§ 2. Поняття та ознаки юридичної особи

Згідно зі ст. 80 ЦК юридична особа - організація, створена шляхом об’єднання осіб та/або майна, яка наділяється цивільною правоздат­ністю і дієздатністю, тобто може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права і нести цивільні обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Термін «організація», що тут використовується, має двоєдине зна­чення. По-перше, це певним чином сформована структура, яка може створюватися об’єднанням осіб, капіталів, рішенням відповідних ор­ганів управління з певною метою - стати учасником цивільного обо­роту. По-друге, даним терміном підкреслюється, що струк­тура певним чином внутрішньо організована.

Таким чином, організаційна єдність - необхідна умова, що дає можливість волю засновників перетворити у волю юридичної особи, яка виступає як єдине ціле, а надалі знаходить свій вираз у чіткій внутрішній структурі, у конкретному підпорядкуванні органів управ­ління, в регламентації відносин між структурними підрозділами.

Але це не просто організація, а організація, яка визнана юридич­ною особою державою. Таким чином, характерною для юридичних осіб ознакою стає публічність їх виникнення і припинення. Саме ця ознака дозволяє відокремити організацію - юридичну особу від організації, що не має статусу такої.

Зміна правового режиму майна приватних юридичних осіб обу­мовлена переходом до ринкової економіки, що запровадило й інший підхід до вирішення питання про їх правоздатність. Юридичні особи приватного права мають загальну (універсальну) правоздатність (ч. 1 ст. 91 ЦК), а це означає, що вони повинні бути власниками май­на. Таким чином, майнова відокремленість - одна із суттєвих ознак юридичної особи. Наявність відокремленого майна означає, що майно юридичної особи відокремлено від майна власників, які створили цю організацію, від держави, від інших суб’єктів цивільного права.

Однією з ознак юридичної особи є й ознака її самостійної відпо­відальності. Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями належним їй на праві власності (закріпленим за нею) майном, якщо інше не встановлене законодавством. Учасник (засновник) юридич­ної особи не відповідає за зобов’язаннями останньої, а юридична осо­ба не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника).

Однією з ознак юридичної особи є її виступ у цивільному обороті від свого імені, що означає можливість саме для конкретної орга­нізації набувати і здійснювати цивільні права та нести цивільні обо­в’язки, а також виступати позивачем і відповідачем у суді..

Незалежно від того, що деякі з вказаних ознак не знайшли закріп­лення у легальному визначенні, визнати організацію юридичною осо­бою можливо лише при наявності сукупності вказаних ознак. Таким чином, ознаки юридичної особи - це імперативні вимоги до орга­нізації, дотримання яких дозволяє останній стати суб’єктом ци­вільних правовідносин.

Виходячи з наведеного вище, юридична особа - організація, що визнається державою як суб’єкт права, виступає у цивільному обороті від власного імені, має відокремлене майно, яке нале­жить їй залежно від виду (приватна чи публічна) на праві власно­сті або на іншому речовому праві, несе самостійну відповідаль­ність за своїми зобов’язаннями.