Література

Основна:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 14-22, 225-253, 693-718.

2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 8-20, 48-117, 138-142, 283-434, 458-479.

3. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 308-318.

4. Гігієна та екологія: Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 “Загальна лікарська підготовка” / Б.А.Пластунов та ін. – Львів, 2011. – 263 с.

5. Перелік типових задач діяльності, умінь і практичних навиків до державного іспиту з гігієни для студентів VI курсів медичних факультетів фахового спрямування “Лікувальна справа”. – Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2012. – 26 с.

Додаткова:

6. Гигиена: Учебник / Под ред. Г.И.Румянцева. – М.: Гэотар-мед, 2001. – С. 5-11, 30-57.

7. Штабский Б.М., Гжегоцкий М.Р. Профилактическая токсикология и прикладная физиология: общность проблем и пути решения. – Львов: Наутилус, 2003. – 342 с.

8. Качинський А.Б., Сердюк А.М. Методологічні основи аналізу ризику в медико-екологічних дослідженнях та його значення для екологічної безпеки України / Лікарська справа, 1995. – № 3-4. – С. 5-15.

9. Москаленко В.Ф. Фактори ризику для здоров’я населення і шляхи їх усунення / Експериментальна і клінічна медицина. – 2003. – № 1. – С. 179-184.

10. Тимченко О.І., Сердюк А.М., Карташова С.С. Генофонд і здоров’я: розвиток методології оцінки. – К., 2008. – С. 122-131.

Доаудиторна самостійна робота Контрольні питання

1. Гігієна як наука, її мета, завдання. Санітарія, її законодавча база. Специфічні методи гігієни. Класифікація методів гігієнічних досліджень. Здоров’я за визначенням ВООЗ. Загальнопатологічне визначення здоров’я. Популяційне та індивідуальне здоров’я. Показники здоров’я. Профілактика, її види. Місце гігієни та профілактики в роботі лікарів лікувального профілю.

2. Етіологічний (причинний) фактор і фактор ризику виникнення захворювання. Детерміновані та стохастичні ефекти в організмі під впливом чинників довкілля. Гігієнічна діагностика. Еколого-залежні захворювання.

3. Способи реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я. Форми та етапи епідеміологічного дослідження з вивчення взаємозв’язків в системі довкілля-здоров’я.

4. Зони спостереження за станом довкілля та здоров’ям, методика їх вибору. Методи якісної та кількісної інтегральної оцінки стану довкілля та здоров’я. Етапи інтегральної оцінки стану здоров’я населення, джерела інформації про здоров’я. Методи встановлення якісних і кількісних взаємозв’язків стану довкілля зі здоров’ям. Прогностичні оцінки рівня здоров’я залежно від стану забруднення атмосферного повітря, води, грунту.

5. Поняття про ризик і його узагальнююча класифікація в системі охорони здоров’я. Основні терміни методології оцінки ризику (джерело небезпеки, експозиція, доза, референтна або толерантна доза, відносний, атрибутивний, атрибутивний популяційний ризик). Поняття про біологічні маркери (біомаркери експозиції, ефекту, схильності).

6. Основні етапи оцінки ризику, їх мета та завдання. Схеми епідеміологічних досліджень, придатні для встановлення причинно-наслідкових зв’язків в системі довкілля-здоров’я, та кількісні показники ризику при проведенні цих досліджень.

7. Предмет і завдання профілактичної токсикології. Основні принципи незалежного та комплексного гігієнічного нормування ксенобіотиків. Етапи гігієнічної оцінки хімічних сполук. Схема токсикологічного експерименту.

8. Основні параметри токсикометрії. Визначення понять токсичність, кумуляція (за Б.М. Штабським), види кумуляції. Класифікація промислових токсикантів і пестицидів за ступенем токсичності і небезпеки.

9. Визначення понять, гігієнічне значення, методика обгрунтування ГДК ксенобіотиків у повітрі робочої зони (максимально разових і середньозмінних), атмосферному повітрі (максимально разових і середньодобових), воді водойм, грунті, харчових продуктах, ДДД токсикантів у харчових раціонах і ДДД пестицидів. Лімітувальні ознаки шкідливості при гігієнічному нормуванні ксенобіотиків у воді водойм, грунті, харчових продуктах.

10. Комбінована, комплексна, поєднана дія чинників довкілля, типи комбінованої дії.