Аудиторный практикум

Завдання 1. Алгоритм розв'язання управлінських проблем Мета:

— навчитися формувати навички щодо колективного вироблення Рішень;

Н&- розробити алгоритм розв'язання управлінських проблем (АРУП).

Вихідні дані:

Як відомо, у суперечці народжується істина. Колективна робота Передбачає врахування думок колег, вироблення компромісів, певних умовних рішень та ін.

Мистецтво менеджера полягає в тому, щоб вчасно передбачати про­блеми й вчасно знаходити шляхи їх розв'язання. Завдання полягає

в тому, щоб визначити послідовність дій менеджера, зазначених у бланку учасника гри.

На бланку учасника гри в графі 3 "Індивідуальна оцінка" познач­те черговість дій при розв'язанні проблем від № 1 до № 18. При гру­повій роботі те саме позначення проставте в графі 4 "Групова оцінка". Після оголошення викладачем еталонної послідовності дій і заповнен­ня графи 5 "Еталон" розрахуйте та заповніть графи 6—8 у табл. 9.1:

Рекомендації та порядок дій:

Викладач ставить завдання на гру, пояснює її вихідні умови й за­дачі для студентів.

Із 18 дій, зазначених у бланку, необхідно послідовно скласти ал­горитм розв'язання управлінських проблем, для чого потрібно про­нумерувати дії порядковими номерами від 1 до 18; спочатку кожен студент приймає рішення самостійно, без будь-яких консультацій з іншими. На всі незрозумілі запитання відповідає лише викладач. Кожен студент про закінчення роботи повідомляє піднятою рукою; потім студентів поділяють на групи з 5—7 осіб й у вільному обміні думками (в групі) виробляють загальну колективну думку щодо АРУП. Групи не обмінюються думками між собою. Про закінчення виконання завдання повідомляють підняттям руки; представник групи, доповідаючи групове рішення, має право захищати його ло­гічними доказами. Викладач оголошує еталонну послідовність дій, студенти розраховують відхилення від еталону.

Підведення підсумків виконання завдання:

Студенти порівнюють індивідуальні й колективні рішення щодо розробки АРУП. Викладач повідомляє результати, аналізує групову Діяльність студентів, співвідносячи її з отриманими результатами.

Критерії оцінки:

Для правильності розв'язання завдання беруться до уваги помил­ки у розв'язанні завдання при індивідуальній та груповій роботі. Кожна конкретна помилка обчислюється як різниця номерів дій (етапів) прийняття управлінського рішення. Наприклад, за еталоном 'Вибір рішення — № 13", а думка учасника гри "Вибір рішення —9", отже, помилка дорівнює 4 одиниці.

Єдиний критерій — сума балів. У індивідуальному й колективно­му заліках перемагає той, хто набрав найменшу кількість балів.

Завдання2. Дискусія "Смертна кара'

Мета:

— реконструкція і аналіз аргументів на захист страти та проти неї;

— з'ясувати, як ставитися до таких настроїв як скороминучі емо­ції, поступатися яким у жодному випадку не варто, або як до факту, що існують злочини, відносно яких виняткова міра покарання була б найточнішим виразом справедливості.

Вихідні дані:

Загальна тенденція щодо цієї проблеми у сучасному світі визна­чається розумінням страти як зла — або як абсолютного і тому абсо­лютно недопустимого, або як неминучого, якого держава вимушена застосовувати у виняткових випадках. Коли скоюються особливо жорстокі злочини з незворотними тяжкими наслідками, громадська думка все частіше схиляється на користь страти. Таким став суспіль­ний настрій в американському суспільстві після трагедії 11 вересня 2001 р., й у російському суспільстві — як наслідок терористичних актів, що повторюються, а особливо, — після трагедії Беслана у верес­ні 2004 р.

Свого часу Дж. С. Мілль наполягав на винятковому застосуванні страти для покарання злочинців, що скоїли особливо жорстокі зло­чини, при яких "супутні обставини ані пом'якшують провину, ані дають жодної надії на те, що обвинувачений хоч би до скоєння цього злочину був гідний жити серед людей", і нічого не говорить про те, "що цей злочин є швидше виключенням для його характеру в цілому, ніж його наслідком". На думку Дж. С Мілля, найважливішими під­ставами для виголошення смертного вироку є виняткова жорстокість злочину, ні у кого не викликаючи сумніву щодо доведеності провини злочинця, а також відсутність хоч якихось ознак у його житті, що дозволяють чекати можливого розкаяння. Арістотель називав людей такого типу і їх дії звіроподібними. Звірство, за Арістотелем, — це "крайня зіпсованість людини", воно не є у власному сенсі слова поро­ком, оскільки порок — це прояв людського, а звірство — прояв не­людського. Так от, за Дж. С. Міллем, страта повинна застосовуватися як покарання за звіроподібні дії звіроподібних людей, і "людські" мірки відносно них недоречні.

