1648, Жовтня 1,

Пункти обложених у Кодаку:

1.Озброєння, котре залишається в Кодаку, тобто 6 бронзових гармат і 7 залізних, якщо Господь Бог дасть угоду з Військом Запорозьким, щоб було використано згідно з бажанням й. к. м..

2. Щоб ми з розгорнутими прапорами, з барабанами, з запаленими ґнотами й з усім нашим звичайним озброєнням виходили.

3. Аби весь ясир, котрий Господь Бог звільнив чи з татарської неволі, чи якої іншої, а особливо п. Стефан Чарнецький, вільно виходив з нами, як і ми самі…

7. Щоб тіло славної пам’яті й. м. п. Стефана Потоцького, старости Деражнянського, було привезено до Києва до отців домініканців…

9. Щоб ксьондзи, котрі знаходяться при нас, виходили безпечно зі своїми пожитками.

14. Всі коні, котрі були у нас забрані під час переговорів, щоб були повернені (нам).

16. Щоб п. Нестеренко дав нам у заклад чотири душі з (козацької) старшини, котрих ми самі виберемо.

Присяга полковника М. Нестеренка на дотримування умов капітуляції польським гарнізоном фортеці 1648, жовтня 1.

“Присяга козацька.

Я, Максим Нестеренко, полковник Війська й. к. м. Запорозького, будучи посланий від імені п. гетьмана Хмельницького і всього Війська й. к. м. Запорозького під Кодак, щоб повернути його до давньої диспозиції Війська, (зобов’язуюсь) безпечно довести на місце (належне) як самого й. м. п. Криштофа Гродзицького, губернатора, так і п. Юзефа Лонченського, майора, Чарнецького, п. СтаніславаКонєцпольського, капітанів, панів поручників, хорунжих, офіцерів і всіх жовнірів аж до найменшої душі цілком здоровими, з усім їхнім майном.

Отже, виконуючи волю й. к. м: п. гетьмана Хмельницького і всього Війська й. к. м. Запорозького, присягаюся Господу Всемогутньому, єдиному в Троїці як словом, так і серцем, що всіх згаданих людей безпечно й цілком здоровими, з усім їхнім майном привести на місце. Беру їх на совість, як свою власну, так і п. гетьмана і всього Війська й. к. м. Запорозького, й під присягою обіцяю обороняти їх як від наших, так і татарських, дуговників, селян і всяких свавільних куп, нікуди від них не віддаляючись, доки самі (вони) не подякують за компанію й задовольнимо всім умовленим пунктам.

А якби я мав фальшиво й несправедливо присягати, нехай на мене Господь Бог і на все Військо й. к. м. Запорозьке всі біди від Старого аж до Нового Заповіту допустить, нехай підо мною і під всіми провалиться земля. Врешті нехай мене Господь Бог покарає, мою дружину й дітей, аж до третього коліна, а душу мою пошле на вічне терпіння. Так поможи ж мені, Боже, невинна кров Христа, Господа й Спасителя нашого, пречиста Богородице і всі святі, і євангеліє, на котрому присягаюся. Таким же чином й інші полковники, потім сотники, осавули, отамани й вся чернь присягли.

 

Народний переказ про Веселі Терни

Після того як Богдан Хмельницький розбив польську шляхту під Жовтими Водами, то козаки відпочивали в нашій балці; а вона була вся заросла тернами. Стояла тут і корчма. То козаки й назвали цю місцевість Веселими Тернами. А потім і поселення, що з’явилося на цьому місці, назвали Веселими Тернами.