- •Гігієна та екологія Методичні вказівки
- •Практичні заняття
- •Самостійні роботи
- •Література
- •Доаудиторна самостійна робота Контрольні питання
- •Контрольні тести 1. 1.1-11, 77-81, 105-107, 119, 120, 127-180, 195-213 [4], а також:
- •Контрольні завдання
- •Практичне заняття
- •Тема 2. Гігієна води та водопостачання, санітарна охорона водних об'єктів і грунту, очищення населених пунктів. Актуальність теми
- •Доаудиторна самостійна робота
- •Практичне заняття
- •Доаудиторна самостійна робота
- •Практичне заняття
- •Тема 4. Харчування в профілактичній медицині. Лікувально-профілактичне та екологічно-захисне харчування. Санітарно-гігієнічний контроль за лікувальним (дієтичним) харчуванням.
- •Доаудиторна самостійна робота
- •Контрольні завдання
- •Практичне заняття
- •Тема 5. Законодавчі основи медико-профілактичного забезпечення працюючих. Гігієнічна оцінка процесу праці та чинників виробничого середовища.
- •Навчальні цілі
- •Доаудиторна самостійна робота
- •Контрольні завдання
- •Практичне заняття
- •Тема 6. Гігієнічне значення забруднення атмосферного повітря та фізичних чинників в населених пунктах. Гігієна планування населених пунктів.
- •Навчальні цілі
- •Доаудиторна самостійна робота
- •Контрольні завдання
- •Практичне заняття
- •Доаудиторна самостійна робота Контрольні питання
- •Практичне заняття
- •Практичне заняття
- •Самостійні роботи
- •Тема 1. Гігієнічна оцінка впливу природних і антропогенних компонентів біосфери на здоров’я людини та популяції. Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни.
- •Навчальні цілі
- •Базові знання, уміння та навики
- •Література
- •Контрольні завдання
- •Тема 2. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувальних закладах. Особливості протирадіаційного захисту персоналу та пацієнтів у рентгенологічних і радіологічних відділеннях.
- •Тема 3. Харчові отруєння як гігієнічна проблема. Методика розслідування випадків харчових отруєнь. Актуальність теми
- •Навчальні цілі
- •Базові знання, вміння та навики
- •Зміст теми
- •Література
- •Контрольні питання
- •Контрольні завдання
- •Тема 4. Гігієна праці медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах.
- •Контрольні завдання
- •Тема 5. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання та трудового навчання дітей і підлітків. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації.
- •Базові знання, уміння та навики
- •Тема 6. Організація та проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій. Актуальність теми
Практичне заняття
Підготовчий етап (15%)
І. Постановка навчальних цілей.
ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.
Основний етап (70%)
1. Визначити за даними ситуаційної задачі клас, групу, рівень НС.
Задача. 16.07.2007 р. о 1655 біля станції Ожидів Львівської залізниці сталася аварія товарного потяга, який складався з 58-ми вагонів, у тому числі 15-ти 50-тонних цистерн, заповнених жовтим фосфором. Внаслідок пошкодження при сходженні з колії 6-х цистерн відбувся витік фосфору на площу близько 300 м2. Від контакту фосфору з повітрям виникла пожежа, під час гасіння якої утворилася токсична хмара з продуктів горіння та їх взаємодії з водою. Упродовж декількох діб хмара поширилася на територію площею 193,5 км2 і охопила 97 населених пунктів 5-ти адміністративних районів Львівщини, у яких проживало понад 43 тис. мешканців. Загиблих під час аварії не було; з симптомами ураження продуктами горіння фосфору на стаціонарному лікуванні у ЛПЗ Львівської та Волинської областей перебувало 414 осіб, у тому числі 86 ліквідаторів; евакуації зі звичних місць проживання зазнало 1750 осіб. Витрати, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії, становили близько 100 млн грн.
