24. Документування операцій із дебіторською заборгованістю

Документування розрахунків між постачальником та покупцем визначаються у господарських договорах.

Розрахунки підприємств з покупцями та замовниками виникають по операціях продажу товарів, здійснення робіт, надання послуг, що є основними видами діяльності підприємства.

Оскільки розрахунки за товарними операціями включають в собі одночасно двосторонній рух і грошових коштів, і товарів, робіт, послуг, то й документи при проведенні розрахункових операцій поділяються на дві такі ж складові: фінансові та товарно-розрахункові

Фінансові - платіжне доручення

- платіжна вимога

- платіжна вимога-доручення

- інкасове доручення

- розрахунковий чек

- акредитивний лист

- вексель

- банківська виписка

Товарні

рахунок

- накладна

- податкова накладна

- товарно-транспортна

накладна

- залізнична накладна

- авіанакладна

- коносамент

Оскільки оновними завданнями організації обліку розрахунків з покупцями та замовниками є:

− розробка графіку документообігу для документів, що підтверджують виникнення заборгованості з покупцями та замовниками, та доведення цієї інформації до виконавців;

− вибір облікових регістрів, в яких відображається дебіторська заборгованість за розрахунками покупцями та замовниками, та доведення цієї

інформації до конкретних виконавців;

− організація передачі інформації з облікових регістрів головному бухгалтеру для її відображення в звітності.

На першому етапі організації обліку розрахунків з покупцями та замовниками необхідно перш за все визначитися з документами, які застосовуються підприємством при розрахунках.

- другий примірник, який водій здає вантажоодержувачу, для якого він є підставою для оприбуткування ТМЦ;

- третій примірник разом із подорожнім листом вантажного автомобіля залишається у водія і є підставою для обліку транспортної роботи і нарахування заробітної плати водію.

Оплата покупцями (замовниками) за продукцію здійснюється готівкою або в безготівковому порядку. Тому первинними документами на оплату є прибуткові касові ордери та виписки банку. В них вказується сума заборгованості, яка виникала і погашається у зв’язку з продажем продукції.

Приймання готівки касою підприємства проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, ним уповноважено. Квитанція до прибуткового касового ордера (що є відривною

частиною ПКО), засвідчена підписом головного бухгалтера та печаткою підприємства, видається на руки особі, яка здала гроші.

На поточний рахунок зараховують кошти, що надходять за реалізовану продукцію від покупців у погашення заборгованості. Кожна операція за цим рахунком у хронологічному порядку відображається у виписці банку, яка передається банком підприємству щодня.

25. Документування обліку витрат

Особливістю організації документування операцій з витратами підприємства є те, що для них безпосередньо не затверджено типових форм документів. Документальне підтвердження здійснення витрат залежить від виду витрат: використання матеріалів, МШП та ін. запасів підприємства для потреб адміністративного, загально виробничого персоналу працівників відділу збуту відображається в обліку на підставі оформлених відповідних документів на списання матеріалів (накладних, вимог), виплата на оплату праці та соціального страхування оформляються розрахунково-платіжними відомостями. Вартість наданих підприємством послуг включається до складу витрат діяльності на підставі рахунків, рахунків-фактур. Для узагальнення даних розробляється накопичувальні відомості з метою зведення даних про витрати для різних форм звітів. Наприклад, для Ф№2 Звіт про фінансові результати в 2-му розділі потрібно зробити узагальнення дані про витрати за елементами. Важливими узагальнюючими даними є калькуляційні таблиці про собівартість окремих видів продукції. Основними носіями обліку витрат діяльності є є облікові реєстри реєстри аналітичного обліку (картки, відомості), де накопичуються дані за центрами витрат. На кожен носій складається зразок. Далі формуються реєстри-носії синтетичного обліку витрат. Це накопичувальні таблиці, відомості. Формування накопичувальних відомостей значною мірою залежить від характеру діяльності.