних відділеннях

- жіночих консультаціях будь-якої потужності

- жіночих консультаціях при наявності 5-7 дільниць

31. ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ЛІЖОК ВІДДІЛЕННЯ НОВОНАРОД-ЖЕНИХ ДІТЕЙ В ПОЛОГОВИХ БУДИНКАХ СКЛАДАЄ (В % ДО РОЗРАХОВАНОГО ЧИСЛА ЛІЖОК ПІСЛЯПОЛОГО-ВОГО ВІДДІЛЕННЯ):

- 95-99

- 100-104

* 105-108

- 109-113

32. ПИТОМА ВАГА УСКЛАДНЕНЬ ПОЛОГІВ (В %) В УКРАЇНІ СКЛАДАЄ:

- до 20

- 20-29

- 30-39

- 40-49

* 50 і більше

33. УСКЛАДНЕННЯ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПІСЛЯПО-ЛОГОВОГО ПЕРІОДУ НА 1000 ЖІНОК ВІКОМ 15-49 РОКІВ В УКРАЇНІ СКЛАДАЮТЬ:

- до 20

- 20-29

- 30-39

* 40-49

- 50 і більше

34. СЕРЕД УСКЛАДНЕНЬ ПОЛОГІВ ТА ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ ПЕРЕВАЖАЮТЬ:

- розриви промежини III-IV ступеня * пізні токсикози - розриви матки

* кровотечі - пологовий сепсис

35. СЕРЕД ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ВАГІТ-НИХ ТА ПОРОДІЛЬ ПЕРЕВАЖАЮТЬ:

- захворювання сечостатевої системи

* захворювання системи кровообігу

- захворювання нервової системи та органів чуття

* анемії

- ендокринні порушення

36. РИЗИК МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ НАЙБІЛЬШ ЗНАЧ-НИЙ В ВІКОВИХ ГРУПАХ (РОКІВ):

- до 20

- 20-29

* 30-39

- 40 і більше

37. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ:

* якість медичної допомоги * робота служб планування сім'ї * умови праці та побуту вагітної

- заборона абортів * екологічна ситуація - допомога по вагітності

38. ВКАЖІТЬ ПРОВІДНІ ЧОТИРИ ПРИЧИНИ МАТЕРИНСЬ-КОЇ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ:

* акушерська кровотеча * екстрагенітальні захворювання * пізні токсикози вагітних

* сепсис - пневмонії - ендокринні порушення

39. СЕРЕД НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗДОРОВІ СКЛАДАЮТЬ (В %):

- до 20

- 20-29

* 30-39

- 40 і більше

40. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ, ЩО НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗДОРОВ'Я НОВОНАРОДЖЕНИХ:

* несприятливі психо-емоційні умови в сім'ях, де чекають дитину

* безробіття

* низький рівень матеріального забезпечення сім'ї

* складність в придбанні дитячого харчування

- недостатній розвиток інфраструктури населеного пункту

- дислокація лікувальних закладів

41. ВКАЖІТЬ ПРОВІДНІ ДВІ ПРИЧИНИ ВАД РОЗВИТКУ ПЛО-ДУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:

* хромосомні та генетичні порушення

- токсикози вагітних

* вплив несприятливих чинників довкілля

- пізня вагітність

- екстрагенітальна патологія вагітних

- багатоплідна вагітність

42. ОСТАННІМ ЧАСОМ РІВЕНЬ ПРИРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЕД НОВОНАРОДЖЕНИХ ТА ПОМЕРЛИХ ЛІТЕЙ:

- стабілізувався

* підвищився

- знизився

43. ВКАЖІТЬ ПРОВІДНІ ЧОТИРИ ПРИЧИНИ ПЕРИНАТАЛЬ-НОЇ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ:

- гемолітична хвороба * респіраторні порушення * природжені аномалії - інфекційні захворювання

* асфіксія * пологові травми - диспепсія

44. ЯКУ МЕТУ ПЕРЕДБАЧАЄ ОЦІНКА СТУПЕНЯ РИЗИКУ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ:

- оцінка життєздатності плоду

* прогноз перинатальної патології

* розробка заходів запобігання перинатальної патології

- визначення терміну госпіталізації до пологового будинку

- прогнозування наслідків вагітності

45. ЩО ВРАХОВУЄТЬСЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ СТУПЕНЯ РИ-ЗИКУ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ:

