Доаудиторна самостійна робота

Контрольні питання

1. Структура, склад і властивості, гігієнічне значення гідросфери, джерела забруднення.

2. Інфекційні та неінфекційні захворювання, пов’язані з питною водою, заходи їх профілактики. Особливості водних епідемій. Водно-нітратна метгемоглобінемія, макро- і мікроелементози водного походження, ендемічний флюороз і карієс, їх профілактика. Гігієнічне значення твердості води.

3. Гігієнічні вимоги до якості питної води та документи, що її регламентують.

4. Характеристика централізованої та децентралізованої систем водопостачання. Елементи водогону з артезіанської свердловини та відкритої водойми. Загальні методи очищення води при централізованій системі водопостачання (коагулювання, відстоювання, фільтрування), спеціальні методи поліпшення якості води, методи знезараження води, їх сутність і гігієнічна характеристика. Зони санітарної охорони вододжерел. Санітарний нагляд за місцевим водопостачанням, облаштування й експлуатація колодязів, каптажів, санація колодязів.

5. Структура, склад, властивості, гігієнічне значення літосфери, джерела забруднення.

6. Інфекційні та неінфекційні захворювання, пов’язані з грунтом, заходи профілактики.

7. Показники санітарного стану ґрунту, їх класифікація та гігієнічне значення. Орієнтовна шкала оцінки рівня забруднення ґрунту та ступеня його небезпечності для здоров’я населення.

8. Самоочищення грунту, значення для знешкодження побутових відходів. Велика та мала каналізація, етапи та способи очищення побутових стічних вод.

9. Гігієнічна характеристика методів збирання, видалення та знешкодження твердих відходів побутового походження. Особливості збирання, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження твердих і рідких відходів хірургічних, інфекційних та інших відділень.

Контрольні тести: 2.1-130 [5].

Контрольні завдання

1. Скласти перелік захворювань, які можуть виникати під впливом природних складників води та грунту, речовин, які цілеспрямовано додаються до води, забруднювачів води та грунту [2, С. 47-80, 355-369].

2. Скласти принипові схеми водогонів з поверхневих і підземних джерел водопостачання [3, С. 120-128].

3. Розв’язати ситуаційні задачі 6-9; опрацювати навики 2-8(І), 2-5(ІІ) [6].

Практичне заняття

Підготовчий етап (15%)

І. Постановка навчальних цілей.

ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.

Основний етап (70%)

1. Опанувати основні положення ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” [7].

2. Оцінити за даними ситуаційних задач якість води, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати заходи покращання якості води.

Задача 1. У мешканців селища К. виявлено пігментованість емалі зубів, яка проявляється появою крейдоподібних або жовто-коричневих плям. Виникнення цих симптомів пов’язують зі споживанням води з артезіанської свердловини. Лабораторним дослідженням проби води було встановлено: запах і присмак – 2 бали, забарвленість – 30°, каламутність – 1,0 НОК, жорсткість – 5,5 ммоль/дм³, залізо – 1,0 мг/дм³, свинець – 0,005 мг/дм³, фтор – 2,5 мг/дм³, нітрати – 40,0 мг/дм³, загальне мікробне число – 50 КУО/см³, E.coli відсутні у 100 см³ води. Додатково розрахувати фактичне надходження фтору в організм людини за умови добового водоспоживання 3 л, порівняти одержані результати з добовою потребою організму у фторі.

Задача 2. На водогоні з поверхневого джерела водопостачання проведено контроль ефективності коагуляції та знезараження перед надходженням води в розподільчу мережу. Результати лабораторного аналізу наступні: забарвленість – 18°, каламутність – 0,5 НОК, алюміній – 0,15 мг/дм³, Е.cоli – 5 КУО/100 см³, загальне мікробне число – 120 КУО/см³, вільний залишковий активний хлор – 0,1 мг/дм³. Додатково визначити причину появи у воді сполук алюмінію.