2. Спрогнозувати за даними ситуаційної задачі медико-гігієнічні наслідки впливу НС на особовий склад аварійно-рятувальних формувань і населення, розрахувати аварійні різночасові ГДК для населення та рятувальників і допустимий час їх перебування в зоні ураження, обґрунтувати необхідні санітарно-гігієнічні заходи.
Задача. За фізико-хімічними властивостями речовин (леткість, дисперсність, густина, здатність до трансформацій у довкіллі), характеристиками джерела викиду (кількість викидів, їх температура, швидкість виділення, висота викидів, площа поверхні викиду), метеоумовами (температура і вологість повітря, напрямок і швидкість вітру, наявність опадів), характером поверхні поширення (рельєф, забудова місцевості), географічними координатами події (коефіцієнт стратифікації) розроблено математичну модель поширення продуктів горіння жовтого фосфору та розраховано зону можливого ураження на період до 4-х год (рис.). ГДК фосфорного ангідриду (P2O5) в повітря робочої зони – 1 мг/м3 (аерозоль, II клас небезпечності), в атмосферному повітрі – 0,05 мг/м3 (середньодобова) і 0,15 мг/м3 (максимальна разова).
Берестечко
(44)
Щуровичі
(36)
Радехів
(35)
Лопатин
(28)
Броди
(27)
>20
мг/м3
10-20
мг/м3
1-10
мг/м3
0,15-1
мг/м3
<0,15
мг/м3 Тур’я
(16) – населені
пункти та їх відстань від місця аварії,
км
Тур'я
(16)
Лісове
(3)
Місце
аварії
Ожидів
(3) |
Рис. Зона можливого ураження внаслідок аварії товарного потяга. |
3. Провести за даними ситуаційної задачі гігієнічну оцінку ділянки для розташування табору аварійно-рятувального формування, скласти схему зонування табору.
Задача. Для розміщення табору на ПнЗх-му березі річки обрано ділянку, яка обмежена на ПнЗх змішаним лісом, на ПдСх – обривистим невисоким берегом річки. Ділянка суха, з незабрудненим супіщаним грунтом, низьким стоянням грунтових вод і похилим у ПдСх-й бік схилом рельєфу, що вкритий рідким лісом і чагарником. За річкою на відстані 1,2 км розташована залізниця. Панівний напрямок вітрів у цій місцевості – ПнЗх-й. Об’єкти, які забруднюють атмосферне повітря, відсутні у радіусі 3,5 км. Лазню та пральню передбачено розташувати на окремій ділянці уривистого берега річки на відстані 80 м від межі ділянки табору нижче за течією. Відведення стічних вод відбуватиметься у фільтрувальну канаву зі спуском очищеної води у річку. Річка придатна для купання.
4. Розрахувати за даними ситуаційних задач кількість сухого хлорного вапна для знезараження води різними методами й оцінити ефективність знезараження, обґрунтувати заходи, спрямовані на підвищення ефективності знезараження води.
Задача1. Розрахувати кількість сухого хлорного вапна для знезараження за хлорпотребою води в резервуарі РДВ-1000, якщо на титрування 200 мл води, куди внесено 6 крапель 1% розчину хлорного вапна при пробному хлоруванні, витрачено 2 краплі 0,7% розчину тіосульфату натрію (одна крапля його зв’язує 0,04 мг активного хлору).
Задача 2. Після повені у мешканців села, які користувалися водою з шахтних криниць, зареєстровано спалах кишкової інфекції. Фахівцями СЕС при розслідування причин виникнення вогнища інфекції було виявлено спорові форми збудників у воді криниць. Проведено гіперхлорування колодязної води об’ємним методом дозою 100,0 мг активного хлору на 1 дм3 води шляхом внесення 200 г 27% сухого хлорного вапна. Зруб колодязя циліндричний, діаметр перерізу – 0,5 м, висота стовпа води – 5 м.
5. Провести за даними ситуаційної задачі [1, С. 617-618] розслідування випадку масового харчового отруєння у рятувальному підрозділі, розробити профілактичні заходи.
