Гепатопротекторні засоби

Гепатопротекторами називають засоби, які підвищують резистентність тканин печінки до несприятливих впливів, зменшують пошкодження і деструкцію клітин паренхіми.

Гепатопротекторна дія зумовлена нормалізацією метаболічних процесів у гепатоцитах, підвищенням активності мікросомальних ферментів, відновленням пошкоджених клітинних мембран. Препарати показані при гострому та хронічному гепатитах, дистрофії та цирозі печінки, токсичних ураженнях печінки ( у тому числі при алкоголізмі, печінковій комі та ін.).

Найбільш широкого застосування набули гепатопротектори із розторопші плямистої та інших рослин, багатих на флавоноїди: силібор, легалон, карсил, гепабене, гепатофільк Планта, силібінін, ЛІВ-52, розанол, катерген та ін.

Флавоноїди – це фенольні сполуки (два фенольних залишки), похідні хромону і хроману. У поєднанні з аскорбіновою кислотою вони беруть участь в окисно-відновних процесах, а також входять до складу антиоксидантної системи клітин. Ці сполуки проявляють протизапальний, жовчогінний, противірусний, противиразковий, аналгетичний та імуномодулювальний ефекти. Флавоноїди укріплюють судинну стінку, покращують мікроциркуляцію органів, усувають судинний спазм, підвищують вміст кальцію і кортикостероїдів у крові, знижують рівень холестерину. Флавоноїди широко використовують для профілактики захворювань шлунка, печінки і серцево-судинної системи. Антиоксидантна активність флавоноїдів вища за аналогічну активність вітаміну Е. Ці сполуки добре всмоктуються у шлунково-кишковому тракті, накопичуються в організмі у печінці та нирках. Флавоноїдам розторопші плямистої притаманна висока гепатотропність, завдяки чому вони найбільш ефективні при захворюваннях печінки. Крім того, всі препарати стимулюють синтез білків, нормалізують обмін фосфоліпідів, підвищують запаси глутатіону в печінці.

Легалон являє собою витяжку із плодів розторопші плямистої. До його складу входить суміш флавоноїдів з гепатопротекторним ефектом – силібінін, силідіанін і силікристин. Найактивнішим є силібінін, який в експериментах на тваринах показав свою захисну функцію при отруєннях гепатотоксичними речовинами. Механізм дії легалону пов`язують зі стабілізацією мембран гепатоцитів, з його антиоксидантними властивостями, здатністю стимулювати синтез білків, нормалізувати обмін фосфоліпідів, підвищувати запаси глутатіону у печінці. Приймають препарат всередину в капсулах, драже та емульсії. Легалон добре переноситься хворими.

У наш час створений монопрепарат флавоноїду силібініну (силібініну дигідросукцинату натрієва сіль), який показаний для внутрішньовенного введення при отруєнні грибом блідою поганкою.

Інша група гепатопротекторів представлена засобами, які беруть участь у побудові клітинних мембран (ненасичені жирні кислоти, холін, фосфоліпіди, незамінні амінокислоти та ін.). До складу препаратів, як правило, входять вітаміни, які беруть участь у детоксикуючій функції печінки і необхідні для відновлення мембран. До таких препаратів можна віднести есенціале, тіотриазолін, адеметіонін, ліпоєва кислота.

Препарат есенціале містить ненасичені жирні кислоти у вигляді фосфоліпідів, вітаміни групи В, токоферол. Препарат вводять внутрішньовенно у критичних випадках (печінкова кома, гострі отруєння з порушеннями функції печінки та ін.). В інших випадках частіше призначають всередину (по 2-3 капсули тричі на день перед їдою). Есенціале показаний при хронічних гепатитах, цирозі печінки, порушенні функції печінки при цукровому діабеті, для профілактики рецидивів жовчнокам`яної хвороби, в передопераційний та постопераційний періоди та ін.

Тіотриазолін – синтетичний препарат, який проявляє протиішемічну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну й імуномодулювальну активності. Він попереджає загибель гепатоцитів, пригнічує жирову інфільтрацію і некротичні процеси в печінці, відновлює гепатоцити і нормалізує в них білковий, вуглеводний і пігментний обміни. Тіотриазолін стимулює синтез і виділення жовчі. Крім того, препарат проявляє протиішемічну дію в міокарді, зменшує зони некрозу після інфаркту, активізує фібринолітичні властивості крові. Вводять препарат внутрішньовенно і внутрішньом`язово при гепатитах, цирозах печінки, а також при ішемічній хворобі серця, інфарктах міокарда, кардіосклерозі та аритміях.

Препарат адеметіонін (гептрал) містить метильні групи, які необхідні для синтезу мембранних фосфоліпідів, а також для утворення цистеїну, глутатіону, сульфатів і таурину, які проявляють детоксикуючу дію. Крім того, препарат має антидепресивну, знеболювальну та протизапальну активність. Препарат приймають всередину, а також вводять внутрішньовенно та внутрішньом`язово при внутрішньопечінковому холестазі, при гострих та хронічних процесах у печінці.

Ліпоєва кислота посилює детоксикацію в організмі, проявляє антиоксидантну дію, бере участь у ліпідному та вуглеводному обмінах. Використовують її при захворюваннях печінки (інфекційному гепатиті, хронічному гепатиті, цирозі печінки), при інтоксикаціях, при атеросклерозі коронарних судин, діабетичній поліневропатії.