- •Функції органів травлення засоби, що впливають на апетит
- •Засоби, що стимулюють апетит
- •Засоби, що пригнічують апетит (анорексигенні засоби)
- •Засоби, що впливають на функцію слинних залоз
- •Засоби, що використовуються при підвищеній секреторній функції слизової оболонки шлунка, порушеннях її трофіки та регенерації
- •Засоби, що зменшують секреторну активність залоз шлунка
- •Блокатори протонової помпи
- •Простагландини і їх синтетичні похідні
- •Блокатори гастринових рецепторів
- •Гастропротектори
- •Препарати, які створюють механічний захист на слизовій оболонці
- •Препарати, які підвищують захисну функцію слизового бар`єра і стійкість слизової оболонки
- •Антацидні засоби
- •Препарати, що використовують при гіпофункції підшлункової залози
- •Препарати, що пригнічують секрецію підшлункової залози
- •Препарати, що поліпшують функції печінки (гепатотропні препарати)
- •Засоби, які стимулюють утворення жовчі
- •Препарати, які сприяють виведенню жовчі
- •Гепатопротекторні засоби
- •Холелітичні препарати
- •Засоби, що впливають на моторику шлунка (прокінетичні засоби)
- •Блювотні засоби
- •Протиблювотні засоби
- •Засоби, що впливають на моторику кишечника Засоби, які стимулюють моторику кишечника (прокінетики)
- •Засоби, які пригнічують моторику і перистальтику та знижують спазм гладеньких м`язів кишечника
- •Протипроносні (антидіарейні) засоби
- •Вітрогінні засоби
- •Проносні засоби
- •Сольові проносні засоби
- •Рослинні олії
- •Рослинні препарати, що містять антраглікозиди
- •Синтетичні проносні засоби
- •Сечогінні засоби
- •Похідні бензаміду
- •Похідні бензотіадіазепіну
- •Похідні дихлорфеноксіоцтової кислоти
- •Інгібітори карбоангідрази
- •Засоби, що впливають на рівні апікальної мембрани Препарати, які блокують білки-переносники
- •Антагоністи альдостерону
- •Осмотичні діуретики
- •Засоби, що підвищують кровопостачання нирок
- •Сечогінні засоби рослинного походження
- •Принципи комбінованого застосування сечогінних препаратів
- •Лікарські засоби, що впливають на міометрій
- •Засоби, які стимулюють пологову діяльність
- •Препарати групи окситоцину
- •Препарати простагландинів
- •Препарати естрогенів
- •Різні препарати
- •Засоби, які зменшують тонус матки і її скоротливу активність (токолітичні засоби)
- •Препарати, які підвищують тонус міометрію і прискорюють його інволюцію у післяпологовому
- •Засоби, які зменшують тонус шийки матки
- •Лікарські засоби, що впливають на кровотворення
- •Засоби, які впливають на еритропоез
- •Препарати, які стимулюють еритропоез Препарати для лікування гіпохромних анемій
- •Препарати, які застосовують при гіперхромних анеміях
- •Фітотерапевтичні лікарські засоби та засоби тваринного походження, які використовують при анемічних станах
- •Засоби, які пригнічують еритропоез
- •Засоби, що впливають на лейкопоез Засоби, які стимулюють лейкопоез
- •Препарати, що впливають на зсідання крові
- •Препарати для профілактики і лікування тромбозів Засоби, які зменшують зсідання крові (антикоагулянти)
- •Антикоагулянти прямої дії
- •Антикоагулянти непрямої дії
- •Засоби, що активують фібриноліз
- •Засоби, що пригнічують агрегацію тромбоцитів (антиагреганти)
- •Препарати, які пригнічують активність системи тромбоксанів
- •Препарати, які підвищують активність простацикліну
- •Засоби, які пригнічують зв`язування фібриногену з рецепторами тромбоцитів
- •Засоби різного типу дії
- •Засоби, які сприяють припиненню кровотеч (гемостатики)
- •Засоби, які підвищують зсідання крові (прокоагулянти)
- •Препарати вітаміну к
- •Фактори зсідання крові VIII I IX
- •Лікарські рослини з кровоспинними властивостями
- •Засоби, що інгібують фібриноліз
- •Засоби, які сприяють агрегації тромбоцитів
- •Венотропні лікарські засоби
- •Препарати з венопротекторними властивостями
- •Препарати, які одночасно проявляють венотонізуючий і венопротекторний ефекти
Засоби, що активують фібриноліз
До активаторів фібринолітичної системи належать такі препарати, як фібринолізин, стрептокіназа, стрептодеказа, аністреплаза, урокіназа, альтеплаза (актилізе), стафілокіназа.
Фібринолітична система запобігає внутрішньосудинній коагуляції крові, обмежує тромбоутворення і відновлює прохідність судини після того, як кровотеча припинилася. Основною ланкою цієї системи є профібринолізин, який під впливом активаторів перетворюється у фібринолізин. Протеолітична дія фібринолізину виявляється лізисом “свіжих” (до ретракції) ниток фібрину до розчинних фрагментів.
