Практичне заняття
Підготовчий етап (15 %)
І. Постановка навчальних цілей.
ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.
Основний етап ( 70%)
1. Оцінити за даними ситуаційної задачі фізичний розвиток дитини комплексним методом, визначити групу здоров’я, фактор ризику та його можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати профілактичні заходи.
Задача. Хлопчик 12 років має зріст 145 см, масу тіла – 33 кг, обвід грудної клітки – 68 cм. При такому зрості стандартні показники маси тіла й обводу грудної клітки становлять 38,5 кг і 70,9 cм, а сигми регресії – 4,5 кг і 3,8 см відповідно. Біологічний розвиток відповідає вікові. Функціональні показники в межах М±σ. У хлопчика виявлено хронічний гіперацидний гастрит в стадії компенсації та гіперплазію щитоподібної залози ІІ-го ступеня.
2. Розподілити дітей на групи здоров’я за даними ситуаційної задачі, визначити відсоток дітей різних груп, обґрунтувати профілактичні та лікувально-оздоровчі заходи.
Задача. Лікар підліткового кабінету під час підготовки річного звіту узагальнив показники захворюваності дітей за звертаннями та результатами медичних оглядів. Аналіз результатів обстеження учнів 9-го класу показав, що 5 дітей не мають відхилень у стані здоров’я; 2 дітей за попередній рік хворіли на ГРВІ один раз; 5 дітей хворіли на гострі респіраторні інфекції двічі; 3 дітей хворіли на гострі респіраторні інфекції п’ять разів; у 4-х дітей виявлено сплощену стопу; 3 дітей мають надмірну масу тіла в межах 12-17%; у одної дитини виявлено ожиріння ІІІ ступеня (перевищення маси тіла на 55% за рахунок жировідкладень); у одної дитини встановлено міопію 3,5 D; у 3-х дітей виявлено карієс зубів високої активності; у 2-х дітей виявлено гіперплазію щитоподібної залози І ступеня.
3. Скласти алгоритм моніторингу стану здоров’я дитячого населення [2, С. 47].
4. Скласти схему факторів ризику найпоширеніших захворювань у дітей [2, С. 62-63].
5. Оцінити за наведеними у ситуаційних задачах проектними матеріалами зовнішне та внутрішнє планування дитячих закладів [2, С. 199-221; 3, С. 190-193,195-198].
Задача 1. Для погодження з СЕС проектантом представлено генеральний (рис. 1) і поверховий (рис. 2) плани дитячих дошкільних установ.
330 м
|
Рис. 1. Генеральний план ди-тячої дошкільної установи на 140 місць (6 груп). 1 – будинок; 2 – майданчик пе-реддошкільної групи; 3 – май-данчик дошкільної групи; 4 – затінкове накриття; 5 – фіз-культурний майданчик; 6 – фонтан-водойма; 7 – город-ягідник; 8 – фруктовий сад; 9 – живий куток; 10 – господарсь-кий двір; 11 – сарай із льодов-нею; 12 – сміттєзбірники; 13 – майданчик для годування ді-тей; 14 – приміщення для збе-рігання візочків. |
|
|
Рис. 2. План першого поверху будинку ясел-садка. 1 – роздягальня; 2 – групова кімната з буфетною; 3 – спаль-ня-веранда; 4 – вбиральня з душовою; 5 – ізолятор; 6 – хар-чоблок. |
|
Задача 2. Для погодження з СЕС надано генеральний план ділянки школи (рис. 3).
|
Рис. 3. Генеральний план ділянки школи на 320 учнів. 1 – будинок школи; 2 – спор-тивна зона; 3 – майданчики для спортивних ігор; 4 – майданчик для активних ігор учнів перших класів; 5 – ділянка польових культур;6 – ділянки квіткових рослин; 7 – плодовий сад; 8 – ділянка декоративних рослин; 9 – біологічна ділянка; 10 – географічний майданчик; 11 – метеорологічний майдан-чик; 12 – навчально-дослідна зона початкових класів; 13 – господарський двір; 14 – зоологічний майданчик. |
6. Оцінити за даними ситуаційної задачі готовність дітей до навчання [1, С. 440-442].
Задача. У дітей старшої дошкільної групи дитячого садочку вивчалася готовність до навчання у школі за тестом Керна-Ірасека, тестом вирізання кола (таблиця).