Завдання:

1. Ознайомтесь з рис. З додатка 3.

2. Назвіть можливі аргументи "за" страту.

3. Назвіть можливі аргументи "проти" страти.

4. Проведіть аналіз, з точки зору етики, запропонованих аргумен­тів та доведіть їх достовірність, застосовуючи попередньо підготовані реальні історії для дискусії.

5. Розгляньте питання про те, з яких підстав у своїй аргументації виходять протилежні сторони, наскільки можливо порівнювати ці підстави, і наскільки рівнозначні аргументи сторін.

Завдання 3. Помилки та виверти під час суперечок

Вихідна інформація:

Під час суперечки опоненти можуть вдаватися до навмисного по­рушення логіки суперечки, використовувати різні психологічні при­йоми.

Серед найбільш відомих помилок, логічних вивертів варто навести такі(табл. 9.2):

Таблиця . Помилки та виверти під час суперечок

Помилки, виверти	Характерні риси прийомів
Втрата тезису	У запалі можна втратити сенс судження. Тому постійно треба стежити за планом власної думки
Підміна тезису	Навмисна спроба переключити увагу на друго­рядне питання, коли бракує аргументів довести висунуте положення
Невизначеність тезису	Розпливчастість формулювань під час суперечки ускладнює обмін думками та призводить до плу­танини
Суперечливість тезису	Тезис доводять завдяки аргументам, останні об­ґрунтовуються тезисом
Безпідставне обвинувачення	Навмисний прийом, коли на основі часткових спостережень намагаються вивести загальні за­кономірності
Епатаж	Скандальна витівка проти опонента: "чіпляння ярликів" ("совки", "комуняки"...)

Завдання:

1. Уважно прочитайте наведені нижче приклади.

2. Визначіть, які помилки чи логічні виверти застосовані у кож­ному прикладі.

Приклади:

1. Чого ти не втрачав, те у тебе є. Роги ти не втрачав. Значить, У тебе є роги.

2. В Україні немає проблеми з газом, а є проблема з доларами.

3. Факти не залишають сумнівів у тому, що ситуація на фірмі є так, якою вона склалася.

4. Якщо Бог Всемогутній, то чи зможе він створити такий камінь, котрого сам не підніме?

5. Прихильник КПРФ намагався спантеличити довірену особу Жириновського: "А як же Ваш Жириновський прилетів на своєму літаку?" А той відповів: "Жириновський — лідер парламентської фракції, хочете, щоб він їздив на возі?"

6. Співак Філіп Кіркоров на запитання журналістки "Газети Дону" Ірини Троян про кількість рімеиків у його творчості зреагував нецен­зурною лексикою, а також сказав, що його дратує "рожева кофтина, груди та мікрофон" журналістки.

Завдання 4. Нейтралізуючий захист у суперечках Запам'ятайте:

Вихідна інформація:

Зважаючи на особливості по­ведінки співрозмовників під час суперечки, треба вміти "моделю­вати" її і бути готовим протисто­яти. Чому? Тому, що:

1) часто в суперечку вступа­ють некомпетентні люди;

2 ) через непримиренність по­зицій;

3) через залучення у супереч­ку випадкових людей;

4) через невміння слухати і розуміти співрозмовника.

Якщо перед Вами опонент, зберігайте спокій, не дозволяйте вивести себе з рівноваги. Затя­тий скандаліст і навіть найсуворіший критик найчастіше вга­мовуються при терплячому слу­хачеві.

Позитивно налаштованого співрозмовника не варто під­штовхувати до схвалення, фор­мувати його активність. Краще дати йому можливість самому зробити висновки.

Демагога краще тактовно зу­пинити контр-запитанням. У цьому випадку доречна також іронія. У несміливого співрозмовника треба зміцнити впевненість. Що стосується визнаного "авторитета", то найкраще виявити ува­гу, витримати його апломб, попросити поради. "Єдиний спосіб впливу.

Готового рецепту, як проводити ділове спілкування і досягти успіху, не існує. Але варто дотримуватись таких правил:

1. Сформулювати мету спілку­вання та скласти план.

2. Елементарно вислухати і не перебивати людей.

3. Створити атмосферу довіри і взаєморозуміння.

4. Переконливо висловлювати свої думки, уважно слухати і скла­дати запитання.

5. Не відволікатися від мети.

6. Потрапивши у складну ситу­ацію, слухати, намагаючись зро­зуміти причини її виникнення і шу­кати її вирішення.

7. Бути тактовним.

8. За необхідності дати можли­вість відступити з гідністю проти­лежній стороні.

9. Дотепність — зброя.

10. Вміти промовчати.

11. Робити нотатки.

