Тема 29. Інші об’єкти інтелектуальної власності

§ 1. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття

Під відкриттям розуміють виявлення невідомої раніше об’єк­тивно існуючої дійсності.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень науково­го пізнання (ст. 457 ЦК).

Об’єктами відкриттів є:

по-перше, закономірність матеріаль­ного світу - це невідомий раніше, але об’єктивно існуючий і такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, істотний і стійкий зв’я­зок між явищами або властивостями матеріального світу;

по-друге, властивість матеріального світу - це невідома раніше об’єктивно існуюча якісна сторона об’єкта матеріального світу

по-третє, явище матеріального світу - це невідома раніше об’єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форма прояву сутності об’єкта матеріально­го світу.

Закономірності, властивості та явища матеріального світу об’єк­тивно існують незалежно від наявності чи відсутності знання про них, а об’єктом наукового відкриття стають з моменту виявлення і формулювання їх особою.

Основними ознаками відкриття є світова новизна, вірогідність і фундаментальність.

Особливість наукового відкриття у порівнянні з іншими об’єктами інтелектуальної власності полягає в тому, що, по-перше, відкриття як об’єкт пізнання є цінним само по собі, незалежно від можливостей його безпосереднього використання, і по-друге, відкриття є надбан­ням людства у зв’язку з чим не може бути об’єктом виключного пра­ва певних осіб і тому будь-яка особа може безоплатно використову­вати його на свій розсуд.

До особистих немайнових прав автора наукового відкриття відноситься право авторства, пріоритет, право на найменування від­криття (автор наукового відкриття має право надати науковому від­криттю своє ім’я або спеціальну назву).

До майнових прав автора наукового відкриття належить право на винагороду за здійснене відкриття у формі матеріального заохо­чення, інші права та пільги, встановлені державою за заслуги в роз­витку науки.

Документом, що підтверджує право на відкриття, є диплом.

§ 2. Право інтелектуальної власності на компонування інтегральних мікросхем

Інтегральна мікросхема (далі - ІМС) - мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функ­цій електронної схеми, елементи і з’єднання якого неподільно сформовані в об’ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.

Компонування (топографія) ІМС - зафіксоване на матеріаль­ному носії просторово-геометричне розміщення сукупності еле­ментів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними.

Компо­нування ІМС визнається оригінальним, якщо воно не створене шляхом прямого відтворення (копіювання) іншого компонування ІМС, має відмінності, що надають йому нові властивості, і не було відомим у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до Устано­ви або до дати його першого використання. Існує презумпція ори­гінальності компонування ІМС доти, доки не доведено протилежне.

Обсяг правової охорони компонування ІМС визначається зобра­женням цього компонування на матеріальному носієві.

Суб’єктами права інтелектуальної власності на компонування ІМС є автор та інші особи, які набули прав на об’єкт за договором чи законом, зокрема роботодавець, правонаступник тощо.

Майновими правами інтелектуальної власності на компону­вання ІМС є: право на використання компонування ІМС; виключне право дозволяти використання компонування ІМС; виключне право перешкоджати неправомірному використанню компонування ІМС, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інте­лектуальної власності, встановлені законом.

Права інтелектуальної власності на компонування ІМС засвід­чуються свідоцтвом.. Зазначені права є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації. Строк чинності виключних майно­вих прав інтелектуальної власності на компонування ІМС спливає че­рез десять років, що рахуються від дати подання заявки на компону­вання ІМС в установленому законом порядку.

У разі припинення чинності виключних майнових прав на компо­нування ІМС воно переходить у суспільне надбання і може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Права інтелектуальної власності на компонування ІМС можуть бу­ти визнані недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Законодавець передбачає право попереднього користувача на ком­понування ІМС, яке за своєю суттю аналогічне правам попереднього користувача на об’єкти патентного права