Варіант |
Тест Керна-Ірасека, бали |
Вирізання кола, бали |
Пам’ять, % |
Вербально-логічне мислення, бали |
||||
малюнок людини |
послідовність 10-х крапок |
фраза з 3-х слів |
механічна |
вербально-логічна |
образна |
|||
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
88 |
80 |
90 |
16 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
80 |
80 |
85 |
14 |
3 |
1 |
2 |
1 |
1 |
90 |
90 |
80 |
18 |
4 |
3 |
3 |
4 |
2 |
65 |
68 |
70 |
10 |
5 |
3 |
4 |
4 |
2 |
45 |
48 |
40 |
5 |
6 |
4 |
5 |
5 |
3 |
35 |
30 |
38 |
2 |
7. Оцінити за даними ситуаційної задачі режим дня учня й організацію навчального процесу у школі, визначити фактори ризику та їх можливі негативні наслідки для здоров’я, обґрунтувати заходи щодо раціоналізації режиму дня та навчального процесу [1, С. 442-445].
Задача. До медпункту загальноосвітньої школи звернувся учень 10-го класу зі скаргами на поганий сон, втому та головний біль. Під час обстеження підлітка шкільний лікар патології не виявив. Під час опитування встановлено, що учень навчається у першу зміну, раз на тиждень після уроків відвідує математичний гурток. Режим дня учня: підйом – 700, ранковий туалет – 700-730, сніданок – 730-750, підготовка домашніх завдань – 750-850, дорога до школи – 850-900, перебування у школі – 900-1400, дорога зі школи додому – 1400-1410, обід – 1410-1430, відпочинок, допомога батькам – 1430-1600, підготовка домашніх завдань – 1600-2000, вечеря – 2000-2020, перегдяд телепередач – 2020-2345, вечірній туалет – 2345-2400, сон – 2400.
Тижневе навантаження учня становить 32 уроки, тривалість уроків – 45 хв, тривалість перерв між уроками – 10 хв, після другого уроку – 30 хв. Розклад уроків наведено у таблиці:
Понеділок |
Вівторок |
Середа |
Четвер |
П’ятниця |
1. Укр. літерат. (7)* 2. Алгебра (11) 3. Геометрія (11) 4. Біологія (6) 5. Укр. мова (7) 6. Географія (6) |
1. Хімія (9) 2. Фізика (9) 3. Англ. мова (10) 4. Інформатика (11) 5. Історія (8) 6. Заруб. літерат. (7) 7. Фізкультура (5) |
1. Укр. мова (7) 2. Геометрія (11) 3. Нім. мова (10) 4. Фізика (9) 5. Алгебра (11) 6. Укр. літерат. (7) 7. Фізкультура (5) |
1. Англ. мова (10) 2. Хімія (9) 3. Алгебра (11) 4. Інформатика (11) 5. Географія (6) 6. Зар. літерат. (7) |
1. Укр. мова (7) 2. Нім. мова (10) 3. Хімія (9) 4. Біологія (6) 5. Історія (8) 6. Труд. навчання (4) |
* бали за ранговою шкалою складності предметів за І.Г.Сивковим.
Заключний етап (15%)
1. Контроль рівня засвоєння професійний умінь і навиків.
2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.
Тема 8. Організація санітарного нагляду за тимчасовим розміщенням, харчуванням і водопостачанням аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення за надзвичайних ситуацій. Формування променевого навантаження та гігієнічні аспекти проживання населення на радіоактивно забруднених територіях.
Актуальність теми
Останні десятиріччя характеризуються істотними збільшенням кількості надзвичайних ситуацій (НС) техногенного (транспортні аварії, пожежі, вибухи, зокрема з викидом отруйних і радіоактивних речовин, аварії на системах життєзабезпечення, гідротехнічних і очисних спорудах тощо), природного (стихійні лиха геологічного, гідрологічного та метеорологічного походження, природні пожежі тощо) і соціально-політичного характеру (збройні напади, захоплення й утримання об’єктів, встановлення вибухових пристроїв тощо). Під час ліквідації наслідків НС поряд з проведенням під керівництвом МНС аварійно-рятувальних робіт і організованих державною службою медицини катастроф лікувально-евакуаційних заходів силами та засобами державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюється комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, спрямованих на безпеку тимчасового розміщення, водопостачання та харчування аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення, збереження їх здоров’я та працездатності. Забезпечення ліквідаторів і населення у НС тимчасовим житлом досягається шляхом застосування різноманітних польових способів розміщення та сховищ, повноцінним харчуванням, доброякісними харчовими продуктами та готовою їжею – шляхом суворого контролю за умовами постачання, зберігання продуктів і приготування їжі, забезпечення їх необхідною кількістю доброякісної питної води – шляхом правильного вибору вододжерела, дотримання гігієнічних вимог до організації водопостачання, застосування адекватних методів очищення та знезаражування води.