6. Оцінити з позицій раціонального харчування склад денного раціону при котловому харчуванні та сухого пайку члена рятувального формування за нормами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 р.
Норма № 1 – загальновійськова при котловому харчуванні
Продукти |
Маса брутто, г |
Маса нетто, г |
Кількість, г |
Енергоцінність, ккал |
||
білків |
жирів |
вуглеводів |
||||
Хліб з суміші борошна житнього обдирного і пшеничного І-го сорту |
350 |
350 |
20,65 |
3,85 |
164,85 |
794,5 |
Хліб з борошна пшеничного І-го сорту |
400 |
400 |
30,4 |
3,6 |
187,6 |
924 |
Борошно пшеничне І-го сорту |
50 |
50 |
5,3 |
0,65 |
33,9 |
165,5 |
Борошно пшеничне ІІ-го сорту |
15 |
15 |
1,76 |
0,27 |
9,65 |
48,6 |
Крупи різні (пшенична) |
120 |
118,8 |
13,66 |
1,54 |
75,8 |
375,4 |
Макаронні вироби |
40 |
40 |
4,28 |
0,52 |
27,44 |
134 |
М’ясо (яловичина І-ої категорії) |
200 |
150 |
27,9 |
24 |
– |
327 |
Риба (хек сріблястий) |
150 |
85,5 |
14,2 |
1,88 |
– |
73,5 |
Жири тваринні топлені, маргарин |
15 |
15 |
– |
14,96 |
– |
134,55 |
Олія |
25 |
25 |
– |
24,98 |
– |
224,75 |
Сир сичужний твердий |
15 |
14,4 |
3,41 |
4,39 |
– |
54,3 |
Масло |
30 |
30 |
0,15 |
24,75 |
0,24 |
224,4 |
Яйця курячі (2 штуки на тиждень) |
13,4 |
11,68 |
1,48 |
1,34 |
0,08 |
18,3 |
Цукор |
70 |
70 |
– |
– |
69,86 |
265,3 |
Сіль, сіль йодована |
25 |
25 |
– |
– |
– |
– |
Чай |
1,2 |
1,2 |
0,24 |
0,06 |
0,17 |
– |
Лавровий лист |
0,2 |
0,2 |
– |
– |
– |
– |
Перець |
0,3 |
0,3 |
– |
– |
– |
– |
Гірчичний порошок |
0,3 |
0,3 |
0,11 |
0,03 |
0,02 |
0,81 |
Оцет |
1 |
1 |
– |
– |
– |
– |
Томат-паста |
6 |
6 |
0,29 |
– |
1,21 |
5,9 |
Дріжджі хлібопекарські пресовані |
0,5 |
0,5 |
0,06 |
0,01 |
0,01 |
– |
Картопля |
600 |
432 |
8,64 |
1,73 |
74,74 |
345,6 |
Капуста |
130 |
104 |
1,87 |
0,1 |
5,93 |
28,1 |
Буряк |
30 |
24 |
0,36 |
0,02 |
2,4 |
10,1 |
Морква |
50 |
40 |
0,52 |
0,04 |
3,36 |
13,6 |
Цибуля |
50 |
42 |
0,59 |
– |
4,12 |
17,2 |
Огірки, помідори, коріння, зелень |
40 |
37 |
0,45 |
0,18 |
3,87 |
15,9 |
Соки фруктові, плодово-ягідні (яблучний) |
100 |
100 |
0,5 |
– |
9,1 |
38 |
Полівітамінний препарат типу “Гексавіт”, драже (видається з 15 березня до 15 черв-ня) |
1 |
1 |
– |
– |
– |
– |
Разом |
|
|
137 |
109 |
674 |
4239 |
Норма № 10 – загальновійськовий набір сухих продуктів
Назва продуктів |
Маса брутто, г |
Маса нетто, г |
Кількість, г |
Енергоцінність, ккал |
||
білків |
жирів |
вуглеводів |
||||
Галети з борошна пшеничного ІІ-го сорту |
300 |
300 |
31,8 |
3,9 |
222 |
1080 |
Хліб з борошна пшеничного І-го сорту |
500 |
500 |
38 |
4,5 |
234,5 |
1155 |
Консерви м’ясні (яловичина тушкована) |
100 |
100 |
16,8 |
17 |
– |
220 |
Консерви “Ковбасний фарш” (любительський) |
100 |
100 |
11 |
28,5 |
3 |
313 |
Консерви м’ясо-рослинні в асортименті (каша перлова з мясом) |
500 |
500 |
70 |
64,5 |
