6. Загальні засади організації фінансової звітності.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено у ЗУ «Про б/о та ф/з» та у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Обов'язок складання фінансової звітності передбачено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та зміни у власному капіталі підприємства, яка необхідна для прийняття рішень щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінки якості управління;

• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

• забезпеченості зобов’язань підприємства;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності підприємства;

• інших рішень.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів: автономності підприємства; безперервності діяльності; періодичності; історичної (фактичної) собівартості; нарахування та відповідності доходів і витрат; повного висвітлення; послідовності; обачності; превалювання змісту над формою; єдиного грошового вимірника.

Фінансова звітність складається всіма суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами та надається органам управління підприємства, трудовому колективу підприємства (на вимогу), власникам (засновникам) підприємства (товариства), органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства. До інших користувачів фінансової звітності відносять органи державної статистики.

7. Загальні засади організації бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості (кз)

У бухгалтерському обліку визнання зобов’язань при придбанні підприємством матеріальних та нематеріальних цінностей, послуг здійснюється із дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з точки зору визнання зобов’язань по відношенню до своїх кредиторів, вимагає від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме у момент переходу права власності, який визначається, наприклад, умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов’язання за отримані активи.

Основи обліку поточної КЗ наведено в П(С)БО 11 «Зобов’язання». Для обліку таких операцій використовують рахунок 68 “Розрахунки за іншими операціями”, на якому обліковують розрахунки за операціями, що не можна відобразити на рахунках 63 – 67.

Організація обліку КЗ передбачає наступні процедури: підписання договорів на поставку продукції (виконання робіт) і правильність їх оформлення; сплачення ПДВ із суми авансових платежів, або отриманих у порядку часткової оплати по розрахункових документах за реалізовані товари (роботи, послуги); правильне ведення аналітичного обліку та складання бухгалтерських проведень за рахунками 63, 68; відповідність записів аналітичного обліку записам у журналі-ордері N 3, головній книзі й балансі (при журнально-ордерній формі обліку)