Самостійна робота

Для успішної підготовки до занять опрацюйте тестові завдання з цієї теми (див. додаток 2 до розділу 10).

Завдання 3. Дозвольте запитати...

Мета:

— навчитися мистецтву формулювати запитання; володіти мовою; сприйнятливості до комунікативних виявів партнера та здатності відрізняти щирі відповіді від нещирих;

— ознайомитися з основними вимогами щодо проходження спів­бесіди.

Вступне слово викладача:

Запитувати — значить виявляти приємну співрозмовнику зацікав­леність до його особи. Нехтувати запитаннями — значить відкрити шлях здогадкам.

Існує сім класичних запитань: "Що?", "Хто?", "Де?", "Яким чи­ном?", "Чому?", "Ким?", "Коли?". Інший варіант питального аналізу складається з шести запитань, що мають з'ясувати факти, почуття> бажання, перешкоди, засоби, час дій.

Формулюючи запитання, необхідно дотримуватись таких вил:

— запитання має бути осмисленим, коректним;

— запитання треба формулювати коротко, зрозуміло;

— складні запитання доцільно розбити на прості;

— перераховуючи альтернативи, необхідно назвати всі варіанти.

Правильно сформульоване запитання є необхідною умовою ефек­тивних пошуків відповіді (отримання необхідної інформації). Вміння сформулювати запитання дає можливість тактовно спрямувати роз­мову в потрібне русло, оволодіти ініціативою.

До запитань, що забезпечують продуктивний зовнішній діалог, належать: інформаційні, дзеркальні, естафетні.

Існує система запитань: закриті та відкриті, альтернативні, під­тверджуючі, зустрічні, контрольні, провокаційні, заключні, запи-тання-уточнення, запитання-доповнення.

Порядок дій та завдання:

1. Студентів ділять на пари. Викладач пропонує їм, застосовуючи вміння, ставити запитання та, дотримуючись норм і правил ділового спілкування, створити короткі діалоги. Необхідною умовою тут є застосування різних видів запитань.

2. Студенти демонструють відпрацьовані діалоги. Після кожного діалогу проводиться коротке обговорення: чи доречно застосовані за­питання, чи правильно вони поставлені, чи дотримані етичні норми ділового спілкування. Які невербальні засоби спілкування застосо­вано?

3. Викладач узагальнює результати виконання завдання. Відзна­чає позитивні та негативні сторони; вказує, на що потрібно звернути особливу увагу.

4. Викладач спільно з групою розробляє 10 правил "Ставимо за­питання", які б стосувались навчального процесу, відносин виклада­чів та студентів.

Завдання 4. Диктор телебачення

Перегляньте будь-яку інформаційну передачу по телебаченню ("Вік­на", "Подробности", "Новини", "Доброго ранку, країно" чи інші).

Завдання:

Спостерігаючи за диктором:

1. Визначте ключові слова, які використовує диктор, щоб привер­нути увагу телеглядачів.

2. Визначте напрям руху очей диктора.

3. Зробіть висновки щодо особливостей голосу, жестикуляції, ди-х&ння диктора.

4. Запропонуйте свій варіант встановлення контакту з глядачем.

Завдання5. Що ти почув?

Мета: навчитися ефективно слухати; виявляти, які умови вико­нуються, а які ні під час слухання студентами. Перевірити, що ми запам'ятовуємо.

Вихідні дані:

Американський дослідник І. Атватер виділив умови, що сприяють підвищенню ефективності слухання: наявність уваги, рефлексивне та нерефлексивне слухання, наявність настанови, використання можливостей людської пам'яті, правильне трактування невербальних сигналів.

Наявність уваги. Наявність концентрованої, стійкої та спрямова­ної уваги ефективно підвищує сприйняття інформації, допомагає то­му, хто її повідомляє, а також тому, хто її отримує. Зосередитись, під­вищити увагу допомагає візуальний короткочасний контакт (10 се­кунд) на початку розмови та час від часу в процесі розмови (6 секунд), а також відповідні пози та жести.

Рефлексивне слухання допомагає встановити зворотний зв'язок із партнером, контролювати точність сприйнятої інформації. До при­йомів рефлексивного слухання належать: уточнюючі запитання в процесі розмови, перефразування, резюмування.

Нерефлексивне слухання передбачає використання певних нави­чок не втручатись у мову партнера зі своїми зауваженнями. Це ко­рисно у спілкуванні з надто емоційними партнерами, а також з тими, хто має певні труднощі у формулюванні та висловлюванні своїх думок. Тут використовують короткі, нейтральні та малозначущі репліки, які свідчать про увагу слухача та дозволяють підтримати розмову. Наявність настанови (схвалення, самосхвалення, емпатія). Якщо

настанова позитивна, то відносини між діловими партнерами є відверти­ми, вони сприймаються в процесі спілкування. Якщо настанова є нега­тивною, то ділові партнери ставлять­ся один до одного невиправдано кри­тично, упереджено.