Задача 3. Для забезпечення міста А. питною водою планується водозабір з ріки, в яку відводяться стоки металургійного комбінату. Концентрації хімічних речовин у пробах води, досліджених лабораторією СЕС, були наступними: залізо – 1,0 мг/дм³ (ІІІ клас, ГДК – 0,3 мг/дм³), свинець – 0,06 мг/дм³ (ІІ клас, ГДК – 0,03 мг/дм³), марганець – 1,0 мг/дм³ (ІІІ клас, ГДК – 0,1 мг/дм³), ртуть – 0,0005 мг/дм³ (І клас, ГДК – 0,0005 мг/дм³), кадмій – 0,002 мг/дм³ (ІІ клас, ГДК – 0,001 мг/дм³), мідь – 0,05 мг/дм³ (ІІІ клас, ГДК – 1,0 мг/дм³), миш’як – 0,1 мг/дм³ (ІІ клас, ГДК – 0,05 мг/дм³). Додатково визначити тип комбінованої дії ксенобіотиків.

Задача 4. У будинку дитини для приготування їжі використовують воду з шахтного колодязя. На відстані 20 м від колодязя розташований склад азотовмісних органічних добрив приватного фермерського господарства. При лабораторному дослідженні проб води виявлено: запах і присмак – 2 бали, забарвленість – 10^о, каламутність – 0,1НОК, жорсткість загальна – 6 ммоль/дм³, залізо – 0,05 мг/дм³, свинець – 0,001 мг/дм³, фтор – 1,0 мг/дм³, нітрати – 160 мг/дм³, E.coli відсутні у 100 см³ води. Додатково розрахувати фактичне надходження нітратів в організм дитини за умови добового водоспоживання 2 л і порівняти з ДДН.

Задача 5. Для водозабезпечення міста Н. використовується поверхнева водойма – ріка К. Після весняної повені лікарем-гігієністом позапланово було відібрано проби води для лабораторного аналізу в точці перед надходженням у розподільчу мережу. Отримано наступні результати: запах і присмак – 3 бали, забарвленість – 40^о, каламутність – 5,5 НОК, амоній – 1,5 мг/дм³, нітрити – 0,01 мг/дм³, нітрати – 1,5 мг/дм³, загальне мікробне число – 300 КУО/см³, E.coli – 15 КУО/100cм³, перманганатна окиснюваність – 12 мг/дм³, залишковий вільний хлор – 0,1 мг/дм³. Додатково запропонувати заходи покращання якості питної води під час надзвичайної ситуації.

3. Оцінити за даними ситуаційних задач санітарний стан грунту, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати заходи з санітарної охорони грунту, визначити можливість обрання земельних ділянок під забудову.

Задача 1. Для будівництва лікарні запропоновано декілька земельних ділянок в межах мікрорайону. На етапі вибору земельної ділянки лабораторією СЕС проведені дослідження проб ґрунту з цих ділянок, результати яких наведені у таблиці.

Ділянка Показник	1	2	3	4	5	6	7
Колі-титр	0,0009	0,2	0,001	0,06	0,001	0,06	1,0
Титр анаеробів	0,001	0,15	0,001	0,04	0,001	0,04	0,3
Число яєць геогельмінтів/кг	80	0	120	20	75	20	1
Число личинок мух	8	0	14	2	8	5	0
Санітарне число	0,75	0,98	0,9	0,9	0,9	0,9	0,99
Титр термофілів	0,000013	0,01	0,00001	0,001	0,00001	0,01	0,003
Кратність перевищення ГДК пестицидів	4	1	2	1	0,5	1	0,3
Кратність перевищення ГДК солей важких металів	3	7	10	1	1	0,5	0,5
Радіоактивність ґрунту	п/р*	у 1,5 рази вище п/р	п/р	у 2,5 рази вище п/р	п/р	у 1,5 рази вище п/р	п/р

* п/р – природній рівень.

Задача 2. Територію колишнього сміттєзвалища планується використати під житлову забудову. За результатами аналізу проб ґрунту земельної ділянки отримано наступні результати: санітарне число – 0,9; колі-титр – 0,1; титр Перфрингенс – 0,05; число яєць гельмінтів – 20 на кг ґрунту; число личинок і лялечок мух – 2 на площі 25 м². Додатково оцінити повноту аналізу дослідження ґрунту.

Заключний етап (15 %)

1. Контроль рівня засвоєння професійних умінь і навиків.

2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.

Тема 3. Гігієнічні аспекти планування й експлуатації, профілактики внутрішньолікарняної інфекції, ультрафіолетового опромінення та радіаційної безпеки в лікувально-профілактичних закладах.

