Практичні заняття

1. Методологічні, методичні основи вивчення й оцінка потенційного ризику

впливу чинників довкілля на здоров’я населення. Профілактична токсикологія.

Принципи та методи гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин

у різних об’єктах довкілля (доц. Б.А.Пластунов, доц. В.М.Томків, ас. О.П.Касіян) ....... 5

2. Гігієна води та водопостачання, санітарна охорона водних об’єктів і грунту,

очищення населених пунктів (доц. Б.А.Пластунов, доц. У.Б.Лотоцька-Дудик,

ас. С.І.Матисік, ас. О.П.Касіян) …………………………………………………………… 12

3. Гігієнічні аспекти планування й експлуатації, профілактики

внутрішньолікарняної інфекції, ультрафіолетового опромінення та радіаційної

безпеки в лікувально-профілактичних закладах (доц. Б.А.Пластунов,

доц. У.Б.Лотоцька-Дудик, ас. С.Т.Зуб, ас. С.І.Матисік, ас. О.П.Касіян) ………………. 16

4. Харчування в профілактичній медицині. Лікувально-профілактичне та

екологічно-захисне харчування. Санітарно-гігієнічний контроль за

лікувальним (дієтичним) харчуванням (доц. Б.А.Пластунов, ас. М.О.Ковалів) ……… 23

5. Законодавчі основи медико-профілактичного забезпечення працюючих.

Гігієнічна оцінка процесу праці та чинників виробничого середовища.

(доц. Б.А.Пластунов, доц. У.Б.Лотоцька-Дудик, доц. Н.О.Крупка,

ас. О.М.Колінковський) ....................................................................................................... 28

6. Гігієнічне значення забруднення атмосферного повітря та фізичних чинників

в населених пунктах. Гігієна планування населених пунктів (доц. Б.А.Пластунов,

доц. У.Б.Лотоцька-Дудик, доц. Н.О.Крупка, ас. А.Л.Зелений) ....................................... 34

7. Комплексна оцінка індивідуального, популяційного здоров’я та фізичного

розвитку дітей. Гігієнічні вимоги до планування, благоустрою дитячих закладів

та організації навчально-виховного процесу (доц. Б.А.Пластунов, ас. М.І.Завада) ..... 38

8. Організація санітарного нагляду за тимчасовим розміщенням, харчуванням і

водопостачанням аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення за

надзвичайних ситуацій. Формування променевого навантаження та гігієнічні

аспекти проживання населення на радіоактивно забруднених територіях

(доц. Б.А.Пластунов, ас. С.Т.Зуб, ас. О.М.Колінковський) ............................................. 44

Самостійні роботи

1. Гігієнічна оцінка впливу природних і антропогенних компонентів біосфери на

здоров’я людини та популяції. Наукові основи медичної біоритмології та

хроногігієни (доц. Б.А.Пластунов, доц. В.М.Томків) ...................................................... 52

2. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувальних закладах. Особливості

протирадіаційного захисту персоналу та пацієнтів у рентгенологічних і

радіологічних відділеннях (доц. Б.А.Пластунов, ас. С.Т.Зуб) ........................................ 54

3. Харчові отруєння як гігієнічна проблема. Методика розслідування випадків

харчових отруєнь (ас. М.О.Ковалів, доц. Б.А.Пластунов) .............................................. 56

4. Гігієна праці медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах

(доц. Б.А.Пластунов доц. Н.О.Крупка) ............................................................................. 58

5. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання та трудового

навчання дітей і підлітків. Наукові основи проведення лікарсько-професійної

консультації (доц. Б.А.Пластунов, ас. М.І.Завада) .......................................................... 60

6. Організація та проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів

наслідків надзвичайних ситуацій (доц. Б.А.Пластунов, ас. О.М.Колінковський) ....... 62

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Тема 1. Методологічні, методичні основи вивчення й оцінка потенційного ризику впливу чинників довкілля на здоров’я населення. Профілактична токсикологія. Принципи та методи гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин у різних об’єктах довкілля.

Актуальність теми

Гігієна – наука, яка вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на популяційне й індивідуальне здоров’я з метою обгрунтування гігієнічних нормативів, санітарних правил і профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності, зміцнення здоров’я та попередження захворювань. У діяльності лікаря-лікувальника профілактична робота на сімейній, територіальній або цеховій дільниці посідає вагоме місце поряд з лікувально-діагностичною роботою. Профілактична діяльність лікаря повинна базуватися на методологічних і методичних принципах гігієнічної діагностики – системі мислення та дій, метою якої є дослідження стану природного і соціального середовища життєдіяльності, здоров’я людини (популяції) та з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між впливом чинників середовища і можливими змінами стану здоров’я населення. Методологія гігієнічної діагностики використовує різноманітні (епідеміологічні, демографічні, статистичні, клінічні, експериментальні) методи дослідження, найсучаснішим з яких є оцінка ризику несприятливого впливу чинників довкілля на здоров’я – визначення ймовірності розвитку небажаного ефекту у населення за певних рівнів і тривалості впливу шкідливого чинника.

Широке використання хімічних речовин у різних сферах життєдіяльності людини призводить до інтенсивного забруднення довкілля та виникнення захворювань хімічної етіології. Шкідливій дії на організм ксенобіотиків запобігає наукове токсиколого-гігієнічне обґрунтування в експериментах на лабораторних тваринах та подальше практичне застосування їх гігієнічних нормативів – гранично допустимих концентрацій (ГДК). Гігієнічне нормування ксенобіотика в різних об’єктах довкілля відрізняється певними особливостями, обумовленими необхідністю врахування всіх можливих негативних наслідків його впливу на довкілля та організм людини.