Невербальні сигнали. Виділяють

А чи знаєте Ви, що...

— людина словесно здобу­ває 35 % інформації, а за допо­могою мови тіла — 65 %;

— у різних народів одні й ті ж невербальні знаки і же­сти можуть тлумачитися по-

різному, що інколи призводить до прикрих непорозумінь;

— жінка усмішкою може дозволити чоловікові довше дивитися їй прямо в очі.

чотири групи найбільш ефективних сигналів: візуальні, акустичні, так­тильні та ольфокорні. Найінформа-тивнішими є такі 5 сигналів: жести­куляція (рухи рук), міміка (зміни на

зличчі), поза партнера (положення та рухи тіла), дистанціювання (відстань між партнерами та раптові рухи щодо її зміни), інтонація (явища, пов'язані з голосом).

Пам'ять. Обробка інформації відбувається в пам'яті на трьох рів-іях: сенсорному, короткотривалому та довготривалому. Найкраще запам'ятовується інформація, яка надійшла останньою, середня — іайже відразу забувається, а перша запам'ятовується дещо гірше, ііж остання. Легше запам'ятовується повідомлення при використан-іі візуальних засобів (малюнки, схеми, фото); абстрактні ідеї, кон­цепції запам'ятовуються на слух, при обговоренні. Негативно впли-іють на запам'ятовування надмірні емоції.

Заважає слухати:

— завантаження власними проблемами, відволікання сторонніми іками;

— поспішність суджень;

— критичність, негативність сприйняття і мислення іншої особи;

— упередження проти того, хто говорить;

— прагнення самоствердження.

Запам'ятовуйте насамперед головні думки, утримуючи зв'язок між деталями. Під час бесіди намагайтесь подумки узагальнювати почуте.

Порядок дій:

1. Після вивчення навчального матеріалу про умови ефективного слухання один із членів групи готує невелику доповідь на тему: "Умін­ня формулювати запитання — одна зі складових успіху".

2. Доповідач презентує свою доповідь групі, застосовуючи при цьому якнайбільше відомих йому норм, принципів і методів ділового спілкування, засобів привертання та утримання уваги слухачів.

3. Студенти, застосовуючи свої знання щодо ефективного слухан­ня, намагаються сприйняти і запам'ятати якнайбільше інформації.

4. У кінці навчального заняття (після виконання інших завдань) троє студентів із групи розповідають, що їм запам'яталось з виступу Колеги. Відзначають, які при цьому умови ефективного слухання вони виконали.

5. Студенти разом із викладачем обговорюють, чи вдалось допові­дачу максимально донести свою інформацію до слухачів (відзначають сильні та слабкі сторони доповіді), дають рекомендації щодо вдоско­налення його роботи. Далі аналізуються відповіді трьох студентів, акі поділились тим, що їм вдалось запам'ятати. Визначається, на-скільки ефективно вони слухали (сильні та слабкі сторони), а також Надаються рекомендації щодо підвищення ефективності слухання.

Завдання 6. Творча робота

Підготуйте (за вибором):

1. Есе на тему: "Розуміння мови невербальних сигналів".

2. Доповідь на тему: "Групи ефективних невербальних сигналів".

3. Доповідь на тему: "Виникнення та розвиток вчення про невер-бальне спілкування".

4. Есе на тему: "Використання погляду в діловому спілкуванні".

Етична дилема "Якщо очі — дзеркало душі, то..."

Якщо очі — дзеркало душі, то руки — її тлумачі. Дивніші, ніж язик, що навчився говорити. І навіть, коли мовою володіємо доско­нало, без рук, які теж по-своєму промовисті, не обходимося. Рука кличе, рука — проганяє. Рукою привітно махаємо, рукою — погро­жуємо. Руками розводимо, руки опускаємо. Руками сплескуємо чи хапаємося за голову. Руки схрещуємо на грудях, переплітаємо, скла­даємо до молитви. Руки зводимо до неба, закладаємо за спину, поти­раємо від задоволення, плещемо в долоні. Руки подаємо назустріч; руками — відсахуємося. Руками закриваємо обличчя, аби не бачити; дивимося з-під долоні — аби краще бачити... У кожному русі — стан душі, вияв бажання, волі. Навіть голосуємо — руками. Бо рука — то голос. Коли мовчимо — говорять руки. Вони, як і душа, рідко бувають непорушними. Хіба що при молитві: долонею до долоні, пальцем до пальця. Але ця непорушність, повторюємо, — не бездіяльна, бо й по руках, не розпорошуючись, молитовна енергія струмить угору, до Всевишнього...