Актуальність теми

Успішне вирішення основних завдань гігієни лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), спрямованих на створення належних умов перебування хворих і праці медичного персоналу, підвищення ефективності лікувального процесу та попередження випадків внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ), неможливе без дотримання гігієнічних вимог на етапах відведення земельної ділянки, проектування та будівництва нових і реконструкції діючих ЛПЗ, а також забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму ЛПЗ. Відповідальність за дотримання гігієнічних вимог на етапі проектування та будівництва ЛПЗ покладається не лише на проектантів, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, але й на керівників органів охорони здоров’я, головних лікарів ЛПЗ, на етапі експлуатації – на головних лікарів, їх заступників, завідувачів відділеннями та весь медичний персонал ЛПЗ.

Охорона здоров’я є однією з галузей поширеного використання джерел іонізуючих випомінювань (ДІВ). За даними МОЗ України більше 80% ЛПЗ мають у своєму складі підрозділи, які застосовують ДІВ для променевої діагностики (рентгеноскопія, рентгенографія, флюорографія, комп’ютерна томографія), радіонуклідної діагностики in vivo та in vitro, дистанційної, контактної та внутрішньопорожнинної променевої терапії. За їх допомогою встановлюється 70-90% клінічних діагнозів. Проте застосування ДІВ у медичній практиці може зумовлювати додаткове опромінення персоналу та пацієнтів ЛПЗ, підвищувати колективну дозу опромінення населення і збільшувати ризик виникнення віддалених стохастичних, а в окремих випадках – детерміністичних ефектів. З метою мінімізації негативного впливу на здоров’я ІВ при професійному та непрофесійному контакті з ними постає необхідність детального обліку всіх доз опромінення, які може одержувати людина від різних, зокрема, медичних ДІВ.

Навчальні цілі

Знати гігієнічні вимоги до планування та забудови земельної ділянки ЛПЗ, внутрішнього планування та санітарно-технічного благоустрою (водопостачання, каналізування, опалення, вентиляції, освітлення) різних структурних підрозділів ЛПЗ; джерела, шляхи та фактори передачі, причини та наслідки, заходи профілактики ВЛІ, вимоги до санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму ЛПЗ, методи контролю за його дотриманням, принципи та способи застосування ультрафіолетового УФ-опромінювання для підвищення опірності організму та санації повітря і предметів у ЛПЗ; якісні та кількісні характеристики ІВ від нерадіонуклідних і радіонуклідних джерел, що застосовуються в медичній практиці, радіаційно-гігієнічні регламенти радіаційної безпеки персоналу та пацієнтів ЛПЗ, заходи протирадіаційного захисту та моніторингу опромінення персоналу, який контактує з ДІВ.

Вміти оцінити за проектними матеріалами планування ділянки ЛПЗ, внутрішнє планування та санітарний благоустрій різних відділень; обрати схему очищення лікувально-профілактичного закладу від рідких і твердих відходів; організувати й оцінити санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим ЛПЗ, оцінити ризик виникнення ВЛІ, розробити заходи з їх профілактики, провести профілактичне УФ-опромінення пацієнтів, повітря та предметів; визначити й оцінити одержані персоналом і пацієнтами ЛПЗ дози ІВ, оцінити ефективність стаціонарних засобів захисту й індивідуального дозиметричного контролю, обгрунтувати заходи обмеження опромінення пацієнтів і персоналу.

Базові знання, уміння та навики

Основи запобіжного санітарного нагляду, його етапи, методика читання будівельних креслень; системи забудови лікарень, основні гігієнічні вимоги до планування лікарняної ділянки, внутрішнього планування соматичних палатних відділень, палатних секцій і палат, санітарно-технічного благоустрою (водопостачання, видалення та знешкодження твердих і рідких відходів, опалення, вентиляції, освітлення) ЛПЗ [загальна гігієна]. ВЛІ, їх гігієнічне значення, джерела виникнення, механізми передачі, шляхи профілактики [загальна гігієна, епідеміологія]; гігієнічні вимоги до санітарно-протиепідемічного режиму ЛПЗ (санітарної обробки хворих, прибирання, провітрювання, заміни білизни, дотримання правил асептики і антисептики, стерилізації, дезінфекції, особистої гігієни хворих і персоналу); гігієнічне значення УФ-випромінювання, його біогенна й абіогенна дія, методи дослідження інтенсивності, поняття про еритемну та профілактичну дози УФ-опромінення, гігієнічні регламенти профілактики УФ-недостатності, УФ-переопромінення, застосування УФ-променів для санації об’єктів довкілля [загальна гігієна].