Навчальні цілі

Знати методологічні та методичні основи гігієни, роль чинників довкілля в етіології захворювань, теоретичні основи та загальну схему вивчення впливу комплексу чинників довкілля на здоров’я населення; основні поняття та зміст етапів методології оцінки ризику, методичні підходи до оцінки ризику шкідливого впливу чинників довкілля на здоров’я населення; основні принципи та методи обґрунтування гігієнічних нормативів шкідливих хімічних речовин, основні параметри токсикометрії, схему токсикологічного експерименту, особливості гігієнічного нормування ксенобіотиків у різних об’єктах довкілля.

Вміти скласти програму епідеміологічного дослідження з виявлення й оцінки взаємозв’язків між чинниками довкілля та здоров’ям населення, провести інтегральну оцінку стану довкілля та здоров’я; ідентифікувати фактор ризику, його шкідливі наслідки для здоров’я, розрахувати відносний і популяційний ризик для населення; оцінити основні параметри токсикометрії хімічних речовин, визначити лімітуючий показник шкідливості й інтерпретувати результати експериментальних досліджень з обґрунтування ГДК хімічних речовин у різних об’єктах довкілля, оцінити тип комбінованої дії ксенобіотиків, розрахувати й оцінити фактичне надходження в організм і фактичну дозу токсичних речовин, зокрема пестицидів і нітратів.

Базові знання, уміння та навики

Гігієна як наука, її мета, завдання, об’єкт вивчення, зв’язок з іншими науками, санітарія, санітарне законодавство України, класифікація методів гігієнічних досліджень, специфічні методи гігієни [загальна гігієна]; загальнофілософські закони та категорії, їх значення для гігієни [філософія, загальна гігієна]; поняття про здоров’я, індивідуальне та популяційне здоров’я, його основні критерії та статистичні показники, їх динаміка і тенденції в Україні та світі, джерела інформації про здоров’я, методи оцінки достовірності результатів медико-статистичних досліджень [соціальна медицина, загальна гігієна]; епідеміологічний метод дослідження, його види [загальна гігієна, епідеміологія]; методи гігієнічної оцінки чинників довкілля та їх впливу на здоров’я [загальна гігієна].

Основні принципи гігієнічного нормування ксенобіотиків, незалежне та комплексне нормування, етапи гігієнічної оцінки хімічних речовин, схема токсикологічного експерименту (гострий, підгострий і хронічний досліди), основні параметри токсикометрії (токсичність, кумуляція, порогові дози та концентрації, віддалені ефекти), показники функціонального стану організму й окремих його систем при дії ксенобіотиків, методи їх визначення; класифікація шкідливих речовин за ступенем токсичності та кумуляції; поняття про гігієнічний норматив, ГДК; комбінована, комплексна, поєднана дія чинників довкілля; роль гігієнічного нормування ксенобіотиків у різних середовищах [загальна гігієна].

Зміст теми

Теоретичні основи гігієни, внесок в їх наукове обґрунтування вітчизняних вчених. Загальнофілософська та предметна методологія гігієни. Значення гігієни для формування професійного мислення та практичної діяльності лікарів лікувального профілю.

Роль чинників довкілля як етіологічних (причинних) факторів і факторів ризику виникнення захворювань. Детерміновані та стохастичні (ймовірносні) ефекти в організмі під впливом чинників довкілля. Гігієнічна діагностика. Еколого-залежні захворювання, методи їх прогнозування та профілактики. Методика якісної (концептуальної) та кількісної інтегральної оцінки стану довкілля та здоров’я. Здоров’я населення як інтегральний критерій оцінки стану навколишнього середовища. Прогнозування змін рівня здоров’я населення за станом забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту. Методи встановлення взаємозв’язків між станом довкілля та здоров’я. Загальна схема епідеміологічного дослідження з виявлення й оцінки зв’язку чинників довкілля зі здоров’ям.

Методологія оцінки ризику. Характеристика проблеми та основні терміни. Основні етапи методології оцінки ризику: ідентифікація шкідливих факторів, оцінка експозиції, встановлення залежності доза-відповідь для канцерогенів і неканцерогенів, характеристика ризику, керування ризиком. Прямі та непрямі методи оцінки експозиції, біомаркери експозиції, ефекту, схильності. Проблеми застосування методології оцінки ризику в Україні.

Предмет і завдання профілактичної токсикології. Токсикометрія, токсикокінетика, токсикодинаміка хімічних речовин. Токсичність і кумуляція ксенобіотиків. Сучасні уявлення про кумуляцію, методи її оцінки. Класифікація промислових токсикантів і пестицидів за ступенем токсичності та небезпеки. Визначення понять ГДК ксенобіотиків у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водойм, грунті, харчових продуктах, допустимого добового наджодження (ДДН) і допустимої добової дози (ДДД) у харчових раціонах, особливості методичних схем незалежного гігієнічного нормування речовин у різних об’єктах довкілля. Лімітувальні ознаки шкідливості токсикантів у різних середовищах. Комплексне нормування пестицидів. Типи комбінованої дії речовин. Розрахунок фактичного добового надходження в організм (ФДН) і фактичної добової дози (ФДД) ксенобіотика. Законодавчо-нормативні документи в галузі гігієнічного нормування.