291,5 |
2045 |
Консерви рибні (сардина атлантична) |
160 |
160 |
28,64 |
31,52 |
– |
398,4 |
Бульйон м’ясний (концентрат) |
20 |
20 |
3,72 |
3,2 |
– |
43,6 |
Повидло (яблучне) |
40 |
40 |
0,16 |
– |
26,4 |
100 |
Цукор |
40 |
40 |
– |
– |
39,92 |
151,6 |
Напій фруктовий (концентрат) |
5 |
5 |
– |
– |
4,35 |
17,5 |
Чай розчинний з цукром |
30 |
30 |
– |
– |
29,94 |
113,7 |
Карамель, 6 штук (льодяники) |
36 |
36 |
– |
0,04 |
34,45 |
133,2 |
Полівітамінний препарат типу “Гексавіт”, драже |
1 |
1 |
– |
– |
– |
– |
Разом |
|
|
200 |
153 |
886 |
5771 |
7. Оцінити за даними ситуаційної задачі ступінь забруднення харчових продуктів радіонуклідами Cs137 і Sr90, визначити та оцінити річну ефективну дозу внутрішнього опромінення населення за рахунок цих продуктів, обгрунтувати заходи його зниження.
Задача. У таблиці наведені середні значення активності Cs137 і Sr90 у харчових продуктах за даними проведених відділом радіаційної гігієни обласної СЕС радіометричних досліджень і фактичне річне споживання цих продуктів на одну особу за даними управління статистики області за 2009 р.
Показники |
Харчові продукти |
||||||
Молоко та молочні продукти |
М’ясо та м’ясо-продукти |
Риба та рибні продукти |
Крупи, борошно, бобові, хліб, макаронні вироби |
Картопля |
Овочі та баштанні |
Плоди, ягоди |
|
Фактичне річне споживання продуктів на одну особу, кг/рік |
233,9 |
44,7 |
14,8 |
119,2 |
155,3 |
128,4 |
41,9 |
Активність Cs137, Бк/кг |
200 |
110 |
100 |
10 |
46 |
35 |
55 |
Активність Sr90, Бк/кг |
50 |
15 |
24 |
3 |
19 |
10 |
8 |
8. Оцінити за даними ситуаційної задачі радіаційну обстановку у житловому будинку [4, С. 121], обгрунтувати заходи щодо зниження опромінення мешканців.
Задача. При введенні будинку в експлуатацію спеціалістами СЕС проведена оцінка радіаційної ситуації в його приміщеннях. Середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону в повітрі приміщень дорівнює 25-45 Бк/м3, торону – 1-2 Бк/м3, потужність поглиненої в повітрі дози – 35-40 мкР/год. Ефективна питома активність природних радіонуклідів у застосованих будівельних матеріалах становила: цегла – 200 Бк/кг, бетон, цемент – 150 Бк/кг, облицювальна плитка – 500 Бк/кг. Загальна об’ємна активність α-випромінювачів у питній воді з водогону – 0,02 Бк/дм3, β-випромінювачів – 0,1 Бк/дм3.
9. Скласти принципову схему зонування районів України, забруднених радіоактивними речовинами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та його критеріїв [2, С. 271-272], визначити за оціночними шкалами [2, С. 273-277] допустимі рівні радіоактивного забруднення води, харчових продуктів і раціонів харчування, атмосферного повітря та повітря виробничих приміщень у цих зонах.
Заключний етап (15%)
1. Контроль рівня засвоєння професійний умінь і навиків.
2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.