- медико-демографічні чинники

- загальна та первинна захворюваність

* соціально-біологічні чинники

- соціально-економічні чинники

* акушерсько-гінекологічний анамнез

* екстрагенітальні захворювання матері

* ускладнення вагітності

* стан плоду

- якість медичної допомоги

46. ОЦІНКА СТУПЕНЯ РИЗИКУ ПАТОЛОГІЇ У НЕМОВЛЯТ ПРОВОДИТЬСЯ ЗА:

- непараметричними критеріями - відносними величинами

* балами - критерієм Стьюдента

47. ВКАЖІТЬ КРИТЕРІЇ ВИСОКОГО СТУПЕНЯ РИЗИКУ ПЕ-РИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ (В БАЛАХ):

- до 5

- 5-9

* 10-14

- 15 і більше

48. ВКАЖІТЬ КРИТЕРІЇ НИЗЬКОГО СТУПЕНЯ РИЗИКУ ПЕ-РИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ (В БАЛАХ):

* до 5

- 5-9

- 10-14

- 15 і більше

49. ПРИЧИНИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ВИСОКОМУ РІВНЮ АБОР-ТІВ В УКРАЇНІ:

* відсутність достатнього числа контрацептивів

* погана обізнаність про наявність та можливості контрацептивів

* низька культура статевого життя

- значна частина жінок дітородного віку в структурі населення

* соціально-економічна ситуація в країні

- підвищення частки віруючого населення

50. РІВЕНЬ АБОРТІВ В УКРАЇНІ (на 1000 жінок от 15 до 44 років):

- до 50

* 51-100

- 101-150

- 151-200

- 201 і більше

51. ЧИМ НАЙЧАСТІШЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ВАГІТНІСТЬ У ВІ-КОВІЙ ГРУПІ 30 РОКІВ ТА БІЛЬШЕ:

* штучним перериванням вагітності

- спонтанним абортом

- пологами

52. ЯК ЧАСТО (У %) ПІСЛЯ АБОРТІВ ВИНИКАЮТЬ УСКЛАД-НЕННЯ:

- 10-20

* 21-30

- 31-40

- 41 і більше

53. НАЙБІЛЬШ ВЕЛИКА НЕБЕЗПЕКА УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ АБОРТУ ВИНИКАЄ ПРИ ВАГІТНОСТІ:

* першій

- повторній

- багатоплідній

54. ЧИ ВПЛИВАЄ ЛЕГАЛІЗАЦІЯ АБОРТУ НА РІВЕНЬ НАРОД-ЖУВАНОСТІ:

- так

* ні

55. ДО ЯКИХ НАСЛІДКІВ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ЗАБОРОНА АБОРТІВ:

- зміцнення здоров'я жінок

* збільшення числа кримінальних абортів

* зростання народжуваності в перший період після заборони

- збільшення числа розлучень

- зменшення числа розлучень

56. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИ-ВАННЯ ВАГІТНОСТІ:

* вторинне безпліддя

- зниження імунітету

* підвищення ризику народження дитини з аномаліями розвитку

* недоношеність (при наступних вагітностях)

* підвищення частоти запальних захворювань жіночих статевих

органів

- підвищення частоти екстрагенітальних захворювань

* прискорене старіння жінок

57. ПІД ВПЛИВОМ ЯКИХ ОСНОВНИХ ОБСТАВИН ЖІНКА ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ:

* незадоволення сімейним життям

* великого числа дітей в сім'ї

* недостатнього матеріального забезпечення

- достатнього матеріального забезпечення

* пристрасті чоловіка до алкоголю

- відсутності дітей в сім'ї

- особливостей фізичного розвитку (ріст, вага)

58. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬ-ТАЦІЇ З ПРОФІЛАКТИКИ АБОРТІВ:

* покращання роботи кабінетів профілактики абортів

- зміцнення здоров'я жінок

* підвищення рівня санітарно-просвітної роботи серед жінок

- сприяння наданню жінкам-матерям пільг у вирішенні питань, що

стосуються робочого часу

- проведення соціально-економічних заходів

- забезпечення протизаплідними засобами

* навчання жінок методиці використання протизаплідних засобів