Формування променевого навантаження населення України останнім часом відбувається як за рахунок опромінення індустріальними, медичними та техногенно підсиленими джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), так і внаслідок потужного викиду радіонуклідів в атмосферу під час аварії на Чорнобильскій атомній електростанції (ЧАЕС), який призвів до забруднення грунтів, поверхневих водойм, грунтових вод, сільскогосподарських угідь на значній території країни і суттєво підвищив ризик розвитку віддалених стохастичних ефектів у населення. Організація та проведення комплексу санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на зменшення променевого навантаження населення України від різних ДІВ, залишатиметься актуальним у найближчій перспективі.
Навчальні цілі
Знати класифікацію НС, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови проживання населення та праці аварійно-рятувальних формувань, основні принципи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення, санітарного нагляду за тимчасовим розміщенням, харчуванням і водопостачанням рятувальників і потерпілого населення за НС, принципи прогнозування медико-гігієнічних наслідків НС; джерела та закономірності формування променевого навантаження населення, гігієнічні регламенти раціаційної безпеки об’єктів довкілля та шляхи їх досягнення, гігієнічні регламенти проживання населення на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, принципи радіозахисного харчування.
Вміти прогнозувати медико-гігієнічні наслідки впливу НС на особовий склад аварійно-рятувальних формувань і населення, оцінити умови їх тимчасового розташування у польових житлах і сховищах різного типу; здійснити санітарно-гігієнічний контроль за харчуванням і водопостачанням рятувальників і населення у НС, провести експертизу якості та безпечності харчової сировини, продуктів і готових страв, обрати джерело водопостачання та провести контроль за якістю водопідготовки з використанням табельних засобів, організувати та провести медико-профілактичні заходи при виникненні випадків аліментарних, інфекційних кишкових захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу і воду отруйними та радіоактивними речовинами, бактерійними засобами; оцінити ступінь радіаційного забруднення об’єктів довкілля та його можливі наслідки для здоров’я населення, обгрунтувати заходи щодо обмеження рівнів опромінення населення.
Базові знання, уміння та навики
Поняття про аварії, катастрофи, НС, класифікація НС за причинами походження, рівні НС [медицина катастроф]; гігієнічні вимоги до планування та санітарного благоустрою земельних ділянок під польові житла, призначені для розміщення особового складу аварійно-рятувальних формувань і населення під час НС; гігієнічні вимоги до мікроклімату та хімічного складу повітря у польових житлах і фортифікаційних спорудах різного типу; гігієнічні вимоги до раціонального харчування, улаштування, обладнання та роботи харчоблоку; показники та методи оцінки повноцінності харчування за меню-розкладкою, якості основних продуктів харчування, санітарного стану об’єктів громадського харчування; фізіологічні норми харчування різних професійних і вікових груп населення; класифікація харчових отруєнь, заходи їх профілактики та методика розслідування випадків; організація та проведення гігієнічної експертизи продовольства у польових умовах за допомогою табельних засобів; вододжерела, їх порівняльна гігієнічна характеристика; методи відбору проб і аналізу води; показники якості питної води, методи її покращання; організація та проведення розвідки джерел водопостачання при НС; дослідження якості води у польових умовах за допомогою табельних засобів; методи та табельні засоби очищення, знезараження та знешкодження води в польових умовах [загальна гігієна].
Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів і фотонного випромінювання; методи вимірювання радіоактивності об’єктів довкілля; біологічна дія ІВ, основні види променевих уражень; категорії осіб, що опромінюються; гігієнічне регламентування радіаційного впливу на людину, групи радіаційно-гігієнічних регламентів; класифікація ДІВ, їх загальна радіаційно-гігієнічна характеристика; принципи захисту від ІВ; класифікації радіаційних аварій та особливості аварії на ЧАЕС; особливості формування патології населення України у післяаварійний період [радіаційна медицина, загальна гігієна].
