Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПУ ЕКЗАМЕН.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
852.85 Кб
Скачать

9. Психоаналіз як псих школа...

Одним із найповніших учень про людську індивідуальність є психоаналіз, заснований Зигмундом Фрейдом у доктрині психічного детермінізму і теорії несвідомого. Згідно з доктриною психічного детермінізму в духовному житті немає нічого невмотивованого: кожна думка, спогад, почуття, дія мають свою причину. Якщо людина змогла побачити причини, розібралася в них, то вона зрозуміла справжні мотиви вчинків. Згідно з теорією несвідомого у формуванні мислення і поведінки несвідомі процеси відіграють значнішу роль, ніж свідомі, і взагалі, свідомість значною мірою є несвідомою. Саме у несвідомій частині свідомості, на думку З. Фрейда, приховані основні детермінанти особистості, вона є джерелом психічної енергії, спонукання й інстинктів. Структуру особистості становлять три інстанції:

1. «Воно» - це первісна, основна, центральна частина структури особистості, яка містить усе успадковане при народженні, її зміст майже цілком несвідомий.

2. «Его» (Я) - психічна інстанція, яка підкоряється принципу реальності, постійно перебуває у зв'язку із зовнішнім середовищем і виробляє ефективні способи спілкування із зовнішнім світом.

3. «Супер-Его» (Над-Я) - моральні принципи людини, що визначають прийнятність чи неприйнятність для неї певного способу поведінки. Ця психічна інстанція розвивається не з Воно, а з Я, вона є суддею і цензором особистості. До функцій Над-Я належать совість, самоспостереження і формування ідеалів.

Незадоволеність собою, тривоги і турботи, які часто виникають у людини, є емоційним відтворенням у свідомості індивіда боротьби Воно і Над-Я. Намагаючись позбутися цих неприємних емоційних станів, людина за допомогою Я виробляє в собі захисні механізми:

- заперечення. - придушення (стримування). - раціоналізація. - формування реакції. - проекція.

- інтелектуалізація. - заміщення.

Карл-Густав Юнг створив теорію про складну структуру особистості, запропонував типологію характерів відповідно до функцій, які у них переважають (мислення, почуття, інтуїція), і спрямованості особистості на зовнішній або внутрішній світ. З цією метою обґрунтував поняття «екстраверсія» й «інтроверсія» для визначення двох протилежних типів особистості. Екстравертивний тип особистості хар-ться її зверненістю до навкол світу, інтровертивному типу особистості властива фіксація інтересів на явищах власного внутрішнього світу. Головне, що відрізняє аналітичну психологію Юнга від фройдівського психоаналізу, - різне бачення природи лібідо. За К.-Г. Юнгом, психіка людини має три рівні: свідомість, особисте несвідоме і колективне несвідоме. Саме колективне несвідоме відіграє визначальну роль у структурі особистості.

Теорія психоаналізу не пропонує керівникові конкретних методів розв'язання практичних проблем, однак допомагає зрозуміти мотиви поведінки людей. Некоректну поведінку підлеглого чи керівника або завзятий їх опір чому-небудь можна пояснити, наприклад, захистом від чогось, великим прагненням до визнання чи гординею. Поведінка персоналу організації не завжди логічна і раціональна, а самі люди не завжди можуть пояснити свої імпульси і бажання, тому керівник повинен уміти бачити, розпізнавати приховані мотиви.