Будова речовини, поняття про радіоактивність, види ядерних перетворень, основний закон радіоактивного розпаду, класифікація та властивості ІВ, якісні та кількісні характеристики радіонуклідів і фотонного випромінювання, їх взаємодія з речовиною; методи та одиниці вимірювання доз і радіоактивності; фізичні основи радіаційного захисту; біологічна дія ІВ, основні види променевих уражень; категорії осіб, що опромінюються; гігієнічне регламентування радіаційного впливу на людину, групи раціаційно-гігієнічних регламентів; класифікація джерел ІВ, їх загальна радіаційно-гігієнічна характеристика; принципи та методи розрахунку захисту від ІВ [фізика, біологія, радіаційна медицина, загальна гігієна].

Зміст теми

Основні законодавчі та нормативно-методичні документи, що регламентують умови розташування та планування ЛПЗ. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування земельної ділянки ЛПЗ, терапевтичного, хірургічного, дитячого, акушерського, інфекційного, приймального відділень, операційного блоку та поліклініки. Оцінка за ситуаційним і генеральним планами відповідності гігієнічним нормам розміщення та зонування території проектованих ЛПЗ з урахуванням оточуючих об’єктів і рози вітрів, відсотка забудови й озеленення ділянки, орієнтації будівель. Оцінка за кресленнями поверхових планів і розрізів будівель відповідності гігієнічним нормам площі, кубатури, санітарного благоустрою лікарняних приміщень. Проблема ВЛІ в медицині, сучасні визначення поняття та погляди на причини поширення, структуру нозологічних форм ВЛІ. Принципи і заходи профілактики та локалізації ВЛІ в стаціонарах різного профілю. Засоби захисту персоналу ЛПЗ від ураження ВЛІ. Основи розслідування спалахів ВЛІ в ЛПЗ. Особливості збирання, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження твердих і рідких відходів інфекційних, хірургічних та інших відділень ЛПЗ.

Захворювання, пов’язані з дефіцитом і надлишком УФ-випромінювання. Використання природного та штучного УФ-випромінювання для первинної та вторинної профілактики хвороб. Штучні джерела ультрафіолетового випромінювання, їх гігієнічна характеристика.

ДІВ, що застосовуються в медичній практиці, їх якісні та кількісні характеристики. Основні принципи радіаційної безпеки та їх забезпечення. Радіаційна безпека та протирадіаційний захист персоналу та пацієнтів при застосуванні нерадіонуклідних і радіонуклідних джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.

Література

Основна:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 34-50, 148-160, 474-524.

2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 193-195, 207-239, 254-271.

3. Комунальна гігієна / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 615-657.

4. Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – Харків: Інститут монокристалів, 1999. – С. 40-122, 135-232, 356-369.

5. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 78-84, 333-421.

6. Гігієна та екологія: Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 “Загальна лікарська підготовка” / Б.А.Пластунов та ін. – Львів, 2011. – 263 с.

7. Перелік типових задач діяльності, умінь і практичних навиків до державного іспиту з гігієни для студентів VI курсів медичних факультетів фахового спрямування “Лікувальна справа”. – Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2012. – 26 с.

Додаткова:

8. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993. – 264 с.

9. Радіаційна гігієна: Підручник / За ред. В.Я.Уманського та С.Т.Омельчука. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – 143 с.

10. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2.-10-2001.

11. Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров. СанПиН 5179-90.

12. Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах. Наказ МОЗ України № 234 від 10.05.2007 р.

13. Об улучшении медицинской помощи больным с гнойными хирургическими заболеваниями и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией. Приказ МЗ СССР № 720 от 31.07.1978 г.

14. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – К., 1997. – 121 с.

15. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (затв. наказом МОЗ України № 54 від 02.02.2005 р.). – К., 2005. – 83 с.

16. Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур. ДСанПіН 6.6.3-150-2007.