§ 3. Класифікація юридичних осіб

Юридичні особи можуть класифікуватися за різними критеріями.

Юридичні особи різняться за кількома видами.

Залежно від порядку їх створення на:

• юридичні особи приватно­го права, які створюються за волевиявленням засновників на підставі установчих документів (ч. 2 ст. 81 ЦК);

• юридичні особи публічного права, що створюються розпорядчим актом

Залежно від способу створення на:

• юридичні особи, що створюю­ться у нормативно-явочному порядку, та

• юридичні особи, які ство­рюються у розпорядчому порядку.

Залежно від виду установчих документів юридичні особи поді­ляються на:

• юридичні особи, установчий документ яких - статут;

• юридичні особи, установчим документом котрих є засновницький договір;

• юридичні особи, установчим документом яких є установчий акт;

• юридичні особи, установчий документ котрих - одноособова заява (меморандум).

За метою діяльності:

• на підприємницькі та

• непідприємницькі товариства.

Як вже вказу­валось, підприємницькі товариства переслідують основну мету - одержання прибутку та розподіл його між учасниками. Непідприємницькі товариства не мають за основну мету одержання при­бутку для його наступного розподілу між учасниками і безпосеред­ньо спрямовують свою діяльність на задоволення тих чи інших по­треб дестинаторів (третіх осіб, для задоволення потреб яких створю­ються дані юридичні особи) або своїх духовних чи інших інтересів.

Залежно від прав, які засновники (учасники, члени) можуть мати щодо юридичної особи або її майна:

• юридичні особи, щодо яких їх учасники мають корпоративні пра­ва - господарські товариства, кооперативи;

• юридичні особи, щодо яких засновники не мають майнових прав, але мають членські права - творчі спілки, релігійні та благодійні організації;

• юридичні особи, на майно яких засновники мають інші речові права - державні акціонер­ні товариства.

За правовим режимом майна всі юридичні особи поділяються на:

• юридичних осіб - власників майна (всі приватні юридичні особи),

• юридичних осіб - не власників майна, які, між тим, мають на нього інше речове право (комунальні установи, казенні підприємства, дер­жавні акціонерні товариства).

Залежно від складу засновників юридичні особи поділяються на:

• юридичні особи, засновниками яких може бути тільки держава, АРК, територіальні громади у особі компетентних органів (казенне підприємство, комунальне підприємство);

• юридичні особи, заснов­никами котрих можуть бути лише фізичні особи (релігійні організа­ції, об’єднання фізичних осіб, творчі спілки);

• юридичні особи, засно­вниками яких можуть бути тільки юридичні особи (відкриті та корпоративні недержавні пенсійні фонди);

• юридичні особи, заснов­никами котрих можуть бути будь-які особи, тобто і фізичні, і юри­дичні (господарські товариства).

За кількісним складом засновників окремих організаційно-пра­вових форм юридичні особи поділяються на:

• юридичні особи, що створюються декількома особами (господар­ські товариства), і

• юридичні особи, які створюються однією особою, (товариства однієї особи акціонерне, товариство з обмеженою або з додатковою відповідальністю).

За організаційними ознаками:

юридичні особи поділяються на прості і складні.

Вбачається, що прості юридичні особи - це ті, що виникають на базі власності фізичних осіб, на основі власності фізичних та юридичних осіб, на базі власності держави, коли учасник цивільних відносин відокрем­лює частку свого майна для створення юридичної особи. Складними є юридичні особи, які виникають при об’єднанні декількох юридич­них осіб (об’єднання споживчої і промислової кооперації, об’єднан­ня, що створюють об’єднання фізичних осіб).

Залежно від наявності економічної залежності:

• головна юридична особа і

• залежна юридична особа (залежне гос­подарське товариство).

Так, відповідно до ст. 118 ЦК господарське товариство (товариство з об­меженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) вважається залежним, якщо іншому (головному) господарському то­вариству належить двадцять або більше відсотків статутного капіта­лу товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або два­дцять або більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

Термін «афілійовані особи» має багато значень, але всі вони визначають взаємо­відносини між двома або більшим колом суб’єктів господарювання, які засновані на різних формах залежності та контролю.

За особливостями правового становища юридичні особи поді­ляються на:

• національні (резидентів), які створені і діють відповідно до зако­нодавства України;

• іноземні (нерезидентів), котрі створені за законо­давством, відмінним від законодавства України, хоча здійснюють на території України у тому чи іншому обсязі господарську діяльність.