Зміст теми
Визначення та класифікація НС, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови проживання населення та праці аварійно-рятувальних формувань. Міжнародні та національні організаційні структури з ліквідації медичних наслідків НС. Основні принципи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення, тимчасового розміщення потерпілого населення і рятувальників під час НС, принципи прогнозування медико-гігієнічних наслідків НС. Гігієнічне нормування при аварійному забрудненні довкілля.
Принципи та форми організації харчування та водопостачання рятувальних формувань і потерпілого населення під час НС. Вимоги до польових пунктів харчування, водопостачання та водорозбірних пунктів. Організація медико-санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням у НС. Методи контролю за повноцінністю харчування, якістю харчових продуктів і питної води, покращанням якості води. Організаційно-штатні формування та лабораторні засоби медичної служби для проведення експертизи продовольства та води у НС. Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи продовольства та води, варіанти експертних висновків. Методи профілактики аліментарних, інфекційних кишкових захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу та воду отруйними та радіоактивними речовинами, бактерійними засобами.
Природний радіаційний фон і його складові. Гігієнічна характеристика радіоактивного забруднення довкілля внаслідок аварій на ЧАЕС, характеристика основних дозоутворюючих радіонуклідів, шляхи забруднення ними об’єктів довкілля, радіаційні характеристики природного γ-фону, грунту, питної води, продуктів харчування, їх роль у формуванні променевого навантаження населення. Поняття про техногенно підсилені ДІВ, їх роль у формуванні променевого навантаження населення, критерії кількісної оцінки та гігієнічні регламенти. Принципи оцінки результатів вимірювання радіоактивності об’єктів довкілля. Моніторинг опромінення населення, його складові. Суть концепції проживання населення України на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Принципи та критерії зонування, правовий режим територій, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Гігієнічні аспекти побуту, харчування, праці та відпочинку населення, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Шляхи зниження доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення. Принципи радіозахисного харчування та заходи його реалізації. Гігієнічні регламенти опромінення аварійного персоналу та населення під час ліквідації наслідків радіаційної аварії.
Література
Основна:
1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 591-641.
2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 271-277.
3. Медицина катастроф / За ред. І.В.Кочіна. – К.: Здоров’я, 2008. – С. 26-29, 61-114, 153-182, 186-188, 372-407, 470-475, 481-502.
4. Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – Харків: Інститут монокристалів, 1999. – С. 123-135, 160-161, 220-232, 251-252, 267-293, 325-355.
5. Комунальна гігієна / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 374.
6. Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; у 2 кн. / За ред. В.І.Ципріяна. – К.: Медицина, 2007. – Кн. 2. – С. 306-324.
7. Гігієна та екологія: Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 “Загальна лікарська підготовка” / Б.А.Пластунов та ін. – Львів, 2011. – 263 с.
8. Перелік типових задач діяльності, умінь і практичних навиків до державного іспиту з гігієни для студентів VI курсів медичних факультетів фахового спрямування “Лікувальна справа”. – Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2012. – 26 с.
Додаткова:
9. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник / За ред.
К.О.Пашка. – Тернопіль:Укрмедкнига, 2005. – С. 109-200, 207-235, 266-284.
10. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 422-446.
11. Радіаційна гігієна: Підручник / За ред. В.Я.Уманського та С.Т.Омельчука. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – С. 72-92.
12. Гжегоцький М.Р., Федоренко В.І., Штабський Б.М. Нариси профілактичної медицини / За ред. Б.М.Штабського. – Львів: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. – С. 282-292.
13. Зербіно Д.Д., Гжегоцький М.Р. Екологічні катастрофи у світі та в Україні. – Львів: БаК, 2005. – 280 с.
14. Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Постанова Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 р.
15. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – Київ, 1997. – 121 с.
16. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (затв. наказом МОЗ України № 54 від 02.02.2005 р.). – К., 2005. – 83 с.
17. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді. ГН 6.6.1.1-30-2006.
18. Закон України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 795-ХІІ від 28.02.1991 р.
19. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” № 15/98-ВР від 14.01.1998 р.