Препарат фібринолізин (плазмін) є протеолітичним ферментом, який утворюється при активації трипсином профібринолізину (плазміногену), який міститься у крові людини. Під дією препарату відбувається лише поверхневий лізис тромбу (переважно у венах), оскільки фібринолізин швидко нейтралізується під впливом антифібринолізином (антиплазміном), який у надлишку циркулює у крові. Даний ефект спостерігається як in vivo, так і in vitro. Фібринолізин вводять внутрішньовенно краплинно, попередньо розчинивши його у стерильному ізотонічному розчині хлориду натрію або 5% розчині глюкози із розрахунку 100-160 ОД фібринолізину на 1 мл розчину. Розчин готують ex tempore, до розчину додають гепарин із розрахунку 1 ОД гепарину на 2 ОД фібринолізину. Курс лікування може тривати 10-14 днів.
Показаннями до застосування фібринолізину є артеріальні тромбози периферичних судин, інфаркт міокарда, ішемічні інсульти (препарат застосовують впродовж перших діб); а також тромбози периферичних вен (препарат ефективний упродовж перших 5-7 діб).
Терапія фібринолізином може супроводжуватися появою геморагій. Це ускладнення частіше за все усувають введенням протаміну сульфату. Іноді застосовують амінокапронову кислоту, а у тяжких випадках вводять плазму або свіжу кров. Оскільки фібринолізин є препаратом білкової природи, то його введення можуть супроводжуватися появою алергічних реакцій.
Одним із найпоширеніших у практиці фібринолітичних препаратів є стрептокіназа. Цей ферментний препарат отримують із культури -гемолітичного стрептокока групи С. Стрептокіназа - фібринолітик непрямої дії. Препарат стимулює перетворення профібринолізину крові у фібринолізин. Стрептокіназа здатна проникати всередину тромбу й активувати у ньому фібриноліз, чим відрізняється від фібринолізину. Вводять стрептокіназу внутрішньовенно і внутрішньоартеріально упродовж 16-18 годин. Дія препарату починається через 30-60 хвилин. Курс лікування триває 4-6 днів.
Показання до застосування стрептокінази:
-
емболія легеневої артерії та її гілок, тромбоз і емболія периферичних артерій;
-
тромбоз поверхневих та глибоких вен;
-
гострий період інфаркту міокарда (перші 8 годин), тромбоз судин сітківки ока.
Із побічних ефектів можуть спостерігатися геморагії, гемоліз еритроцитів, нефротоксичність; алергічні реакції, які можуть розвиватися навіть при першому введенні стрептокінази (в організмі більшості людей є антитіла до стрептококів і продуктів їх життєдіяльності).
Стрептодеказа - це пролонгований препарат стрептокінази, яка нанесена на водорозчинний полісахаридний комплекс. Тривалість дії стрептодекази - 48-72 години. Препарат вводять внутрішньовенно струминно.
Останнім часом створений ще один препарат стрептокінази - аністреплаза (еміназа). Це комплекс стрептокінази з модифікованим профібринолізином. В організмі профібринолізин перетворюється у фібринолізин. Препарат вводять внутрішньовенно. Період напіввиведення препарату 70-120 хвилин. Препарат може викликати такі побічні ефекти, як кровотечі, алергічні реакції, транзиторну гіпотензію.
Урокіназа - препарат, який раніше отримували із сечі, а тепер отримують шляхом генної інженерії або із культури ембріональних клітин нирок людини. Фібринолітична дія розвивається швидше, ніж при застосуванні стрептокінази. Фібриноліз відбувається всередині тромбу і на його поверхні. Урокіназа не виявляє виражених антигенних властивостей, у зв`язку з чим при її повторному введенні нижчий ризик розвитку алергічних реакцій.
Актилізе (алтеплаза) - фібринолітичний засіб, отриманий за методом генної інженерії. Препарат сприяє перетворенню профібринолізину, зв`язаного з фібрином тромбу, у фібринолізин. Його дія проявляється в ділянці тромбу і при цьому на активацію профібринолізину в плазмі крові він впливає несуттєво. Препарат має високу ефективність, сприяє реканалізації тромбованих судин. Період напіввиведення 5 хвилин. Вводять препарат внутрішньовенно і внутрішньоартеріально. Антигенності препарат не проявляє. Вартість аністреплази, урокінази і алтеплази дуже висока.
Також зараз виділений препарат із стафілококу – стафілокіназа та його рекомбінантні аналоги, що проявляють високу активність по відношенню до фібрину. Створений рекомбінантний препарат, аналог природного тканинного активатора профібринолізину – тенектеплаза. Період його напіввиведення становить 20 хвилин. Із отрути змій виділена алфімепраза, яка проявляє пряму фібринолітичну активність.