Хрестимося правицею, а далі складаємо до молитви і правицю, і лівицю. Тут вони рівноправні, єдині. Але це молитва. У житті ж, буває, права рука не відає, що творить ліва. Роздвоюємося. Втрачає­мо єдність самі із собою...

Рука сіяча, рука гладіатора. Рука скрипаля, рука каменяра. Рука жонглера, рука весляра. Рука диригента, рука маляра... Рука на кер­мі, на живчику, на Євангелії... Рука, що виводить першу літеру, рука, що пише заповіт... Рука в кишені, рука — до кишені... Руки, руки, руки...

Назвіть, будь-ласка, свої приклади невербальних сигналів, пов'я­заних з рухами рук. Розтлумачте їх.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які засоби спілкування належать до невербальних?

2. Назвіть основні вимоги милозвучності мови.

3. Розкажіть про засоби кінесики (жести, поза тощо).

4. Як можна використовувати невербальні засоби у різноманіт­них професійних ситуаціях? Наведіть приклади.

5. Яку роль у спілкуванні відіграє дистанція?

6. Які невербальні сигнали є вродженими?

7. Який обсяг інформації ми черпаємо зі слів співрозмовника, а який — за допомогою трактування невербальних сигналів?

8. Чому жінки краще сприймають невербальні сигнали?

9. Які Ви знаєте приклади застосування засобів невербально­го спілкування у ділових стосунках?

10. Що означають різні погляди очей?

11. Який взаємозв'язок існує між почуттями та жестикуля­цією?

12. Які відмінності у трактуванні певних жестів існують в різ­них країнах?

13. Що Ви розумієте під терміном "метамова"?

14. За якою поведінкою співрозмовника можна виявити агресію, поступлення?

Психологічний тест "Як Ви смієтесь?"

Чи знаєте Ви, що манера сміятися відображає характер людини?

Чи типово для Вас під час сміху торкатися мізинцем своїх губ? Якщо так, то це означає, що Вам подобається бути у центрі уваги.

Чи прикриваєте Ви рот рукою, коли смієтесь? Якщо так, то Ви Дещо невпевнені в собі. Часто соромитесь, намагаєтесь залишатися в тіні. Наша порада: не перегинайте з самоаналізом та надмірною самокритикою.

Чи часто Ви під час сміху закидаєте голову? Якщо так, то Ви, оче­видно, всім довіряєте, у Вас широка натура. Інколи здійснюєте неочі-кувані вчинки, покладаючись лише на свої відчуття. А варто, мабуть, більше покладатися на розум.

Чи торкаєтесь Ви під час сміху рукою обличчя або голови? Якщо так, то, швидше за все, Ви — мрійник. Це, звичайно, непогано, але Чи потрібно так намагатися здійснити свої мрії, часом зовсім нереаль­ні? Більше тверезості та раціонального підходу до життєвих проблем В не завадить.

Чи морщите Ви ніс, коли смієтесь? Якщо так, то Ваші почуття та

погляди швидко і часто змінюються. Ви людина емоційна і, мабуть, капризна. Легко піддаєтесь хвилинному настрою, що створює труд­нощі для Вас і оточуючих.

Смієтесь голосно, розкривши рот. Якщо так, то Ви належите до темпераментних та рухливих людей. Набути трохи стриманості, по­міркованості Вам не завадить.

Чи нахиляєте Ви голову перед тим, як тихенько розсміятися? Якщо так, то Ви добросердечна, совісна людина, людина, що звикла при­стосовуватись до ситуації. Ваші почуття та вчинки завжди під конт­ролем.

Чи тримаєтесь Ви під час сміху за підборіддя? Якщо так, то якого б Ви не були віку, очевидно, що у характері зберегли риси юності. І, на­певне, тому часто щось робите, довго не роздумуючи.

Чи щулитесь Ви, коли смієтесь? Якщо так, то це свідчить про врів­новаженість, впевненість в собі, світлий розум. Ви активні та напо­легливі. Інколи, навіть більше, ніж потрібно — тоді постарайтесь побачити себе зі сторони.

У Вас немає визначеної манери сміху? Якщо так, то, очевидно, Ви належите до індивідуалістів — в усьому і завжди насамперед керує­тесь власною думкою. Мабуть це не подобається багатьом з Вашого оточення.