Контрольні питання
1. Визначення поняття та класифікація НС, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови проживання населення та праці аварійно-рятувальних формувань. Національні організаційні структури з ліквідації медичних наслідків НС. Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів під час НС. Основні санітарно-гігієнічні заходи у НС.
2. Види польового розміщення аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення у НС, несприятливі чинники проживання у польовому житлі. Гігієнічні вимоги до ділянки та планування табору.
3. Класифікація сховищ, вимоги до їх планування й обладнання, основні шкідливості, режими вентиляції, норми площі, кубатури, вмісту вуглекислого газу, мікроклімату.
4. Вихідні дані, необхідні для оперативного прогнозування медико-гігієнічних наслідків впливу НС на особовий склад аварійно-рятувальних формувань і населення.
5. Заходи захисту населення у НС хімічного, біологічного та радіаційного характеру. Аварійні ГДК і нормативний захист ліквідаторів та населення.
6. Умови раціонального харчування та методи гігієнічного контролю за його повноцінністю та безпечністю при НС. Форми організації харчування рятувальних формувань і потерпілого населення у НС. Сухі пайки, субкалорійні пайки, раціони виживання, харчові концентрати як засоби харчування в гострий період НС, їх гігієнічна характеристика. Гігієнічні вимоги до польових пунктів харчування.
7. Захворювання, пов’язані з неповноцінністю та недоброякісністю харчування. Порядок розслідування та методи профілактики харчових отруєнь при НС.
8. Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи продовольства та варіанти експертних висновків. Показники, які характеризують свіжість, товарні якості харчових продуктів, ознаки їх псування, епідеміологічної та токсикологічної небезпеки.
9. Види водопостачання рятувальних формувань і потерпілого населення у НС. Норми водопостачання у польових умовах. Мета та етапи розвідки джерел водопостачання. Гігієнічні вимоги до польового пункту водопостачання та водорозбірних пунктів. Методи та засоби покращання якості води (очищення, знезараження, знешкодження) у НС.
10. Джерела, фактори та механізми зараження продуктів і води отруйними, радіоактивними речовинами та бактерійними засобами.
11. Підрозділи медичної служби, причетні до проведення експертизи продовольства та питної води. Табельні засоби, призначені для проведення експертизи продовольства та води.
12. Природний радіаційний фон, його складові. Джерела та шляхи забруднення об’єктів довкілля радіонуклідами. Характеристика основних дозоутворюючих радіонуклідів, радіаційні характеристики природного γ-фону, грунту, питної води, продуктів харчування після аварії на ЧАЕС, їх роль у формуванні променевого навантаження населення. Принципи радіометричних досліджень та оцінки радіоактивності об’єктів довкілля.
13. Класифікації радіаційних аварій та особливості аварії на ЧАЕС. Гігієнічні регламенти опромінення аварійного персоналу та населення під час ліквідації наслідків радіаційної аварії.
14. Поняття про техногенно підсилені ДІВ, їх роль у формуванні променевого навантаження населення, критерії кількісної оцінки та гігієнічні регламенти.
15. Принципи та критерії зонування територій, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Гігієнічні аспекти побуту, харчування, праці та відпочинку населення, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Моніторинг опромінення та шляхи зниження зовнішнього і внутрішнього опромінення населення. Принципи та заходи реалізації радіозахисного харчування.
Контрольні тести 4.47-59; 5.412-450; 7.1-20 [7].
Контрольні завдання
1. Опанувати основні терміни, що характеризують НС [3, С 481-483].
2. Скласти схему організаційної структури єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на НС.
3. Розрахувати необхідний об’єм вентиляції сховища та максимальний час перебування у ньому рятувальників [1, С. 604] за даними ситуаційних задач 4.1-4.2 [1, С. 592].
4. Скласти перелік способів організації харчування рятувальних формувань і потерпілого населення за умов НС [1, С. 612-614] і схему розгортання польового пункту харчування (продовольчого пункту).
5. Скласти перелік способів польового водопостачання за умов НС [1, С. 635-636] і схему розгортання польового пункту водопостачання.
6. Скласти схему принципів і заходів реалізації радіозахисного харчування [6, С. 322].
7. Розв’язати ситуаційні задачі 23, 24, 34; опрацювати навики 21-24(І) [8].