12. Закінчувати обговорення піс­ля досягнення мети.

Ю. І. Палеха

нути на іншу людину — це говорити про те, що вона хоче почути, що її цікавить" (Д. Карнегі).

Незацікавлені скептики відрізняються загостреним почуттям власної гідності. їх не варто зайвий раз зачіпати, зауваження треба залишати без уваги або у м'якій формі нейтралізувати їхню негатив­ну реакцію.

Відстоювання власної позиції полягає не стільки у захисті ідеї від критики співрозмовника або невразливості аргументації, скільки в успішних контрударах. Тому вирішальним, як правило, може вия­витися прийом конструктивної критики. Слухаючи співрозмовника, варто помічати слабкі сторони його виступу: протиріччя, упереджені судження, спекуляції тощо. Без цього захист суперечки перетворить­ся на оборону. Не випадково символ давньої риторики — муза, тримає щит і меч, що уособлюють зброю справжнього оратора. Цицерон стверджував, що мистецтво красномовства подібне до військового мистецтва. Дискусія — це бій розумів.

У психології, етиці ділової суперечки вироблені рекомендації що­до реагування на поведінку опонента.

Порядок дій:

1 1. Студентів ділять на 4 групи. Кожна група опрацьовує по дві некоректні дії співрозмовника, що наведені у табл. 9.З.

2. Використовуючи вищенаведений текст, кожна група повинна виробити способи нейтралізуючого захисту для кожної некоректної дії співрозмовника.

3. Представники від кожної групи презентують проведену групою роботу.

4. Результати обговорює, коригує викладач та заносить у нижче-наведену таблицю 9.3:

Таблиця. Способи нейтралізуючого захисту від некоректних дій співрозмовника

Некоректна дія співрозмовника	Нейтралізуючий захист
1	2
„Роздмухування" проблеми
Висловлювання натяків, які компрометують опонента 32_ставлять під сумнів його думку
Ставити запитання, на які неможливо дати негайну 5ІДповідь
Приховування під маскою доброзичливості негативно_2їавлення до позиції чи опонента

Закінчення табл. 9.3

1	2
Демонстрація некомпетентності, ведення демагогіч­них розмов
Провокаційне запитання
У запитанні є некоректні слова
Брутальне зупинення опонента

САМОСТІЙНА РОБОТА

Для успішної підготовки до занять опрацюйте тестові завдання з цієї теми (див. додаток 2 до розділу 9).

Завдання 5. Евристичний підхід

Вихідні дані:

1. На Вашому мобільному телефоні зафіксований пропущений виклик, а номер абонента не визначився. Знаючи поточні справи й останні дзвінки, можна з певною вірогідністю визначити коло мож­ливих абонентів й зробити їм декілька дзвінків. При цьому ймовір­ність розшукування абонента, котрий телефонував, буде вищою за нуль і нижчою за 100 % (оскільки ми не знаємо, хто телефонував і не перебираємо всіх можливих абонентів).

2. Багато менеджерів з вищою освітою перед ухваленням рішення довго роздумують, що негативно впливає на результат роботи. Якось Лі Якокка сказав Філіппу Колдуеллу, що очолив компанію "Форд" після його відходу: "Ваша біда в тому, Філ, що Ви закінчили Гарвард, де Вас навчили не переходити до дій, доки не стануть відомі всі факти. У Вашому розпорядженні 95 % фактів, але Ви витрачаєте ще шість місяців на те, щоб віднайти останні 5 % . До моменту, коли Ви їх на­решті знайшли, виявляється, що вони вже застаріли, оскільки рин­кова ситуація зазнала змін. Все життя — це чинник часу".

Завдання:

1. Дайте визначення терміну "евристика" та "евристичний під-хід".

2. Обґрунтуйте евристичний підхід щодо кожної ситуації.

3. Чи погоджуєтеся Ви з думкою, що евристика — міркування, яке дозволяє оптимізувати перебір.

4. Застосовуючи структуру: 1 — виберіть з "хорошого" варіанта, близького до оптимального; 2 — відкиньте варіанти, що свідомо не

приводять до оптимального рішення; 3 — зменшіть зону пошуку (знайдіть якусь ознаку, яка властива оптимальному рішенню), на­ведіть приклад евристики.

Завдання 9.6. Практикум "Епатаж" Мета:

— створити епатажну ситуацію, керуючись вихідними даними;

— активізувати прихильників епатажної ситуації.

Вихідні дані:

Етап 1 — формулювання проблеми і представлення її як соціально значущої. Суб'єкт чітко виділяє сферу, існування в якій його щось не влаштовує.

Етап 2 — звернення до образу. Найважливіше — вибір іміджу, зовнішнього вигляду і стилю поведінки, це основа епатажних вчин­ків.

