Препарати, що поліпшують функції печінки (гепатотропні препарати)

До гепатотропних засобів належать жовчогінні препарати; засоби, які підвищують резистентність гепатоцитів до агресивних впливів (гепатопротектори); препарати, які сприяють розчиненню жовчних каменів.

Продукція жовчі гепатоцитами відбувається безперервно. Жовч виділяється у жовчні капіляри, із них - у дрібні та великі жовчні протоки, які збирають її у загальну жовчну протоку. У періодах між травленням жовч депонується у великих протоках і жовчному міхурі, де вона концентрується. У загальній жовчній протоці, у жовчному міхурі та на виході у дванадцятипалу кишку розміщені сфінктери. У процесі евакуації жовчі важливу роль відіграє парасимпатична нервова система. Підвищення її тонусу супроводжується розслабленням сфінктерів і скороченням міхура. Масивний викид жовчі відбувається під час акту травлення, основним стимулом для цього є місцевий гормон - холецистокінін, який виробляється епітелієм 12-палої кишки при надходженні до неї їжі. Об`єм продукції жовчі за добу становить 1 л.

Для нормального травлення необхідні жовчні кислоти, які емульгують жири та активують ліпази. Завдяки цьому забезпечується перетравлювання жирів, а також всмоктування жиророзчинних компонентів їжі, у тому числі й вітамінів A, D, E, K, F. Крім того, жовчні кислоти підвищують активність панкреатичних протеаз і амілази, виявляють бактеріостатичну дію стосовно гнильної мікрофлори кишечника.

Усі жовчогінні засоби поділяють на дві групи:

• засоби, які стимулюють утворення жовчі (холесекретики);

• засоби, які сприяють виведенню жовчі (холекінетики).

Засоби, які стимулюють утворення жовчі

До групи холесекретиків відносять такі препарати.

1 Препарати жовчі та жовчних кислот. Ці лікарські засоби, всмоктуючись у кров, стимулюють жовчоутворення в гепатоцитах і одночасно виконують функцію замісної терапії. Це такі препарати, як алохол, холензим, холафлукс, ліобіл, кислота хенодезоксихолева та ін.

2 Препарати рослинного походження. Ці лікарські засоби використовують у вигляді настоїв, відварів і зборів лікарських трав, а також у вигляді екстрактів із однієї або суміші декількох лікарських рослин. Холесекреторна дія властива флавоноїдам і ефірним оліям безсмертника, кукурудзяних приймочок, барбарису, плодів горобини і шипшини, пижми, коренів куркуми і кульбаби та ін. Під комерційними назвами промисловість випускає у таблетках витяжки із рослин у вигляді препаратів холагол, фламін, берберину сульфат, холосас (густий водяний екстракт плодів шипшини). Крім того, в аптеках продають жовчогінні збори, кукурудзяні приймочки, квітки і плоди безсмертника піщаного, шипшини, горобини та ін. Ці препарати можуть бути використані в домашніх умовах для приготування настоїв і відварів. Призначають їх за 30 хвилин до їди тричі на день.

3 Препарати синтетичні: оксафенамід, циквалон, нікодин, одестон та ін. Ці лікарські засоби не тільки сприяють утворенню жовчі, але і її відділенню. Препаратам цієї групи властива більш виражена холеретична дія, ніж лікарським засобам, що містять жовч та жовчні кислоти. Синтетичні препарати підвищують тонус жовчного міхура і розслабляють гладеньку мускулатуру жовчних проток (за винятком нікодину). Крім того, деякі з них виявляють протимікробну дію (нікодин), що дуже важливо при лікуванні запальних захворювань печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів. Призначають ці препарати перед їдою тричі на день.