Етап 3 — перевтілення. Визначають концепцію виступів, формулю­ють і деталізують головні ідеї, підбирають відповідний одяг, мораль­но готуються до дії: подолання, усвідомлення, схвалення. Роблять перший рішучий крок.

Етап 4 — перформанс. Є безпосередньо акцією епатажу, певним дійством, виставою. Тут немає чіткого сценарію — є лише заготовлені ідеї, втілення їх в життя відбувається спонтанно, експромтом. Важ­ливо не відступити і "накручувати" ситуацію до настання очищення, катарсису.

Етап 5 — управління глядацьким інтересом: здивування, увага, відраза, переосмислення, обговорення. Аудиторія має бути дуже по­казною: люди, що приймають рішення або здатні впливати через ЗМІ. Будь-яка сильна реакція змусить людей говорити про епатажного суб'єкта, вони запам'ятають його ім'я — а це вже велика справа.

Етап 6 — індивідуальний катарсис. Оцінюють і переосмислюють проблеми і свою поведінку. Вирішують питання, продовжувати й далі чи знайти інший спосіб привернення уваги.

Етап 7 — колективний катарсис, або зміна свідомості та поведінки всієї аудиторії. Відбувається зрушення суспільної свідомості, хоча це і не було метою проведеної акції.

Завдання:

1. Повідомте людей, що існує й інша точка зору, не навертаючи їх До своєї віри.

2. Визначіть, що означає, якщо аудиторія перейняла думки, по­чала діяти відповідно до епатажного задуму.

3. Спробуйте прогнозувати та оцінювати ефект епатажу.

Завдання7. Перешкоди у спілкуванні

Вихідні дані:

На шляху взаєморозуміння людей у процесі спілкування можуть виникнути певні бар'єри: інтелектуальні, мотиваційні, моральні (етичні), емоційні.

Завдання:

1. Опрацюйте навчальний матеріал, що стосується перешкод у спіл­куванні.

2. Застосовуючи набуті знання та лекційний матеріал, заповніть другу графу табл. 9.4.

3. Наведіть реальні приклади перешкод у спілкуванні та внесіть їх у третю графу табл. 9.4:

Таблиця 9.4. Перешкоди у спілкуванні

Перешкоди у спілкуванні	Основна характеристика	Приклади
Інтелектуальний бар'єр
Мотиваційний бар'єр
Моральний (етичний) бар'єр
Емоційний бар'єр

Завдання 8. Творча робота

Підготуйте (за вибором):

1. Есе на тему: "У суперечці народжується істина".

2. Доповідь на тему: "Уміння формулювати питання".

3. Есе на тему: "Наші емоції пропорційні нашим знанням".

Етичні дилеми "Епатаж"

Ситуація 1

Розробник комп'ютерної гри Postal компанія RunningWith Scissors свою маркетингову політику спочатку побудувала на епатажі. Випу­щена у 1997 р. гра, головним героєм якої став маньяк, що втік із в'язниці, переповнена сценами насильства. Першою виступила з кри­тичними заявами американська поштова служба, яка з'ясувала, Що гра дискредитує їх роботу (у назві Postal обіграно два значення слова: "поштовий", і такий, що "знаходиться в стані сліпої люті"). Пошто­виків підтримало багато громадських організацій. Політики звину­ватили авторів гри в пропаганді насильства. У результаті більш ніж в десяти країнах світу Postal була заборонена. Проте на головному ринку — в США — вона все ж втрималася. Після такої реклами бага­то хто заявляв, що купували Postal лише для того, щоб знати, що Де

за гра. Нині версія Postal-2 є однією з найвідоміших у світі комп'ютерних ігор.

Чи потрібно приділяти увагу насильству в комп'ютерних іграх? Чи не є такі ігри перешкодою живому спілкуванню?

Ситуація 2

У серпні 2001 р. Управління з контролю харчових продуктів і ліків СІЛА оголосило про те, що препарат Baycol/lipobay, що знижує рівень холестерину, став причиною смерті 52 хворих. У результаті виробни­кові — компанії Bayer — довелося припинити виробництво небезпеч­ного засобу, і вона втратила майже 1 млрд дол. Водночас у пресі з'явилася інформація, що скандал з Ваусої інспірували конкуренти, що негайно зайняли місце Bayer на ринку ліків антихолестеринів. Медики навіть заявляли, що у всіх подібних препаратах потенційна загроза практично однакова, але довіра до Ваусої була вже підірвана. Конкуренти самі опосередковано підтвердили припущення жур­налістів. Наприклад, компанія Bristol-myers Squibb почала роздавати хворим, що користувалися цим препаратом, талони на безкоштовну видачу місячної дози аналогічних ліків власного виробництва.

Чи достатньо зробила компанія для руйнації бар'єрів, які виникли між ними та пацієнтами?